МВФ поступився Азарову

Наступного тижня Кабмін надішле електронною поштою підсумковий лист з текстом оновленого меморандуму уряду з Міжнародним валютним фондом.

Напередодні видачі третього траншу кредиту stand by у розмірі 1,5 мільярда доларів — загальна сума становить 15,15 мільярда доларів — представники місії фонду відвідали Україну з двотижневим візитом.

Адміністративна реформа, розпочата наприкінці 2010 року президентом Віктором Януковичем, внесла легку смуту у виконавчу владу, змінивши лідерів переговорів з МВФ з української сторони і рядових фахівців, здатних проводити такі перемовини.

Зокрема, Кабміну знадобився деякий час, щоб визначитися, хто і як буде спілкуватися з кредиторами. Наприклад, екс-віце-прем'єр з економічних реформ, а нині — віце-прем'єр з питань праці та соціальної політики Сергій Тігіпко вже не відповідає за переговори з фондом.

Не став повноформатним куратором двостороннього діалогу з МВФ і перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв. Взагалі-то, формального куратора у взаєминах з кредиторами в Кабміні немає й досі.

Представники делегації місії невеликими групами зустрічалися з галузевими чиновниками Кабміну: хтось їхав на зустріч у Мінфін до міністра фінансів Федора Ярошенка, хтось записався на прийом до голови Національного банку Сергія Арбузова. Потім всі разом звітували прем'єр-міністру Миколі Азарову.

Пенсіонери з газом

МВФ та Кабмін протягом двох тижнів сперечалися про вічне: підвищення цін на газ для населення, майбутню пенсійну реформу, перспективи рекапіталізованих банків. Як і прогнозували експерти, підсумком останнього візиту міжнародних кредиторів стала відстрочка серії зобов'язань Кабміну перед фондом.

Зокрема, уряд умовив МВФ відмовитися від ідеї якнайшвидшого, вже з 1 квітня 2011 року, підвищення цін на газ для населення. Більше того, уряд домігся згоди розробити лояльнішу сітку “газових” цін з шкалою поетапного підвищення.

За інформацією “ЕП”, Мінфін взагалі розраховує підвищити ціни у серпні 2011 року, тобто через рік після того, як Національна комісія регулювання енергетики зробила це вперше. До цього питання урядовці розраховують повернутися відразу після отримання від кредиторів третього траншу.

Уряд пообіцяв фонду розробити програму заходів, які компенсують недоотримані бюджетом кошти у зв'язку з відстроченням підвищення цін на газ. Втім, на думку фахівців, це буде символічний документ, який нікого ні до чого не зобов'язуватиме.

Друга поступка — пенсійна реформа, з реалізацією якої Кабмін запізнився вже на місяць. Формально “пенсійний” пункт меморандуму співробітництва уряду та МВФ провалений. Кабмін не виконав зобов'язання, прописане у цьому документі.

Його суть — якомога швидше, до кінця 2010 року, затвердити у Верховній раді профільний пенсійний законопроект, яким, окрім іншого, поетапно підвищується пенсійний вік для жінок — на п'ять років до 60 років. Однак цього не сталося.

Наприкінці 2010 року Кабмін домовився з кредиторами тимчасово заморозити це питання і повернутися до нього на початку лютого 2011 року. До цього чергового дед-лайну уряд ще раз пообіцяв затвердити багатостраждальний документ і нарешті розпочати перший етап податкової реформи.

Коли міжнародні кредитори відлітали у Вашингтон, текст законопроекту про пенсійну реформу ледве встигли винести на обговорення парламенту. Окрім підвищення пенсійного віку для жінок, він містить багато інших цікавих новацій.

Законопроект збільшує термін виходу на пенсію військовослужбовців, підвищує — з п'яти до п'ятнадцяти років — стаж для отримання мінімальної пенсії, а також істотно зменшує розмір пенсій для працюючих пенсіонерів.

Судячи з негативної реакції депутатів, у тому числі від Партії регіонів, цей проект, швидше за все, буде відкликаний і допрацьований урядом. Іншими словами, дата офіційного початку пенсійної реформи так чи інакше буде перенесена.

Операція “докапіталізація”

Однак найбільш “розмитим” та неоднозначним, як і під час попереднього візиту місії МВФ, було питання про майбутнє націоналізованих владою комбанків. За інформацією джерела “ЕП” у Мінфіні, питання рекапіталізації стало однією з причин, чому вашингтонські кредитори затрималися у Києві на кілька днів.

Представники МВФ традиційно відстоюють необхідність ліквідації націоналізованих установ і припинення практики державної підтримки за рахунок емісії цінних паперів. Мінфін і Нацбанк — традиційно наполегливі у своєму бажанні не робити цього і не виключають надання такої допомоги в майбутньому.

Ціна питання немала. За оцінками Мінфіну, докапіталізація банків як один з можливих варіантів розвитку подій потребуватиме виділення з держбюджету 13 мільярдів гривень. В минулому на це уже пішло не менше 17 мільярдів гривень.

Безумовно, ці цифри, як і обговорювані плани Кабміну, ні міністр фінансів Федір Ярошенко, ні голова Нацбанку Сергій Арбузов не озвучують публічно. Однак настрій та наміри влади видають непрямі ознаки.

Досить відверто НБУ та Адміністрація президента видали себе під час продовження терміну дії тимчасової адміністрації в проблемному банку “Надра”.

Напередодні візиту місії Верховна рада в екстреному режимі проголосувала за поправку регулятора до закону про банки і банківську діяльність: термін роботи тимчасової адміністрації в рекапіталізованих банках збільшився з 12 до 18 місяців.

Так НБУ спробував врятувати банк “Надра”, у якому термін дії тимчасової адміністрації закінчився 10 лютого. Проблема в тому, що президент підписав закон кількома днями пізніше. Арбузов, розуміючи пікантність ситуації, “перестрахував” адміністрацію банку, на кілька днів продовживши її роботу власною постановою.

На сайті НБУ документ з'явився лише 16 лютого, що суперечить банківському законодавству, однак справу зам'яли.

Паралельно регулятор оголосив конкурс з відбору фінансового та юридичного радників для підготовки стратегії приватизації націоналізованих установ. За інформацією джерел “ЕП”, після цього в приймальні Арбузова вишикувалася черга охочих взяти участь у цьому процесі.

Зокрема, як розповідають у Мінфіні, кілька дуже наполегливих банкірів спробували зачарувати менеджмент цього відомства привабливими умовами співпраці.

Фінансисти начебто запропонували Ярошенку вельми спокусливий, майже символічний відсоток за консалтингові послуги в обмін на обіцянку уряду підключити їх до процесу майбутнього випуску суверенних єврооблігацій.

Проте переговори так нічим і не закінчилися. Формально радника з рекапіталізації Мінфін та НБУ не відібрали. Джерело “ЕП” в Мінфіні додає, що Нацбанк пообіцяв МВФ посилити прозорість корпоративного управління в націоналізованих банках, розширивши наглядові ради цих установ незалежними директорами.

Світлана КРЮКОВА