— МВФ виступає проти введення податку на виведений капітал (ПнВК), а Світовий банк назвав неприйнятним його запровадження.
— Дуже боляче читати ці заяви. Не так давно в комітеті побував представник Міжнародного валютного фонду Йоста Люнгман, і я запитала у нього: чи не все одно МВФ, як ми сформуємо бюджет на 2019 рік, якщо ми в ньому при введенні ПнВК компенсуємо всі потенційні втрати за рахунок оптимізації видаткових статей або в інший спосіб? І дотримаємося рівня дефіциту бюджету в 3% ВВП. Ну правда ж, усе решта вас не цікавить? “А ми думаємо, що ви не знайдете стільки надходжень”, — відповів він. Я, у свою чергу, зазначила, що це зовнішнє управління, оскільки в такий спосіб зачіпають саму структуру бюджету. І друге питання. Ми кілька років нічого не реформуємо в податковій сфері. Немає належного рівня росту ВВП, немає виходу бізнесу з тіні. Я попросила запропонувати щось інше для виведення частини економіки з тіні, якщо не влаштовує податок на виведений капітал. У відповідь — мовчання.
При цьому під час обговорення законопроекту 3357 (про зміни до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації — ІФ), ще коли міністром фінансів була Наталія Яресько, МВФ питав: яким чином буде перекрито 120 млрд грн дефіциту, до якого призведе податок на виведений капітал і зниження ставки податку на доходи фізичних осіб до 15%, ставки ЄСВ — до 15%. Ми звернулися до світових економістів, які зробили розрахунки з урахуванням макрофінансових показників і спаду економіки на той час. Нам пояснили, що інфляційний дохід на найближчий рік принесе Україні 80-90 млрд грн. Але навколо цього законопроекту вибухнув скандал, ми з Яресько розсварилися. Я тоді ще свято вірила, що люди, які зібралися в парламенті — це представники середнього бізнесу. Оскільки працювала виключно з середнім бізнесом, якому так довго доводилося боротися, мені важко було уявити депутатів з іншою думкою. Однак ми не знайшли підтримки. І щоразу є проблеми з наповненням бюджету. Але ж ми бачимо, що при майже нульовому зростанні економіки ми отримали надлишок надходжень до бюджету у 100 млрд грн. Це і є саме та цифра, над якою ми сперечалися минулого року. Знову зустрічі з МВФ, відстоювання позицій — і безрезультатно. Тоді мені вдалося переконати внести зміни до Податкового кодексу й чітко виписати в ньому норму, за якою Кабінет міністрів до 1 липня 2017 року має внести новий розділ Податкового кодексу про податок на виведений капітал. У 2017 році почалися робочі групи в Міністерстві фінансів. Однак туди ввійшли також представники великого бізнесу, який відчув реальну можливість заміни податку на прибуток і винайняв консалтингові та аудиторські компанії, аби ті на цих робочих групах збивали дискусію або до примітивного введення ПнВК, або щоб залишити шпарини для захисту своїх економічних інтересів. Точніше — інтересів великих платників податків. Я до великих платників зверталася: якщо ви справді сплачуєте податки, то в податку на виведений капітал немає жодного ризику. “Арселор” (ArcelorMittal Кривий Ріг — ІФ) підтримав запровадження ПнВК. А якщо компанії сьогодні оптимізують податок на прибуток, то податок на виведений капітал їм, звісно, нецікавий.
— Ви маєте на увазі роялті, зовнішнє кредитування?
— Так. Якраз на цю частину бізнесу і спирається міністр фінансів. Йому нецікаво, що робити далі тим “середнякам”, у яких рентабельність не більше 10%, як їм виходити з тіні. Вони продовжують виплачувати зарплату в конвертах.
— У вашому комітеті бачать якісь додаткові компенсатори? Можливо, якісь додаткові “алкогольні” чи “тютюнові” податки, збільшення плати за користування надрами?
