Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Державні підприємства залишили без доходів

[09:19 03 августа 2010 года ] [ Економічна правда, 2 серпня 2010 ]

“Зміни перешкодять будь-яким планам Росії щодо захоплення наших стратегічних галузей. Оскільки для цього доведеться шляхом голосування в парламенті виводити з переліку стратегічних об'єктів підприємства авіапрому, суднобудування, атомної енергетики. Це також стосуватиметься спільних підприємств”.

В останній тиждень липня Віктор Янукович підписав один з найбільш суперечливих законопроектів. Один з тих, які у великій кількості прийняла Верховна Рада перед канікулами.

Законом забороняється передавати в оренду майнові комплекси держпідприємств, що не підлягають приватизації.

За цей законопроект, свого часу поданого урядом Тимошенко, на початку липня проголосувало 346 депутатів Верховної Ради.

З серпня вступила в силу заборона передавати такі об'єкти в оренду, а також реорганізовувати та ліквідувати до їх виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Про масштабність змін свідчить 20,8 тисяч угод оренди, які діяли станом на початок 2010 року. Їх розірвання зменшить надходження до бюджету — план-2010 від договорів оренди становить 0,65 мільярда гривень — і спричинить бурхливий потік судових позовів.

 


Негативно оцінили законопроект в міністерстві промислової політики. Там запевнили “Економічну правду” в тому, що до осені зможуть підготувати зміни, які збалансують проект.

У свою чергу, автори законопроекту запевняють, що прагнули завадити прихованій приватизації: “унеможливити відчуження через оренду цілісно-майнових комплексів, важливих для держави об'єктів”.

“Це перешкодить будь-яким планам Росії щодо наших стратегічних галузей. Оскільки для цього доведеться шляхом голосування в парламенті виводити з переліку стратегічних об'єктів підприємства авіапрому, суднобудування, атомної енергетики. Це також стосуватиметься спільних підприємств”, — переконував правильність нововведень один із авторів законопроекту, заступник голови спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександр Бондар.

Випадки отримання контролю над забороненими до приватизації підприємствами через оренду їхнього майна справді існують. У хід йде підкуп посадових осіб та суддів під час спроб держави відновити контроль.

“Сьогодні під оренду переважно підпадають приміщення державних науково-дослідних інститутів та дослідно-конструкторських організацій, складські приміщення виробничих підприємств, які на сьогодні з різних причин не забезпечені замовленнями, а оренда є чи не єдиним способом для виживання”, — прокоментував ситуацію “Економічній правді” міністр промислової політики Дмитро Колесников.

На його думку, закон через негнучку норму ставить в однакові умови “і керівників підприємств, що підігрують рейдерам, і тих, хто намагається зберегти свої підприємства законними шляхами”.

У той же час, неможна виключати ризик того, що, відчуваючи дефіцит коштів, держпідприємства просто виводитимуть частину майна з цілісного комплексу з метою відчуження. Однак таку можливість матимуть не всі підприємства.

Більшість ДП сьогодні мають кредиторську заборгованість, і відсутність заробітку з оренди її тільки збільшить. Кошти зараз йдуть у тому числі і на підтримання майна у належному стані. Без них фонди зношуватимуться і вартість підприємств буде падати.

“Майно, що не є частиною майнового комплексу, за наявності податкової заборгованості підлягає примусовому відчуженню, а під це потрапляє переважна більшість держпідприємств, які здають в оренду свої об'єкти. Виведення об'єкту зі складу ЦМК означатиме його невідворотну втрату”, — каже Колесников.

Це наштовхує на думку, що влада таким чином знайшла спосіб передати у приватні руки держмайно, яке важко приватизувати.

До того ж проект закону “Про Державну програму приватизації на 2010-2014 роки” дає підстави говорити про те, що команда Януковича прагне встигнути за час свого перебування при владі остаточно розпродати все держмайно: “завершити приватизацію як широкомасштабний проект трансформації державної власності”.

Сам Янукович розпочати масштабний розпродаж держмайна обіцяв ще до того, як переміг на виборах.

В свою чергу, міністр промислової політики переконує, що масового виведення “потенційно цікавих для орендаторів об'єктів зі складу ЦМК для передачі в оренду або реалізації іншим чином навряд чи буде, адже це складно юридично”.

