Третя серія торгової війни з Росією: Москва киває на бюрократію, Київ каже про “непорозуміння”

Росія розпочинає третю ”серію” боротьби з українськими виборниками

Блокуванням окремих українських товарів східним сусідом — непоодинокий випадок. 

8 лютого минулого року Росспоживнагляд призупинив ввезення сирів 3 українських підприємств до Росії, пояснивши це невідповідністю продукту нормам митного союзу Єдиного Економічного Простору (Росія, Казахстан і Білорусь). А згодом такі ж приписи отримали ще чотири українських підприємства. Втім, голова Національної асоціації молочників України Василь Бондаренко заявив, що деякі з видів продукції, до якої у Росспоживнагляду є претензії, .

Тоді Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук оцінив щомісячну втрату виторгу українських виробників від експорту в Росію в $26 млн.

А в березні президент Віктор Янукович підписав закон, яким регулюється застосування зовнішньоекономічних заходів у відповідь на дискримінацію або недружню діяльність з боку іноземних держав, митних союзів або економічних об'єднань, який називали “відповіддю на “сирний конфлікт”.

Наступна хвиля російсько-українського конфлікту на економічному грунті розпочалася 29 липня, коли російська санітарна служба ввела заборону на постачання до РФ продукції компанії Roshen через виявлені порушення після експертизи. Зокрема, у відомстві заявили, що у молочному шоколаді Roshen виявлено бензопірен. Керівник Росспоживнагляду Гєннадiй Оніщєнко запевняв, що у понад 90% досліджених зразків Roshen 

Втім, кілька країн, які імпортують солодощі Roshen, після проведеної перевірки, заявили, що не мають претензій до цієї продукції.

А вже 12 серпня Оніщєнко не виключив  повернення продукції Roshen на російський ринок, “якщо дотримуватимуться всi вимоги та буде вибудувано систему”.

Не встиг цей скандал дещо стихнути, Федерація роботодавців України заявила, що Федеральна митна служба Росії з 14 серпня фактично заблокувала імпорт товарів з України.

Офіційна позиція України і Росії: проблеми з бюрократизмом Митного союзу

Заяву Федераці] роботодавців України у перший день ніхто з офіційних представників як Росії, так і України не підтвердив. Федеральна митна служба Росії заявила, що не коментує цю інформацію. 

Згодом Департамент прес-служби та інформації уряду Росії поширив повідомлення, що на рівні уряду ніяких рішень щодо регулювання імпорту з України не приймалося, а це — рішення митних органів.

Своєю чергу, голова комітету Державної думи Росії у справах СНД Лєонід Слуцкій пояснив труднощі з проходженням українськими товарами російської митниці бюрократією, оскільки Україна не є членом Митного союзу. Однак, за його словами, жодної політики в цьому немає.

Схожу позицію з цього питання висловив і прем'єр-міністр України Микола Азаров, пояснивши проблеми у торговельних відносинах з Росією з розвитком і структуруванням Митного союзу. При цьому він закликав ЗМІ “штучно не роздувати і не перебільшувати ситуацію”.

На найвищому рівні заяв з цього приводу поки не звучало. Лише прес-служба російського президента повідомила, що в п’ятницю, 16 серпня, Владімір Путін мав телефонну розмову з Віктором Януковичем, під час якої і обговорили питання двостороннього співробітництва, зокрема — пов'язані з митним оформленням вантажів на російсько-українському кордоні.

Згодом детальніше про цю розмову розповів Азаров. “Сьогодні президент мав розмову з російським президентом, за вказівкою Віктора Федоровича на зустріч до Москви терміново вилетіла наша урядова делегація на чолі з віце-прем'єр-міністром Бойком. Відбулася зустріч Бойка з першим віце-прем'єр-міністром Росії Шуваловим. Досягнуто домовленості про те, що в понеділок зустрінуться представники української та російської митних служб та відпрацюють всі питання, які на сьогоднішній день відносяться до розряду невирішених “, — повідомив Азаров.

“Словом, здійснюється абсолютно нормальна робота з врегулювання тих питань, які потребують додаткового погодження та розгляду”, — зазначив він.

На його думку, “війни” і не в інтересах Росії. “Тому ми повні рішучості докласти всіх зусиль для врегулювання наявних спірних питань. Ну а наші люди повинні робити з усіх цих подій відповідні висновки”, — додав він.

Робоча група з опрацювання проблемних питань українсько-російського торговельно-економічного співробітництва для вирішення цієї ситуації запрацювала 16 серпнія. До 19 серпня вона повинна внести на розгляд Кабміну узгоджені пропозиції щодо вирішення питання.

У свою чергу, Мінекономрозвитку України з посиланням на урядового уповноваженого з питань співпраці з Росією, державами-учасниками СНД, ЄврАзЕС та іншими регіональними об'єднаннями Валерія Мунтіяна повідомило, що Україна не отримувала від російської сторони офіційних документів, які б підтверджували порушення українськими експортерами норм законодавства Митного союзу або безпосередньо Російської Федерації.

При цьому він вважає, що проблеми з ввезенням українських товарів до РФ не є наслідком будь-яких обмежувальних заходів. На думку чиновника, мова йде про “процедурні моменти”.

На російських митницях не бачать критичної ситуації з українським імпортом

Представники митних служб Брянської, Бєлгородської та Воронезької областей заявляють, що ситуація з українськими вантажами, які надходять до Росії через пункти пропуску Центрального федерального округу РФ, не є критичною. 

