“Сьогодні тут на площах, на вулицях багато скандували слово “свобода” — libertad, і це те, що нас відчутно поєднує — Україну та Аргентину, наші народи, які понад усе цінують свободу, свою ідентичність і прагнуть жити — жити гідно”, — заявив Зеленський у зверненні до українців.
Він побажав Аргентині менше бідності, і більше сили та свободи, і висловив вдячність Мілею за підтримку України.
А під час зустрічі з українською громадою Аргентини Зеленський заявив, що прагне провести форум Україна-Латинська Америка і отримати більшу підтримку серед латиноамериканських народів.
BBC Україна розповідає, чому це є надважким завданням в умовах Латинської Америки і яку роль можуть зіграти взаємні симпатії Зеленського та Мілея.
Навіщо Україні підтримка Мілея
Україна мала низку проєктів співробітництва з країнами Латинської Америки у 2000-х роках, проте співпраця і торгівля з регіоном різко впала, зокрема, через економічну кризу 2008 року і вплив війни на Донбасі. Українські дипломати після 2014 року зіткнулися тут з усією силою російської пропаганди і спадком антиамериканських настроїв, які автоматично переносилися на ставлення до України.
Зеленський під час повномасштабної війни заручився підтримкою кількох президентів регіону.
Ситуація в Аргентині стала подарунком долі для України, адже більшість латиноамериканських лідерів уникають казати щось більше за формальну підтримку цілісності України, і є країни, лідери яких є відвертими симпатиками Росії.
Напередодні виборів українському послу Юрію Клименку вдалося зібрати в амбасаді всіх провідних кандидатів в президенти Аргентини, які засвідчили свою підтримку Україні. У цьому могла зіграти роль і наявність в країні 350-500 тисяч нащадків українців, які переїхали до “Срібної країни” наприкінці XIX-на початку XX сторіччя. Вони долучилися до збору гуманітарної допомоги Україні — загалом з Аргентини Україна отримала 14 пакетів гуманітарної допомоги.
У листопаді на виборах переміг лібертаріанець Хав’єр Мілей, який з самого початку вторгнення підтримував Україну. Це важливо, враховуючи, що лідери, до яких Мілей близький за поглядами — Дональд Трамп, експрезидент Бразилії Жаїр Болсонару та лідер Угорщини Віктор Орбан, — є політиками, які виступають за діалог з Росією і не готові до погіршення відносин з Москвою заради підтримки України. Відносини у Києва не склалися з жодним з них.
Автор фото ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В АРГЕНТИНІ
Коротка розмова з Орбаном
Орбан був присутній на інавгурації Мілея й обмінявся з Зеленським кількома репліками, зміст яких наразі невідомий. Не виключено, що між Угорщиною та Україною буде боротьба за його симпатії і донесення до президента Аргентини протилежних поглядів щодо російсько-української війни. У тому, що з Угорщини, яка з 2017 року конфліктує з Києвом і блокує початок перемовин щодо членства України в ЄС, лунатимуть вигідні для Росії тези, в українських оглядачів жодних сумнівів немає.
Однак новий аргентинський президент може виконати в таборі альтернативних правих у західній півкулі ту саму роль, яку виконує в цьому таборі у Європі італійська прем’єрка Джорджа Мелоні — адвоката підтримки України.
Під час візиту низка аргентинських політиків робили селфі з Зеленським. Депутатка від правої партії Республіканська пропозиція, аргентинська історикиня Сабріна Аймечет опублікувала у мережі X фотографію з Зеленським з підписом “Чувак з найбільшою кількістю яєць у світі. Гордість бачити його в Аргентині”.
Такий дружній прийом дозволив ніби повернутися назад у часі, коли Україна була №1 на світовому порядку денному, а актуальність її проблем не затьмарювали інші війни (як війна Ізраїлю з ХАМАС) або публікації ЗМІ про внутрішньополітичні конфлікти у Києві.
