Виктор Балога — один из самых ярких символов иронии т.н. демократической команды. Еще два года назад его называли новым серым кардиналом Банковой, сравнивали с Виктором Медведчуком и пророчили ему победу в затяжных интригах с Юлией Тимошенко.
Но в решающий момент он оставил Ющенко и задолго до выборов президента затаил молчание. Публично он не высказывал своего отношения к кандидатам ни до первого тура, ни перед вторым. Впрочем, в последние дни президентской кампании Балога уже не скрывал своей ненависти к Тимошенко и снисходительно-презрительного отношения к Виктору Ющенко.
После первого тура президентских выборов вотчина Виктора Балоги — Закарпатская область — стала единственной на западной Украине, где Виктор Янукович набрал больше голосов, чем Юлия Тимошенко. Сейчас Балога не скрывает, что в поединке Тимошенко-Янукович выступал секундантом второго. Но не из любви и симпатии, а из желания проучить лидера БЮТ.
После выборов Балоге снова пророчат разные должности. Между тем он один из немногих столпов бывшей власти, который пока при всех благоприятных условиях не перешел на работу в команду Виктора Януковича. По информации “Украинской правды”, Янукович и Азаров предлагали Балоге две должности на выбор: вице-премьера по региональному строительству и министра чрезвычайных ситуаций. На этот раз Балога отказался. По его словам — из-за нарушений Конституции, которые допустили регионалы при формировании большинства.
После Харьковских соглашений Виктор Балога может лишь искренне похвалить себя за проявленную интуицию: ненависть к Тимошенко на западной Украине ожидать еще можно было, а вот симпатии к России — нет. Сегодня у Балоги новое амплуа: он критикует власть за отсутствие реформ и призывает оппозицию к новому объединению.
- Виктор Иванович, вы как человек, который был в курсе всех договорённостей между Украиной и Россией за последние несколько лет, можете сказать, действительно ли последнее соглашения по газу и по флоту это — победа украинской стороны?
— Потрібно сказати, що перше і основне, яке стоїть на поверхні, — це те, що ми не повинні ставити ніяких претензій до керівництва Росії. Росія працює над розбудовою своїх буферних зон. У цьому питання буферна зона — це Україна. І те, що питання по Чорноморському флоту було ув'язано з ціною на газ говорить про те, що геополітичні інтереси Росії сьогодні зав'язані саме на Кримському півострові.
І коли ми з вами говоримо про ціну на газ, то однозначно потрібно давати відповідь: ні в якому разі економіку не потрібно було ув'язувати з політикою. Це різні сегменти. Тому, скоріше за все можна сказати, що перші висновки невтішні.
- Давайте я вам приведу аргументы власти. “Мы заключили договор, по которому цена на газ упала на 100 долларов, и одновременно получили партнёра, который заплатит нам в течение десяти лет 40 миллиардов долларов”. Скажите, что мы потеряли?
— Ну, по-перше, потрібно сказати, що ціна на газ, яка була закладена попереднім урядом у договорі між Україною і Росією, не враховувала також українських інтересів. Вона була вища на 100-150 доларів, ніж для країн Західної Європи та країн Прибалтики. І тому говорити про те, що сьогодні є поступки з боку нашого стратегічного партнера, неправильно.
По-друге: де ми бачимо ті 100 доларів, про які сьогодні говорять, і ті 4 мільярди? Це не економія. Тому що ми рахуємо від 330-ти доларів, а фактично ціна на газ на цей рік для України повинна була бути не вище ніж 260 доларів. І якщо відняти 100 доларів від 260-ти та компенсувати це Росії в кооперації у других галузях економіки, то це, я розумію, були б партнерські стосунки.
- Сейчас такая цена на газ объясняется договорами, заключенными прежним правительством. Вы можете объяснить, почему Тимошенко заключила такой договор и где эти 100-150 долларов?
