Два роки потерпимо...

Учора головний економіст Між­народного валютного фонду Олів’є Бланшар спрогнозував: світова фінансова криза триватиме до 2010 року. Після цього має пройти щонайменше рік, аби ситуація нормалізувалася. Схожої думки дійшли керівники 21 країни, які зібралися на Форумі азійсько—тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) у столиці Перу. Такі економічно розвинені держави, як США, Канада, Японія, Австралія, Росія підписали спільне ком’юніке: кризові явища триватимуть ще 18 місяців. Цікаво, що деякі з президентів—учасників саміту — зокрема керівники Мексики, Канади — одразу ж після оприлюднення документа висловили сумнів у такому “бліцкригу”: мовляв, проблеми набагато глибші, і півтора року для їх подолання — це не термін. Насправді ж, заявляють деякі світові економісти, гостра фаза кризи у США триватиме два з половиною—три роки — і тільки потім Америка, а за нею й цілий світ, увійдуть у стадію депресії та стагнації — останні фази кризи.

В Україні ж ситуація цілком залежить від стану справ на світових ринках, переконані вітчизняні аналітики. Чи не найоптимістичніший прогноз — провальне перше півріччя 2009 року та поступове піднесення в 2010 — належить Герману Панікару, асоційованому директору фінансової компанії “Джонс Ленг ЛаСаль”. Незалежні експерти сходяться на думці, що наступний 2009 рік для економіки нашої держави буде найважчим: падіння ВВП, зростання безробіття, скорочення доходів людей, соціальні проблеми, а відтак — криміналізація суспільства. “Видужання” можливе наприкінці 2010 року. Не раніше”, — вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. “Але тільки в тому випадку, якщо до цього часу закінчаться світові проблеми”, — уточнив директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.

“Головне — пам’ятати: криза — це не війна і не катастрофа, — продовжує Олександр Пасхавер. — Це звичайне явище в економіці, що відбувається циклічно, приблизно раз на десять років. Тож у капіталістичному суспільстві кожна людина переживає його пять—шість разів за життя”. Як стверджують вчені, економічна криза приносить у маси два голов­ні страхи — від втрати роботи та від знецінення заощаджень. “Нині значно менше ризикують фахівці широкого профілю — ті, що мають дві або й більше освіт та досвіду — їм буде значно легше знайти нову роботу, — стверджує пан Пасхавер. — Зараз ж кожен має бути готовим до того, що він може втратити роботу, і що деякий час він може працювати не за фахом”.

Значно складніше під час економічної бурі зберегти свої заоща­дження. Точної відповіді, куди саме за нинішніх умов варто “заховати” зароблене важкою працею, точно не скаже жоден з аналітиків. “Моя порада така: оберіть для себе той варіант заощадження, який найбільше підходить вам психологічно, — каже Олександр Пасхавер. — Більш ризикова людина може спробувати вкласти кошти в депозит, менш схильному до авантюр краще тримати гроші під подушкою. Я цілком переконаний: психологічна складова кризи — значно небезпечніша, ніж інші”.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