Автор фото ОФІС ПРЕЗИДЕНТА
Перед візитом були сподівання, що Зеленський під час візиту зможе відвідати інші країни Південної Америки — Бразилію, про ймовірність візиту до якої у жовтні казав Дмитро Кулеба, та на знак солідарності — Гаяну, яка зараз потерпає від погроз анексії її територій з боку проросійського уряду Венесуели.
Проте вже 11 грудня Зеленський на запрошення Джо Байдена вирушив до США обговорювати допомогу для України, що показує першочерговість цього питання.
Автор фото GETTY
Три групи країн
У зовнішній політиці щодо Латинської Америки Україні доводиться враховувати гостре протистояння лівих та правих політиків у регіоні. Яскравий приклад — лівоцентристський президент Мексики Мануель Лопес Обрадор порівняв перемогу Хав’єра Мілея з приходом до влади Гітлера у Веймарській Німеччині і нагадав, що це також сталося після гіперінфляції.
Тож для Києва важливо, щоб підтримка України не ставала ознакою лише одного з політичних таборів. Тим більше в Росії є симпатики в обох з них.
Під час повномасштабної війни Україну рішуче підтримували як праві президенти Колумбії та Гватемали Іван Дуке Маркес (2018-2022) та Алехандро Джамматеї (2020-2024), так і соціал-демократичні президенти Коста-Ріки та Чилі Родріго Чавес Роблес та Габріель Борич.
Проте, були й інші приклади — наприклад, правий президент Бразилії Жаїр Болсонару (2019-2022) напередодні вторгнення відвідав Росію, а після нападу заявив, що не буде засуджувати Путіна і лишиться нейтральним.
У липні 2022 року Зеленський розкритикував цю позицію в інтерв’ю бразильському виданню Globo.
“Я не підтримую його позицію нейтральності. Я не вважаю, що у війні можна бути нейтральним. Уявім другу світову війну. Тоді багато лідерів спочатку були нейтральними. Це дало можливість фашизму “з’їсти” половину Європи, а потім йти все далі і далі”, — пояснював Зеленський.
Сподівання на підтримку Болсонару зазнали краху, з чого дехто в Україні зробив висновок, що купівля російських добрив для бразильських фермерів була для нього важливішим питанням.
Автор фото GETTY
Загалом країни Латинської Америки поділилися на три групи щодо ставлення до війни Росії проти України.
Перша група —давні друзі Росії— Нікарагуа, Болівія, Куба та Венесуела, а також Ель-Сальвадор, президент якого, — засновник найбільшої в’язниці у світі Наїб Букеле, — має конфліктні відносини з США.
У березні 2022 року Нікарагуа, Куба, Болівія та Ель-Сальвадор утрималися в ГА ООН під час голосування резолюції з засудженням нападу Росії на Україну та вимогою дотримання її суверенітету. Представник Венесуели на засідання не прийшов.
У лютому 2023 року під час голосування за резолюцію, яка підтримувала цілісність України, ситуація майже повторилася, лише Нікарагуа опинилася серед 6 країн (поряд з Росією, Білоруссю, Сирією, Еритреєю та КНДР), які голосували проти резолюції.
Окрім Куби, Україна ніколи не мала розвинутих відносин з цими країнами, за винятком наявності невеликих діаспор — уродженкою Болівії, наприклад, є українська співачка Мішель Андраде.
Україна запровадила економічні санкції проти Нікарагуа у лютому 2021 року, після відкриття цією країною почесного консульства в окупованому Криму. Щоправда, це анітрохи не заважає каві з Нікарагуа продаватися в Україні.
Відносини з Кубою попри дружбу з Україною у минулому і допомогу у лікуванні 24 тисяч дітей за програмою “Діти Чорнобиля” (1990-2011), зараз перебувають не в найкращій фазі. Останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про вербування до російської армії кубинців і попри арешти вербувальників на Кубі, ситуація не змінюється- у жовтні ЗМІ повідомляли про наявність 140 кубинців в армії Росії.
