Нафта в обмін на кораблі
Росія має проблеми з поставками своєї нафти до Індії, а, точніше, з отриманням за них оплати.
Країні-агресору через санкції важко вести міжнародні розрахунки у твердій валюті, які на сьогодні впали до менш ніж 10%. Тому потрібні інші варіанти оплати, які, зрештою, дозволять отримувати ту ж саму тверду валюту. Або хоча б китайські юані.
Однак Індія готова платити за російську нафту рупіями. Але РФ це невигідно, тому що їй їх нема на що витрачати — адже імпорт з Індії істотно менший, ніж російський експорт до цієї країни. А вивести цю нехай і не вільно конвертовану, але все ж таки валюту з рахунків в індійських банках російські компанії не можуть.
Ще в серпні віце-спікер Держдуми Росії Владислав Даванков запропонував організувати для співвітчизників безкоштовні тури до Індії і таким чином знайти застосування рупіям, отриманим у рахунок оплати поставленої нафти, що застрягли на банківських рахунках. Але, мабуть, ця ініціатива не знайшла підтримки, та й, чесно кажучи, навіть якби її вирішили втілити в життя, то, щоб витратити всі кошти, що зависли, довелося б, напевно, звозити в Індію все населення РФ, а може навіть і не один раз.
А тому проблема зберігається, тим більше, що постачання нафти з Росії до Індії продовжується, при цьому сторони поки що так і не домовилися про те, в якій валюті вестимуться розрахунки.
Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, Центробанк РФ дав російським нафтовим компаніям неофіційну вказівку не приймати до оплати рупії.
При цьому росіяни шантажують індійців тим, що нібито перенаправлять мільйони тонн нафти в інші країни, якщо Нью-Делі наполягатиме на оплаті в індійській валюті.
У серпні сторони знайшли тимчасовий компроміс, внаслідок чого оплату було здійснено валютним кошиком китайського юаня, гонконзького долара та дирхаму ОАЕ. Однак з жовтня деякі еміратські банки, побоюючись західних санкцій, посилили контроль за транзакціями, які можуть бути пов'язані з Росією, а тому дирхам як валюта розрахунків між РФ та Індією також знаходиться під великим питанням.
Росія має схожі проблеми і з іншими країнами, але Індія після російського вторгнення в Україну та введення у зв'язку з ним санкцій стала другим після Китаю покупцем російської нафти. Попри те, що в останні місяці Індія скоротила імпорт із РФ, на цю країну все ще припадає понад 60% усіх морських поставок російської нафти.
Очевидно, країна-агресор не планує втрачати такого великого покупця.
А тому Росія продовжить постачати нафту в Індію, паралельно шукаючи прийнятні для обох сторін варіанти оплати.
“Тимчасове зниження закупівель, безумовно, буде. Чи стане Індія третьою чи четвертою (за обсягом закупівель російської нафти) — не принципово. Я думаю, закупівлі продовжаться”, — сказав “Апострофу” президент центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар.
За його словами, Індія продовжить наполягати на тому, щоб платити за російську нафту в рупіях, і РФ доведеться з цим рахуватися, оскільки їй потрібно так чи інакше продавати свою нафту.
“Зараз йдеться про те, що для того, аби цю рупійну масу якось прилаштувати, в Індії на замовлення Росії буде побудовано 24 судна класу “річка-море” для використання на Каспії. Контракт розрахований до 2027 року, і ці судна будуть побудовані за ті рупії (які були сплачені за рахунок постачання нафти), і це буде виходом із ситуації. Також зараз обговорюється питання про спільне будівництво (суднів) для Арктичного регіону”, — розповів Гончар.
Важливо, що гроші від продажу нафти в Індію до російського бюджету не потраплять: “Росіянам потрібні гроші зараз, в бюджет війни, але рупії туди не покладеш. Тому вони змушені йти на такі довгі схеми”.
Бій з тінню”
Цілком можливо, що незабаром відбудеться ще більше скорочення поставок російської нафти. Причому не лише до Індії. Пов'язано це з тим, що США вирішили посилити контроль за компаніями, які перевозять російську нафту, що продається вище за встановлену санкціями цінову стелю в 60 доларів за барель.
США цікавляться як легальними перевізниками, так і тими, хто використовує танкери з так званого “тіньового флоту”, створеного за командою Кремля якраз для того, щоб оминати цінові санкції.
За даними Reuters, Сполучені Штати проводять відповідні розслідування щодо трьох десятків перевізників.