— Я коротко на це відповім. І позиція президента, і позиція суспільства, і позиція сьогоднішньої влади — а тодішньої опозиції — однозначно полягала в тому, що цей договір був підписаний не у відкритий спосіб і має корупційну складову. Він не має під собою ніякої бази з точку зору обрахування формули ціни на газ для України.
І треба визнати, що сьогоднішньому керівництву держави однозначно потрібно було сідати за стіл і говорити про зниження ціни. Але не в такий спосіб! Базова ціна без транзиту для Німеччини — 260 доларів, а для України — 330. В цій ціні був складовий чинник політичної конфронтації між Україною і Росією, який потрібно було денонсувати. І тоді рахувати ціну для України. Наприклад, ціна для Білорусії 170...
— В Беларуси 50 процентов национальной газовой компании принадлежит России... Но суть даже не в этом. Если мы говорим о том, что этот договор имел коррупционную составляющую, давайте тогда четко скажем, кто на этом договоре зарабатывал или получал “откаты”: правительство России, правительство Украины или обе стороны?..
— Ми з вами у форматі цієї передачі не вирішимо це питання і не докажемо, що на цьому хтось наживався. Ціна в 330 доларів на 2010-й рік для України є не економічною і має корупційну складову. Але розвивати цю тему ми з вами не зможемо і доказової бази однозначно не будемо мати.
- Во время переговоров с Путиным Юлия Тимошенко неоднократно обвиняла Ющенко в том, что он поддерживает Дмитрия Фирташа — посредника между Украиной и Россией. И действительно, за эти пять лет мы не слышали со стороны президента никакой критики в адрес посредников. Более того: люди, лояльные к Фирташу, продвигались по службе и получали высокие должности. Можем ли мы говорить, что и Виктор Ющенко, и вы как глава его секретариата вложили свою лепту в то, что нас использовали?
— Я хочу ще раз сказати, що ні Ющенко, ні секретаріат президента в очі не бачили ті контракти, які підписувала тодішній прем'єр уряду пані Тимошенко. Їх було тяжко витягнути!.. Президент запрошував тодішнього голову “Нафтогазу” пана Дубину, і той не міг надати контракти главі держави, тому що в нього їх теж не було.
Відносно Фірташа. Я думаю, що неправильно звинувачувати Ющенка в тому, що він підтримував на тому чи іншому етапі Фірташа. Питання стоїть у тому, які преференції зробив Фірташ для України по ціні газу. Він робить — або робив — нормальні, стабільні поставки газу у країни Західної Європи. До нього нормально ставились. І коли ув'язують Ющенка до Фірташа, то я би сказав, що це і нещиро, і неправильно. Тому що економічної ніякої складової у стосунках цих двох людей не було ніколи.
- А попытки договориться были?
— Ющенко газових питань не торкався. Це була компетенція уряду пані Тимошенко. Ющенко хотів одного: щоб ціна на газ для України була якнайнижчою.
- А что вы имеете в виду, когда говорите, что нынешняя цена на газ имеет политическую составляющую? Но, если верить власти, мы ничего не потеряли: есть город Севастополь, и мы отдали его в аренду нашему соседу. Теперь они платят нам больше, чем платили. Ну, да, чуть-чуть продлили аренду, там, на 25 лет... И что? В чём потери?
— Я знову хочу повторитися: абсолютно немає і не може бути ніяких претензій до керівництва Росії. Це їх геополітичні інтереси. Але ми бачили, що відбувалося протягом останніх років в Абхазії, і як була порушена територіальна цілісність Грузії. Ми бачили, що відбувалося у Південній Осетії. І якщо хтось думає, що в нас стабільна ситуація в Криму, то він глибоко помиляється. У такому разі можна було підписувати договір не на 25 років, а до 3046 або до 3050-го року!..
Сьогоднішня влада говорить, що ми повинні інтегруватися у структури та інститути Євросоюзу, і як мінімум на порядку денному повинно стояти питання асоційованого членства у Євросоюзі. Так невже після цієї угоди нам буде легше це робити?!