Президент Болівії Луїс Арсе позицію країни просто пояснив небажанням приєднуватися до імперіалізму, і заявив, що війна виникла через “імперіалістичну спробу встановити гегемонію, щоб продовжувати експлуатувати та гнобити наші народи”.
Венесуела є давнім союзником Росії в регіоні, і отримала від Москви низку озброєнь. В українських ЗМІ Венесуелу вважають прикладом “нафтового прокляття”, асоціюють з вічними злиднями і масовою втечею мільйонів венесуельців. Президент Венесуели Ніколас Мадуро на початку війни поклав відповідальність на НАТО та США, чим повторив російську позицію.
У грудні 2023 року Україна закликала до поваги рішень Міжнародного суду ООН щодо територіальної суперечки Венесуели та Гаяни, і незастосування сили. Спецпредставник МЗС України в Латинській Америці Руслан Спірін заявив, що Росія стоїть за спиною Венесуели в її намірах анексії.
“Якщо виникне збройний конфлікт між Венесуелою і Гаяною, він відволікатиме увагу міжнародного співтовариства від конфліктів, що продовжуються, зокрема агресії проти України. Очевидно, це буде на користь Росії”, — наголосив він РБК-Україна.
Відверто на підтримку Куби, Нікарагуа, Болівії та Венесуели в Києві ніхто і не розраховував.
Автор фото GETTY
Друга група країн - Бразилія, Мексика, Колумбія та Аргентина — чотири найбільші економіки регіону. В ООН ці країни голосують за резолюції на підтримку територіальної цілісності України, але якихось більших кроків на підтримку Києва не робили.
Лівоцентристські президенти Колумбії Густаво П’єтро, Мексики Мануель Лопес Обрадор та Бразилії Лула да Сілва і вже колишній президент Аргентини Альберто Фернандес формують умовний табір нейтралітету та закликів до мирних перемовин між Росією та Україною.
У 2022 році Аргентина та Бразилія не дозволили відеовиступ Зеленського на саміті регіонального блоку Меркосур.
Президент Мексики Мануель Лопес Обрадор у вересні 2022 року запропонував створити Комітет діалогу та миру з метою досягнення перемир’я між Україною та Росією на 5 років. Він назвав витрату США десятків мільярдів доларів на допомогу Україні “ірраціональною політикою”.
В Україні заяву Обрадора розкритикував радник Офісу президента Михайло Подоляк.
“Лопес Обрадор, ваш план — це залишити мільйони під окупацією, збільшити кількість масових поховань та дати Росії час відновити резерви перед новим наступом? Тоді ваш “план” — це російський план”, — написав він у твітер і припустив, що мексиканський президент займається власним піаром.
Автор фото GETTY
Несприятливою для України спочатку виявилася і позиція президента Бразилії Лули да Сілви, який повернувся до влади у 2023 році.
На час першого президентства Лули (2003-2011 роки) припав розквіт українсько-бразильських відносин. Тоді була найбільша торгівля між країнами, і реалізовувався проєкт Alcântara Cyclone Space з запуску ракети-носія “Циклон-4” з бразильського космодрому Алкантара для комерціалізації запуску супутників. Завершився він, щоправда, невдачею — ракету так і не підготували, а у 2015 році Бразилія відмовилася від проєкту.
Проте під час передвиборчої кампанії у травні 2022 року в інтерв'ю Time Лула заявив, що Зеленський “так само відповідальний за війну як і Путін”, і на його думку, мав припинити розмови про вступ України до НАТО і ЄС і зосередитися на перемовинах з Путіним.
У січні 2023 року Лула відхилив запит Німеччини на постачання боєприпасів для танків Leopard, які мали надійти Україні.
“Путін не може забрати землю в Україні. Можливо, мова піде про Крим. Але те, на що він вдерся з нової спроби (захоплені 2022 року території. — Ред.), доведеться переосмислити. Зеленський не може хотіти всього. НАТО не зможе закріпитися на кордоні [з Росією]”, — заявив він у спілкуванні з журналістами у квітні.
