Європа розробляє правила для запобігання газовим кризам. Що в них є для України?

Після тижнів інтенсивних дебатів про можливе обмеження ціни на газ, а також після заходів для зниження ціни на газ на європейському ринку Європейська комісія опублікувала законодавчу пропозицію для кращої координації закупівель газу та створення надійної ціни.

Пропозиція регулювання базується на чотирьох складових: спільна закупівля газу, створення європейського індексу цін скрапленого газу (LNG-поставок), встановлення механізму управління коливаннями цін протягом дня та розширені солідарні угоди, що впливають як на постачання газу, так і на електроенергію. Крім того, Комісія надає державам — членам ЄС можливість обмежувати ціни за певних умов.

Нинішнього тижня 27 урядів додатково обговорюватимуть цю пропозицію, щоб досягти згоди до кінця жовтня.

Сьогодні Україна не є безпосередньою стороною впровадження зазначених нововведень, але нам важливо розуміти потенційні наслідки для планування власної роботи. І вже зараз долучитися до вигідних ініціатив як країна-кандидат або як член Енергетичного співтовариства.

А поки політики ЄС щодня запитують нас, чим нам допомогти. Тож про ключові рішення.

1. Спільна закупівля газу

Єврокомісія пропонує до весни 2023 року розробити тимчасовий інструмент спільної закупівлі газу — перед сезоном заповнення сховищ. Держави-члени будуть зобов’язані покрити щонайменше 15% (13,5 млрд кубометрів газу для ЄС) своїх потреб для заповнення сховищ на наступний рік через агрегування попиту.

Важливо, що поставки газу з Росії виключені з механізму спільних закупівель. У зв’язку з цим не будуть задіяні такі точки входу української ГТС для цього типу закупівель: Суджа, Бєлгород, Валуйки, Серебрянка, Писарівка, Сохранівка, Прохорівка, Платове.

Теоретично у разі успішної реалізації механізму спільні закупівлі могли б зменшити ризик переплати окремих газових компаній за газ на короткострокових контрактах і допомогти країнам без виходу до моря отримати частку LNG за доступними цінами. Але багато моментів ще не проговорено, й ініціатива виглядає як квазіальтернатива біржам.

Найбільше це може підійти маленьким компаніям і країнам, які подадуть заявки. А вже Єврокомісія (обрана нею компанія-закупівельник) шукатиме по всьому світу газ для великої закупівлі. При цьому плануються консультації із Єврокомісією щодо обов’язків покупців.

Україні варто було б розглянути можливість доєднатися добровільно і всіляко просувати ідею розміщення міжсезонних запасів газу саме в наших підземних сховищах.

2. Додатковий контрольний показник для LNG

Суть у тому, що ЄК доручає Європейському агентству зі співробітництва регуляторів енергетики (ACER) створити інструмент оцінки цін не пізніше, ніж за два тижні після набрання чинності регламентом, а до 31 березня 2023 року — контрольний показник імпорту скрапленого газу до ЄС.

Тобто Європа хоче мати власний LNG-індекс на кшталт головного індексу цін на газ Північно-Східної Азії — JKM LNG.

Ефект цього кроку, на мій погляд, буде вкрай обмеженим, хоча і позитивним. Україна завжди підтримувала диверсифікацію постачань газу до ЄС, зокрема за рахунок LNG. Це сигнал стабільному розвитку скрапленого газу для споживання в Євросоюзі. Україні буде вигідно, якщо частина із обсягів LNG на час міжсезоння зберігатиметься у наших підземних сховищах або транспортуватиметься через українську ГТС.

3. Механізм корекції ринку

Єврокомісія пропонує виключно під час надвисоких цін на газ запроваджувати обмеження на газовому хабі TTF, на якому зараз торгується російський газ. Це дасть можливість Єврокомісії висунути окрему пропозицію щодо встановлення максимальної динамічної ціни за конкретних умов.

Зазначу, цю пропозицію подали Італія, Польща, Бельгія, Греція та Нідерланди, але очікується, що проти неї виступлять Німеччина й Угорщина.

Звичайно, всі в ЄС очікують на зниження цін. Надвисокі ціни визнають навіть росіяни, однак залишають поза увагою, як вони доклалися до підвищення цих цін. Україна має свої обмеження з огляду на власну ситуацію, але обмеження ціни на хабі TTF може позитивно вплинути на імпорт у нашу країну в цілому. Разом із тим, якщо цінові обмеження призведуть до зупинки всіх поставок, то це матиме негативний наслідок для всіх покупців.

4. Тимчасовий механізм управління коливанням цін протягом дня (“вимикач”)

До 31 січня 2023 року торговельні майданчики мають встановити тимчасовий механізм, щоб обмежити значні коливання цін на електроенергію та газ протягом торгового дня. Європейський орган із цінних паперів і ринків (ESMA) координуватиме застосування цього механізму на основі звітів від національних компетентних органів.

