На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування греблі Каховського водосховища і гідроелектростанції, що призвело до масштабного затоплення півдня України. Про плани окупантів підірвати Каховську ГЕС українська влада попереджала задовго до катастрофи.
Західні медіа спершу поставили під сумнів, що мав місце саме вибух. Згодом почали з’являтися фактологічні підтвердження цього: сейсмічні сигнали, зафіксовані норвезькими фахівцями, знімки американських розвідувальних супутників. Нині західні лідери говорять в один голос — навмисно чи через необережність, відповідальна за руйнування греблі і затоплення Херсонщини саме Росія. Адже саме російські військові захопили та контролювали греблю і Каховську ГЕС із початку повномасштабного вторгнення.
Хто саме з російських військових контролював ГЕС? Хто ними командував? Та про що говорили окупанти під час катастрофи?
Журналісти-розслідувачі проєкту “Схеми” (Радіо Свобода) та агенції “Слідство.Інфо” ідентифікували армійців РФ та їхніх командирів, а також отримали ексклюзивні перехоплення розмов, що відбувалися між російськими військовими у ніч руйнування. Все це у їхньому спільному матеріалі.
Над матеріалом працювали: журналісти “Схем” (Максим Савчук, Ольга Івлєва, Георгій Шабаєв, Кирило Овсяний) та агенція “Слідство. Інфо” (Юлія Химерик).
Каховська гідроелектростанція розташована за пів кілометра від міста Нова Каховка Херсонської області.
Російські військові на автомобільному мості біля Каховської ГЕС, 20 травня 2022 року
Від початку повномасштабної війни і на час знищення шостого червня 2023 року ГЕС повністю контролювали російські окупаційні війська.
Відповідно до повідомлень Головного управління розвідки та Офісу президента, позиції на ГЕС та поруч із нею облаштували бійці 205 окремої мотострілецької “казачої” бригади Сухопутних військ РФ. Цей факт підтверджували і російські “воєнкори”: інтерв'ю з бійцями 205 ОМСБр, які вихваляються зброєю та “вдало облаштованими” вогневими позиціями поруч із ГЕС, можна знайти на російському відеохостингу RuTube.
Розслідувачам вдалося поіменно встановити низку російських військових цієї бригади, які безпосередньо контролювати Каховську ГЕС. У встановленні їхніх осіб стали в пригоді відео, які на греблі та у приміщеннях ГЕС знімали російські пропагандистські медіа — попри те, що бійці ховали обличчя у балаклавах.
Зокрема, так вдалось ідентифікувати 35-річного Арсена Піцхелаурі з позивним “Грузин”, який, судячи з фото в російській соцмережі “Вконтакте”, брав активну участь в окупації Херсонщини.
На декількох світлинах Піцхелаурі у військовій формі перебуває безпосередньо на Каховській ГЕС. Як розповіли знайомі окупанта, він і досі залишається в Новій Каховці разом із іншими військовими 205-ї ОМСБр. Від них же стало відомо, що після руйнування греблі “Грузина” викликали в Росію на нагородження.
Журналістам також вдалось ідентифікувати нагородженого у грудні 2022 року російським “Орденом “За отвагу” сержанта інженерно-саперного батальйону 205 ОМСБр Руслана Магомедова.
Нагороджував його заступник командира 205-ї бригади з позивним “Полігон”, теж ідентифікований журналістами. Це 36-річний майор Денис Міщенко. Нагородження відбулося полизу ГЕС у Парку Слави Нової Каховки.
Новий командир окупантів на ГЕС — Роман Тітов
Те, що підірвали Каховську ГЕС саме бійці 205 окремої мотострілецької “казачої” бригади, є основною версією, яку озвучують як українські посадовці, так і ЗМІ.
Переважно йшлося про її воєнний досвід (участь у Чеченській війні), девіз (“мы вернемся даже с ада”) і дані щодо особового складу і командування (командиром називали підполковника Едуарда Шандуру).
Однак журналісти встановили, що склад бригади, зокрема і її керівництва, змінився відтоді як ГУР востаннє публікувало відповідний список.
Журналісти отримали від джерел в одному з державних органів спеціального призначення України оновлений список бійців 205 бригади. Це майже чотири сотні осіб, які служать в мотострілецьких батальйонах, роті спецзв'язку, гаубичних самохідно-артилерійських дивізіонах, реактивному артилерійському дивізіоні, протитанковому артилерійському дивізіоні, зенітно-ракетному дивізіоні, розвідбатальйоні, інженерно-саперному батальйоні та інших підрозділах 205 ОМСБр.
