Як позбутися МАУ за один день

Невдовзі Фонд державного майна планує продати 61,58% акцій “Міжнародних авіаліній України”. Компанія — один з провідних вітчизняних операторів пасажирських авіаперевезень, її частка на ринку українських авіаперевезень перевищує 30%.

При цьому ФДМ затвердив умови приватизації, вигідні більшою мірою нинішньому акціонеру МАУ Арону Майбергу з підконтрольною йому компанією “Кепітел інвестмент проджект”, а також ще двома комерційними структурами, які з ним афільовані — UIA Betei-ligungsgesellschaft mbH та UIA Holding GmbH.

Адже саме існуючи акціонери мають переважне право придбати акцій компанії. Ця норма прописана у новому статуті, який затверджувався за участі фонду наприкінці 2010 року.

Голова ФДМ Олександр Рябченко мінімально ціною приватизації державного пакета акцій МАУ назвав 250 мільйонів гривень. Оцінювач ТОВ “Українська експертна група” оцінив його у 270 мільйонів гривень, хоча насправді експерти називають ледь не в 4 рази вищу суму.

Навіть структури, підконтрольні бізнесмену Ігорю Коломойському, пропонували за держпакет 516 мільйонів гривень і просять ФДМ продати акції МАУ через відкритий конкурс.

Сьогодні статутний капітал МАУ складається з простих іменних акцій в розмірі 90,07% та привілейованих — в розмірі 9,93%. Усі вони є голосуючими.

Прості акції розподілені, згідно із реєстром, між ФДМ — 61,58%, фірмою “Кепітел інвестмент проджект” (”КІП”) — 5,97% та колишньою дочірньою компанією авіаперевізника Austrian Airlines — UIA Beteiligungsgesellschaft mbH (UIAB) — 22,52%.

Привілейовані акції донедавна належали Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). У кінці 2010 року ЄБРР закрив операцію з продажу компанії UIA Holding GMBH.

Співголова наглядової ради авіакомпанії “АероСвіт” Григорій Гуртовий стверджує, що власником усіх недержавних пакетів виступає його колишній партнер та засновник “АероСвіту” Арон Майберг.

Чи справді це так — достеменно невідомо. Однак те, що Майберг прагнув узяти під контроль весь недержавний пакет у розмірі 38,42%, сумнівів не викликає.

Ще влітку 2010 року “КІП” купила пакет акцій МАУ у австрійської компанії, про що заявив прес-секретар Austrian Airlines Міхаель Браун.

Сталося це шляхом придбання “доньки” Austrian Airlines — UIAB, якій і належать ці 22,52% акцій МАУ.

Тепер колишня дочка австрійських авіаліній UIAB оголосила про намір купити 36,9% держпакету акцій МАУ, UIA Holding GmbH — 15,09%. А “КІП” планує придбати 9,58% акцій перевізника.

Розмір — не головне

Втім, як з'ясувала “Економічна правда”, контролювати МАУ стало можливо і без купівлі держпакету акцій.

3 листопада 2010 року відбулися загальні збори МАУ. Вони мали привести статут до норм закону “Про акціонерні товариства” та змінити назву із закритого акціонерного товариства на приватне.

На цих зборах усі акціонери, включаючи ФДМ, затвердили норми статуту, де, крім переважного права на придбання “державних” акцій акціонерами, прийняли й інші зміни. Але найбільш суперечливим став пункт про переважне право існуючих акціонерів на придбання акцій компанії.

Аналіз прийнятої тоді нової редакції статуту МАУ показує, що компанія не просто розширила права недержавних акціонерів, але й надала їм право чи не цілковитого контролю над підприємством.

Це відбулося якраз напередодні прийняття рішення про приватизацію держпакету, тобто ще до 5 листопада 2010 року.

Якщо за старою редакцією статуту МАУ контроль був за ФДМ, якому належав 61,58% акцій, то згідно з новою редакцією ключові рішення приймаються власниками привілейованого пакету.

Зокрема, наглядова рада МАУ може приймати рішення у разі присутності хоча б половини членів, які є представниками акціонерів, що мають прості акції, і більше половини членів, які мають привілейовані акції.

Будь-які рішення акціонерів з будь-яких питань з цього дня приймаються більш ніж трьома четвертями голосів.

А рішення з таких питань, як дострокове припинення повноважень менеджменту компанії, звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих компанії, оскарження норм статуту чи його недотримання, а також будь-яке оскарження масштабних господарських угод, потребують ще й згоди власників привілейованих акцій.