З іншого боку усі чудово розуміють, що російський флот у Чорному морі у військовому сенсі немає ні оперативного, ні тактичного, ні стратегічного значення. Тому що щоб пройти Босфор і Дарданелли потрібен дозвіл країни, яка входить у НАТО — у Туреччині. І ми чудово розуміємо, що Туреччина і НАТО контролюють кількість кораблів у Чорному морі.
І останнє, що я хотів би підкреслити: я вважаю, що не російська влада через 10, 15 або 20 років буде вести мову про статус Криму. І не російська влада буде піднімати питання про те, чи повинен бути Крим українським, чи російським. Я думаю, що все буде підготовлено до того, щоб Крим сам провів волевиявлення так само, як це робилося в Абхазії або у Південній Осетії.
Ви пам'ятаєте, які стосунки були у Радянського Союзу з Фінляндією після війни?.. От у нас зараз виникають ідентичні стосунки з Росією. Невже ми повинні у це ув'язуватися? Ми — незалежна держава, і ми маємо право на інтеграцію у світові і європейські інститути. Чому ми себе самі починаємо обмежувати?
- Виктор Иванович, но мы пять лет слышали о НАТО и Евросоюзе и о том, что нам туда надо вступать. Но мы также помним Грузию, которой не помогли ни НАТО, ни Евросоюз, ни США. Хотя там была, мягко говоря, более “горячая” ситуация. Поэтому объясните, что плохого в том, что предлагает новая власть — оставаться внеблоковым государством? Если, по словам Виктора Януковича, Украина действительно может найти свое место в треугольнике — “Россия — Европа — США”, то зачем нам обязательно к кому-то примыкать?
— Ви від мене не почули, щоб ми примикали до когось. Основна задача України — мати інтерес і в Росії, і в Брюсселі, і у Вашингтоні. Питання в другому. Ми не повинні бути ні від кого залежні: ні від Росії, ні від Брюсселя, ні від Вашингтону.
І тут ви праві в тому, що попередня влада в особі президента Ющенка багато говорила про НАТО, але мало що було зроблено. З іншого боку якщо згадати прем'єрство сьогоднішнього президента пана Януковича у 2002- 2004 роках, то ми чудово знаємо, що він провів велику роботу відносного майбутнього України і в питаннях євроінтеграції, і в питаннях НАТО! Багато законів по цих питаннях було прийнято саме за часів прем'єра Віктора Федоровича! Тому, ми повинні підняти питання про послідовність курсу. Хоча дійсно: ми повинні бути незалежні не тільки від Заходу, а й від Росії.
- Если быть искренними: вы признаёте, что львиную долю ответственности за отношение страны к НАТО и Евросоюзу лежит как раз на прежней власти? Вы настолько много об этом говорили, что общество уже не перестало воспринимать слово “евроинтеграция” и “НАТО”. У многих это ассоциируется с чем-то пустым, или еще хуже — со ссорами между Тимошенко и Ющенко...
— По-перше, я повністю визнаю те питання, яке ви підіймаєте. Повністю. По-друге, ви кажете, що ця влада багато говорила? Ну, мабуть, вона говорила, тому що була більш щирою!
Давайте подивимось: хто сьогодні з нинішньої влади їздить на лікування в Росію, Білорусію або в Казахстан? Хто їздить відпочивати на курорти в Казахстан або Росію? Хто сьогодні дітей своїх направляє вчитися у Москву? Єдиний виняток в сьогоднішньому уряді — пан Колесников, який і проживає... і діти вчаться у нього в Москві. Але всі інші, мабуть, їдуть на захід!
Ніхто не хоче в НАТО, ніхто не хоче у Євросоюз, усі хочуть зараз у Митний Союз, у ЄЕП. Але поряд з тим, усі їздять до Європи. І комфорт в кишенях тримають не рублі, а євро, фунти та долари... Так говоріть про це! Немає щирості до кінця. У тому, мабуть, і проблема Ющенка — що він те, що робив, те і говорив.
- Раз уж вы заговорили о неискренности власти, то вы сами готовы искренне признать, что приложили очень много усилий, чтобы Виктор Янукович стал президентом?
