- Ганно, як створювалася юридична компанія VigoLex?

— Юридична компанія — це моя давня мрія, яку я плекала протягом багатьох років, але довгий час не наважувалася реалізувати, оскільки власний бізнес — це завжди виклик. Але коли я залишила високі державні посади (а, нагадаю, що до початку 2020 року я працювала на посаді Державного секретаря Міністерства юстиції України), питання подальшої роботи постало гостро. Добре, що у мого чоловіка — Сергія Буяджи уже були деякі напрацювання у цьому напрямку — ще у грудні 2019 року він заснував юридичну компанію VigoLex, яка мала займатися ІТ-правом та правовим супроводом азартних ігор у країнах, де це дозволено законом.

- Чому були обрані саме ці напрями?

— На той момент у групі компаній VigoGroup уже працювали юристи, які супроводжували зазначені сфери бізнесу, а відтак “кістяк” майбутньої компанії був сформований ще задовго до її виникнення. Отже, після залишення державної служби я відразу очолила VigoLex і активно занурилися у нові для себе напрямки.

Першим, що ми мене захопило, став гемблінг. Раніше я мало що знала про особливості його правового регулювання та й до бізнесу ставилася дещо упереджено. А виявилося, що це надзвичайно цікавий напрямок для юриста, який вимагає знань не лише власне законодавства певної країни у частині регулювання азартних ігор, але й основи ІТ-права, міжнародного та податкового права, а також основ технічної сертифікації та ще масу досить специфічних питань. Адже щоб отримати ліцензію, наприклад, на онлайн-казино не достатньо подати “стандартні” юридичні документи, необхідно ще підготувати певну технічну документацію. Але я люблю відкривати для себе нові напрямки, тому досить швидко я стала одним із визнаних експертів у сфері гемлінгу в Україні, тому систематично надаю коментарі з цього питання та беру участь і різноманітних публічних заходах.

- Як Ви оцінюєте новий закон про гральний бізнес?

— Легалізація грального бізнесу в Україні в 2020 році стала для VigoLex чудовою новиною, оскільки до того наші юристи супроводжували виключно іноземні проекти, які працювали під ліцензіями Кюрасао та Мальти, а тут з’явилася можливість працювати на українському ринку.

Це був дуже очікуваний і непростий закон. Його намагалися прийняти декілька разів ще з 2015 року, якщо не раніше, але весь час не вистачало політичної волі. Цього разу вдалося, але закон став величезним компромісом між різними групами впливу. Загалом, він містить багато прогресивних норм, перш за все, тих, що стосуються принципів відповідальної гри, боротьби з лудоманією та розвитку освіти, медицини та спорту за рахунок коштів, отриманих від азартних ігор.

Проте, він містить і багато прогалин та суперечностей. Найбільшою проблемою закону стала наявність двох взаємовиключних порядків формування комісії, яка має обирати голову та членів Комісії з регулювання азартних ігор (далі — КРАІЛ або Комісія). Ці положення закону заклали небезпечну міну для всього ринку, тому що теоретично призначення членів Комісії може бути оскаржено в суді. І у випадку винесення позитивного рішення будуть поставлені під сумнів усі рішення Комісії, прийняті неповноважним складом.

Нещодавно уряд нарешті прийняв Порядок обрання членів Комісії, у якому з двох передбачених у Законі про азартні ігри порядків обрав один, на підставі якого і було оголошено новий конкурс. Наразі чекаємо, чим це все закінчиться, бо конкурс ще фактично не проведено.

Іншим великим недоліком Закону про азартні ігри є неповне, фрагментарне регулювання в частині реклами азартних ігор. Наприклад, реклама в Інтернеті взагалі не врегульована, шо призводить до вакханалії в мережі. Так, ні для кого не секрет, що азартні ігри рекламуються навіть на сайтах з мультфільмами і фільмами для дітей і підлітків, що грубо порушує вимоги законодавства щодо заборони реклами гемблінгу неповнолітнім.

І останнє — Закон про азартні ігри був прийнятий, а от зміни до податкового законодавства — ні, що призвело до викривлення податкового навантаження для усіх учасників ринку. В Україні склалася нездорова ситуація, коли і вартість ліцензій одна з найвищих у Європі, і податки високі, тому легальний прозорий бізнес в Україні просто нерентабельний. Саме це зупиняє іноземних гравців від заходу на український ринок. За рік іноземні гемблінгові компанії так і не зайшли в Україну та все ще очікують на адекватне та зрозуміле оподаткування бізнесу.

- Щодо оподаткування бізнесу. Ви активно промотуєте “Дія Сіті” для IT-бізнесу. Які переваги та ризики цієї системи?