Юрист Олександр Григораш, який за часів роботи у ФДМ представляв інтереси цього відомства в судах, вважає, що на цих зборах акціонерів МАУ відбулося “повне знецінення держпакета через свідому втрату його контрольного статусу”.

За його словами, такі добровільно встановлені вимоги є надто жорсткими щодо держпакета. Вони не мають аналогів на заході, де все частіше знижують кворум.

“Ця приватизація виглядає як останній етап процесу поглинання МАУ, адже рішення про продаж своїх акцій у компанії фонд прийняв усього лишень на третій день після затвердження нового статуту, коли держпакет вже повністю втратив функцію контрольного, по суті перетворившись на “міноритарний пакетик”, — каже Григораш.

ФДМ відмовився коментувати, чому він погодився на невигідну йому нову редакцію статуту МАУ.

Втім, раніше Олександр Рябченко заявляв, що Фонду не вистачило голосів для того, аби не допустити проходження такої редакції. Для цього необхідно було, аби проти проголосували 75% акцій — за наявності в держави 61,58%.

Здавалося б, яка, зрештою, різниця: держава все одно виходить з акціонерів МАУ, тому незручності статуту — це, по суті, проблеми того, хто отримає її акції.

Тобто, якщо держпакет отримає хтось, крім власника привілейованих акцій, покупець значного пакету — 61,58% — без привілейованих акцій достатнього впливу на діяльність компанії не матиме.

І за необхідними голосами доведеться звертатися або до цього міноритарія, або до суду.

Проте, нова редакція статуту МАУ зменшує вартість держпакету акцій, адже він втрачає функцію контролю.

Як зазначило “Економічній правді” джерело у ФДМ, така функція може оцінюватися щонайменше половиною вартості пакета.

Тепер навіть заявлені головою ФДМ 250 мільйонів гривень виглядають сумнівними. Таким чином виникає питання, чиї інтереси переслідували у ФДМУ, погоджуючись на таку трансформацію статуту, яка явно не додавала інвестиційної привабливості компанії.

З іншого боку, все йде до того, що заздалегідь визначений покупець держпакету фактично стане одноосібним власником МАУ, адже державний пакет де-юре є контрольним.

Наразі ціна держпакета МАУ все ще під питанням. За останніми даними, ФДМ не задовольнила робота оцінювача.

Щоправда, тут йдеться не про суму, а про методику роботи. Мовляв, можна і у 3 гривні оцінити об'єкт, але оцінити так професійно, що кожна копійка буде обґрунтована, а можна оцінити дорого, але при тому залишиться низка запитань.

Монополісту — бій

Фонду доводиться відбиватися від звинувачень у тому, що обрав непрофесійного оцінювача, який держпакет акцій МАУ оцінив задешево.

У держструктурі запевняють, що оцінщик МАУ ТОВ “Українська експертна група” брала участь в оцінці об'єктів авіаційної галузі — міжнародного аеропорту “Донецьк” та авіакомпаній “Донбасаеро” і “Аеросвіт”.

Пропозиції інших претендентів, додають у фонді, конкурсна комісія відхилила через демпінгову вартість виконання робіт — утричі нижче за звичайні ціни.

Якщо оцінювач при визначенні вартості пакета використовує порівняльний підхід, то такий підхід передбачає використання інформації про продаж подібних пакетів акцій на ринку.

Зараз є факт трьох операцій з купівлі продажу акцій цієї ж компанії: продаж МАУ 5,97% своїх акцій за фіксованою вартістю, визначеною шляхом незалежної оцінки ТОВ “КІП” — продаж Austrian Airlines AG своєї дочірньої компанії UIAB, що володіє 22,52% акцій, та продаж ЄБРР своїх 9,93% у статутному капіталі МАУ UIA Holding GmbH.

В усіх випадках фігурують лише міноритарні пакети. Тим не менш, навіть якщо узяти вартість 5,97% МАУ, ціну на майже 62% можна було б збільшити.

Коли “КІП” минулого року придбала ці акції, то, за словами тодішнього заступника голови ФДМ Олександра Потімкова, МАУ придбали акції за номіналом близько 6 мільйонів гривень за пакет, а продали — майже за 28 мільйонів гривень.

З іншого боку, більш показовою є сума продажу Австрійським авіалініям 22,5% акцій МАУ за 19 мільйонів євро, або приблизно 26 мільйонів доларів.

