Пенсійна проформа Сергія Тігіпка

Тема пенсійної реформи знову на часі. В минулій статті автор вже писав про ключові табу реформи, які влада чомусь не порушує. Мова йшла про три аспекти — розмір внеску (35%), про правила обрахунку пенсій (для чиновників 90% від зарплати, для простих смертних — 45% від середньої зарплати по країні) та загалом про несправедливу картину пенсійного забезпечення.

Якби влада взялася за ці три теми, якби вона розпочала хоча б відверту розмову про них — тоді б можна було говорити про реформу. Натомість — балаканина для проформи, аби зробити вигляд, що реформи розпочато.

Кілька непринципових косметичних змін і багато-багато декларацій та загальних слів про користь пенсійної реформи.

Днями Сергій Тігіпко виступив на ТБ. Затамувавши подих, після заяви про відкликання косметичної пенсійної реформи з ВР, автор чекав на презентацію нового проекту. Того, який відкрив би хоча б одне (а краще всі) з згаданих вище табу.

Не судилося. Пенсійну реформу з ВР ніхто не відкликав, жодного справжнього питання не було піднято.

У своєму виступі реформатор Тігіпко лише цитував незв’язну статистику та проголошував загальні декларації, на кшталт, “з пенсійною реформою не можна зволікати”, “ми маємо атакувати недосконалу солідарну систему”.

А головний меседж, який навіть винесений у підзаголовок програмної статті Тігіпка — “відновлення соціальної справедливості — ключова ідея пенсійної реформи” так і не був розкритий.

Уявляєте, ЄДИНА реальна причина проведення пенсійної реформи — соціальна справедливість — стала просто пустопорожнім лозунгом пенсійної проформи, на який ніхто не зважає.

Хіба є хтось, хто вважає, що збільшення пенсійного віку та обмеження пенсій чиновникам 8 тисячами (!) гривень відновить соціальну справедливість в країні?

Втім, під час виступу Тігіпка прозвучала одна, на перший погляд непомітна, але насправді — фундаментальна теза. На тлі поспіхом згаданого “зменшення навантаження на фонд оплати праці” було проголошено загрозливе “впровадження індикативних зарплат керівників, які встановили собі зарплати по 750 гривень і, бачте, зовсім не думають про свою пенсію”.

Тому влада, що прагне встановити соціальну справедливість, візьметься “посилювати відповідальність за нелегальне працевлаштування та зарплати в конвертах”.

Ця заява просто шокувала. А може знаний економіст і колись успішний бізнесмен Тігіпко і справді не розуміє, чому це в державному секторі середня зарплата сягає 2400 гривень, а у приватному лише 1800.

Що ж, зараз ідеальний час починати фахову, конкретну та професійну дискусію. Давайте розбиратись в об’єкті реформування поки є ще час!

5 хвилин — і всім має стати зрозуміло, чому приватний сектор приховує зарплати (і буде це робити й далі, якщо реформа залишиться в сьогоднішньому вигляді), і чому керівники встановили собі зарплати на рівні прожиткового мінімуму.

Соціальна справедливість для державних чиновників

Отже, державному чиновнику виходити на пенсію — одне задоволення. 10 років безперервного бюрократичного стажу — і маєш собі 90% від зарплати! Не від середньої зарплати по країні, а від своєї зарплати за останній рік.

Якщо згадати, що пенсійні внески складають 35% від зарплати (пам’ятаємо що чиновнику пенсія нараховується у розмірі 90% від останнього заробітку), то державний муж отримує на руки в 2,5 рази більше, ніж він сплатив внесків!

Важливе уточнення — якщо чиновник отримує в 2,5 рази більше, ніж він сплатив внесків, то за нього хтось інший робить ті внески? Приміром, інші платники податків.

От і вся солодка чиновницька правда, яку замовчують і не хочуть змінювати реформатори.

Напрошується фразочка: слуги народу добряче влаштувалися на його горбі.

Ось як виглядає картина пенсійного накопичення чиновника:

Соціальна дискримінація для звичайних людей

Тепер подивимося на пенсію для решти. Аби отримати право на “нормальну” пенсію, треба попрацювати не менше 25-ти років (чиновнику достатньо 10 років!). Відпрацювавши чверть століття, а іноді і більше, починається найцікавіше: ПІДРАХУНОК.

(Хочу заочно подякувати Єкатерині Гутгарц за детальний приклад).

Припустимо, пропахала людина 33 роки (довше в три рази за держчиновника), враховуючи правило обрахунку пенсії для “пересічного” громадянина, пенсія складатиме 45% від зарплати (у чиновника 90%).

І не просто від останньої зарплати, або найвищої… Людина має знайти “заробітну плату, яка враховується при розрахунку пенсії”! І йдеться зовсім не про зарплату, з якої людина платила пенсійні внески, а ту, яку чиновник-кровопивця згоден враховувати…

Шляхом хитрих математичних маніпуляцій, базою для обрахунку зарплати стає середня зарплата по країні у попередньому році, помножена на дивний коефіцієнт відношення зарплати до середньої зарплати.

Все, на цьому етапі відбулося головне — чиновник-проектант поточної пенсійної системи розірвав прямий зв’язок між зарплатою і пенсією. Звичайно, що для чиновників зв’язок збережений.

Далі все просто, вже середню-попередню зарплату помножують на певний індивідуальний коефіцієнт і отримують ту зарплату, яка “враховується при обчисленні”.

Не сумнівайтеся, вона буде обов’язково нижчою ніж ваша зарплата за останні роки роботи. І її помножують (точніше ділять) на коефіцієнт 0,45, який є вдвічі меншим за коефіцієнт чиновника.

Отримуємо що? Зазвичай — “не свою пенсію”. І не дивуйтеся, що у більшості притомних громадян виникає закономірне запитання — “а чому це я маю платити гроші нечесній солідарній піраміді, яка не забезпечить мені гідну старість?”.

Ось як виглядає картина пенсійного накопичення звичайних людей:

Риторичні висновки

Ось і маємо. При однакових доходах, візьмемо 4000 гривень, звичайна людина матиме пенсію 1400 гривень, тобто рівно стільки ж, скільки вона платила пенсійних внесків, а чиновник матиме пенсію 3600, тобто в 2,5 рази більшу за пенсію простої людини, і в ті ж 2,5 рази більше пенсії звичайної людини.

Така от картинка вимальовується…

Сергій Леонідович, Ви й досі не розумієте, чому приватний сектор тінізований і чому люди не довіряють створеним чиновниками правилам обрахунку?

І чому в державному секторі зарплати не приховуються (а радше із задоволенням роздуваються)?

Порівняйте два графіки — і все одразу стане зрозуміло: без встановлення єдиних правил обрахунку пенсій детінізувати зарплати неможливо, ніхто не довіряє українській пенсійній системі.

Як влада збирається відновлювати довіру людей? Загальними фразами та обмеженням пенсій чиновникам? Результат буде нульовий — не гайте марно часу.

Індикативними зарплатами для керівників та посиленням відповідальності за тіньові зарплати?

На тлі показаних графіків суспільство буде трактувати це так: “влада нас оббирає, влада не хоче змінювати ситуацію, не хоче зробити дійсно справедливу пенсійну систему. Влада не хоче відвертої розмови, не поважає людей і починає репресії проти бізнесу, аби зломити народ”.

Хочете стати реформатором та залишити свій добрий слід в історії? Ліквідуйте подвійні стандарти обрахунку пенсій, приберіть (як і декларуєте) цю соціальну несправедливість і зробіть пенсійну реформу справді глибокою та комплексною, а не формальною як зараз.

Олексій ГАШИНСЬКИЙ