У суді як на війні

Те, що відбувається зараз в Україні, не може бути виправданим ані політичною доцільністю, ані здоровим глуздом. Як відомо, минулої п’ятниці Окружний адміністративний суд Києва зупинив своєю ухвалою указ Президента Ющенка про розпуск парламенту. Симетричною відповіддю глави держави могло б стати очікування вердикту Апеляційного суду. Дарма, що останній тримають в облозі БЮТівці, бо служителі Феміди під проводом бійців “Альфи” все одно потрапляють на свої робочі місця. Та й чекати лишилось недовго — суд переніс розгляд справи на 17 жовтня. Щоправда, п’ятниця, 17—те — день критичний. Критичний для своєчасного старту виборчих перегонів, вважає член ЦВК Андрій Магера. Хай там як, а Президент, не бажаючи терпіти будь—яке відтягування виборів, приймає радикальне рішення: у понеділок він ліквідовує Окружний адміністративний суд. І створює замість нього Центральний окружний адміністративний суд та Лівобережний окружний адміністративний суд.

Гра йде жорстка, і це не може викликати захоплення. Проте, як казав персонаж гоголівського “Ревізора”, “Олександр Македонський, звісно, герой, але навіщо ж стільці ламати?”. Так, рішення про зупинення виборчого процесу приймав лояльний до Юлії Тимошенко суддя Володимир Келеберда. (Він відомий також тим, що зупинив свого часу дію указу Ющенка, яким Президент блокував призначення Андрія Портнова на посаду голови Фонду держмайна замість Валентини Семенюк). Але, враховуючи те, що у країні нині діють всього лише три основні політсили, Келеберда — стовідсотково не перший і не останній суддя, який симпатизує БЮТ. Наприклад, до прихильників чинної Прем’єрки зараховують і голову Печерського районного суду Інну Отрош. Ліквідувати всі “неправильні” суди — означає піти шляхом мера Києва, який хоче наполовину скоротити кількість районів у столиці, тому що п’ять голів держрайадміністрацій його категорично не влаштовують. А якщо застосувати більш провокативне порівняння, то можна згадати і про указ Кучми, яким той ліквідував у 2004 році Мукачівський районний суд — за те, що суд під час довгограючої мерської епопеї став на бік Віктора Балоги.

З правової точки зору Президент України має право утворювати та ліквідовувати суди “у визначеному законом порядку” і за узгодженням з Прем’єр—міністром, говорить Конституція України. Закон “Про судоустрій” роз’яснює цей порядок як сукупність причин, серед яких — зміна адміністративно—територіального устрою, передислокація військ та реорганізація Збройних сил, зміна всієї системи судочинства. Наприкінці положень йдеться також про “інші підстави”, передбачені законом.

На війні, зрозуміло, у хід йдуть усі можливі засоби, але тоді слід визнати, що в Україні — війна. Не суперечки, протиріччя чи тертя, а збройний конфлікт перших осіб держави. Майже в буквальному розумінні слова, адже БЮТ і правоохоронні структури вже з’ясовують, хто проти кого застосував силу під час блокади судів та ЦВК.

Наталія ЛЕБІДЬ