Після цих слів бразильські ЗМІ написали, що Лула припускає можливість відмови України від Криму на користь Росії.
“Україна цінує зусилля президента Бразилії з пошуку рішення задля припинення російської агресії. Водночас маємо чітко зазначити: Україна не торгує територіями”, — відповів речник МЗС Олег Ніколенко 7 квітня.
У вересні 2023 року Зеленський та Лула, попри попередню взаємну критику провели зустріч. За даними джерел CNN Brasil, Лула заявив Зеленському, що у війни не буде військового рішення, доведеться домовлятися про мир, і Бразилія має найкращу позицію серед країн БРІКС щодо України, бо єдина з них голосує за українську цілісність в ООН.
В інтерв'ю DW у жовтні посол України в Бразилії Андрій Мельник повідомив, що Бразилія може допомогти підготувати “дипломатичне поле для майбутніх переговорів”, але лише припинення вогню з боку Росії не буде достатньо для мирної угоди.
Автор фото GETTY
Позицію нейтралітету займала і Аргентина за часів президента Альберто Фернандеса (2019-2023), який закупав вакцину Супутник V в Росії і відмовив у постачанні зброї в Україну. Але з приходом Мілея з'явилася надія на зближення.
Автор фото ОФІС ПРЕЗИДЕНТА
Третя група держав — це країни, лідери яких рішуче засуджують вторгнення Росії. Серед таких — Чилі, Коста-Ріка, Уругвай, Гватемала, Парагвай, Панама, Домініканська республіка, Перу.
Приклад лівого президента Чилі Габріеля Борича найбільш показовий. Він з самого початку засудив напад Росії і неодноразово вимагав подібної позиції від інших країн регіону.
“Сьогодні це Україна, але завтра це може бути будь-хто з нас. Те, що відбувається в Україні, є неприйнятною імперіалістичною загарбницькою війною, яка порушує міжнародне право”, - заявив Борич на саміті ЄС та Спільноти країн Латинської Америки та Карибського басейну у червні 2023 року. Чилійський президент домігся включення в підсумкову заяву саміту слів “війна проти України” попри опозицію Нікарагуа.
Автор фото GETTY
У Центральній Америці подібну до Чилі роль відіграли Коста-Ріка та Гватемала.
Президент Коста-Ріки Родріго Чавес Роблес у липні 2022 року після розмови з Зеленським засудив Росію.
“Ми вже відчуваємо наслідки цієї війни для Коста-Ріки в цінах на енергоносії, в цінах на основні продукти харчування, у світовій інфляції; однак ми також відчуваємо наслідки в наших серцях, тому що збройне вторгнення світової держави в сусідню та мирну країну є невиправданим”, — заявив він у зверненні до нації.
2023 року Коста-Ріка приєдналася до Кримської платформи та членів Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії з боку Росії.
Президент Гватемали Алехандро Джамматеї відвідав Київ у липні 2022 року, щоб продемонструвати солідарність і пізніше підтримав приєднання до спеціального трибуналу щодо злочинів агресії з боку Росії.
Автор фото GETTY
Вплив Росії
Латинська Америка була в центрі уваги ще СРСР, а такі країни як Куба та Нікарагуа під час Холодної війни опинилися серед епіцентрів протистояння Москви та Вашингтону. Росія успадкувала від СРСР мережу дипломатичних представництв, і зараз має посольства у 16 з 20 країн Латинської Америки, до цього додаються культурні центри та наукові установи, які здавна працюють з регіоном. Це означає і постійне спілкування з місцевими політиками, культурними діячами та журналістами.
До цього вже за Путіна додалося висвітлення позиції Москви через російські іспаномовні та португаломовні ЗМІ — RT Español, Sputnik Mundo та Sputnik Brasil.
Росія використовує у своїй інформаційній боротьбі з Україною в регіоні як давні антиамериканські настрої серед латиноамериканських лівих, так і симпатії до авторитарних методів правління і анти-ЛГБТ політики Володимира Путіна. Захист традиційних цінностей — це те, чим російська пропаганда намагається завоювати серця латиноамериканських протестантів, кількість яких суттєво зросла в останні роки.
