Цього тижня Віктору Януковичу дали зрозуміти: хоча його перемогу у світі визнали, співпрацювати з ним та його оточенням поки що не готові.
Він запропонував президентові Росії Дмитру Медвєдєву зустрітися у Києві з президентом США Бараком Обамою для підписання нової угоди щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО).
За право стати місцем проведення цією зустрічі змагалися декілька міст.
“Я думаю, це дуже цікава ідея. Більше того, російська сторона поставилася до неї з інтересом. І якщо американці будуть не проти, Україна нарешті стане тим мостом між Сходом і Заходом, про який завжди говорив наш лідер”, — зазначала заступник голови адміністрації президента Ганна Герман.
Однак американці, як виявилося, були проти. Києву відмовили та обрали Прагу.
В оточені Януковича його перший дипломатичний прокол коментувати відмовляються. Ніхто з “регіоналів” з профільних парламентських комітетів не захотів відповідати на питання, чому так сталося. Їхні ж опоненти зловтішаються.
“Поки нема висновку Конституційного суду, у США не знають, чи є легітимним уряд Януковича. У країну, де відсутній легітимний уряд та президент, не поїхав би жоден лідер європейської країни”, — упевнений бютівець Сергій Шевчук.
Справді, Януковичу, на чиїй інавгурації не було ні Обами, ні Медведєва, ця зустріч допомогла би довести опонентам і колегам власну значущість та підтвердити легітимність влади. Тим більше, що проблема СНО хвилює увесь світ.
Змушені домовлятися
На початку грудня 2009 року, коли закінчилася дія Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, світ зіткнувся з тим, що тепер ядерні арсенали великих держав не регулює жоден міжнародний договір. Країнам треба було підписати нову угоду, аби знову перевести проблему у правове русло.
Цей документ потрібен і Америці, яка сподівається отримати гарантії нерозповсюдження атомної зброї, і Москві, що прагне назавжди викреслити з порядку денного питання створення системи ПРО в Європі. Це на словах пообіцяв Барак Обама, але договір СНО буде для російської влади надійнішим.
З кожним роком Росія все більше відстає від Америки у галузі високоточної зброї.
“Москва відстає у кількості стратегічних носіїв — підводних човнів і стратегічних бомбардувальників. Тому вона тримається за тактичну атомну зброю, яка розміщується на ракетних носіях у мінах та фугасах”, — розповідає експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець.
За даними держдепартаменту США, Росія на бойовому чергуванні має понад 2 тисячі тактичних ядерних зарядів, Сполучені Штати — учетверо менше.
Однак зараз, за даними НАТО, більшість завдань, які раніше можна було виконати тільки атомним ударом, здійснюються за допомогою надпотужної точної зброї, орієнтованої на знищення ядерних об'єктів супротивника.
У Пентагоні кажуть, що Америка зможе першою здійснити раптовий удар по російських ядерних центрах і знищити їх.
Підтримувати це протистояння в умовах, коли Іран створює атомну бомбу, небезпечно. Тому, незважаючи на спротив сенаторів, Вашингтон оголосив про згортання ракетної оборони у Східній Європі.
Аби документ був ратифікований, витрати бюджету-2011 на переоснащення ядерної зброї та нові розробки були збільшені порівняно з 2010 роком на 10% до 7 мільярдів доларів. До речі, країна могла б витрачати на ці потреби і більше.
Аналітики центру Гувера вважають, що США здатні скоротити свій ядерний арсенал на 25-30%, але не роблять це через опозицію з боку своїх союзників у ЄС. Заступник держсекретаря Елен Таушер заявила, що Європа почувається упевнено, поки над нею є американська “атомна парасолька”, розгорнута у 1960-х роках.
Дата підписання нової угоди наразі не відома. На зустрічі у Москві держсекретар США Гілларі Клінтон, заявила, що договір найкраще підписати до нової конференції з проблем нерозповсюдження атомної зброї, запланованої на травень 2010 року.
