Підприємці і топ-менеджери кинулися в бізнес-школи вчитися робити гроші

Відома бізнес-мудрість про те, що криза — найкращий час для розвитку, застосован не тільки до юридичних осіб, але і до окремим громадян. Доведено тими українцями, які за останній рік буквально переповнили аудиторії вітчизняних бізнес-шкіл в надії отримати диплом магістра бізнес-адміністрування (МВА).

Представники навчальних закладів відповідного профілю бадьоро рапортують про півтора-двократне зростання числа слухачів за рік. “У 2015‑му у нас був абсолютний рекорд за кількістю учасників, які розпочали своє навчання на МВА, так і програмах управлінського розвитку”,— розповідає В'ячеслав Геращенко, заступника декана kmbs з МВА-програм.

Більше того, зріс попит і на корпоративні освітні програми — за останній час KMBS розробила і провела їх для різних організацій — від Нацбанку України до Новопечерской школи.

Юлія Тичківська, віце-президент Kyiv School of Economics (KSE), пояснює, що у період криз популярність бізнес-освіти завжди зростає. У помітного числа підприємців з'являється більше вільного часу, при цьому в складних економічних умовах вони шукають нові можливості, зв'язки та ніші. Все це підштовхує діловий клас сідати за парту.

У нинішнього сплеску популярності MBA є і ще одна причина. Традиційні зв'язки з Росією руйнуються, і експортери намагаються переорієнтувати поставки на нові ринки. При цьому багато вітчизняних компаній не можуть вийти на них тому, що не мають відповідних менеджерів, які спілкуються мовою глобального бізнесу і розуміють світові стандарти корпоративного управління. “А МВА дозволяє вирішити цю задачу”,— говорить Тычкивская.

В результаті існує вже 20 років в Україні бізнес-освіта починає по‑справжньому набирати силу, констатує Софія Опацька, декан Lviv Business School (LvBS).

І цей процес, на її думку, продовжиться. Адже в країні змінюється фундаментальна модель ведення справ. Мовляв, в минулому бізнес мав вигоду від “короткострокових інвестицій”: коли заносили валізу грошей і вирішували питання у податковій, на митниці або в інших місцях. За останні два роки ситуація змінилася. “Бізнес все частіше відмовляється від корупційно-адміністративних методів. І хоче розвиватися стійко і на довгу перспективу,— каже декан LvBS.— Тому кількість клієнтів у нас зросла”.

Натисніть для збільшення

Час навчатися

“Освіта — це завжди не тільки знання, але й розуміння нових можливостей”,— вважає Ірина Тихомирова, президент бізнес-школи МІМ-Київ. У цьому сенсі MBA для українського бізнесмена, та ще і в кризу,— унікальна можливість.

В минулому році по всій Україні lа MBA прийшли приблизно 250 осіб. В абсолютних цифрах це небагато. Але з урахуванням того, що в 2014‑му таких було близько сотні, а всього цей ступінь у країні мають не більше 8 тис. осіб,— чимало.

А адже навчання в бізнес-школі — дороге задоволення. Вартість одного предмета або курсу останнім часом у перерахунку з гривні знизилася приблизно до $1 тис. з колишніх $2-2,5 тис. Але для отримання ступеня MBA потрібно осилити 9-15 таких курсів, тому середня вартість навчання коливається в межах $10-30 тис.

У глобальному рейтингу Eduniversal, який готує французька консалтингова компанія SMBG, Україна представлена шістьма бізнес-школами міжнародного рівня: Міжнародний інститут менеджменту (МІМ), Київський національний економічний університет, Міжнародний інститут бізнесу, KMBS, KSE та LvBS. Окрім них, в країні працюють представництва міжнародних шкіл, які видають дипломи західного зразка,— британська Едінбурзька бізнес-школа та німецька IBR.

Всі ці навчальні заклади заявляють про різке зростання числа слухачів. Йдеться насамперед про людей, що ведуть справи в Україні. “Ті, хто хочуть будувати свій бізнес за кордоном, зазвичай отримують західну освіту,— пояснює Опацька.— Хто хоче розвивати бізнес тут, той і освіту здобуває в Україні”.

Вона розповідає, що в LvBS практично немає учасників з транснаціональних корпорацій: клієнт школи — це в першу чергу вітчизняний підприємець. “Проте у нас навчаються багато власників, бізнес яких має українські коріння, але працює глобально”,— додає декан.

А ще, за словами Опацької, у Львові стала дуже популярної спеціальна програма для власників малого бізнесу.

В останні кілька місяців програмами бізнес-шкіл стали активно цікавитися і вітчизняні держструктури. Тичківська з KSE розповідає, що її школа запустила кілька курсів, орієнтованих на підготовку держуправлінців: спільно з Національною поліцією, Міністерством економіки, Мінфіном, а також НБУ.