На ринках цінних паперів схожі механізми діють досить давно та відносно ефективно стримують окремі епізоди паніки. Це позитивний крок, але на фундаментальний баланс попиту і пропозиції він, імовірно, не вплине. Цей механізм не матиме безпосереднього впливу на український ринок, однак може зупинити подальші політичні маніпуляції Росії та її політиків, яким вдавалося вже створити паніку. Українські регулятори (НКРЕКП) із часом можуть застосувати певні аналоги на українських ринках газу й електроенергії.

5. Угоди про солідарність

Щоб запобігти зупинці газових електростанцій у країнах, де вони становлять вагому частку в структурі електроенергетики, держави-члени можуть ініціювати запит солідарності, якщо є ризик непостачання газу на такі електростанції. Там, де є такі ризики, Комісія пропонує застосувати “правило двосторонньої солідарності за замовчуванням”. Країни — члени ЄС матимуть 12 годин, щоб відповісти на запит про солідарність з іншої країни, і три дні, щоб виконати його.

Якщо з дефіцитом стикаються цілі регіони або весь блок, Єврокомісія видасть окрему пропозицію, що дасть змогу Раді встановити максимальну ціну на газ у постраждалому регіоні, а країнам ЄС — розподілити доступні газові потужності для постраждалих країн.

Україна не є членом ЄС і не може претендувати на таку допомогу солідарності вже зараз. Крім того, ця допомога не є безплатною. Опосередкований наслідок для нас був би позитивним. Адже у разі успішної реалізації цього механізму країнам, чутливим до обсягів газу і цін на нього, не доведеться їздити на перемовини в Росію та шукати там порятунку.

6. Безпека постачання

Пропозиція дозволяє державам-членам у виняткових випадках вживати заходів для скорочення некритичного (неосновного) споживання захищених споживачів за умови, що це не зменшує захисту їхнього критичного (основного) споживання. Це вносить суттєві тимчасові зміни до Регламенту безпеки постачання газу, який гарантував безперервне постачання газу захищеним споживачам.

Це рішення може стати модельним для України і таким, що змінює наші більш ліберальні підходи до використання газу без обмежень на прагматичніші. Українське законодавство вже передбачає все це, однак на практиці політики рідко зважуються на відключення. Якщо не вистачатиме власного газу і сусіди довкола нас відключатимуть споживачів, Україна теж буде змушена це робити.

7. Тимчасова система державної допомоги в умовах кризи та інвестиції в рамках REPowerEU

До кінця жовтня буде представлено пропозицію про внесення змін до Рамкової програми, щоб надати додаткову підтримку компаніям, які зазнають труднощів.

Комісія оцінить інвестиційні потреби у рамках REPowerEU (плану незалежності Європи від російського викопного палива задовго до 2030 року), що охопить транскордонну інфраструктуру, енергоефективність і розгортання відновлюваних джерел енергії.

Європа фактично визнає, що державна допомога та цільові субсидії можуть знадобитися для утримання на плаву ринку й економік. Ми зацікавлені у посиленні ролі транскордонної інфраструктури і маємо всіляко запобігати планам, які виключають нашу існуючу чи заплановану інфраструктуру.

8. Реформа структури ринку електроенергії

На додаток до вищезазначених екстрених втручань Єврокомісія прагне реформувати структуру свого ринку електроенергії, щоб запобігти будь-яким майбутнім перебоям у ціноутворенні електроенергії, подібним до проблем із природним газом. Як наслідок, такий механізм певною мірою відокремить ціну електроенергії від ціни природного газу чи інших енергоносіїв, які можуть спричинити подібні порушення ринку.

Європейські правила згодом буде імплементовано і в Україні, однак наша енергосистема поки що не використовує багато газової генерації. Для нас ця проблема менш актуальна.

***

Як ми бачимо, ЄС готується до життя без російського газу та відповідного політичного впливу з боку країни — постачальника війни. Зі свого боку, ми маємо вже зараз врахувати ці зміни та без зволікань представити колегам наше бачення ймовірності включення українських можливостей, аби посилити європейські інтереси. Україні як майбутньому члену ЄС украй важливо долучитися до REPowerEU в усіх можливих пунктах. Навесні нам вдалося переконати колег із Євросоюзу, що включення українських газових сховищ до потенційних локацій зберігання обов’язкових запасів країн — членів ЄС є вигідним для обох сторін, тож маємо продовжувати цю роботу.

Загалом наведений пакет заходів відносно м’який і спрямований більше на підвищення прозорості та ефективності ринків, ніж на фундаментальний вплив на попит і пропозицію. Найважливішим механізмом усього пакета, найшвидше, є нові норми про солідарність і безпеку постачання. У цьому контексті для України важливо знайти баланс між допомогою, яку ми хотіли б надати іншим, і реальними можливостями в нашій складній ситуації. 

Ольга БЄЛЬКОВА, директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ОГТСУ