9 вересня у Брюсселі Світовий банк оприлюднить свою оцінку збитків, які Україна понесла за перші місяці війни з Росією.
Незважаючи на те, що про український варіант “плану Маршалла” досі багато говорили і в Україні, і за кордоном, саме брюссельска подія має сформувати основу для більш конкретних рішень, ніж було раніше. На ній потенційні донори побачать першу міжнародно визнану суму потреб України. Досі масштаб збитків фігурував у пресі лише зі слів української сторони.
Оцінка Світового банку містить скромніші суми, ніж ті, що два місяці тому під час Ukraine Recovery Conference у Лугано називав український уряд. Якщо урядовий план відновлення розрахований на $750 млрд на 10 років, то Світовий банк пропонуватиме поки орієнтуватися не більш ніж на $350 млрд загальних збитківУ таку суму СБ оцінює обсяги потенційної відбудови за принципом “відновлюємо, але краще, ніж було”, розповів Forbes представник України у Світовому банку Роман Качур. Поточні потреби відновлення на наступні 36 місяців банк оцінює у $105 млрд, додає він. З цієї суми український уряд визначив найбільш критичними $17 млрд кінця 2023 року, каже Качур.
Після Брюсселя восени уряд очікує на кілька міжнародних зустрічей у США та Німеччині. Та чи почує там Україна не лише на слова підтримки, а й певні результати?
Що відбувалося після конференції у Лугано
Конференція у Лугано, куди українська делегація возила масштабний план відбудови на $750 млрд, не надто виправдала сподівань. Загальний коментар більшості співрозмовників Forbes серед учасників липневих зустрічей можна звести до вердикту в дусі “Україна підготувалася краще, ніж партнери”.
Тоді уряд отримав багато запевнень про готовність допомогти, але жодними фінансовими результатами це не супроводжувалося. Українська сторона очікувала привезти домовленості щодо принаймні третини від “термінової” частини плану на $60—65 млрд, розповідає на правах анонімності співрозмовник, близький до уряду, який брав участь у конференції в Лугано.
Партнерам тоді дійсно не вистачало координації, вважає співрозмовник. Наприклад, Єврокомісія, один з ключових організаторів заходу, сприймала Лугано як суто європейський проєкт, тоді як Україна хотіла залучити якомога ширше коло потенційних донорів, зазначає він. США при цьому були (і є зараз) більше сконцентровані на військовій допомозі. “Загалом нерідко доводилося чути меседж, що нам не варто говорити про масштабну відбудову, поки війна не сягне певної точки миру”, — каже співрозмовник, близький до уряду.
Інша проблема — великий план на $750 млрд, розробкою якого займалася Національна рада відновлення, охоплював надто багато напрямів і проєктів, додає він. “Сам план непоганий, але потрібна не компіляція, а план із виставленими пріоритетами”, — пояснює посадовець.
Наразі до кінця 2022 року сукупні підтверджені надходження України від зовнішніх партнерів не перевищують $30 млрд. Можливі додаткові вливання від Єврокомісії (€5 млрд), США ($11,2 млрд) та Світового банку ($3,2 млрд). Але формат і терміни цієї допомоги наразі невідомі.
Найбільш близькі до реалізації (але не гарантовані) вже у цьому році $3,2 млрд від Світового банку та інших донорів. Ці кошти мають стати першою частиною фінансування поточних потреб відбудови України у $105 млрд згідно з оцінкою СБ, розповідає Качур зі Світового банку. Наступна підтверджена частина, за його словами, — $13,6 млрд протягом 2023-го.
Про що говоритимуть на зустрічах з відбудови України у Німеччині та США
У жовтні Україна очікує на дві важливі події, де уряд сподіватиметься отримати більше конкретики щодо залучення коштів на відбудову.
13 жовтня у Вашингтоні під час щорічних зборів МВФ і Світового банку відбудеться круглий стіл, присвячений Україні. Качур зі Світового банку очікує побачити на цій зустрічі топпосадовців з міжнародних фінансових інституцій та країн G7.
Окрема конференція донорів України на кшталт Лугано відбудеться наприкінці жовтня у Німеччині. Цю подію у Швейцарії анонсувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що її співорганізатором буде канцлер Німеччини Олаф Шольц.
“У Швейцарії німецький захід анонсували як конференцію з імплементації результатів Лугано”, — зазначає співрозмовник, близький до уряду. Тоді учасники підписали “декларацію Лугано”, яка визнає план, презентований Кабміном, основним рамковим документом майбутнього процесу відновлення.
Щоправда, у Німеччині українська сторона вестиме менш масштабну розмову. Загальне розуміння і уряду, і Офісу президента у тому, що Україна має концентруватися на так званому fast recovery, тобто макрофінансовій допомозі та зброї, каже співрозмовник з уряду. “До перемирʼя навряд чи варто очікувати на розмови про велику вібудову”, — вважає він.
До конференції у Німеччині Україна підготує скорочений план термінових потреб. Для цього має зібратися Нацрада відновлення, яка досі так і не провела жодного засідання. Сама рада складається з топпосадовців з різних міністерств та відомств, тоді як пропозиції, які увійшли до плану, презентованому в Лугано, готували члени 24 робочих груп. Фінальну компіляцію готували Reform Delivery Office при Кабміні, а також запрошені консалтери McKinsey.
Сергій ШЕВЧУК