Відповідно до отриманого документа, командиром 205-ї бригади тут вже вказаний не Едуард Шандура, а полковник Роман Тітов.
Додаткове підтвердження зміни командування журналісти знайшли на сторінці школи №16 села Кузьмінське Ставропольського краю в російській соцмережі “Вконтакте”. У грудні 2022-го там опублікували лист вдячності школі за підписом командира 205 бригади Романа Тітова, датований листопадом 2022 року.
Полковник Тітов і до того, як очолив бригаду, був відомий українським розвідникам. За даними ГУР, Роман Тітов із березня 2015 року бере “безпосередню участь у злочинній діяльності на території України”
.
Cторінка Романа Тітова в соцмережі “Одноклассники”До 205 ОМСБр Тітов командував підрозділами, які “до лютого 2016 року на ротаційній основі брали участь у бойових діях на тимчасово окупованих територіях сходу України у районах населених пунктів Луганськ та Краснодон”.
За інформацією українських розвідників, яку вдалося підтвердити журналістам, Роман Тітов має судимість за перевищення службових повноважень із застосуванням насилля та зброї.
Нові перехоплення в ніч руйнування греблі: “В готовности, всё по команде!”
Наразі не вдалося встановити і довести ключову роль саме Романа Тітова у руйнуванні Каховської ГЕС. Російський полковник проігнорував надіслані в месенджерах запитання і телефонні дзвінки. Однак, беручи до уваги перехоплення розмов військових 205-ї бригади у ніч знищення греблі, які вдалося отримати у своє розпорядження журналістам, російські окупанти тоді готувалися діяти за “командою”. Причому саме в той час, коли у чаті міста Нова Каховка жителі почали повідомляти про вибухи і незрозумілий шум. Це відбувалося у проміжку між 2:18 та 2:34 ночі 6 червня.
ЧП. Если что, тут все, точка отхода закончена, вода полная
Із контексту розмови випливає, що сталися дві важливі події. Перша: російські військові готувалися щось виконати “по команде”. Друга: у розумінні російського військового, який, судячи з розмови, під час вибуху перебував на греблі або поруч із нею, сталося “ЧП” (тобто надзвичайна подія).
Далі — фрагмент перехопленої розмови, наданий журналістам джерелом серед українських військових (бесіда відбувається між 2.20 та 2.34 проти ночі 6 червня).
02:20 — Как обстановка? Это раз, во-вторых, в готовности, в готовности, всё по команде, как принял меня?
02:20 — Тут все уже, все, пошло.
02:21 — Принял тебя, принял, выдвигайтесь туда на точку, на точку, забирайте все.
02:21 — Та мы не сможем уже ничего забрать.
02.30 — ЧП. Если что, тут все, точка отхода закончена, вода полная.
02.34 — Выдвигайтесь туда, где вас забирали и оставляли.
02.34 — Выйти не могут, все затоплено.
Команда “выдвигайтесь туда на точку, забирайте все” прозвучала, судячи з розмови, вже після руйнування греблі ГЕС. І “висунутися”, схоже, змогли вже не всі, бо “вода полная”. Про команду збиратися і залишати територію греблі розповідав і керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
Журналісти встановили, що бійці 205 бригади й досі перебувають в Новій Каховці. Це підтвердив у розмові росгвардієць, знайомий із бійцями 205-ї.
За дев'ять місяців до... Російські сапери на ГЕС
Що передувало руйнуванню гідроелектростанції і наскільки обґрунтованою є версія про підрив ГЕС із середини?
Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.
В “Укргідропроекті” (підприємство-правонаступник інституту “Укргідропроект”, де проєктували Каховську гідроелектростанцію) в коментарі “Схемам” та “Слідству” зазначили, що їхні фахівці “виключають можливість зовнішнього удару, який міг би призвести до такого руйнування станції”.
За їхнім попереднім висновком, руйнування Каховської ГЕС відбулося внаслідок “вибухів у внутрішніх приміщеннях споруди”. У підприємстві повідомили, що контактували з фахівцями Головного центру спеціального контролю України, де “зафіксували імпульсну подію з локалізацією в районі розташування Каховської ГЕС”, що свідчить про вибухи.
Такі ж імпульси, як повідомлялося, були зафіксовані сейсмічними станціями норвезької компанії Norsar, які розташовані на території Румунії.
Хто і коли міг замінувати греблю?
Журналісти відшукали інженера Каховської ГЕС, який під час окупації вимушено продовжував працювати на електростанції до вересня 2022 року. Ім’я чоловіка не вказується з міркувань його безпеки.
