Виконавчий директор Lloydʼs of London Джон Ніл анонсував підписання перших угод про страхування суден 27 липня. Ці судна перевозитимуть українське зерно після розблокування портів. Буксири почнуть переміщати кораблі у Чорноморську, звідки потім вивезуть першу партію зерна, за даними Lloyd’s List Intelligence.
Невідомо, яке наповнення продукту запропонують андерайтери Lloydʼs. Основна проблема — це відсутність послідовності у рішеннях андерайтерів щодо страхування воєнних ризиків та відсутність єдиної системи ціноутворення. Наприклад, в один день судновласники можуть отримати пропозицію за тарифом 3% від вартості судна, на наступний той самий страховик відмовляється, через тиждень — просить 8%.
Ймовірно, Lloydʼs здатен впорядкувати покриття та зробити пропозицію страхування більш систематизованою. У такому випадку адекватний тариф на покриття складав би до 4% від вартості судна, середній — 1-3%. Хоча є страховики, які пропонували тариф і в 5-10%.
Чому страховка Lloydʼs важлива для України
Великі судовласникі обережні у прокладанні маршрутів та приділяють велику увагу ризик менеджменту. Репутабельні перевізники не будуть використовувати маршрут, якщо страховий ринок відмовляється його страхувати. Наявність страхового захисту для них навіть важливіше за прибуток.
Lloydʼs запевнив, що запропонує страхове рішення у “зерновому коридорі” — але сказати, що саме отримають судовласники до оприлюднення інформації про умови складно. Втім, альтернативи в України немає — водний шлях лишається найбільш ефективним та економним методом перевезення зернових. Щоб полегшити логістику, багато українських аграрних холдингів навіть купують автомобільні зерновози, але це лише частково перекриває потреби експортерів.
Два найпопулярніші маршрути експорту українських аграріїв — по річці Дунай до Європи або через Чорне море до Туреччини. Українське зерно вже зараз потрапляє цими маршрутами на світові ринки завдяки сусідам з Болгарії та Румунії.
Попит на такі перевезення з боку українських аграріїв настільки великий, що у перевезенні зерна зараз активно беруть участь судовласники Туреччини, Румунії та Болгарії.
Однак вони не хочуть ризикувати своїми суднами, тому зерно везуть менші, старіші і не застраховані кораблі. Їхній вік може сягати 50-60 років, іноді й більше. Хоча граничним віком у практиці морського страхування вважається 30-35 років. Розмір суден також невеликий — вони можуть перевозити максимум 3000-5000 т.
Страховки у них або немає, або вони застраховані компаніями із сумнівною репутацією — іноді із власниками чи корінням в Росії. Але якщо буде зелене світло страхувати на європейському ринку, судновласники зможуть вивозити зерно балкерами у 60-90 000 т із якісною страховкою.
Але й у таких випадках, для власника зерна важлива наявність у судновласника полісу страхування відповідальності. Від цього полісу часто залежить вартість, або навіть можливість страхування самого зерна. А страхування самого зерна є обов’язковою вимогою покупців.
Покупці також часто вимагають від продавця страхового полісу з покриттям воєнних ризиків. Зараз неможливо застрахувати воєнні ризики на території України, але це не стосується земель та вод за межами кордонів країни.
Тобто українські експортери зерна можуть з певними зусиллями застрахувати воєнні ризики у нейтральних водах, або територіальних водах інших країн. Проте неможливо гарантувати, що цей принцип залишиться актуальним для Чорного моря через місяць чи два — корабельні міни постійно дрейфують. Достатньо одного нещасного випадку, аби страховики внесли всю територію Чорного моря у виключення та відмовились страхувати воєнні ризики для таких маршрутів.
Наскільки здорожчає логістика у зв’язку з новими опціями страхування?
Страховка суден із українським зерном не повинна зробити перевезення значно дорожчими.
Наприклад, умовне судно вартістю $15 млн. Страхування за тарифом 4% від вартості судна означає страхову премію $600 000, яку судновласник буде закладати у вартість фрахту.
Якщо замовник планує завантажити на судно 50 000 т пшениці, наприклад, за вартістю $400/т — тоді вартість вантажу становитиме $20 млн.
Через витрати на страхування вартість фрахту виросте на $600 000 (ми розглядаємо лише вплив страхових тарифів), які судновласник перекладе на замовника. Але для нього ця сума все одно невелика — 3% вартості вантажу. Такі додаткові витрати неприємні, однак не суттєві на тлі зростання курсу валюти.
Якщо пересування експортними коридорами не зірветься, страховики готові надати судовласникам та агроекспортерам потрібні гарантії.
Порти Кілія (Усть-Дунай) та Ізмаїл відіграють найбільшу роль у перевезеннях зерна. За підсумками 2021 року, серед усіх морських портів найбільше перевалювали порти Миколаєва (29,8 млн т), Чорноморська (25,6 млн т) та Одеси (22,6 млн т).
Далі — порт Маруіполя (6,8 млн т), спеціалізований морський порт “Ольвія” (5,1 млн т), Ізмаїла (3,9 млн т), Рені (1,3 млн т) та Усть-Дуная (64,3 000 т), за даними Адміністрації морських портів України.
Віталій ЛЕБЕДОВСЬКИЙ
Что скажете, Аноним?
[07:24 02 ноября]
[23:37 01 ноября]
[22:16 01 ноября]
13:30 02 ноября
13:00 02 ноября
12:30 02 ноября
12:00 02 ноября
11:30 02 ноября
11:00 02 ноября
10:30 02 ноября
09:30 02 ноября
09:00 02 ноября
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
[09:45 17 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.