Закон України №4335-VI від 13.01.2012 “Про Державну програму приватизації”

Про Державну програму приватизації

1. Затвердити Державну програму приватизації на 2012-2014 роки (додається).

2. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки”.

Президент України                                                                         В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

13 січня 2012 року

№ 4335-VI
 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Законом України

від 13 січня 2012 року

№ 4335-VI

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ПРИВАТИЗАЦІЇ НА 2012-2014 РОКИ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Приватизація як широкомасштабний соціально-економічний проект трансформації державної власності, реалізацію якого було розпочато в Україні в 1992 році, мала на меті у стислі строки забезпечити стратегічні позиції приватної власності в національній економіці.

Процес приватизації державного майна сприяв накопиченню об’єктів приватної власності, зробив незворотним ринкові перетворення. Водночас в Україні не сформувалася ефективна система відносин власності, яка забезпечила б оптимальне використання національного економічного потенціалу та сприяла б досягненню цілей і виконанню завдань соціально-економічного розвитку. Процес приватизації триває майже 20 років.

2. Державна програма приватизації на 2012-2014 роки (далі — Програма) визначає мету, шляхи, способи, заходи і завдання приватизації державного майна.

3. Нижченаведені терміни вживаються у Програмі в такому значенні:

1) групи об’єктів приватизації — встановлений законодавством про приватизацію розподіл об’єктів державної власності за кваліфікаційними ознаками з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації (групи А, В, Г, Д, Е і Ж);

2) контрольний пакет акцій — пакет акцій у розмірі, який згідно із статтею 41 Закону України “Про акціонерні товариства” забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість власнику (державі або покупцю) здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання;

3) передприватизаційна підготовка — оптимізація складу майна, майнових прав та нематеріальних активів, що може включати реструктуризацію підприємств державного сектору економіки.

Розділ II. МЕТА ПРОГРАМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ

4. Метою Програми є сприяння оптимізації частки державного сектору економіки в умовах ринку, підвищення ефективності економіки та посилення її конкурентоспроможності. Програма виконується шляхом:

1) забезпечення високих темпів приватизації об’єктів державної власності, щодо яких не встановлено заборону та обмеження на приватизацію і які є надлишковими для виконання державою своїх функцій, не користуються попитом у покупців, є збитковими та малорентабельними;

2) застосування індивідуальних засад приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, підприємств з ознаками домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг) і таких, що потребують спеціального підходу у зв’язку з тим, що використовують у процесі виробництва унікальні ресурси та нематеріальні активи (група Г);

3) сприяння залученню до приватизації земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти державної власності, що підлягають приватизації;

4) скорочення обмежень щодо приватизації об’єктів державної власності за умови, що зазначене негативно не вплине на виконання державою своїх функцій, а також не створить небезпеки для соціально-економічних та екологічних умов життєдіяльності суспільства;

5) залучення до приватизації інвесторів, заінтересованих у довгостроковому розвитку підприємств після приватизації;

6) підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів, формування позитивного іміджу приватизації в Україні та світі.

Розділ III. СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

5. Високі темпи приватизації об’єктів державної власності передбачається забезпечити в результаті:

1) залучення до приватизації більш широкого кола об’єктів державної власності;

2) розширення кола потенційних покупців шляхом підвищення рівня їх поінформованості;

3) спрощення процедур підготовки до приватизації об’єктів з метою скорочення затрат часу;

4) запровадження спрощених способів продажу об’єктів державної власності (крім контрольного пакета акцій акціонерних товариств, які належать до групи Г), що не користуються попитом у потенційних покупців (у разі коли об’єкти не продані із застосуванням інших конкурентних способів), зокрема способу:

продажу за методом зниження ціни до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу;

дроблення пакетів акцій (щодо пакетів акцій, які належать державі у розмірі менш як 25 відсотків статутного капіталу акціонерного товариства) та продаж їх окремими лотами на фондових біржах;

продажу без оголошення ціни;

5) встановлення конкретних строків приватизації об’єктів державної власності — до двох років з моменту прийняття рішення про приватизацію.

6. Під час приватизації науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій та установ враховується їх роль в обслуговуванні галузей національної економіки та підприємств, визначається форма власності щодо об’єктів права інтелектуальної власності.

7. Для найбільш повного врахування особливостей підприємств і ринків збуту їх товарів (робіт, послуг) приватизація в окремих галузях здійснюється з урахуванням особливостей, визначених:

1) законами України:

“Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” — щодо майна підприємств агропромислового комплексу;

“Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” — щодо об’єктів незавершеного будівництва;

“Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України” — щодо підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України;

“Про холдингові компанії в Україні” — щодо холдингових компаній;

“Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” — щодо об’єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

іншими законами, які встановлюють особливості приватизації в окремих галузях;

2) Кодексом України про надра — щодо підприємств, діяльність яких пов’язана з використанням надр.