— Акцизна політика може забезпечити додаткові надходження, але не в частині збільшення ставок. Цього року ми вперше за весь час існування комітету спромоглися відстояти ідею не підвищувати для деяких галузей акциз навіть на індекс інфляції. Це відбулося, наприклад, з пивною галуззю. Ринок зупинив скорочення і зріс на 13,8%, а бюджетні надходження з акцизного податку на пиво збільшились на 39,3%. Зараз я запросила такі цифри у горілчаної галузі. При прийнятті цього рішення мені допоміг звіт Рахункової палати, де вони привели розрахунки, як може впливати акцизна політика на надходження до бюджету. На засіданнях комітету під час бюджетного процесу питала в представників Мінфіну, чому вони не реагують на заклики і пропозиції Рахункової палати. Мені відповіли, мовляв, багато чого там пишуть. Цей орган провів багато досліджень, змоделював, як може розвиватися та чи інша галузь за різних умов. Правда, на засіданні комітету були застереження, що горілчане виробництво буде невпинно падати. Так, буде, якщо не боротимемося з контрафактом. Якщо в ціні офіційної горілки 90% — це податок, а поруч можна купити таку ж саму пляшку значно дешевше, то який у цьому сенс? Ще одна важлива тема — електронна акцизна марка. Не та, яка сприятиме появі додаткових структур і їх наживі на цьому, а та, яку зможе перевірити кожен споживач. По-перше, можна буде переконатися в легальності продукції, а по-друге — зафіксувати переміщення підакцизної продукції на центральному сервері Державної фіскальної служби. Проте технічних можливостей немає, з ІТ-фахівцями проблема. Чимало інформаційних продуктів тримається на плечах двох-трьох програмістів, які їх створили.
— Як ви оцінюєте озвучену президентом ідею про впровадження податку на виведений капітал тільки для малого і середнього бізнесу?
— Я чула думку, що податок на виведений капітал треба впроваджувати поетапно, інакше виникнуть непорозуміння. Але між ким і ким — не розумію. Ми обговорювали з президентом проблеми з податком на виведений капітал. Не розумію, чому не можемо відстояти свою точку зору перед міжнародними партнерами? Але ми ще поборемося. Наша делегація днями відбуде до Вашингтону (розмова була напередодні офіційного візиту української делегації до Вашингтону — ІФ). Там будуть зустрічі і з приводу податку на виведений капітал, будуть обговорені нові розрахунки… Але хто нас почує, якщо в тих структурах також сидять лобісти великого бізнесу з числа противників нового податку?
— Через BEPS можна “переконати” цих противників?
— Справді, виходом із ситуації є імплементація пакету BEPS, але важкі кроки щодо трансфертного ціноутворення, представництв і контрольованих іноземних компаній, на жаль, не є обов’язковими на цьому етапі. Так, ми вже обговорюємо фінальні етапи цього законопроекту, я маю вичитати його і обговорити з депутатським корпусом. Якщо ми заблукали з податком на виведений капітал, то з BEPS буде ще важче. Суть війни останніх двох місяців зводиться до моїх наполягань: або все, або нічого. Хочеш зробити легкі кроки, а хто зробить складні?
— Можливо, є сенс провести через Верховну Раду хоч щось для початку. Все-таки у парламенті це важко буде прийняти.
— Вперше я побачила використання офшорних компаній в структурі бізнесу й структуруванні отримання доходів десь із 1992 року. Впродовж усіх цих років масштаби зростали. Запас міцності був великий — ми витрачали свої активи, а зараз досягли критичної точки й схопилися за голову. Компанії в усіх країнах займаються відмиванням коштів і оптимізацією податків, тому країни й об’єдналися і напрацювали ті рекомендації, які зараз імплементує кожна з країн в національне законодавство. Але попри те я вже чула про пропозиції запровадити пом’якшену систему оподаткування в Італії. Якщо запропонована італійцями схема дійсно запрацює, наш бізнес точно побіжить туди…
— До речі, лунали думки, що можна підсолодити цю пілюлю і разом з BEPS внести законопроект про податкову амністію. Як ви ставитеся до цієї ідеї?
