Імпортери “вимивають” з України валюту

Як повідомив 15 лютого Державний комітет статистики, негативне сальдо зовнішньої торгівлі в 2011 році погіршилося на $3,7 млрд до $6,7 млрд. Загалом же торговельний оборот України в минулому році становив $170,9 млрд.

Зокрема, за даними Держкомстату, імпорт товарів в Україну в 2011 році перевищив експорт на $14,2 млрд.

Головний дестабілізатор — імпорт. Від’ємне сальдо торгівлі товарами за рік стало вдвічі більшим. Воно зросло на $4,86 млрд, або на 52%, порівняно з 2010 роком. Проте, це все ще менше, ніж в кризовому 2008 році.

Нагадаємо, в 2010 році імпорт перевищив експорт на $9,337 млрд, в 2009 році — на $5,732 млрд, а в 2008 році — на $18,53 млрд.

Треба сказати, що експорт товарів з України минулого року збільшився. Порівняно з 2010 роком, він зріс на 33,1% до $68,409 млрд. Це відбулося в основному за рахунок металургії, машинобудування та сільгосппродукції.

Проте, імпорт зріс ще більшими темпами. В минулому році він збільшився на 36% до $82,606 млрд.

Вже не можна стверджувати, що головним споживачем українського експорту залишаються країни колишнього СРСР. Зокрема, в 2011 році в країни СНД Україна експортувала товарів на $26,178 млрд (38,3% від загального обсягу експорту), в країни Євросоюзу — на $17,969 млрд (26,3%), в інші країни — на $24,2 млрд.

Хоча, безумовно, Росія є безперечно найбільшим покупцем нашої продукції (29% експорту). Наступною у „рейтингу” йде Туреччина з лише 5,5%.

Найкращу динаміку за підсумками року показала торгівля з Китаєм, Індією та Польщею. В 2011 році Україна збільшила на 65,6% експорт до Китаю за рахунок залізної руди та концентрату, продукції хімпрому та жирів. Значно зріс також експорт в Індію — на 58,9% (за рахунок жирів, металу, добрив). Експорт в Польщу збільшився на 56,3% за рахунок поставок продукції гірничо-металургійного комплексу та машинобудування.

Як і в попередні роки, основним постачальником валюти в країну в 2011 році був гірничо-металургійний комплекс. Як відомо, український ГМК контролюється Рінатом Ахметовим і Вадимом Новинським (“Метінвест“), Ігорем Коломойським і Генадієм Боголюбовим (“Приват“), Костянтином Жеваго (Ferrexpo), Віктором Пінчуком (“Інтерпайп“), Лакшмі Мітталом (“Арселор Міттал Кривий Ріг”) та росіянами (“ІСД“ та Evraz).

Зокрема, в минулому році основу товарної структури експорту становили чорні метали — $21,322 млрд (31,2%), мінеральні продукти — $10,25 млрд (15%), продукція машинобудування — $6,76 млрд (9,9%).

Проте, сумно відомі газові контракти призвели до того, що створився надвеликий „перекіс” в імпорті. Найбільшим імпортером товарів в Україну в 2011 році була Росія, в основному, за рахунок природного газу — 35,3%. Друге місце посіла Німеччина — 8,3%, третє — Китай — 7,6%.

Загалом, з країн СНД в Україну імпортовано товарів на $37,212 млрд (45% від загального обсягу). з ЄС — на $25,75 млрд (31,2%), з інших країн — на $19,644 млрд.

Теза, що Україна купує надто дорогі енергоносії, є не лише політичним гаслом. Найбільше в 2011 році торговельний баланс України постраждав від імпорту енергоносіїв — нафти та газу, які зайняли в структурі імпорту 35%. В минулому році природного газу було імпортовано на $14,046 млрд, нафти та нафтопродуктів — $4,27 млрд. Це реальний дестабілізатор зовнішньої торгівлі нашої країни.

Як відомо, основні обсяги імпорту природного газу та нафти в 2011 році припали на Росію і Середню Азію, нафтопродуктів — на Білорусь та країни ЄС.