“Необхідно довести, що об'єкт, який виводиться зі складу ЦМК, не буде використовуватись у виробничому процесі, а це подекуди практично неможливо. Сьогодні, наприклад, склад не використовується, бо замовлення немає, а завтра, коли воно з'явиться, знову буде потрібен. Це перевіряють контролюючі органи, і небагато керівників держпідприємств відважаться на подібну реорганізацію”, — пояснює він.

Колесников тішить себе думкою, що “масовому продажу таких підприємств у найближчій перспективі” перешкоджатиме складна процедура внесення змін до закона про зняття заборони приватизації.

“Зрештою, невідомо, що краще: зберігати контроль над об'єктом, який не працює, чи передати його ефективному приватному власникові, який буде в змозі забезпечити його повноцінну роботу за основним профілем діяльності”, — запевняє він.

Втім, схоже, що у багатьох випадках держава вже визначилася. Так, нещодавно голова ФДМ Олександр Рябченко заявив про неминучість приватизації портів, які поки що відсутні в переліку приватизації.

Він підкреслив зацікавленість у цьому процесі потенційних інвесторів. І зазначив, що процес почнеться з невеличких портів.

А згодом міністр транспорту та зв'язку Костянтин Єфименко виступив з пропозицією приватизувати порт Усть-Дунайськ. Мовляв, без інвестицій той не виживе.

Зрештою, існування нового закону не заважає депутатам за необхідності проголосувати за виключення потрібних об'єктів зі списку заборонених до приватизації.

Що не викликає сумнівів, так це те, що через нього держава так чи інакше зазнає збитків. Адже надходження до держбюджету від оренди майна підприємств зменшаться. Бюджет отримає 70% від таких надходжень.

Питання лише в тому, яких саме коштів держава недорахується. У Фонді державного майна висловлюють сподівання, що наступного року такі надходження зменшаться несуттєво. А у Мінпромполітики очікують, що лише за їхнім відомством вони складатимуть десятки мільйонів гривень.

Законом також забороняється реорганізація, приєднання, об'єднання, виокремлення або ліквідація підприємств, які не підлягають приватизації. І це вже викликало критику як з боку підприємців, так і урядовців.

Завдяки оренді цілісно-майнових комплексів прийшли інвестиції у порти, які продати держава наразі за законодавством не може.

Звісно, окрім оренди існують ще такі форми державно-приватного партнерства, як спільна діяльність та концесія. Але вони для бізнесу є не такими привабливими, як оренда.

Механізм концесії в Україні вимагає доопрацювання. А у випадку з договорами про спільну діяльність відіграє роль корумпованість держчиновників. Керівники державних компаній більше зацікавлені у власному прибутку, який вони можуть отримати за рахунок своїх посад.

Мінпромполітики в цілому негативно ставиться до змін у законодавсті. За словами представників міністерства, такі зміни заважають реалізувати низку заходів, запланованих для оздоровлення держпідприємств шляхом їх реорганізації.

“Наприклад, ми хотіли об'єднати “Оріон” та “Генератор”, “Радар” та “Буран”, “Буревісник” та “Квант”, аби відновити ефективну роботу цих промислових об'єктів. Відповідно до положень нового закону, це неможливо”, — жаліється Колесников.

“Неможливим буде проведення низки реформ, наприклад, у оборонно-промисловому комплексі чи машинобудуванні, направлених на збільшення підприємств, створення конкурентоспроможних державних вертикально інтегрованих компаній, що ми також планували робити”, — додає голова відомства.

Втім, президент дав уряду доручення розробити законодавчі зміни, які розблокують реструктуризацію держпідприємств, не пов'язану зі зміною форми власності. Тож, шанси отримати збалансований документ, який і від прихованої приватизації держпідприємства захистить, і реформувати їх дозволить, все ще є.

Крім того, на вже укладені договори оренди новий закон не розповсюджується. А відтак, допоки не настав час такі договори подовжувати, підприємці можуть сподіватися на нові зміни у вітчизняному законодавстві. Кому як не їм пам'ятати про його мінливість.

 Андрій МУРАВСЬКИЙ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.