8. Для врахування особливостей об’єктів групи Г під час приватизації на індивідуальних засадах забезпечується:

проведення передприватизаційної підготовки підприємств;

продаж контрольного пакета акцій з визначенням умов післяприватизаційного використання об’єктів, а також вимог до покупців;

залучення на конкурсних засадах радників (уповноважених осіб) до роботи з підготовки до приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, підприємств з ознаками домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг).

9. Для забезпечення приватизації земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти державної власності, що підлягають приватизації, запроваджуються різні способи їх продажу, які враховують особливості об’єкта і попит потенційних покупців, а саме:

відчуження об’єктів державної власності і земельних ділянок, на яких вони розташовані, як єдиного об’єкта. У разі відсутності попиту потенційних покупців приватизація об’єкта державної власності здійснюється окремо, а земельна ділянка передається на умовах оренди відповідно до закону;

включення земельних ділянок до статутного капіталу господарських товариств і подальша їх приватизація із застосуванням способу продажу пакетів акцій (часток, паїв).

10. Скорочення обмежень для приватизації об’єктів державної власності здійснюється із застосуванням таких способів:

скорочення переліку критеріїв віднесення об’єктів державної власності до таких, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, з урахуванням реальності ризиків для національної безпеки, якості виконання державою своїх функцій з управління такими об’єктами та можливості виробництва соціально важливих товарів (робіт, послуг) на підприємствах недержавної форми власності;

обмеження підстав для закріплення пакетів акцій у державній власності. Закріпленню у державній власності може підлягати виключно контрольний пакет акцій;

перегляду переліку підприємств, пакети акцій яких розміром менш як 50 відсотків статутного капіталу акціонерного товариства були закріплені (тимчасово залишені) у державній власності, з метою передачі їх для приватизації;

вилучення пакетів акцій акціонерних товариств і державного майна товариств, господарська діяльність яких належить до непрофільних і неосновних видів діяльності, із складу державних холдингових компаній, національних і державних акціонерних товариств для подальшої приватизації, якщо зазначене негативно не вплине на ефективність їх діяльності та інвестиційну привабливість.

11. Залучення до приватизації інвесторів, заінтересованих у довгостроковому розвитку об’єкта державної власності, здійснюється із застосуванням таких способів:

врахування під час проведення конкурсу поданих покупцями бізнес-планів розвитку підприємства після приватизації;

вивчення кон’юнктури ринку приватизаційних продажів, попиту на об’єкти приватизації, залучення до приватизації інвесторів шляхом підвищення рівня поінформованості потенційних покупців;

надання гарантій прав власникам приватизованих об’єктів шляхом встановлення на законодавчому рівні виключних умов, невиконання яких є підставою для розірвання договору купівлі-продажу з ініціативи держави та повернення об’єкта в державну власність;

забезпечення розкриття інформації про потенційних покупців об’єктів приватизації, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб — кінцевих власників або осіб, в інтересах яких придбаваються об’єкти державної власності, та їх засновників під час продажу пакета акцій (часток, паїв), що становить більш як 25 відсотків статутного капіталу господарських товариств і єдиних майнових комплексів.

При цьому встановлюються обмеження стосовно допуску до приватизації державних об’єктів для окремих категорій покупців, а саме для:

юридичних осіб, зареєстрованих в офшорних зонах чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

юридичних осіб, у майні яких частка державної власності становить більш як 25 відсотків;

осіб, які прямо чи опосередковано контролюються вищезазначеними особами.

12. Для підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів і створення позитивного іміджу приватизації в Україні та світі передбачається забезпечити:

запровадження продажу контрольних пакетів акцій акціонерних товариств, які належать до об’єктів групи Г, на конкурсах з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що забезпечить змагальність і рівний доступ інвесторів до приватизації;

прозорість і публічність прийняття рішень, визначення способу та умов приватизації, а також усіх процедур з підготовки та продажу об’єктів, що сприятиме запобіганню корупції;

відчуження нерухомого державного майна і структурних підрозділів, що відокремлюються від об’єктів державної власності у процесі реструктуризації, виключно за процедурами приватизації;

підтримку заінтересованості трудових колективів і керівництва підприємств державного сектору економіки у приватизації своїх підприємств шляхом встановлення пріоритетів і пільг під час продажу акцій;

передачу 5-10 відсотків акцій об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, об’єктів з ознаками домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг) для продажу дрібними пакетами на фондовому ринку, що створить умови для участі у приватизації широких верств населення і сприятиме розвитку фондового ринку;

провадження інформаційно-пропагандистської та рекламної діяльності з питань приватизації, проведення громадських слухань, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення відповідних відомостей у засобах масової інформації.

Розділ IV. ЗАХОДИ З РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТИ

13. Програма виконується трьома етапами.

Під час першого етапу (І півріччя 2012 року) створюється необхідна правова, нормативна та організаційна база для переходу до приватизації на засадах, визначених Програмою.

