Містралі: несподіваний бліцкриг

Франсуа Олланд зовсім не марно з’їздив на іновгурацію відремонтованого та розширеного Суецького каналу. Дарма, що західних лідерів на церемонії майже не було. Тоді, наступного дня після офіційного розриву контракту з Росією, Олланд зумів зацікавити “містралями” єгипетського лідера. Перша делегація французьких переговірників від Міністерства оборони прибула в Каїр уже наприкінці серпня. А 22 вересня був проголошений продаж обидвох військових кораблів Єгипту.

Чому саме Каїр? Адже інтерес до модерних військових кораблів також виявляли Канада та Індія... “Вони були не настільки зацікавлені, менше поспішали й більше торгувалися, — пояснили Тиждень.ua в Міністерстві оборони Франції. — Єгипет згодився заплатити точно ту саму суму, яку французи мусили відшкодувати Росії, а саме — 950 мільйонів євро. До того ж, дуже вигідним є те, що Франції не знадобиться демонтувати російське устаткування, встановлене на кораблях. Єгиптяни звичні до російських військових стандарітв. До того ж вони нині закуповують в РФ два десятки вертольотів, які ідеально паркуватимуться в ангарах  “містралів”.

Отже, всі задоволені. Париж позбувся головного болю, де б продати кораблики ціною в 500 мільйонів євро кожен. Росія не лише отримала відшкодування авансу та прилаштувала розроблене спеціально під “містралі” обладнення, але й продала єгиптянам гвинтокрили на суму в 3,5 мільярди доларів. Єгипет значно підсилив свій військово-морський потенціал: разом з двома “містралями”, фрегатом “Фремм”та чотирма корветами, також закупленими у Франції,  флот цієї держави матиме сім висококласних бойових кораблів. Президент Абдель Фаттах Аль-Сіссі — кадровий військовий, його пріоритети не випадкові.

“Дві найбільші проблеми безпеки в Єгипті — повсякденні сутички із джихадистами в районі Сінайського півострова та терористи з Лівії,” — пояснили Тиждень.ua у французькому Міністерства оборони. Два “містралі” будуть пришвартовані по обидва боки Суецького каналу, — на Середземному та Червоному морях. Франція зобов”язалася підготувати у Сен-Назері 400 єгипетських моряків упродовж чотирьох місяців. Поставку кораблів заплановано на березень наступного року.

Франція уникла і фінансових, і іміджевих втрат на диво швидко. Але хеппі-енд, зі зрозумілих причин, не влаштовує проросійськи заангажованих депутатів та лоббістів Кремля. Один з них, республіканець Ніколя Дуїк, який брав участь у скандальній поїздці французьких парламентаріїв до Криму, просуває аргументи, ніби Єгипет, з міркувань моралі та дотримання прав людини, — ще гірший клієнт, ніж Російська Федерація. “Маршал Аль-Сіссі — не демократ, а диктатор, — кажуть в оточенні колишнього президента Ніколя Саркозі. — За військові літаки класу “рафаль”, які Єгипет придбав у Франції півроку тому, Каїр мусив платити позиченими у французьких же банків кредитами.Щоб розрахуватися за кораблі, Єгипет позичатиме гроші або у Кувейта, або в Саудівської Аравії. Ці країни поблажливі до ісламських радикалів...”

Військова співпраця Франції з Єгиптом, фінансово залежним від близькосхідних монархій, набуває системності. Наскільки тут виникає перспектива опосередкованої залежності для французької збройної індустрії? Прямо на це питання в Міністерстві оборони іноземній пресі не відповідають. Але дають зрозуміти, що Саудівська Аравія і так є одним з найбільших клієнтів французької вівйськової промисловості. Тільки в минулому році королівство закупило французької зброї на суму понад 3 мільярди євро. Власне, це далеко не демократія, але все ж, станом на сьогодні, загарбницької війни проти сусідів Ер-Ріяд не веде. Так само як Катар або Єгипет.

Відмовившись від поставки “містралів” до Росії, Франсуа Олланд виставив пріоритет геополітичних інтересів та репутації над фінансовою вигодою. “Те, що Франція не віддала кораблі Росії, навпаки, позитивно вплинуло на репутацію країни, — переконаний депутат від соціалістів Гвенеган Буі. — Після того, як контракт було призупинено, ми підписали угоди на продаж військових літаків “рафаль” спочатку з Єгипту, а потім Катару. Ця відмова може й допомогла продати вертольоти Польщі... Ми довели, що торгівля зброєю відмінна від інших типів комерції. Тут не йдеться виключно про здобуття прибутку. Продаж зброї не може відбуватися поза аналізом регіонального контексту. Напад Росії на Україну, аннексія Криму не є банальним міжсусідським непорозумінням. Це глибокий, стратегічний злам, що знецінює принцип недоторканості кордонів, суперечить другій статті Хартії ООН, яка забороняє вживати силу та порушувати територіальну цілісність. Поведінка Росії відкриває найгіршу перспективу — нової міждержавної війни в Європі. Не буде перебільшенням назвати війну в Україні реальною небезпекою для європейського континенту та життєвих інтересів Франції.”

Конфлікт довкола “містралів” запровадив моду на новий термін: “якість міжнародного підпису”. Він напряму пов’язаний зі здатністю державних лідерів аналізувати стратегічний контекст в режимі реального часу та швидко приймати складні рішення. Франція ризикнула і не програла. Принаймні — поки що.

Алла ЛАЗАРЕВА