— Так. І я цього не скривав. Ви самі знаєте, як розвивалися події в демократичному таборі між Тимошенко і Ющенком, починаючи з 2004-2005 років. В кожній ячейці — якщо не скандал, то провокації. Я вважаю, що так чи інакше цей процес потрібно було зупинити. Я говорю про пані Тимошенко.
Якщо б було зроблено вибір українською громадою на користь пані Тимошенко, вона б нічого в цьому житті не зрозуміла. Її потрібно було зупинити, щоб все ж таки вона поглянула наліво: на партнерів, з якими працювала, — направо — з ким працювала... І вирішити що їй більше до душі: Симоненко, якого вона використовувала останні два роки, Мороз, коли він був у парламенті, чи все ж таки оті осколки, які зібралися... І всі стали великими. Я маю на увазі “Нашу Україну”.
- А сегодня, с учетом подписанных в Харькове соглашений, если бы была возможность вернуться, вы бы и сейчас сделали все, чтобы президентом стал Виктор Янукович?
— Дуже не хотілося, щоби виграла Тимошенко. Тому що було дуже багато помилок. Саме світоглядних помилок. І було дуже прикро, коли, два рази ставши прем'єр-міністром за каденцію президента, вони так і не змогли знайти об'єднання.
І Тимошенко ні разу не сказала, що ті чи інші речі вона робить неправильно. Тому її потрібно було зупинити. Зупинити хоча б на певний час...
Бо ви знаєте, коли говорять про те, що з “Нашої України” хтось перебіжав до партії Регіонів, то це є перебіжчики, а коли перебігають у БЮТ з “Нашої України”, то це патріоти.... Це подвійні стандарти. Потрібно все говорити своїми словами. Якщо ти пішов під гаслами тієї чи іншої політичної сили в парламент, то, будь ласка, уже підтримуй ту платформу і ту логіку, і ту ідеологему, яка сьогодні є в цієї політичної сили. Якщо тебе це не влаштовує, то напиши заяву за власним бажанням, піди і воюй уже без мандата. Ми до цього йшли п'ять років.
Але в нас сьогодні немає нових імен... за винятком Яценюка. Хоча і він, знову ж таки став депутатом, спікером, завдячуючи в першу чергу політичній силі Ющенка. Тому сьогодні можна робити десять правих блоків, двадцять опозиційних урядів, але це вже немодно і неперспективно. Це на користь лише владі.
Треба подумати про те, щоб кожний визнав у тій спільній роботі, яка була в демократичному таборі, свої помилки. І якщо кожен зможе сказати, що “так, я помилявся, але ми сьогодні всі разом сідаємо за стіл: круглий, квадратний, в кубик — і кажемо, що ми рівні, тому що ми несемо відповідальність за майбутнє України”, тоді ми можемо говорити про те, що влада — це сила і опозиція — сила. Тоді запрацює механізм. А сьогодні механізм не працює, тому що всі в опозиційному таборі хочуть бути лідерами.
І якщо ми з вами будемо говорити про те, як я би голосував завтра, то я скажу коротко: якщо демократичні сили об'єднаються, то я буду там, де мої колеги — в тому числі і депутати.
- А вы знаете людей, за которых бы пошли голосовать?
— Хорошим кандидатом може бути і Тимошенко, і Яценюк, і багато інших політиків... І нічого на місці не стоїть. Ще років п'ять тому всі думали, що Україна йде одним шляхом, але громада дала шанс Ющенку... Не Ющенко став президентом, а українська громада дала шанс Ющенку очолити українську громаду.
Так само Україна, в тому числі завдяки економічній кризі, дала шанс стати президентом Януковичу... І з цим шансом потрібно справлятися і доводити українській громаді, що він буде об'єднуючим і для Сходу, і для Заходу.
Але на практиці що ми сьогодні з вами бачимо? Ющенко об'єднував Україну теоретично. Він хотів цього. Я в це вірю, тому що він дійсно цього хотів. Але він цього не зробив.