— Лояльно. Напрацьований в комітеті законопроект можна брати за основу, тільки внести певні зміни, оскільки його пропонували ще до електронного декларування. Одноразове декларування — це не амністія. Нульове декларування поки відкидаємо, бо застосування непрямих методів перевірки інформації на стадії обговорення. Можна провести одноразове декларування, де надати можливість задекларувати всі свої активи як в Україні, так і за її межами. Сплатити за них податки в розмірі податку на дивіденди 9%, що, на мою думку, доволі висока ставка. І про це також говорили з МВФ: ми не проводимо амністію — вважайте, що люди вивели дивіденди в незаконний спосіб. Придбали там щось, і зараз це “щось” декларують.
— Провести через парламент ці 9% буде надскладно, хіба ні?
— Всі речі надскладні.
— А як ставитесь до ініціативи Міністерства соціальної політики ліквідувати верхню межу, з якої знімається єдиний соціальний внесок за ставкою 22%, в розмірі 15 мінімальних зарплат (зараз це 55,8 тис. грн) і розширити базу оподаткування ЄСВ?
— Великий бізнес виступить проти, бо там високі зарплати. Міністр соціальної політики Андрій Рева бачить в цьому справедливість? Хай доведе. Я бачу, що високі зарплати підуть в тінь. Знову широкомасштабно задіють спрощену систему. От якщо вони домовилися з великим бізнесом, що при цьому фонд заробітної плати не зменшиться або в законопроекті є запобіжники, то, можливо. Серйозної критики від великого бізнесу я не чула. Можливо, є певна домовленість.
— Деякі політичні сили говорять про повернення регресивної шкали.
— Я не належу до її прихильників. У деяких країнах регресивну шкалу вважають справедливою, і я теж би її такою вважала. Але нам зараз потрібно вивести зарплату з конвертів за допомогою ліберальної політики. Коли оподаткований дохід збільшиться десь на 80%, тоді можна думати про зміну шкали оподаткування залежно від розміру доходів. А для виведення фонду заробітної плати в тіні, крім ліберального податкового навантаження, потрібне відчуття участі кожної фізичної особи в розпорядженні сплаченими нею податками. Тут треба розглянути можливість перерахування в місцеві бюджети податку на доходи фізичних осіб не виключно за місцем роботи, але й за місцем проживання фізичної особи. Якщо мешкаєш у Білій Церкві, а працюєш у Києві, чи можеш спитати, куди йдуть твої податки у Києві? Ні. Я говорила з Держказначейством, чи можливо це зробити без додаткового навантаження на бізнес, на бухгалтерію. Все це можна автоматизувати. Але треба вносити такі зміни завчасно.
— На вашу думку, коли прийде час реформування спрощеної системи?
— До спрощеної системи дійдемо хіба що після виборів. Єдине, я б на місці Міністерства фінансів не втрачала час для повної фіскалізації рахунків. Без цього країна не вирветься з прірви. Треба забезпечити підприємців спрощеними касовими апаратами. Прибрати всі “занадто фіскальні” норми щодо відповідальності при використанні реєстраторів розрахункових операцій — роздруківка звіту, приклеювання стрічки, навіть відповідність грошей в касовій скриньці вказаному в звіті підсумку. Цього не потрібно. Підприємець — власник цих грошей. Має відповідати тільки за невиданий чек при покупці. Ми працювали над моделлю, як без застосування РРО, а виключно через програмне забезпечення досягти фіскалізації господарських операцій. Пройшли більше половини цього шляху — забракло ІТ-думки, щоб завершити його. Зараз маємо пропозицію “айтішників”, які готові допомогти завершити цю ідею. Я готова над цим працювати, хоча це непопулярний крок. Зокрема, це зменшить тиск на бізнес, бо не дозволить “скручувати” податок на додану вартість. Значно збільшить надходження в бюджет, а відповідно можна буде переглянути розмір пенсій. Замкнений цикл: одне від одного залежить. Якби у нас була така національна ідея: допоможіть одне одному. Громадяни вимагають фіскальний чек, а держава несе відповідальність в разі збільшення надходжень у бюджет прямо проанонсувати збільшення пенсій на такий-то відсоток. У нас найбільш активна частина населення — це пенсіонери. Вони, до речі, все життя відраховували певну частину заробітної плати в бюджет, що згодом було втрачено через розподіл активів між країнами, які здобули незалежність. Я не кажу про перерахунок пенсій на індекс інфляції — це про споживчі можливості пенсіонера. Має бути ще зобов’язання збільшення брутто пенсій відповідно до зростання економіки. Щоб усі себе відчували в процесі. Це має бути злагоджена робота парламенту, президента, виконавчої влади.
