Петро Порошенко: “Не треба робити різких кроків і здавати долари”

Адже більшість все ще тримає заощадження в американській валюті, незважаючи на те, що за останні місяці, в зв’язку зі світовою фінансовою кризою, долар впав.

Та справжнє нерозуміння того, що ж відбувається у свята святих фінансового Олімпу країни, прийшло наступного дня, коли Рада Нацбанку ветувала рішення голови правління Володимира Стельмаха про встановлення курсу 4, 85 грн за 1 долл.

Чого очікувати від гривні та її “опікунів” з Нацбанку? Чи не перекинулася тенденція протистояння із Банкової й Грушевського на Нацбанк? Чи не стануть питання монетарної політики розмінною монетою у політичних ігрищах? Про це “Главред” говорив із головою Ради Національного банку України Петром Порошенком одразу після засідання, на якому було накладено вето.

— Петре Олексійовичу, з чим пов’язане форсоване рішення правління Нацбанку про укріплення гривні й зміну курсу долара?

— Національний банк з початку року вжив низку достатньо серйозних заходів із вилучення з обороту зайвих грошей, забезпечивши при цьому зростання монетарної бази. Але з прискоренням обігу грошей грошова маса в економіці зросла на 8%: вже зараз бачимо певні проблеми у банківській сфері у зв’язку з дефіцитом грошей. Нацбанк намагався адекватно реагувати на ці заходи, але через те, що величезні кошти накопичилися на єдиному казначейському рахунку уряду, можу сказати, що станом на 21 травня кошти в національній і іноземній валюті на цьому рахунку перевищили 27 млрд грн. Це абсолютний історичний рекорд!

У зв’язку з іншими чинниками неринкового характеру ми побачили суттєве укріплення курсу гривні. Звичайно, Нацбанк мав надзвичайно активно діяти в цій ситуації. Ми не раз аналізували необхідність прийняття рішення щодо зміни офіційного курсу й укріплення гривні. Але ми вважали, що, оскільки найближчим часом мають бути внесені зміни до макропоказників у рамках підготовки проекту змін до бюджету на 2008 рік, треба цей процес проводити узгоджено. Затягування зміни офіційного курсу ставало просто неприпустимим і справило негативний вплив на українську економіку. Існування великої розбіжності між офіційним і ринковим курсом фактично прискорювало інфляцію...

— То чому Рада Нацбанку наклала вето на це рішення?

— На жаль, всі без винятку члени Ради Нацбанку вважають, що аргументація правління НБУ на чолі з головою Володимиром Стельмахом на користь суттєвого укріплення гривні на сьогодні є абсолютно недостатньою. До того ж, ситуація, яка склалася на міжбанківському валютному ринку, не є ринковою, а фактори, які впливають на укріплення гривні, не мають сталого характеру.

Позиція всіх членів Ради була абсолютно однозначною, окрім Володимира Стельмаха, який утримався. І тому рішення правління щодо визначення процедури офіційного курсу, яке ми отримали безпосередньо під час проведення засідання, було ветовано — вперше за час існування Нацбанку! Остаточне рішення щодо зміни курсу має бути прийняте на відповідному позачерговому засіданні не пізніше, ніж у вівторок. Ми абсолютно переконані, що штучне й недовгострокове укріплення грошової одиниці, яка стимулюватиме імпорт і знижуватиме конкурентоспроможність української економіки на експортних ринках, не матиме жодного антиінфляційного ефекту й додасть непевності юридичним і фізичним особам на ринку.

— Зміна офіційного курсу валюти негайно викликала шквал політичних заяв: Партія регіонів заявила про загрозу дефолту, БЮТівка Королевська — про те, що Нацбанк проводить політику Банкової, а уряд тут ні до чого. Очевидно, що йде політизація курсового питання...

— Єдине, що можу сказати з цього приводу — ми не допускаємо політизації процесу роботи Ради Національного банку. Більшість членів Ради — не політики, тому жодного політичного аргументу протягом обговорення цієї ситуації не прозвучало. Можу лише спростувати і політичне підгрунтя, на якому наголошує пані Королевська, і загрозу дефолту, про яку говорять члени Партії регіонів...

— З іншого боку, заступник голови секретаріту Олександр Шлапак оцінив таке укріплення гривні Нацбанком як не зовсім розумний крок, від якого виграють, перш за все, імпортери. Як ви ставитеся до таких критичних оцінок радника Президента з економічних питань? До того ж, Шлапак закликав не поспішати здавати долари...

— Я вимушений підтримати позицію Шлапака щодо того, що не треба поспішати здавати долари, проте абсолютно не тому, що він працює в секретаріаті Президента, а тому, що це розумна порада. В умовах кризи не потрібно робити ніяких різких рухів, бо це однозначно призведе до втрат.