Сапери жили у бомбосховищі прямо на ГЕС. Під пультом в нас знаходилося бомбосховище, і там жила бригада саперів
За словами працівника, на ГЕС із початку окупації проживали сапери армії РФ, які мали доступ до всіх приміщень споруди: “Сапери жили у бомбосховищі прямо на ГЕС. Під пультом в нас знаходилося бомбосховище, і там жила бригада саперів із собаками, бо там є і роздягальні, і душові, і холодильники, тобто все необхідне. Можна сказати, що вони були “елітним підрозділом” із такими умовами”.
Працівник ГЕС розповів, що під час його перебування на станції працівників не пускали до низки приміщень. Серед них — патерни (підземні приміщення) станції.
“Патерни ГЕС розташовані на відмітці у мінус 7 метрів. Не виключаю, що на той момент там уже було щось секретне. Як заносили туди вибухівку я особисто не бачив, але, судячи з характеру ушкоджень Каховської ГЕС, які ми всі бачили, це одне з ймовірних місць, де міг статися підрив”, — каже працівник ГЕС.
Греблі готувалися до підриву однозначно. Вибух назовні не пішов, тому що такі операції робляться шляхом допомоги воді зробити всю роботу.
Журналісти поспілкувалися із українським військовим сапером Миколою Щегельським: “Вся ця механіка з підривом гідроелектростанції була здійснена по підручнику, куди закладати заряди. Це все було зроблено зсередини. Греблю готували до підриву однозначно. Вибух назовні не пішов, тому що такі операції робляться шляхом допомоги воді зробити всю роботу. Декілька тріщин у греблі — і вона зробить вже сама все”.
До складу 205 бригади входить, з-поміж інших, і інженерно-саперний батальйон (особовий склад — 38 бійців).
Журналісти знайшли у соцмережах їхні сторінки та фото. Сапери 205 бригади переважно відмовлялися від спілкування з журналістами. Ті, хто погодилися говорити, запевняли, що звільнилися до подій на Каховській ГЕС.
Отже, команді журналістів вдалося встановити осіб серед російських військових, які перебували на Каховській ГЕС, і які можуть бути причетними до її підриву, тобто до важкого воєнного злочину. Перехоплення телефонних розмов російських військових, отримані журналістами від джерел, свідчать про те, що була певна “команда” від російського військового керівництва, сплановані “точки відходу”, а також, що сталося “ЧП”. Ці докази можуть свідчити саме про намір росіян підірвати Каховську ГЕС.
У цьому контексті привертає увагу те, що 30 травня, за тиждень до вибуху на Каховській ГЕС, російський уряд видав окремий документ, який фактично заборонив розслідувати аварії на гідротехнічних спорудах. Просто ухвалили, що такі розслідування не проводяться до 2028-го року.
Максим Савчук
Журналіст-розслідувач телевізійної програми “Схеми: корупція в деталях” (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу “UA:Перший”). Автор книги “1937” про політичну та бізнесову діяльність Віктора Медведчука після Революції Гідності.
Народився у селищі Баришівка на Київщині. Здобув освіту інженера в Національному транспортному університеті та філолога в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. Працював у бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, у газеті “Україна молода”, у програмі журналістських розслідувань “Знак оклику” на телеканалі ТВі.
У 2015 році розслідування “Questions Raised Over Poroshenko’s Role In Valuable Kyiv Land Deal” (“Таємниці землі президента Порошенка”) потрапило до шорт-листу міжнародного конкурсу асоціації мовників AIB.
Переможець конкурсу журналістських розслідувань ім. В. Сергієнка (2019 рік) із матеріалом “Зелена родина ру” (про кінобізнес Володимира Зеленського у Росії).
У 2020 році здобув друге місце на конкурсі журналістських історій DataUp із матеріалом “Американська мрія Віктора Медведчука” (співавтори - Любомира Ремажевська та Олександр Чорновалов).
Розслідування “Американська мрія Віктора Медведчука” перемогло на Національному конкурсі журналістських розслідувань. Оголошення переможців та нагородження відбулося під час фестивалю розслідувальної журналістики “Межигір’я Фест” в колишній резиденції експрезидента-втікача Віктора Януковича у вересні 2021 року.
Максим САВЧУК, Ольга ІВЛЄВА, Георгій ШАБАЄВ, Кирило ОВСЯНИЙ
Что скажете, Аноним?
[12:15 25 ноября]
[10:10 25 ноября]
21:00 25 ноября
16:00 25 ноября
14:30 25 ноября
14:00 25 ноября
13:30 25 ноября
12:30 25 ноября
12:00 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.