Заходи з виконання Програми на першому етапі включають:

внесення змін до законодавства з питань приватизації на засадах, визначених Програмою;

здійснення передприватизаційної підготовки і приватизації об’єктів групи Г на індивідуальних засадах;

скорочення обмежень для включення до приватизації державних об’єктів;

формування переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації протягом 2012-2013 років;

організацію постійного моніторингу виконання Програми з метою проведення аналізу стану приватизації.

Під час другого етапу (ІІ півріччя 2012 року — 2013 рік) завершується продаж об’єктів малої і масової приватизації та об’єктів, приватизація яких розпочалася до набрання чинності Програмою.

Заходи з виконання Програми на другому етапі включають:

залучення до приватизації всіх об’єктів груп А, В, Д, Е і Ж, а також тих, приватизація яких розпочалася до набрання чинності Програмою, і завершення їх продажу до кінця 2013 року;

завершення процесу закриття сертифікатної приватизації;

запровадження приватизації об’єктів державної власності разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані;

формування переліку об’єктів, приватизація яких завершується у 2013-2014 роках.

Під час третього етапу (2014 рік) передбачається завершення приватизації як широкомасштабного соціально-економічного проекту, підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства в частині визначення функцій органів управління, включаючи Фонд державного майна України, для забезпечення переходу від процесу приватизації до продажу об’єктів державної власності як функції з управління об’єктами державної власності.

Заходи з виконання Програми на третьому етапі включають:

завершення процедур продажу об’єктів;

підготовку пропозицій щодо внесення змін до законодавства у сфері приватизації в частині переорієнтації завдань органів приватизації на облік та управління об’єктами державної власності.

Розділ V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

14. Виконання Програми дасть змогу:

завершити широкомасштабний процес трансформації відносин власності та оптимізувати державний сектор; створити умови для приватизації об’єктів державної власності, подальше перебування яких у державній власності є економічно недоцільним; сприяти забезпеченню економічного зростання;

зменшити частку державного сектору в економіці до 25-30 відсотків внутрішнього валового продукту. У державному секторі економіки буде сформовано виробничий комплекс, який спроможний забезпечити ефективне виконання державою своїх функцій;

залучити великі обсяги приватного капіталу, у тому числі іноземного, створити потужні вертикально інтегровані структури, конкурентоспроможні на світовому ринку, провести модернізацію виробництва, впровадити новітні технології, створити нові види продукції, впровадити сучасний менеджмент;

створити базу для розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва та адаптації його до ринкових умов;

зменшити навантаження на державу з управління державним сектором економіки, що забезпечить підвищення ефективності управління.

Розділ VI. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

15. Кошти, одержані від продажу державного майна, у тому числі земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації, зараховуються в повному обсязі до Державного бюджету України.

16. Прогнозний обсяг надходжень протягом дії Програми до Державного бюджету України коштів від продажу та управління державним майном становить 40-60 млрд гривень.

17. Витрати на виконання державою функцій з управління державним майном та корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, повинні включати викуп державою часток (паїв, акцій) вторинної емісії, відновлення платоспроможності підприємств-боржників та запобігання банкрутству підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

18. Виконання Програми здійснюється в межах видатків, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Напрями використання коштів, передбачених для здійснення заходів, пов’язаних з проведенням приватизації державного майна, визначаються Законом України “Про приватизацію державного майна”.

Розділ VII. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ

19. Контроль за виконанням Програми здійснюють Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Фонд державного майна України, Антимонопольний комітет України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші органи виконавчої влади та правоохоронні органи відповідно до своїх повноважень, визначених законом.

20. Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації здійснює контроль за додержанням законодавства про приватизацію та за виконанням Програми.

21. Рахункова палата здійснює контроль за виконанням Програми шляхом проведення попереднього аналізу до розгляду на своїх засіданнях та на засіданнях комітетів Верховної Ради України звітів, проведення фінансових перевірок діяльності та виконання Фондом державного майна України плану надходжень до Державного бюджету України.

22. Служба безпеки України здійснює захист законних інтересів держави у процесі приватизації, вживає заходів до запобігання, виявлення і припинення корупції у сфері приватизації.

23. Фонд державного майна України:

подає щокварталу Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України аналітичну довідку про хід виконання Програми;

інформує щомісяця Президента України та Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми;

складає і подає щороку до 1 квітня Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України звіт про результати виконання Програми.

24. Фонд державного майна України не рідше одного разу на квартал заслуховує звіти керівників регіональних відділень Фонду державного майна України про виконання Програми, організовує моніторинг виконання Програми, публікує його результати. Фонд державного майна України залучає до проведення планових перевірок діяльності регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України представників правоохоронних органів.

25. Персональна відповідальність за виконання завдань Програми покладається на Голову Фонду державного майна України, керівників органів виконавчої влади, уповноважених управляти державним майном, а також на голів обласних державних адміністрацій — щодо приватизації майна, яке перебуває у державній власності.

Розділ VIII. ЗАВДАННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