Янукович на практиці начав роз'єднувати Україну. Тому що ті кроки, які сьогодні зробив президент по легалізації коаліції і підписання договору в Харкові, я вважаю порушенням Конституції. І я не думаю, що якщо президент збирається об'єднувати Україну, то це йому додасть на Заході і в Центрі України...
- А если отойти от идеологических вопросов — всё-таки это правительство действительно пришло на волне кризиса и задекларировало проведение реформ. Вы как опытный аппаратчик, как оцениваете нынешнюю ситуацию в правительстве, в администрации президента, в парламенте?
— Я хочу успіху нинішній владі. Але ті перші кроки, які робляться, вказують, що слова розходяться з практичними діями.
По-перше: 29 членів уряду!.. Ну, скільки ще країн у Європі є, щоб там було більше? Ми, мабуть, майже на першому місці відносно кількості членів уряду. З моєї точки зору, має бути максимум 15.
Для прикладу — для чого нам Міністерство промислової політики? Для чого нам Міністерство аграрної політики? Для чого нам потрібно Міністерство АПК, а до того всього ще і віце-прем'єр-міністр по аграрній політиці? Для чого нам Міністерство з надзвичайних ситуацій? Для прикладу, ми його можемо спокійно об'єднати з МВС...
Ключовим моментом в уряді повинно бути Міністерство економіки і Міністерство фінансів. Тому я вважаю, що всі ці дубляжі і роздавання портфелів до реформ не приведе. Бо для того, щоб робити реформи в економіці, для цього потрібно показати їх, наприклад, в адмініструванні. А вибудовування вертикалі під ручний режим — я вважаю, що це ніколи користі не принесе.
- Но ведь и у вас есть такой опыт: вы ведь тоже выстраивали губернаторскую вертикаль для Виктора Ющенко?
— Я вважаю, що всі губернатори, згідно з діючою Конституцією, повинні бути під президентом. Сьогодні вони під президентом Януковичем. Це його компетенція. Вибачте мене, але — в дужках — це його квота, по Конституції. І на це ніхто не має зазіхати чи претендувати.
- Вы считаете, что это правильно?
— Я вибачаюся, але глави адміністрації призначаються президентом України. Це його вуха, очі, пальці, які дивляться за процесом, за встановленням економіки на тих територіях...
- А исполнительную власть кто представляет на местах?
— Глави адміністрацій...
- Но президент же не относится к исполнительной власти?
— Так, не відноситься, але Кабінет Міністрів робить представлення президенту... І, вибачте, але яка б не була конфронтація між президентом Ющенком і прем'єром Януковичем, вони знаходили спільну мову з точки зору призначення глав адміністрацій.
Але давайте говорити про макрорівень. Це питання, пов'язані з реформуванням, які сьогодні задекларував Кабінет Міністрів на чолі з президентом Януковичем. Якщо сьогодні ми кажемо, що ми маємо газ за 230 доларів і нам вже не потрібно піднімати ціну на житлово-комунальні послуги, то я вважаю, що це не ринок.
Якщо ми сьогодні говоримо про те, що всі — і багаті, і бідні — повинні купувати газ по самій дешевій ціні в Європі і навіть набагато дешевше, ніж в Росії, то я вибачаюся, але ми будуємо не ринкову економіку, а соціалістичну Українську республіку.
Я вважаю, що сьогоднішній уряд продовжує ліву популістську політику пані Тимошенко. Між ними немає абсолютно ніякої різниці!...
- Повышение тарифов — непопулярная мера. На это не пошли ни при Ющенко, ни при Тимошенко. Почему вы требуете этого от новой власти?
— Ми повинні порушити цю традицію. Якщо президент Янукович звернеться до української громади і скаже: “У нас немає грошей, немає за що жити, і ми не можемо далі позичати кошти МВФ на проїдання — як це робили попередні уряди, попередня влада. Тому ми мусимо зробити пенсійну реформу, провести реформування економіки, підняти ціну на житлово-комунальні послуги...”.
