Вступ у СОТ обійшовся Україні в 138 мільйонів

Тим самим була знята остання формальна перешкода для підписання звіту робочої групи з прийому України у Всесвітню торговельну організацію. У свою чергу, наявність завізованого звіту є підставою для позитивного рішення Генеральної асамблеї CОТ про прийом до організації нових країн-учасниць.

Слід зазначити, що процедура підписання протоколу між Бішкеком і Києвом відбулася через кілька годин після прийняття українським Кабінетом міністрів постанови про виділення 138 млн. грн.. Кіргизстану в якості гуманітарної допомоги. Український міністр економіки Анатолій Кінах заявив журналістам, що кошти виділяються на прохання президента Кіргизстана для надання допомоги потерпілим від землетрусу. Однак спостерігачі відразу відзначили: сума повністю відповідає заборгованості українських зовнішньоекономічних суб'єктів в 27 млн. дол., що склалася в 1992-1994 р., на виплаті якої весь цей час наполягали в Бішкеку.

Нагадаємо, на дозвіл протиріч із Кіргизстаном Україні знадобилося півтора роки. При тому, що, за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, товарообіг між колишніми союзними республіками в цей час відсутній як такий. Тобто по суті борг залишався єдиним каменем спотикання. Хоча його сума сама по собі досить незначна для України — у порівнянні із втратами національних експортерів від відсутності режиму вільної торгівлі з Євросоюзом і США. Експертам це дало підставу припустити, що в такий спосіб процес вступу України у СОТ штучно гальмується існуючою на той момент антикризовою коаліцією. На думку спостерігачів, у такий спосіб вони “виконували московське замовлення”, перешкоджаючи входженню України у СОТ раніше РФ.

Вищезгаданий пан Азаров дану версію свого часу привселюдно спростував, заявивши, що визнання обговорюваного боргу створить прецедент, у результаті якого подібні претензії Україні зможуть пред'явити інші колишні республіки СРСР. Іншими словами, справа не в сумі боргу, а в принципі. Зараз можна констатувати, що Київ зумів знайти вихід з положення: і гроші начебто сплачені, і борг як такий державою залишився не визнаний. А надавати кому-небудь гуманітарну допомогу або ні — добровільна справа кожного.

Однак не можна не відзначити, що потрібне рішення було знайдено після припинення роботи парламенту, коли фракції з депутатської більшості значною мірою втратили контроль над ситуацією в області зовнішньої політики. Тому можна погодитися з оцінкою Кінаха, що вступ України у СОТ до кінця 2007 р. “залишається цілком реальним строком”.

До речі, на тому ж засіданні уряду 14 листопада була прийнято ще одна постанова, що наближає Україну до членства в міжнародному торговельному клубі. Це постанова про поетапне збільшення акцизних ставок на коньячні спирти — до 10 грн/л., 15 грн/л. і 19 грн/л. у перший, другий, третій рік після вступу України у СОТ. У такий спосіб вартість акцизу на одну пляшку збільшиться на 0,6 грн., на 1,2 грн. і на 0,8 грн. протягом трьох років. Крім того, з моменту вступу у СОТ в Україні підвищиться акцизний збір на коньяки і бренді, з 7 до 16 грн/л. Як пояснив перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов, збільшення акцизу виконане відповідно до вимог СОТ.

Але повернемося до переговорів у Бішкеку, які тривали з 12 по 14 листопада. Як повідомив один з учасників української делегації, киргизька сторона запропонувала встановити рівень тарифного захисту в розмірі від 0% до 10% по 270 товарних позиціях. Це неприйнятно для України, оскільки в такому випадку подібний рівень тарифного захисту нам автоматично довелося б установити й для аналогічних товарів з інших країн.

Тим часом представники Євросоюзу в ході попередніх консультацій по новій, посиленій угоді про зону вільної торгівлі чітко дали зрозуміти, що підписання даного документа можливо за умови, що тимчасовими тарифними обмеженнями будуть захищені не більше 5% українських товарів. Про це повідомив джерело в українському Мінекономіки.

І ще одна новина — позаяк оптимістична. Російський уряд поширив заяву, що РФ планує вступ у СОТ в середині 2008 р. Таким чином, в України з'являється реальний шанс увійти до складу робочої групи по прийому Росії у СОТ. У цьому випадку наша країна одержує можливість диктувати свої умови для підписання двостороннього протоколу про торговельне співробітництво. А це відкриває досить цікаві перспективи і щодо відновлення в повному обсязі експорту в Росію м'ясомолочної продукції, і щодо зняття обмежень на імпорт українських металовиробів і, нарешті, з питань, пов'язаних з вартістю імпортованого газу для України, включаючи можливість прямого придбання середньоазіатського газу, що наразі купується “Газпромом”.

Практично всі вітчизняні й закордонні експерти (Мінфіну, Нацбанку, Мінекономіки, Національного інституту стратегічних досліджень, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського банку реконструкції й розвитку) сходяться, що вступ України у СОТ мінімізує наслідки для її економіки, пов'язані із прогнозованим в 2008 р. погіршенням кон'юнктури на закордонних ринках, традиційних для українського експорту. Як негативний аспект вони вказують на більший ступінь відкритості української економіки, що підсилює вплив світових фінансових, продовольчих і енергетичних криз.

Ігор ВОРОНЦОВ