Крім того, стало відомо, що три великі грецькі танкерні компанії — Minerva Marine, Thenamaris і TMS Tankers — через страх перед санкціями відмовилися возити російську нафту. Ці компанії сукупно контролюють близько 100 танкерів, які здатні перевалювати майже всю російську експортну нафту із західних портів РФ на Балтійському та Чорному морях.
Крім перевізників США зацікавилися і компаніями, які займаються страхуванням морських поставок російської нафти.
Ці події можуть призвести до того, що обсяги російського нафтового експорту суттєво скоротяться. Принаймні російські компанії вже зіткнулися з нестачею суден для перевалки своєї нафти.
За словами Михайла Гончара, зараз для перевізників, які продовжують возити російську нафту в обхід санкцій, справді настав “час великого переляку”.
“Їм не хочеться потрапити під репресивні дії з боку Сполучених Штатів та інших західних країн. Але цілком може виникнути така ситуація, що сьогодні це, наприклад, грецькі танкери за прапором, але потім, раптом, вони перестануть бути грецькими і почнуть ходити під якимись іншими прапорами, — каже експерт. — Гіпотетично, Китай або та ж Індія в рамках домовленостей можуть надати свої прапори, однак, незважаючи на великий інтерес отримувати дешеву санкційну нафту, важко уявити, що Індія та Китай підуть на відкрите протистояння із західними країнами по санкційним режимам. Тому це — гіпотетичний сценарій. Але така опція, скажімо так, є. Може, наприклад, вдасться вмовити індійців, але за дисконт, умовно, у 50%. І в рупіях”.
Однак, у будь-якому разі, посилення контролю за дотриманням санкцій не підірве експортний потенціал Росії, вважає керівник спеціальних проектів науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.
“Немає ембарго на поставки російської нафти. Є обмеження на можливість користуватися послугами страхових і транспортних компаній, зареєстрованих у Лондоні, Амстердамі, Роттердамі та Антверпені. Якщо танкер страхується, наприклад, у Lloyd's (одна з найбільших корпорацій світу на ринку страхування, що базується у Лондоні), то заборонено, якщо вартість контракту вище за 60 доларів (за барель)”, — сказав експерт “Апострофу”.
Тому, зазначив він, нинішня активізація американців, а також британців та Європейської комісії, націлена не на те, щоб зупинити поставки російської нафти, а на те, щоб Росія не оминала введені раніше санкції: “На жаль для України, заборонити постачання російської нафти в повному обсязі не вдасться”.
Справді, Захід, запроваджуючи санкції проти російської нафти рік тому, розраховував, що вона залишиться на світовому ринку, щоб не виник дефіцит, але щоб при цьому країна-агресор втратила наддоходи від нафтового експорту.
“Росія вже втратила наддоходи — вона змушена продавати свою нафту дешевше, ніж вона могла б продати за відсутності цих санкцій, — пояснює Геннадій Рябцев. — Адже з чого складається ціна? Це вартість видобутку, вартість перевалки, транспортування, фрахту, страхування, а також конвертації платежів. А чому вартість контракту вища (ніж 60 доларів за барель)? Тому що через ризики всі витрати вищі”.
За його словами, західні ЗМІ часто неправильно інтерпретують дані про доходи російського бюджету від експорту нафти: “Вони мають на увазі той механізм ціноутворення, який зрозумілий їм. Хоча насправді російським нафтовим компаніям перепадає мало” (й, відповідно, російському бюджету — “Апостроф”).
Таким чином, попри всі твердження роспропаганди, санкції працюють, і вони працюватимуть ще краще, коли лазівки, які дозволяють їх обходити, будуть ліквідовані.
“Санкції — це як бочка (виходить каламбур, враховуючи, що барель перекладається з англійської як бочка — “Апостроф”), але в цій бочці величезна кількість дірок. Закривають одну, другу, третю, але з'являються нові”, — каже Рябцев.
Крім того, додав він, західні ЗМІ некоректно рахують нафтові доходи РФ: “Вони рахують їх у доларах. А як індійські рупії в долари перевести? Ніяк. А це ніхто не враховує, і вважають, що ці гроші у російському бюджеті. А їх там немає”.
Від себе додамо, що скорочення бюджетних доходів країни-агресора, у тому числі й навіть насамперед від експорту нафти, звужує її можливості фінансувати війну проти України. Отже, наближає нашу перемогу.
Віктор АВДЄЄНКО