Нагадаємо, у березні 2010 року з'явилися повідомлення про укладення МАУ угоди з продажу 5,97% акцій. “КІП” придбав їх в МАУ за 3,5 мільйона доларів. Раніше ці акції були викуплені у компанії Aer Cap (Ірландія) та знаходилися на балансі емітента.

“Фонд міг би вчинити розумніше. Наприклад, отримати від Коломойського банківську гарантію про те, що він справді має можливість заплатити за пакет акцій МАУ ту суму, яку він озвучує. А потім сказати Майбергу: ви маєте переважне право на придбання акцій компанії, але от є така ринкова ціна, то її й заплатіть”, — переконане джерело “Економічної правди” у ФДМ.

Коментуючи, чому переважне право на купівлю акцій МАУ отримали її акціонери, у ФДМ зазначають, що керувалися ще й небажанням дати Коломойському можливість стати на ринку авіаперевезень монополістом.

Адже, за оцінками фахівців, “Приват” має щонайменше 60% цього ринку — йому підконтрольні авіакомпанії “АероСвіт”, “Донбасаеро” і “Дніпроавіа” та “Роза Вітрів”.

Певна логіка у цьому є. Навіть і без повної монополії в Україні є проблеми. Віце-прем'єр-міністр Борис Колесников зауважив, що вартість квитків на авіаційні перевезення невиправдано висока.

І при цьому урядовець висловив переконання, що до цього призвела саме обмежена кількість гравців на авіаринку

Україна планує укласти з ЄС угоду про спільний авіаційний простір. І тоді монополії ніхто з вітчизняних авіакомпаній не матиме, бо на українські рейси зможуть претендувати європейські фірми, якщо пропонуватимуть кращі умови.

З іншого боку, поки що монополіст отримує можливість тиснути на державу як регулятора ринку. Відтак, він намагатиметься відтягнути укладення цієї угоди. Отже, клієнти ризикують отримувати послуги гіршої якості.

Чи був хлопчик

Втім, питання ще у тому, чи мало право товариство “КІП” реєструватися на загальних зборах МАУ і брати в них активну участь.

Загальні збори МАУ, відповідно до протоколу, почалися 22 квітня 2010 року, але після реєстрації їх перенесли на 3 листопада 2010 року.

Невідомо, як відбувалася реєстрація акціонерів, і хто 22 квітня був на цих зборах — на час реєстрації були проблеми з реєстром, який свого часу був втрачений.

Власником 5,97% акцій МАУ, як зазначалося, “КІП” стало напередодні. Ціна — 3,5 мільйона доларів.

Однак за статутом компанії угода, укладена на суму, що перевищує 2 мільйони доларів, повинна бути затверджена загальними зборами — мінімум 75% голосів.

“Іменні цінні папери, які “Кепітел інвестмент проджект” купила в МАУ, до проведення спеціальних дій, визначених статутом, не надають такому покупцю прав, посвідчених такими цінними паперами”, — коментує Григораш.

За його словами, продаж МАУ своїх же раніше викуплених акцій розглядається як звичайна цивільно-правова угода, яка, за загальним правилом, має на меті отримання прибутку.

За його словами, акціонер, який придбав такі акції безпосередньо у МАУ, має право на внесення у систему реєстру запису про перехід права власності за цінними паперами лише за наслідком затвердженої загальними зборами угоди, про що чітко говорять норми статуту МАУ.

Набуття права власності на акцію ще не означає автоматичний перехід корпоративних прав, які акцією посвідчуються.

Тож, загальні збори, які розпочалися 22 квітня 2010 року та були продовжені до 3 листопада 2010, цю угоду не затверджували. Та, незважаючи на те, що незатверджена угода про купівлю акцій позбавляє “КІП” прав акціонера на участь у зборах, усі інші акціонери дозволили йому це. А це вже питання до представників Austrian Airlirnes та ЄБРР.

Втім, наразі важливе інше: з приходом нової влади у сфері приватизації на краще нічого не змінилося, і на фоні спроб будь-яким чином наповнити держбюджет, цей же бюджет просто недотримує явні чималі надходження.

За словами джерела “Економічної правди” у ФДМ, якщо нічого принципово не зміниться, Україну чекають однотипні приватизації держмайна — із заздалегідь відомим покупцем та заниженою ціною.

Андрій МУРАВСЬКИЙ