Чому Україні потрібен безмитний експорт сталі в США

У вересні Президент України Володимир Зеленський під час своєї поїздки до Нью-Йорку для участі в Генасамблеї ООН може зустрітися з Президентом США Дональдом Трампом.

Одним з пріоритетних питань, які мають обговорити президенти, повинні бути торгові відносини між Україною і США.

Міністр закордонних справ Володимир Пристайко, який супроводжує президента в закордонних поїздках, під час свого призначення чітко окреслив головні пріоритети нової зовнішньої політики — лобіювання українського експорту.

“Як новий міністр вимагатиму від дипломатичної служби чіткого усвідомлення, яку користь державі, народу приносить кожен міжнародний візит, контакт, підписаний меморандум, відданий на підтримку голос, проведена конференція чи культурний захід … кожна витрачена гривня, долар, фунт і тенге, захист українського громадянина і компанії за кордоном, просування українського експорту, товарів і послуг, української мови, культури та мистецтва. Це має стати завданням номер один для дипломатичної служби. Все на експорт”, — заявив Пристайко з парламентської трибуни.

Сьогодні одним з важливих питань для України є скасування мит на поставки української сталі в США. Саме домовленість про скасування мит для України може стати “швидкою перемогою” нової української влади на фоні інших складних питань україно-американських відносин.

Мита США на стальну продукцію

Загороджувальні мита на імпорт сталі Сполучені Штати ввели в березні 2018 року, щоб завантажити свої металургійні потужності.

Обмеження було проведено відповідно до Секції 232, яка означає, що для обмеження імпорту використовується розділ 232 Закону про національну безпеку (National security act).

Діючи в рамках цієї Секції, президент США Дональд Трамп ввів мита і квоти, посилаючись на загрози національній безпеці і без доказів необхідності таких заходів.

В результаті, розмір мита на імпортну сталь було встановлено на рівні 25%, а на алюміній — 10%.

Мита були введенні на продукцію всіх імпортерів. В процесі переговорів шість країн домоглися виключення своєї стальної продукції з під дії загороджувальних мит.

Так Австралія домоглася поставок без обмежень, Бразилія, Аргентина домовилися про заміну мита на квоти на певний обсяг поставок.

Південна Корея — квоти на певний обсяг безмитних поставок. Згодом з під дії загороджувальних мит були виключені Канада та Мексика в обмін на вжиття заходів щодо запобігання транспортування китайської сталі в США через територію цих країн.

Україна не стала виключенням, потрапивши під дію мита в 2018 році. Тоді керівництво України також розпочало переговори із США на предмет виключення з під дії мит.

У України були шанси вийти зі списку країн, до яких були застосовані заходи з обмеження імпорту сталі, з огляду на домовленості про поставку в Україну американського вугілля на безконкурентних умовах і контракт про закупівлю 100 дорогих локомотивів виробництва General Electric (GE).

Однак через відсутність зацікавленості зі сторони української влади перемовини були призупинені.

Важливість ринку США для України

Обсяг поставок металургійної продукції до США становить 60% від усього експорту в цю країну.

“Ми поставляємо в США продукції на $1,1 млрд. Більше 60% нашого експорту в США складає продукція гірничо-металургійного комплексу. З США в Україну імпортується продукції на $3,3 млрд. Фактично, США вигідно торгувати з нами. Вони мають позитивне сальдо торгівлі з нами, а в України — негативне сальдо. Тому ми не становимо небезпеки для ринку США”, — розповідає Олександр Калєнков, президент об'єднання підприємства металургії “Укрметалургпром”.

В 2018 році обсяг поставок української сталі в грошовому еквіваленті становив $200 млн, а в 2019 році може зрости до $250 млн.

За оцінками металургів, виробництво сталі для США дає роботу 50 тис. українським працівникам і генерує 2 млрд грн податків. Окрім того, ринок США важливий для України, оскільки вітчизняні метзаводи можуть продавати туди продукцію з високою доданою вартістю: труби, колеса, прокат.

“Приблизно 7% нашого металургійного експорту йде в США. Тому для нас цей ринок важливий”, — оцінює Калєнков.

Водночас, для металургійних підприємств США імпорт української сталі не несе загрози, оскільки його частка становить менше 1% в обсязі сталевого імпорті до Штатів.

Зараз, напередодні зустрічі президента Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа, в України з'явився шанс відновити переговори про скасування імпортних на поставки нашої сталі до Штатів.