Для лівоцентристських лідерів, таких як президент Бразилії Лула да Сілва чи експрезидент Аргентини Альберто Фернандес Росія — це партнер в побудові багатополярного світу без гегемонії США, хоча явно між Москвою та бразильським лідером є відмінності у розумінні багатополярного світу. Бразилія є партнером Росії в об'єднанні БРІКС, але не нав'язує свої інтереси сусідам військовим шляхом.
Автор фото GETTY
Вагомим чинником є інтерес латиноамериканського бізнесу у співпраці з Росією. Хоч вона майже ніде не є серед основних торгових партнерів, не може порівнятися з вагою США, ЄС чи Китаю, низка країн імпортує до Росії свою аграрну продукцію і закуповує там добрива. Відповідно в Росії є прибічники серед латиноамериканських аграріїв.
Яскравими прикладами є Еквадор, Парагвай, з лідерами яких Зеленський зустрічався у Буенос- Айресі та Бразилія.
Те, що новий президент Еквадору Даніель Нобоа — спадкоємець власника бананової компанії не дарма викликає увагу. Банани — це третя стаття експорту Еквадору після сирої нафти та креветок, а Росія була четвертою країною для експорту ненафтових товарів Еквадору у 2022 році з обсягом у 928 млн доларів.
Згідно з даними Асоціації експортерів бананів Еквадору в першій половині 2023 року 22% експорту бананів Еквадору припадало на Росію, еквадорські виробники майже повністю контролюють російський ринок. Москва також закуповує на десятки млн доларів еквадорські креветки та квіти.
Попри офіційну підтримку України з боку Парагваю, навряд чи варто очікувати від країни радикальних кроків у майбутньому. Росія була 4 експортним напрямком Парагваю у 2022 році з обсягом у 356 млн доларів (заморожена яловичина та соєві боби), і з Росії Парагвай імпортував важливі для сільського господарства добрива на понад 100 млн доларів.
У 2022 році, за Жаїра Болсонару, торгівля Бразилії та Росії досягла історичного рекорду у 9,8 млрд доларів зі зростом на 34%. Імпорт з Росії становив 7,8 млрд доларів і суттєво зріс під час повномасштабної війни за рахунок поставок добрив та мазуту. Росія натомість для Бразилії хоч і не основний, але важливий ринок для збуту сої, яловичини та кави.
Аргентині на цьому тлі значно легше підтримувати Україну. Для неї Росія у 2021 році була лише 16 ринком для експорту (переважно сої), мала долю у поставках добрив і трохи понад 1% у зовнішній торгівлі, повідомляло Chequeado.
Автор фото GETTY
Але набагато більшу вагу має вплив на позицію країн Латинської Америки Китаю, який просуває якнайшвидший перехід до мирних перемовин між Росією та Україною, проте низка його пропозицій не відповідають побажанням Києва, наприклад, відмова від розширення воєнних блоків, що поставило б хрест на намірах України вступити до НАТО, або від односторонніх санкцій щодо Росії.
Вага Китаю для країн Латинської Америки та Карибського басейну визначається обсягом торгівлі, яка зросла з 12 млрд доларів у 2000 році до 190 млрд у 2010 році і 310 млрд в 2020 році. Окрім того, Китай вклав в регіон за 20 років 160 млрд доларів інвестицій, повідомляє China Briefing.
Як пише BBC Mundo, для кількох південноамериканських країн, таких як Чилі, Перу, Колумбія, Бразилія та Аргентина, Китай сьогодні є важливим партнером, до якого спрямовується значна частина їхнього експорту, наприклад, корисних копалин (наприклад, мідь) або аграрної продукції (таких як соєві боби).
Тож країни Латинської Америки уважно стежать за дружбою Сі Цзіньпіна з Путіним.