Місцева рада така сама популістична, як і вчорашній та сьогоднішній уряди... Ми не повинні жити популізмом. Ми повинні думати над тим, як почати розвивати житлово-комунальний сектор. Не секрет, що сьогодні одиниця послуг в Європі у 2.5, у 3.5 рази дешевша, ніж в Україні... Ми повинні робити адресну допомогу кожному громадянину, а не тримати ціни на газ, не тримати ціни на житлово-комунальні послуги.
Що далі? Ми повинні розібратися також і з пенсіями... Ми повинні провести пенсійну реформу і повинні сказати чітко, що... От чому людина в 40 чи в 45 років повинна йти на пенсію? В світі є три країни, які так швидко випускають людей на пенсію... Це Білорусія, Росія і Україна. Але від тої совковості вже потрібно відходити. І я не думаю, що сьогодні в уряді люди цього не розуміють.
Потрібна політична воля для прийняття цього рішення... Вибачте, але коли говорять, що треба надто багато чогось зробити, то ні. Треба вийти до народу і сказати: “У нас нема грошей. А гроші, які ми з вами будемо залучати, — вони підуть в першу чергу в економіку”. Сьогодні економіка в стагнації...
- Но не вам ведь говорить о том, что нужно делать Януковичу, если при Ющенко не было сделано ничего из этого... А ведь у вас было намного больше поддержки — почти 79% против нынешних 49 у Януковича.
— Коли уряд говорив, що не буде піднімати ціну на енергоносії, то мої підлеглі навпаки про це постійно говорили і президент цього ніколи не цурався.
- А что должно произойти с политиком, чтобы он пошел на такие непопулярные меры?
— Я вважаю, що психологічно через це треба перейти в той же день, коли ти прийшов на ту чи іншу посаду. Тому що перший день твого знаходження на якісь посаді — це пік... Далі йде вже відлік або підтримки, або не підтримки суспільством. Як і влада, так і гроші, так і визнання роблять з людьми дуже погані речі.
Я впевнений, що якщо будуть реальні пропозиції по блоку питань, пов'язаних з реформами, то за них проголосує і влада, проголосує і опозиція. Суспільство сьогодні в очікуванні дій від президента, в очікуванні, що він буде робити зміни, воно сьогодні має довіру. І щоб оправдати цю довіру, йому потрібно сказати про реальний стан речей в економіці.
- Люди, приближенные к власти, говорят, что сначала нужно стабилизировать экономическую ситуацию и только потом начинать реформы...
— Я повторюся — сьогодні у суспільства є довіра до нової влади. І саме сьогодні потрібно робити хірургічне втручання, а не терапевтичне. І до прийняття бюджету ми можемо підготувати пакет законопроектів і провести все. Тобто і питання ціни на газ — це компетенція уряду — і пенсійну реформу, і дати напрямки по енергозбереженню.
Не просто казати, що “ми дістали у спадок все розбите” — тому що це не постановка питання. Потрібно вийти і сказати про те, що ми маємо, про те, з чим ми можемо в цьому році вийти на прийняття бюджету... Я вибачаюся, але в такому разі я хочу бачити, щоб у парламенті було порозуміння між владою і опозицією. В такому разі я хочу бачити, щоб суспільство це не сприйняло... Сприйме, тому що тоді буде відкритість і щирість.
— Скажите, почему вы все это рассказываете в эфире, а не сидя в каком-нибудь властном коридоре? Вам ведь вам делали предложения?
— Я роблю все для того, щоб за стіл сіли Тимошенко, Ющенко, Яценюк, Гриценко, Кириленко, Балога... Щоб всі сіли за один стіл і говорили про те, що потрібно робити сьогодні в суспільстві.
А у владу ми не пішли тому, що я вважаю нелегітимним формування уряду в спосіб, який вони обрали. Я вважаю, що незалежно від того, яке рішення виніс Конституційний суд, це не легітимно. І “тушки”, “тушканчики”, “тушкований уряд” — це говорить про те, що суспільство цього не сприймає. Президенту Януковичу — як тільки він переміг — потрібно було оголосити дострокові вибори. Тим більше, розуміючи, що домовитися з “Нашою Україною” неможливо...
