Дозарядка “Мистецького арсеналу”

Таке переконання Віктор Ющенко висловив учора під час робочої наради у “Мистецькому арсеналі”, до речі, першої для нього в ролі голови нещодавно створеної наглядової ради. На зустрічі був присутній нинішній керівник Державного управління справами — Андрій Кравець та екс—керівник ДУС Ігор Тарасюк, нині член наглядової ради, представники “Мистецького арсеналу” — екс—генеральний директор Ігор Дідковський та його заступники.

Основне питання, яке порушив Віктор Ющенко, — завершити реконструкцію першої черги комплексу. Йдеться про основну будівлю, що розміщена навпроти Києво—Печерської лаври — так званий Старий арсенал, де кілька років проходить “Гогольфест” та мистецькі виставки. “Значна частина робіт зроблена. Щоб завершити роботи, потрібно 300 млн. грн.”, — сказав Віктор Ющенко. Наразі роботи на об’єкті здійснюють у кредит. “На 2009 рік у бюджеті для нас було передбачено 200 млн. грн. Уряд Тимошенко скасував бюджетне призначення. У зв’язку з цим ми працювали в борг — роботи ж тут ішли, тому виникла кредиторська заборгованість — 41 млн. На цей рік потрібно хоча б 200 млн. грн.”, — пояснив “УМ” Ігор Тарасюк. На цю суму мають завершити реконструкцію валів, переходи між ними, доробити покрівлю, створити всеукраїнську виставку “Древо України”, обладнати внутрішні території.

“Древо України” — це мікс приватних (15 відсотків) і державних (85%) колекцій, — Ігор Дідковський показує Вікторові Ющенку схему будівлі Старого арсеналу. — Спочатку заходимо в інфофойє, на нього є вже три інвестори: КМДА й приватні. Після виставкового залу заходимо в зал офіційних прийомів”. Тобто будівлю арсеналу хочуть зробити придатною для різного роду мистецьких та важливих публічних подій (будівля вже приймала членів Ради ЄБРР та учасників вечора—реквієму, присвяченого 75—м роковинам Голодомору).

Детальніше про шляхи фінансування “Мистецького арсеналу”, співпрацю держави з приватними колекціонерами й роботу наглядової ради — в ексклюзивному бліц—інтерв’ю Віктора Ющенка.

З першим вуст

Віктор Ющенко: Через декілька днів ми з Прем’єром і Президентом закріпимо фінансову доктрину “Мистецького арсеналу”

— Вікторе Андрійовичу, як ви будете здійснювати патронаж “Мистецького арсеналу”?

— Наша мета — скоординувати навколо цього проекту всі зусилля. З боку держави — це базове опікунство, бо це є об’єкт держави. 2010 рік ми би хотіли присвятити тій частині розбудови, яка б ввела в експлуатацію першу частину цього музею. Ми вважаємо, що в 2011 році тут можна провести фінальне жеребкування Євро—2012 із запрошеними гостями: це приблизно 1000—1300 осіб. Тому тема №1 зараз — формування бюджету 2010 року. За нашими розрахунками, треба близько 300 млн грн., повірте, для такого об’єкту — це небачено. Я вже про це говорив із Президентом. Через декілька днів збираюся зустрітися і з Прем’єром, і з Президентом — ми закріпимо фінансову доктрину. А тут є інституція, яка займається ідеологією цього об’єкту — це Державне підприємство “Мистецький арсенал”, яке підпорядковане Міністерству культури.

— Як ви дивитеся на те, що поки триває реконструкція, тут проходять різні комерційні заходи — скажімо, приватні виставки, які не дотягують до рівня De Profundis?

— Я вважаю, що треба розбірливо підходити до таких речей. Важливо, щоб “Мистецький арсенал” згадувався сьогодні якомога частіше. Навіть коли ми говоримо про період розбудови чи реконструкції, очевидно, не варто втрачати цей період. Ми можемо проводити резонансні виставки — як виставка скіфського золота, коли нація могла побачити, що в нас є у приватних колекціях. Декілька заходів я безпосередньо організовував, починаючи із Різдвяних свят, коли ми з різними колективами хотіли показати особливості православного Різдва. Я за те, щоб його обживати. Але не за те, щоб без розбору формувати мистецький календар.

— Постійна експозиція “Древо життя” матиме певний відсоток, що складатиметься з приватних колекцій. Предмети з вашої колекції там будуть?

— Я над цим іще не думав. Питання в тому, що сюди приходили митці. Концептуально ми домовилися, що це буде перший симбіоз державної і приватної експозиції. Але як буде вибудовуватися ця колекція — з яких приватних збірок, якого ґатунку, якої тематики — дискусія ще триває.

Якщо моя колекція даруватиме піднесення українцям, я, звичайно, залюбки взяв би участь.

— Крім “Мистецького арсеналу”, на чому ви тепер ще збираєтеся зосередити свою увагу?

— Буде один громадський проект. Зараз ми займаємося його концепцією, статутом, формуванням апарату, залученням партнерів. Цей проект буде присвячений національній стратегії — це те, що потрібно українській нації, щоб пізнати національні цінності, розвивати їх, захищати, осмислювати себе. До цього я хочу залучити своїх друзів, які відбулися в Україні як фахівці, це достатньо професійні люди, які можуть говорити про український інтерес не політично, а з громадської позиції.

Наталя ДМИТРЕНКО