“Якщо президент або прем'єр-міністр їдуть до якоїсь країни, то у них в порядку денному мають бути зовнішньо економічні питання. Ракети та літаки продає не менеджер з продажу, а президент країни. Це світові правила. Тому, на мою думку, питання відновлення переговорів із США про скасування мита на імпорт української сталі до Штатів має бути включено в порядок денний вищих українських чиновників у їх контактах з керівництвом США”, — зазначив Дмитро Кисилевський, народний депутат від “Слуги народу”, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку.

Відповідна тема обговорювалась представниками металургійних підприємств 11 вересня в рамках круглого столу “Сталеве мито Трампа: Наслідки для України”.

“Металургійні підприємства закликають відновити переговори із США про скасування імпортних мит і українські чиновники мають підтримати цю ініціативу. Гроші для країни заробляють експортери, а не чиновники. І саме здатність почути експортерів буде тестом для міністра внутрішніх справ і новопризначеного торгівельного представника”, — додає Кисилевський.

За словами Калєнкова, зараз Україна має унікальну можливість відновити переговори, щоб імпортне мито було хоча б замінене на безмитну квоту.

“Від ситуації в ГМК залежить половина економічного життя в країні і це гарна можливість для нової влади (підняття питання про митна на зустрічі з Трампом — БЦ) проявити ефективність і показати на прикладі, як на високому рівні можуть вирішувати торгівельні проблеми України”, — зазначає представник “Укрметалургпрому”.

Наразі, за словами металургів, через дію імпортних мит стало невигідно постачати метал в США.

“Коли мито тільки ввели, то всі імпортери ціни підняли, і американський споживач почав більше платити за сталь. Але коли найбільші імпортери Канада, Бразилія, Мексика і Південна Корея домовилися про винятки і перестали її платити, то ціни на ринку США впали. Виходить , що ті країни, які платять мито, втрачають в прибутковості. І нам зараз не вигідно експортувати на цей ринок через істотне падіння прибутковості. Тому ми зацікавлені у скасуванні мита “, — говорить Гліб Бридня, начальник управління торгових р розслідувань компанії “Інтерпайп”.

Окрім того, від мит страждають і нішеві українські виробники металопродукції. Наприклад, виробник нержавіючих безшовних труб — компанія “Сентравіс” — втрачає ключовий ринок.

“Нержавіючі труби — нішевий продукт. Світове річне виробництво нержавіючих труб — 500 тис. тонн. І “Сентравіс” посідає дев'яте місце в світовому рейтингу постачальників. На ринок США ми вийшли 10 років і зараз цей ринок в нашому портфелі — 10%. Але склалася унікальна ситуація. Після введення мита на американському ринку — відреагував ринок Європи і була введена квота. А ще у нас є мито на поставки в Росію. По суті єдиний відкритий для нас ринок — Близький Схід і Азія, але там сильні позиції у китайських виробників. Ринок США для нас був єдиною можливістю рости і розвиватися, але зараз розвиток під питанням “, — розповідає Олена Добрикова, керівник відділу оперативного маркетингу компанії “Сентравіс”.

Інша ситуація в українського постачальника спеціальної сталі, який експортував до США конструкційну сталь, яку там не виробляють.

“Рішення адміністрації Трампа про введення імпортних мит на сталь було дещо невиваженим. Я говорю про спецсталі для машино- і автомобіле будування, яку ми поставляємо в США. Після введення мита ми втратили цілу частину традиційного ринку і демпінгувати можливості не маємо через зростання цін на електроенергію, втрати Криму і частини Донбасу, які були для нас ломозаготівельними регіонами “, — говорить директор з експортних продажыв “Дніпроспецсталі” Костянтин Морошкін.

При цьому, за словами представника “Дніпроспецсталі”, від введення загороджувальних мит на сталь постраждали і самі американці.

“Візьмемо інструментальну сталь, яку ми поставляємо в США. Так ось в США немає виробників інструментальної сталі. І що американський споживач отримав після введення мит? Споживачі нашої інструментальної сталі в США почали платити за неї на 25% більше. В результаті це зростання було перенесено на вартість готового інструменту. В кінцевому підсумку програє споживач США. Думаю, що цей аргумент також можна використовувати в процесі переговорів”, — розповідає Морошкін.

“Якщо при зустрічі Зеленського з Трампом буде сигнал про те, що потрібно відновити переговори, то ми готові розробити кілька варіантів вирішення питання, який влаштував би більшість виробників”, — зазначив Калєнков.

Дмитро ТКАЧЕНКО