- Если кому-то рассказать, что Виктор Балога не пошёл во власть только потому, что эта власть нарушала закон, то я думаю, что многие будут смеяться... Ведь точно также закон нарушал и Ющенко в 2007 году!
— Ми про різні речі говоримо. Укази, які готував Ющенко, і які ідеологічно Балога сприймав, але які не порушують Конституцію — це одна річ. Друге питання, яке стоїть на порядку денному, — це коли у 2008-му році Конституційний суд виносить одне рішення, а в 2010-му році — вже друге... Для мене питання влади — це не основне. Це є похідна. Все ж таки важливіше почувати себе комфортно на любій посаді, але щоб ти був корисним, щоб ти не змінював свої принципи... І в цьому питанні я не бачу перед собою ні гріха, ні... Я знаю, що я діяв послідовно.
- Так вы считаете себя в оппозиции?
— Я вважаю, що бути в опозиції сьогодні, коли є очікування, нема сенсу. Ми сьогодні повинні говорити про друге... От чи зможе прийняти для себе політичне рішення президент, щоб почати реформи і почати об'єднувати Україну?
Сьогодні я бачу, що об'єднувати Україну він не хоче... Ми чекаємо пропозицій по реформам. Якщо вони будуть правильні, якщо вони будуть корисні для України, якщо вони ліберальні, якщо вони ринкові, то ми будемо це підтримувати... тому що це потрібно не Януковичу, це потрібно Україні. А от бігти в опозицію я можу при одній обставині — я згідний на цю тему говорити, якщо її складовою частиною є і БЮТ, і Ющенко, і Кириленко...
- ...И лидер оппозиции Тимошенко. Вас бы такое устроило?
— Я вибачаюся, але для чого ми з вами одразу повинні говорити за шапку і за прапор? Шановний, друзі повинні сісти за стіл і не говорити про те, де буде шапка, а де буде прапор... Це може бути колегіальний орган, так? Але важливо, щоб знайти спільні точки дотику. І я вам скажу, що ніщо так нікого не об'єднує як страх перед тим, що буде завтра... Тому ще декілька кроків — і я думаю, що всі будуть говорити про те, що вони повинні бути разом.
- А вы разделяете тезис Тимошенко о том, что договор с Россией — это начало конца президента Виктора Януковича.
— Ну, по-перше, потрібно змінити Конституцію, по-друге, потрібно їх ратифікувати у Верховній Раді, по-третє, якщо ми будемо демократичне суспільство, то потрібно провести і референдум... Тому говорити про те, в кого кінець, а в кого початок... Це дуже рано. І я не думаю, що пані Тимошенко потрібно з цього починати. Не треба... А Віктору Федоровичу потрібно подумати про те, як таких пасів не давати, щоб на рівному місці падати... А потім буде боляче і важко підніматися.
- А вы планируете участвовать в следующих парламентских выборах?
— Так, однозначно. Сьогодні бачу тільки одне: маючи старий ресурс в особі тих політичних сил, які були при владі останні п'ять років, потрібно думати все ж таки про консолідацію, про модернізацію і про спільну позицію тих політичних сил, які є на правому і центральному фланзі.
- А какие ваши прогнозы? Тимошенко и Янукович еще имеют перспективы вернуться во власть? Или это уже прошлый этап?
— Тут все просто. Або вони сідають за стіл — і це буде потуга для демократичних сил. В першу чергу для центру і для заходу, так? Або потрібно чітко зрозуміти — а їм в першу чергу — про те, що їм потрібно уходити... На конфронтації ми нічого не побудуємо. Тоді будуть потрібні нові обличчя.
Мустафа НАЙЄМ
Что скажете, Аноним?
[12:15 25 ноября]
[10:10 25 ноября]
21:00 25 ноября
16:00 25 ноября
14:30 25 ноября
14:00 25 ноября
13:30 25 ноября
12:30 25 ноября
12:00 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.