— “АвтоЄвроСила” опублікувала в соцмережах частину розробленого вами законопроекту, заявивши, що вони з ним не погоджуються. Про що цей документ?
— Ми загралися, коли почали говорити тільки про необхідність вирішити проблему і розмитнити “євробляхи”. Крім цього, треба відповісти ще на два питання: а чи можемо дозволити собі таке розмитнення на майбутнє і як ми будемо захищати власний ринок? Коли я побачила, що всі крутяться навколо одного питання — як розмитнити, то запропонувала активістам говорити про перші дві частини тільки після погодження третього питання. Бо якщо воно їх не задовольнить, всі інші домовленості не матимуть сенсу. Тому мова йде якраз про ту частину законопроекту, яку напрацювала робоча група. Там запропонована модель Молдови і Білорусі, де в листопаді 2017 року перестали брати на облік автомобілі на “єврономерах”. Активісти в цій частині знайшли щонайменше чотири пункти, які нібито не відповідають Конституції чи Кіотській конвенції. Узгоджуємо ці питання з юридичними управліннями ДФС і Міністерства фінансів. Я хочу знайти з ними порозуміння, щоб після прийняття законопроекту його не зупинили через оскарження. У залі зараз не найзручніший момент для прийняття правильних речей — тільки популістські речі будуть прийматися. Не хочу, щоб активісти спровокували хаос у залі. А над першою частиною законопроекту ще працюватимемо.
— Як ви прокоментуєте ситуацію з “соєвими правками”?
— За останні три роки я отримала багато листів від представників підприємств, які вклали великі інвестиції в будівництво потужностей з переробки олійних культур і не можуть їх завантажити. В Україні, Польщі й Білорусі збудовані величезні підприємства з переробки сої, а в Польщі — ще й ріпаку. Основним донором сировини для них є Україна. Ці промислові підприємства завантажені на 16%. Ми провели розрахунки: за останні п’ять років ціна в переробника не була меншою від ціни на експорт з врахуванням відшкодування ПДВ, тому малі фермери не втратять. Було погоджено рішення про тимчасову норму, яка б стимулювала переробку через відміну “нульової ставки” і звільнення від ПДВ на сою і на ріпак, терміном дії на два з половиною і три роки. Ті, хто виступають проти, прикриваються захистом малих фермерів. А де тут позиція Міністерства аграрної політики? Чому їх нема на засіданнях комітету? Зате є представники аграрного комітету, більшість із яких лобіює інтереси однієї групи. Я хочу бути арбітром. Мені здається, треба норму лишити як є. Спробувати працювати 2018-2019 роки зі звільненням від оподаткування, тобто без відшкодування. Отримати результати цієї роботи і вже потім приймати рішення. Підтримувати виключно польського і білоруського переробника не можна, тим паче що в Білорусі це повністю російська інвестиція. Гадаю, незабаром будуть розглядатися законопроекти щодо зняття цієї норми, в тому числі й наш — щоб відшкодування ПДВ залишити тільки для виробників. “Радикальна партія” категорично проти будь-яких змін норми, яка діятиме з 1 вересня 2018 року. Вони переконані, що поглиблена переробка тільки додасть нам робочих місць, очікують зростання виробленої продукції. Я не ховаюсь, розмовляю з аграріями відкрито. Всім активістам висловлювала свою думку. Пояснювала: вас використовують у своїх іграх. Наголошувала: якщо ви не зможете експортувати невеликі партії вирощеної продукції, вам переробники точно дадуть таку ціну. В чому тоді проблема? Треба шукати виходи із цієї ситуації. Я б навіть залежно від виду продукції знизила б ставку ПДВ.
Что скажете, Аноним?
[10:13 29 ноября]
[07:00 29 ноября]
[23:14 28 ноября]
16:30 29 ноября
14:55 29 ноября
14:30 29 ноября
13:30 29 ноября
13:00 29 ноября
12:30 29 ноября
12:00 29 ноября
11:30 29 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.