 Підлаштовуючись під вимоги ринку, ряд гравців розширюють коло своїх програм, запускаючи проекти, які дають те, що шукають слухачі на MBA, але в стислому вигляді. Так, Києво-Могилянська бізнес-школа запустила в минулому році проект KMBS IDEA days — щоденні вечірні майстер-класи та управлінські дискусії на різні теми — від бізнесу до філософії. Їх мета — дати можливість слухачам генерувати нові ідеї, знайомитися з колегами та обмінюватися досвідом. В минулому році такі заходи, за словами Яремчука з KMBS, відвідали більше 2 тис. чоловік.

Тягар потреб

Навчання на ступінь MBA — це не тільки дорого, але і складно. В Едінбурзькій бізнес-школі, наприклад, до кінця дистанцію проходять лише 70 % студентів. “Вчитися непросто: курси об'ємні, необхідно вирішувати значну кількість кейсів [спеціальних практичних завдань]”,— говорить Наталія Кривда, академічний директор підрозділу цього навчального закладу у Східній Європі.

За словами учасників ринку, навчаючись на МВА, потрібно бути готовим не тільки відвідувати заняття, але ще й 2-3 години в день витрачати на додаткову самостійну роботу. І якщо це робити без відриву від основної діяльності, навчання розтягується на кілька років. Втім, під час кризи клієнти бізнес-шкіл мають більше вільного часу і займаються інтенсивніше.

Іван Компан, професор KSE, розповідає, що в бізнес-школи йдуть за трьома ключовими речами: практичними знаннями, дипломом, який може дати шанс отримати хорошу посаду, і головне — за контактами. “Ви навчаєтесь в одному класі з бізнесменами, підприємцями, менеджерами, топ-менеджерами. І ваш список контактів значно збільшується”,— зазначає він. 

У деяких випадках це коло корисних знайомств розширюється ще більше. Юрій Вітренко, директор з розвитку бізнесу НАК Нафтогаз України, випускник престижної бізнес-школи INSEAD, пояснює: серед колишніх студентів цього закладу є неписане правило — завжди відповідати на електронні листи один одного. “За весь час мені не відповіла всього одна людина з тих, з ким я вчився,— розповідає він.— Та й той був з Росії”.

Вперед і вгору

Зростання числа клієнтів бізнес-шкіл збіглося з неприємною для галузі новацією від Міністерства освіти: у минулому році відомство виключило MBA зі списку спеціальностей. “Українських державних дипломів МВА тепер не буде”,— пояснює Тихомирова.

Втім, як зазначає Яремчук, для охочих отримати цей найпрестижніший в бізнес-середовищі ступінь звання магістра ділового адміністрування — це не про дипломи. “Ми зараз бачимо по своїх клієнтах, що для переважної більшості керівників диплом сам по собі точно не стоїть на першому місці”,— говорить він.

Натисніть для збільшення

Думати про “папірець” в той час, як економіка, а разом з нею і бізнес зіткнулися з потужними викликами, точно ніхто не буде. А ось отримати знання, відповідні тим, які мають MBA, захоче дедалі більше українців. “Чим менший ринок, тим професійнішими повинні бути його гравці, щоб вижити в періоди економічних спадів і застоїв. Так що зараз саме час вчитися”,— упевнена Яна Ібрагімова, стратегічний директор Школи державного управління CAPS.

Пробудження в українцях прагнення до діловим знань — це не короткий тренд, а гра надовго. Євроінтеграційні процеси, ускладнення міжнародної бізнес-практики, непроста поведінка фінансового ринку, формування нового людського капіталу — все це, на думку Кривди з Единбурзької бізнес-школи, вимагає адекватного досвіду. А його український підприємець зможе отримати, лише закінчивши МВА.

Яремчук зазначає, що в майбутньому в бізнесі будуть затребувані нові професії: кластерний менеджер, спеціаліст по складності, менеджер із розробки сценаріїв майбутнього. “Підготувати людей таких спеціальностей може тільки бізнес-школа”,— говорить він.

А Компан вважає, що майбутнє MBA по‑українськи повністю корелюється з процесами реформ. “У ситуації, коли успіх бізнесу визначається близькістю його керівників до політичної і бюрократичної верхівки і вмінням вирішувати питання, коефіцієнт корисної дії МВА досить обмежений”,— упевнений професор. Але навіть невеликі успіхи у реформуванні економіки та інтеграція України в західне співтовариство створять стійкий попит на керівників, які володіють сучасними методами управління компаніями. “Це саме те, що може запропонувати якісну бізнес-освіту”,— підсумовує Компан.

Олег ГАВРИШ, Вадим МАКЕЄВ