Як повідомила представник прес-служби Бєлгородської митниці Олена Шляхова, зміни в правилах переміщення товарів через кордон відбулися з 14 серпня. “Тепер перевізнику при в'їзді на митну територію Митного союзу в пункті пропуску необхідно пред'явити крім книжки МДП документи, що підтверджують забезпечення сплати митних платежів”, — пояснила Шляхова.

Головний державний митний інспектор зі зв'язків з громадськістю Воронезької митниці Олена Разинькова повідомила, що згідно з директивою, митниця зобов'язана була перейти на 100-відсотковий огляд вантажів. При цьому вона зазначила, що черг на постах немає, а для прискорення процедури бере участь весь інспекторський склад.

Представник Брянської митниці заявила, що обласні пункти пропуску працюють у штатному режимі. За її словами, лише один з митних постів — Фокінський — займається оформленням залізничних вантажів. “Спостерігаються черги в МАПП Троєбортне, але це робоча ситуація”, — зазначила вона.

Згодом голова Федеральної митної служби Росії Андрій Бельянінов заявив, що ФМС може пом'якшити критерії контролю за українськими вантажами.

“Швидше за все, так. Як порушення зникнуть, так знизимо (критерії. — Ред.). Я терміни не назву”, — сказав він.

Блокування експорту в Росію принесе збитки українським виробникам до $2-$2,5 млрд

Втрати України від включення до списку ризикованих експортерів всі українські підприємства, що постачають свою продукцію у РФ, за оцінками Федерації роботодавців України, можуть досягти до $2-$2,5 млрд тільки в другому півріччі поточного року.

За словами економіста Любомира Шавалюка, втрати для українських експортерів будуть суттєвими.

“Росія займає близько третини нашого експорту і це суттєва цифра. Впродовж кількох місяців як мінімум українські виробники отримуватимуть збитки від цього. Відповідно експорт знижуватиметься. І закінчиться все тим, що або це питання врегулюють на урядовому рівні, або Росія побачить, що цей інструмент тиску на Україну не діє і просто перестане цим займатися”, — заявив Шавалюк.

Як пише редактор інформаційного відділу російського Forbes Іван Васільєв, поставки в Росію ($ 17,4 млрд в 2012 році, за даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку) традиційно складають чверть сукупного експорту України в грошовому вираженні. До списку товарів з України, які може втратити Росія, він відносить: залізничні локомотиви, рухомий склад та їх частини (обсяг експорту в Росію — $2,6 млрд в 2012 році); арматура і сталеві конструкції ($1,9 млрд); труби ($ 947 млн); турбореактивні, турбогвинтові двигуни і авіадеталі ($609 млн); шоколад та інші харчові продукти, що містять какао ($ 424 млн); папір та картон ($ 367 млн); трансформатори та їх деталі ($ 343 млн); гіпс, галька, гравій, щебінь і подрібнений камінь ($316 млн), а також сир ($ 308 млн).

“Нечисту на руку” російську сторону запідозрили як регіонали, так і опозиція

Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник зазначив, що складається враження, що “Україну намагаються в нецивілізований спосіб схилити до об'єднання з Митним союзом”. На його думку, Росія програє від дій своєї митної служби щодо українських товарів.

“Я не думаю, що це викличе якусь велику повагу з боку українців, які симпатизують Росії. Така форма неприйнятна”, — наголосив Олійник, додавши, що “дружбу, взаємну повагу будують не на страху, що ти щось втратиш, а на тому, що ти отримав від спілкування, об'єднання”.

Схожої позиції притримується голова фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк.

“Сьогодні ця торговельна війна набула загрозливих масштабів… Так не поводяться не те, що партнери, а й навіть погані сусіди”, — наголосив він.

Яценюк вважає дії Росії, ще одним виявом тиску Росії та Україну, “фактично примусом до вступу до Митного союзу”.

Реакція  експертів однозначна: тиск на Україну з боку Росії — політичний

Першими на ситуацію відреагували в Міжнародній торговельної палаті в Україні. За словами віце-президента Ігора Греся, в обмеженні Росією українського експорту присутній політичний тиск, викликаний намірами Києва підписати Угоду про асоціацію з ЄС і зменшенням імпорту російських енергоносіїв в Україну. 

Коротку позицію Єврокомісії з цього приводу висловив представник ЄК з питань торгівлі Джон Клансі. Він закликав Україну і Росію якнайшвидше врегулювати торговельну суперечку відповідно до правил та зобов'язань Світової організації торгівлі. 

Експерт Максим Бугрій у статті на сайті The Jamestown Foundation написав, що “нескладні інструменти торговельних бар’єрів, аби зменшити український експорт, є основними складовими російської політики щодо України”.

“Цікаво, що Кремль спрямовує ці свої інструменти проти підприємців, які глибоко пов’язані торговельними відносинами із Росією”, — зазначає він. “Отже, як результат, проросійське лобі в Україні сьогодні є слабкішим, ніж на початку президентства Януковича, — додає Бугрій. 

Блокування імпорту український товарів, на думку економіста Любомира Шавалюка, зумовлене політичними та економічними причинами. 

Зокрема, економічний пов'язаний зі сповільненням промисловості, а отже, Росія, на його думку, шукає прагматичні заходи, щоб вирівнювати свій платіжний баланс і таким чином стимулювати економіку.

У політичній складові проблеми він також вбачає очікування підписання угоди про асоціацію з Україною та ЄС.

Вікторія МАТОЛА