— Ми, компанією VigoLex навіть провели на цю темувебінар. Ситуація склалась доволі цікава оскільки з точки зору влади та ведення бізнесу, це однозначний плюс, але представники ІТ-галузі бачать в цьому ризики. Головний камінь спотикання — робота із ФОП. ІТ-компанії дуже звикли до оплати праці співробітників через ФОП, бов такому випадку податкове навантаження майже в 10 разів менше, ніж при офіційному працевлаштуванні. Але така схема, в кращому випадку, є агресивним податковим плануванням (читай — зловживання правом), а в гіршому, порушенням податкового законодавства та ухиленням від сплати податків. Таким чином, держава через впровадження спеціального правового режиму — “Дія Сіті”, намагається ввести трудові відносини в ІТ в законну сферу та одночасно з цим зберегти комфортні умови щодо оподаткування.

Якщо подивитись на умови “Дія Cіті” зі сторони, то держава перейняла сучасну світову практику щодо оптимізації податкового навантаження на галузь. Проте, в Україні представники ІТ вже дуже звикли до роботи через ФОП і в змінах бачать загрозу. Головним чином, що після отримання резидентства та спеціального правового статусу, компанії не зможуть втратити такий статус і держава змінить умови щодо оподаткування. Важко дати оцінку реальності такого сценарію, але це один із головних страхів ІТ-бізнесу.

Зараз же відбувається найцікавіше — у Верховній Раді має бути проголосований законопроект щодо податкової частини “Дія Сіті”. Отже, з нетерпінням чекаємо на умови, що будуть остаточними для галузі.

- За такого ставлення бізнесу до оподаткування, як Ви вважаєте, Україні справді необхідний закон про криптоактиви?

— Україна вже не перший рік знаходиться на перших рядках у статистиці по кількості людей, що користуються криптовалютами. Колись, не в таких далеких 2017-2018 роках, питання законності використання та забезпечення захисту операцій із криптовалютами стояло дуже гостро. Тоді співробітники силових структур, особливо не розбираючись в деталях, могли конфіскувати все, що стосується криптоактивів, оскільки останні знаходились в сірій правовій зоні — не дозволені але й не заборонені. Станом на сьогоднішній день, інтерес до віртуальних валют зростає все більше і більше, фізичні особи здійснюють приватні інвестиції, дехто взагалі зберігає всі свої статки лише у віртуальному форматі, а підприємства, в тому числі фонди, зацікавлені в інституціональних інвестиціях в криптовалюту з метою диверсифікувати портфель активів, складений із класичних фінансових інструментів.

Регулювання необхідне, зважаючи на темпи росту галузі та зацікавленості фізичних та юридичних осіб. Введення у законну площину криптовалют дуже потрібне, бо вони вже стали повсякденною реальністю. Встановлення правил оподаткування вкрай необхідно, так як це допоможе підприємцям працювати “в білу”, а державі забезпечить додаткові надходження до бюджету. Зараз, дохід від операцій із криптовалютою оподатковується за загальною ставкою ПДФО — 18%, проте, йдуть активні розмови про встановлення ставки оподаткування у вигляді 5% від прибутку. Ми дуже сподіваємось на сучасний підхід можновладців та встановленням ставки саме 5%. Такий підхід буде чи не найпрогресивнішим у світі та допоможе залучити інвестиції в Україну, а відповідно, і надходження до бюджету.

- Ганно, розкажіть про ключових клієнтів VigoLex.

— Одним із перших клієнтів VigoLex стала Компанія DimDim, яка починалася як мобільний додаток для пошуку й оренди квартир у Києві, а з часом перетворилася на потужного гравця на онлайн-ринку нерухомості в Україні. Юристи VigoLex комплексно супроводжували весь проект, починаючи від оформленням прав на програмне забезпечення, закінчуючи структуруванням та оптимізацією бізнесу в Європі.

Крім того, клієнтами VigoLex є малі та середні ІТ-компанії й старпати, яким ми допомагаємо розпочати або навпаки — структурувати існуючий бізнес, правильно оформити договори в сфері ІТ, пройти процедуру GDPR-комплаєнса (або як ми це називаємо — аудит компанії на відповідність GDPR у частині захисту персональних даних). До речі, після проходження такого аудиту VigoLex надає ІТ-компанії сертифікат відповідності, який може бути цінним для європейських інвесторів та партнерів, оскільки засвідчує, що зазначена компанія дотримується норм захисту персональних даних, передбачених у Євросоюзі.

Ще одним із ключових клієнтів VigoLex є ТОВ “Професіонал 2017” — компанія, яка працює в Одесі та Одеській області під всесвітньовідомим американським брендом Domino’s. Юристи VigoLex супроводжують всю господарську діяльність компанії та усі питання у сфері франчайзингу. Між іншим, франчайзинг — один із напрямків спеціалізації нашої юридичної компанії.

Якщо ж говорити про клієнтів у сфері азартних ігор, бо цей бізнес та його власники, як відомо, люблять залишатися в тіні, але загалом можу сказати, що ми допомагали наших клієнтам отримувати ліцензій на онлайн-казино та гральні автомати на Мальті, Кюрасао та в Україні. Крім того, ми супроводжуємо господарську діяльність гемблінгових компаній, у тому числі й у частині оформлення прав на гральні платформи, відкриття рахунків у банках та платіжних системах тощо.