На думку експертів Міжнародного центру роззброєння та нерозповсюдження атомної зброї, Вашингтон має встигнути до конференції, аби показати світу, що готовий обмежити свій ядерний арсенал. Таким чином, рішучі кроки у роззброєнні допоможуть вирішити питання ядерних програм Ірану та Північної Кореї.
Це буде гарний приклад для двох режимів-вигнанців. Крім того, згода між Москвою та Вашингтоном доведе, що Тегеран та Сеул не зможуть використати глобальне протистояння у ядерний сфері, аби розвинути власні атомні програми.
Як виглядатиме новий договір, поки що невідомо. “Зараз важко скласти повну картину, у нас є лише окремі уривки з неофіційних джерел”, — зазначає провідний експерт військових програм центру Разумкова Олексій Мельник.
Втім, згідно з угодою про загальне порозуміння США та Росії, підписаною у липні 2009 року, країни будуть мати 1500-1675 стратегічно розгорнутих ядерних зарядів. За першим договором СНО, країни володіли 6,5-8,5 тисячі зарядів.
Невідомо, що буде з тактичною зброєю — головним козирем Росії. Втім, більшість експертів сходяться на думці, що США піде на певні поступки партнерові.
Битва міст
Важливим питанням був вибір місця проведення зустрічі президентів. Вашингтон і Росія запропонували власні міста, де мають з'явитися доленосні підписи під новим договором, але потім вирішили зробити вибір на користь Чехії.
Так, у Празі, 5 квітня 2009 року президент цієї країни виголосив промову, у якій закликав скоротити ядерні озброєння та підписати за рік новий договір.
Аналітики центру Брукінгса вважають, що, вибравши Прагу, США хотіли зменшити розчарування уряду Чехії після відмови розмістити там систему ПРО.
Хоча президент країни Вацлав Клаус ніколи абсолютно не підтримував ідею чужої ракетної системи на власній території, та коли Барак Обама заявив про згортання ідей європейської ПРО, Прага почувалася ображеною. Клаус в інтерв'ю The New-York Times заявив, що не очікував такого від заокеанського партнера.
Росія ж здивувала усіх, коли підтримала пропозицію нового президента України Віктора Януковича підписати такий важливий для всього світу договір у Києві.
Міністр іноземних справ Росії Сергій Лавров заявив, що був би радий підписати договір у Києві, адже “Росія цінує внесок України у справу атомного роззброєння”. Втім, таку заяву навіть спочатку треба було розглядати як просто обіцянку дружньому уряду та змогу здійснити візит у відповідь за слушної нагоди.
“Ініціатива Києва не була розроблена у дипломатичних колах”, — каже Олексій Мельник. Елен Таушер заявила, що Вашингтон не вивчав пропозицію Києва.
Утім, 18 березня на зустрічі представників двох країн у Москві Україну остаточно викреслили із списку можливих місць підписання договору. Міжнародний центр роззброєння та нерозповсюдження атомної зброї завив, що право визначити місце підписання залишили за Вашингтоном, і Москва не стала наполягати.
Поки що невідомо, що за це отримає Росія, і чи виграє світ від першого невдалого досвіду нового президента України. Як зазначило з посиланням на власні джерела у російському уряді видання “Комерсант-Україна”, у США не до кінця розуміють, якою є українська влада, та не готові до різкого зближення.
Тому, напевно, Януковичу варто спочатку остаточно легітимізувати її, а вже потім пропонувати Київ як дипломатичну площадку. Це потрібно, як мінімум для того аби не стати фігурантом чергового міжнародного конфузу.
Павло СИВОКІНЬ
Что скажете, Аноним?
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
[11:40 26 ноября]
18:00 26 ноября
17:50 26 ноября
17:40 26 ноября
17:30 26 ноября
17:15 26 ноября
17:00 26 ноября
16:45 26 ноября
16:00 26 ноября
15:40 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.