Не хочу сьогодні коментувати висловлювання Олександра Віталійовича щодо розумності чи нерозумності укріплення гривні, бо не знаю, з чого він виходив у своїх оцінках. Звичайно, штучна девальвація чи ревальвація гривні — це абсолютно неправильно!

— То нинішня ревальвація — штучна чи об’єктивна?

— Головна її причина — дефіцит ліквідності гривні на грошовому ринку. Обмеження доступу до гривневих ресурсів як антиінфляційний захід, який є абсолютно правильним і вивіреним, повинен проводитися Нацбанком. Ніхто інший — ні уряд, ні інші державні інституції, не має на своїх рахунках великих сум грошей і нездатен швидко та правильно реагувати на інфляційні процеси.

Сьогоднішня місія Ради Нацбанку полягає в одному: будь-яке рішення щодо укріплення гривні, зміни макропоказників, зміни основних засад кредитно-грошової політики повинно ґрунтуватися на професійному аналізі й не має сприйматися емоційно. Оскільки різка зміна курсу, яка виходить за межі основних засад грошово-кредитної політики — це подія, яка потребує відповідної процедури, ми й вимагали її дотримання від правління Нацбанку. Тобто вето, яке наклала Рада на рішення правління — це не політичне питання, а процедурне, щоб не виникало прецедентів, коли зміни до основних засад грошово-кредитної політики проводяться поза Радою Національного банку.

Члени Ради наполягають, щоб зміна курсових показників відбувалася прозоро й аргументовано, щоб прийняття рішень базувалося на аналізі дефіцитно-торговельного балансу, на фінансових розрахунках, на стані поточних рахунків, на аналізі природи попиту й пропозиції. Позиція щодо стабільності й купівельної спроможності національної грошової одиниці є пріоритетом.

— Коментування політиками ситуації з курсом долара, як би там не було, створює так зване психологічне очікування обвалу гривні й інфляції...

— По-перше, хотів би відмежуватися від будь-яких політичних заяв. Можу сказати, що в умовах інфляції укріплення курсу має дуже обмежену дію і, врешті-решт, в умовах торговельного балансу призводить до певних негативних наслідків — падіння темпів приросту економіки, скорочення податкових надходжень, що, відповідно, веде до бюджетної кризи. У цьому разі, не бачу для цього підстав. Ми вважаємо, що Національний банк з початку року в межах своєї компетенції проводить виважену антиінфляційну політику, ефективність якої була визнана як урядом, так і Президентом, як міжнародними фінансовими організаціями, так і Радою директорів ЄБРР, яка дала схвальну оцінку діям Нацбанку.

— Який із антиінфляційних заходів, на вашу думку, є першочерговим?

— Це — прийняття змін до державного бюджету з чітко визначеною інвестиційною складовою. Йдеться про чітко спрямовані інвестиції, які б сприяли підвищенню товарної пропозиції. Уряд каже, що в країні немає м’яса, і, як наслідок, дає дозвіл на ввезення імпортного м’яса з нульовим митом. Я вважаю, що професійні дії мали б виглядати інакше: треба було зібрати вітчизняних виробників, повідомити, що в країні дефіцит м’яса у 384 тис. тонн, і з’ясувати, що потрібно, щоб за короткі терміни забезпечити його виробництво. І виробники сказали б, що їм потрібно, скажімо, півтора роки й такі-то умови. Виробник, який інвестує у збільшення свого виробництва, має бути впевнений, що ринок гарантовано споживе додаткову кількість продукції, яку він виробить. А так, коли ми просто ставимо нульову ставку й через імпортерів знижуємо інфляцію, це дійсно може призвести до негативних наслідків.

— В уряду й Президента, зважаючи на все, різне бачення подолання інфляції...

— Мені невідоме ні бачення уряду, ні бачення Президента. Я не хочу черпати змістовну частину урядової чи президентської програми подолання інфляції з газет чи телебачення й не робитиму цього! Я хотів би бачити пакет антиінфляційних заходів уряду — із змінами до законодавства, нормативними документами, з узгодженою координацією дій із Нацбанком і всім іншим. Я хочу бачити конкретні пропозиції Президента і проаналізувати їх. Я волію аналізувати документи й не робити передчасні висновки, базуючись на здогадках...

— Кажуть, що вам зробили пропозицію змінити місце роботи й перебратися на сусідню вулицю — на Банкову, в секретаріат Президента, на місце Віктора Балоги...

— Ні, я себе дуже добре почуваю у Нацбанку — просто дуже добре!..

Оксана КОЗАК