- Якою є філософія бізнесу VigoLex?

— VigoLex не з’явився на “пустому” місці. Усе, починаючи від назви і закінчуючи місією та цінностями, на яких базується робота компанії, детально продумувалося та багато разів обговорювалося між засновниками.

Наприклад, назва VigoLex походить від англійського слова “vigor” — сила, енергія, міць. Саме ця частинка закладена в основу назви групи компаній VigoGroup загалом та юридичної компанії зокрема. І дійсно, ми хочемо бути активними, сильними, випромінювати енергію та впевнено розвиватися і рухатися вперед. Тому ми маємо амбітні плани, не зважаючи на свій “юний” вік, стати провідною юридичною компанією у сфері ІТ-права та гемблінгу до 2025 року. До речі, можу похвалитися, що за багатьма юридичними запитами щодо ІТ та азартних ігор, ми в топі серед пошукових запитів Google. Це надихає та додає драйву нашій роботі.

Наша візія передбачає, що ми беремо на себе відповідальність за юридичні аспекти ведення бізнесу, щоб клієнти могли зосередитися на успіху і процвітання власної справи. А нашою основновоположною цінністю є довіра — незмінний орієнтир у становленні відносин із клієнтами, партнерами та нашою компанією. Ми віримо, що довіра не з’являється просто так, її треба заслужити і вона базується на нашому бажанні допомогти, чесності, порядності, професійності та постійному саморозвитку. Можливо, хтось запитає, чому професійність ми ставимо на третє місце? Ми переконані, що в Україні існує достатньо професійних юристів, але далеко не всі вони є порядними, тому чесність і порядність для нас стоять на першому місці. Усіх грошей не заробиш, а репутація та довіра для нас це головне.

— Наскільки складно будувати власний юридичний бізнес?

— Звісно, усі стикаються із труднощами, коли починають власний бізнес. Це лише в соцмережах ми можемо читати про карколомні успіхи, білосніжні усмішки, впевнені фотографії успішних людей на фоні міжнародних виставок та семінарів. Ми розуміємо, що за цими посмішками стоїть велика кропітка робота, яка не завжди вдається легко та невимушено. Ми не виняток. Так, у нас є конкуренти, які значно довше за нас на юридичному ринку. Так, VigoLex запустився в період першого, найбільш жорсткого локдауну. Так, ми декілька разів переформовували команду, щоб знайти людей, які розділяють наші цінності та готові розвиватися і постійно самовдосконалюватися, але ми встояли і залишилися вірними собі. Кожного дня ми працюємо над собою, щоб зробити нашу роботу більш злагодженою, структурованою та точною.

- Ганно, розкажіть детальніше про свій досвід на держслужбі.

— Понад 6 років (2014-2020 рр.) я працювала на високих посадах: була заступником міністра юстиції-керівником апарату, очолювала Державну реєстраційну службу України, працювала Міністром Кабінету Міністрів України в уряді Яценюка та була Державним секретарем Міністерства юстиції України. Це, звичайно, колосальний досвід управління і роботи з людьми, який навчив швидко приймати іноді складні і непопулярні, але потрібні рішення, мислити нестандартно та брати на себе відповідальність. Без сумніву, цей досвід допомагає у приватному секторі, хоча деякі питання у бізнесі мені довелося опановувати з нуля.

- Наприкінці інтерв'ю ми хотіли б поговорити про соціальні проекти VigoLex. Зокрема, про Ваш благодійний фонд.

— Я і мій чоловік Сергій Буяджи завжди хотіли допомагати людям, яким трохи менше пощастило у житті, тому ми систематично намагалися підтримувати знайомих, хто опинився у складній ситуації (зокрема, у мене є декілька знайомих сімей, які виховують діток із особливими потребами). Також я багато років передаю свої книжки (а я є автором декількох дитячих казок) дітям-сиротам, у будинки-інтернати та бібліотеки. Я підтримую фонд “Таблеточки”, намагаючись хоч трохи допомогти діткам хворим на рак. Крім того Сергій протягом довгого часу з 2014 року фінансує дитячо-юнацьку команду з триатлону в Одесі, забезпечує можливість участі діток у змаганнях, у тому числі і міжнародних.

Але ми розуміємо, що така допомога є досить хаотичною та носить безсистемний характер, тому ще минулого року ми з чоловіком заснували Благодійний Фонд “Синій птах”, місією якого є втілення абстрактних засад гуманізму у конкретні добрі справи, що покращують життя як окремих соціальних груп, так і країни загалом. Ми хочемо допомагати вразливим верствам населення (зокрема, хворим на туберкульоз, СНІД, наркозалежним), дітям та патронатним сім’ям, які взяли на себе відповідальність за усиновлення діток, а також займатися психологічною підтримкою та реабілітацією тих, хто потребує такої допомоги.

Звісно, VigoLex супроводжує усі юридичні аспекти роботи Благодійного фонду, у тому числі, оформлення заявок для участі в українських та міжнародних грантах для отримання допомоги під конкретні проекти.