Але навіть дешевші газ та нафта не виправили б ганебну ситуацію: імпорт є надвеликим для такої економіки, як Україна. Друге місце в структурі імпорту посідає імпорт машин та електротехнічного обладнання — $12,8 млрд (15,5%), третє — продукти хімпрому $8 млрд (9,7%).

Якщо в 2011 році Україна показала найгірше за три роки сальдо торгівлі товарами, то сальдо торгівлі послугами було традиційно позитивним.

В минулому році експорт послуг з України перевищив імпорт на $7,4 млрд, що на 17,2% більше показника 2010 року ($6,311 млрд).

Зокрема, за даними головного статистичного відомства країни, експорт послуг у 2011 році зріс на 16,5% до $13,7 млрд. Зумовлено це передусім послугами транзиту газу, нафти та аміаку трубопровідним транспортом (зростання на 11,8% до 3,755 млрд доларів), ділових і технічних послуг (на 24% до $1,8 млрд) та авіаперевезень (на 27% до $1,5 млрд).

В свою чергу імпорт послуг зріс на 14,7% до $6,2 млрд в основному за рахунок професійних і технічних (на 27,7% до $1,121 млрд), комп'ютерних послуг (на 29,9% до $0,2 млрд) і авіації (на 53% до $0,7 млрд).

Отже, стан поточного рахунку платіжного балансу України в 2011 році значно погіршився. Треба зазначити, що за останні роки він жодного разу не був у гарному стані. Але традиційно поточний „мінус” (означає відтік валюти) гасився за рахунок надходжень за фінансовим рахунком (надходження валюти). Зокрема, Україні допомагали заробітчани, які надсилали сотні мільйонів доларів, та міжнародні кредитори, зокрема МВФ.

Якщо цього року Україна знайде джерела, з яких гаситиме торгівельний „мінус”, то можна буде казати про втримання курсу гривні відносно незмінним. Але якщо цього не вдасться зробити, тиск на гривню може посилитись і навіть призвести до девальвації — якої саме, поки зарано міркувати.

Поки що НБУ штучно утримує курс в районі 8 грн/$. До кінця року його резервів гарантовано вистачить, але що робити потім — велике питання.

За логікою торгівельного балансу, збільшити надходження валюти в країну можна двома шляхами. Перший — за рахунок збільшення експорту або зменшення імпорту. Другий — за рахунок отримання кредитів від МВФ або інших кредиторів (гастарбайтери навряд чи суттєво збільшать пересилання валюти).

Проте, у 2012 році не очікується істотного зростання українського експорту через сповільнення темпів зростання світової економіки. Окрім того, Росія — головний торговий партнер України — ще наприкінці 2011 року девальвувала свою валюту, після чого українські товари стали дорожчими. Також Північна сусідка постійно влаштовує Україні торгівельні скандали. Євросоюз — другий за важливістю торговий партнер України — захлинається в боргах та балансує на межі.

Чи вдасться зменшити імпорт? Мабуть, єдина надія на перегляд газових контрактів, але до закінчення президентських виборів у Росії це навряд чи станеться. Зараз Україна купує газ по 416 доларів за тисячу кубометрів.

Схоже, що сподіватися на кредит МВФ також не варто, принаймні до нової ціни на російський газ. Навпаки, в цьому році Україна має виплатити МВФ $3,5 млрд тіла кредиту без урахування відсотків.

Звичайно влада може піти на умови МВФ, і навіть підняти вартість газу та компослуг для населення. Але вона швидше завдасть удару по золотовалютних резервах, ніж підпише собі вирок перед парламентськими виборами.

Звичайно, є ще один шлях, який може терміново покращити ситуацію з надходженням валюти. Це залучення до приватизації іноземців. Але це навряд чи буде робитися, тому що привладні олігархи вже розділили між собою усі найкращі активи. Отже, шаленого притоку іноземних інвестицій також ніхто не очікує.

Якщо нічого не зміниться, наприкінці року НБУ буде змушений піти на девальвацію гривні. Проте, як розуміють вже геть усі в Україні, до парламентських виборів це навряд чи станеться.

Юрій ВІННІЧУК