“Враховуючи економічний вплив Китаю в Латинській Америці, і особливо в Південній Америці, вони повинні взяти до уваги цю ситуацію і подумати про те, як підтримка тієї чи іншої країни може вплинути на них”, — повідомила BBC Mundo Маргарет Маєрс, директорка департаменту Азії та Латинської Америки в центрі досліджень Міжамериканського діалогу.
“Я думаю, що це одна з причин, які пояснюють, чому Бразилія не критикувала різко те, що відбувається з війною в Україні”, — додала вона.
Автор фото GETTY
Що робить Україна
Україна представлена в Латинській Америці 6 посольствами (Бразилія, Аргентина, Чилі, Перу, Мексика та Куба) з малим штатом і попри наявність великої історичної діаспори з сотень тисяч нащадків українців в Бразилії, Аргентині та Парагваї, немає жодного культурного центру.
У квітні 2023 року заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник, згодом призначений послом в Бразилію, закликав до відкриття посольств у Колумбії, Гватемалі, Коста-Ріці, Панамі та Домініканській Республіці.
“Звичайно, це передбачатиме збільшення фінансування, але... ця порівняно невелика інвестиція окупиться для наших державних інтересів сторицею, причому буквально за лічені роки. Я переконаний, що це треба робити прямо сьогодні, не зважаючи на російську агресію, незважаючи на те, що левова частка витрат має йти на оборону...”, — заявив він в інтерв'ю NV.
За словами Мельника, розширення присутності дозволило б посилити політичні позиції України в регіоні і надати більше допомоги українському бізнесу — у 2022 році торгівля України з країнами Латинської Америки, яка до того полягала переважно в закупівлі фруктів та експорті чорних металів, скоротилася в рази.
“Те, що Україна практично відсутня як впливовий гравець на латиноамериканських ринках, стало одним із вагомих чинників, чому ми відчуваємо подекуди прохолодне суспільно-політичне ставлення до Києва, особливо зараз, в умовах російської воєнної інтервенції”, — відзначив Мельник.
В інформаційному плані позиції України у порівнянні з Росією є слабкими, через наявність в Москви власних іспаномовних та португаломовних ЗМІ і слабку відвідуваність України латиноамериканськими журналістами та експертами до війни.
У 2023 році українські громадські організації — Лабораторія журналістики суспільного інтересу, Ucrania Resiliente, Центр трансатлантичного діалогу почали розвивати комунікацію з латиноамериканськими журналістами.
Відбулися їхні візити до України з відвіданням постраждалих від війни територій та інтерв'ю з Володимиром Зеленським та іншими діячами. Рада зовнішньої політики “Українська призма” запустила програму досліджень регіону і комунікацію з місцевими науковцями.
У Латинській Америці виникла організація Aguanta Ucrania! (”Тримайся, Україно!”), яка об'єднує громадських та культурних діячів, що підтримують Україну.
Автор фото ЛАБОРАТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ
Ці організації проводять роботу зі створення елементарної обізнаності латиноамериканців про культуру, історію, політику України і наслідки російської агресії.
Рішенням для України могло би стати долучення до створення іспаномовних та португаломовних ЗМІ для Латинської Америк на рівні Євросоюзу, частіше долучення українських спікерів в ефіри іспаномовних та португаломовних служб світових ЗМІ таких як BBC Mundo та BBC Brasil, DW Español та DW Brasil, France 24 Español, CNN Brasil та CNN Espanol
Розширення української присутності в регіоні загалом впирається у фінансові проблеми. Український бюджет досі має “діру” у 29 млрд доларів на наступний рік, покриття яких не можливе без допомоги США та ЄС. Але без вкладених ресурсів латиноамериканська мрія президента Зеленського може залишитися мрією.
Георгій ЕРМАН
Что скажете, Аноним?
[14:43 24 декабря]
[11:15 24 декабря]
[10:50 24 декабря]
15:00 24 декабря
14:30 24 декабря
13:40 24 декабря
13:30 24 декабря
13:00 24 декабря
12:30 24 декабря
12:20 24 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.