Між очевидним і нездійсненним

Учора новий уряд запропонував на розгляд громадськості перший документ, який мав би пояснити, в якому напрямі рухатиметься відтепер економіка держави — проект “Державної програми економічного і соціального розвитку на 2010 рік”. Ті, хто мріяв побачити в ньому революційні зміни, анонсовані новою владною командою, залишилися розчарованими: документ дуже мало чим відрізняється від програми Юлії Тимошенко, яку вона презентувала ще восени минулого року.

Насамперед не відрізняється формально: нова програма, як і стара, містить сім напрямів. Тож Кабмін зобов’язується зберегти макроекономічну та соціальну стабільність, здійснити прорив в індустрії, зняти інфраструктурні обмеження, створити сучасну інноваційну систему та високоефективне агропромислове виробництво, інтегрувати Україну у світове співтовариство. Також уряд Миколи Азарова обіцяє підтримувати стабільність гривні, ліквідувати обмеження для роботи бізнесу, ввести єдиний соціальний внесок і накопичувальну пенсійну систему, а також упроваджувати всі ті реформи, які декларували останні кілька урядів. Зокрема збільшити виробництво автомобілів, суден, авіаційної та ракетної техніки, розвивати поновлювані джерела енергії, у результаті чого споживання газу економікою повинно скоротитися на 6%.

“Ці положення є необхідними і зрозумілими, — каже “УМ” експерт Школи політичної аналітики при Києво—Могилянській академії Сергій Кисельов. — Частина пунктів, включених до програми, скопійована із передвиборчої програми Віктора Януковича. Втім, саме тут і починаються питання”. Так, на думку експерта, головна помилка чиновників у тому, що акцент вони роблять на ставках оподаткування, а не на зміні підходу до його застосування. “Скажімо, пропонується зменшити ставки ПДВ із 20 до 17% і податку на прибуток із 25 до 16%, — каже Сергій Кисельов. — Але... Найбільша проблема з ПДВ — це не розмір ставки, а багатомільярдні борги з повернення цього податку експортерам. У документі немає жодних пропозицій, як урегулювати проблему. Найбільша проблема податку на прибуток — також не ставка, а перелік об’єктів, які підлягають оподаткуванню. Скажімо, у нас оподатковуються інвестиції”. А це, як вважають аналітики, негативно впливає на притік коштів до країни.

Серед передвиборчих подарунків Віктора Януковича для малого бізнесу — запровадження податкових канікул. Конкретизації цього поняття у програмі не наводиться. “Найкраще, що можна зробити для малого бізнесу, — не чіпати цю систему, — переконаний пан Кисельов. — Спрощена система оподаткування діє вже роками, і на її основі успішно працюють кілька мільйонів підприємців. Щоправда, в частині отримання доходів система, ймовірно, є дещо застарілою — вона не враховує інфляцію. Також необхідно врегулювати її діяльність на рівні закону, нині, як відомо, вона діє на підставі указу Президента”.

Нововведення чекають і на доходи фізичних осіб: уряд пропонує підвищити ставку оподаткування тих українців, які отримують понад 20 тис. гривень. “Доволі дивно, що нині пан Азаров пропонує міняти цю систему, — каже експерт. — Адже саме його уряд раніше упровадив її. Запровадження ж єдиних соціальних внесків пропонував, мабуть, кожен уряд. Але насправді справа стоїть на місці і жодних реальних реформ ми не бачили”.

Утім програма є великою мірою декларативним документом. “Тож про реальні реформи уряду Миколи Азарова можна буде судити не з програми розвитку, а з проектів постанов, які пропонуватиме Кабмін”, — підсумував Сергій Кисельов.

А тим часом

Вглиб у борги, але з оптимізмом...

Попри гострі заяви про нарощування боргів, зокрема облігацій внутрішньої державної позики, уряд Миколи Азарова наприкінці минулого тижня продав держпапери ще на 2,66 млрд. гривень терміном розміщення 13 місяців, півтора року і два роки. Основну частину ОВДП викупили рекапіталізовані державою “Укргазбанк”, “Родовід—Банк” і банк “Київ”. Невелику суму — до 200 млн. гривень — вдалося залучити з комерційних банків. За неофіційною інформацією, гроші збирали на потреби Пенсійного фонду.

Утім найбільшою сенсацією цього розміщення було суттєве зменшення облікової ставки: Мінфін запропонував рекордно низькі за останні роки 11%. У порівнянні з попереднім аукціоном ставки впали на 5,3%, а за останній тиждень — на 10%! “Таке зменшення ставки насамперед свідчить про одужання української економіки: чим менша дохідність, тим більшою є довіра інвесторів, — пояснив “УМ” директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Нарощування ж боргових зобов’язань, на перший погляд, явище негативне, втім подібним шляхом виходили з кризи переважна більшість економік світу. Тож головне питання — на які потреби будуть використані ці гроші, які залучила держава? Чи сприятимуть вони економічній активності? А також держава має чітко розуміти, як вона розраховуватиметься із боргами”.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