Сто домовин, які готували заздалегідь

Учора о п’ятій ранку черговий Донецького територіального управління Держгірпромнагляду повідомив про 69 загиблих на шахті ім. Засядька... На момент підготовки газети до друку, о 17.00, загиблих нарахували вже 77; зниклими безвісти вважали 23 гірників. Ще 28 перебували в лікарні. Це найбільший за кількістю жертв вибух на українських шахтах. Ще в неділю, коли стало відомо, що на ділянці L1 вирує пожежа і порятунок заблокованих там гірників неймовірно складний, мешканців гірняцького краю шокувала звістка: керівництво шахти готує сто домовин...
“Дістатися туди не вдається...”

18 листопада після третьої години ранку в Донецьку на шахті імені Засядька на глибині 1078 метрів стався вибух метано-повітряної суміші. На момент вибуху під землею перебували 457 гірників, із яких безпосередньо в епіцентрі трагедії опинився 31 гірник, а всього на аварійних ділянках — за різними даними — від 169 до 186. Про масштабність аварії свідчить і велика кількість викликаних гірничорятувальників, автомобілі яких, розбудивши Донецьк сиренами, дали зрозуміти — ця неділя вкотре стала чорною. Всього на шахту прибули 50 відділень бійців Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Поряд із ними знайшлася робота і для двох десятків реанімаційно-протишокових груп. Причому з шокового стану насамперед треба було виводити рідних та близьких тих шахтарів, яких “накрило” вибухом на аварійних дільницях. Попри те, що перегодя вдалося піднятися на поверхню трьом сотням гірників із сусідніх ділянок, доля інших шахтарів довгий час, фактично до середини недільного дня, була невідома.

Першими, як завжди буває, реально оцінили шанси шахтарів, які залишилися під землею, гірничорятувальники. Вони ж і виявили перші тіла без ознак життя. Спершу всього шість. Затим дев’ять, потім сімнадцять, дев’ятнадцять...

За кілька годин після вибуху на поверхню нарешті вдалося вивести ще три десятки вцілілих гірників. Дехто з них відмовився від госпіталізації, проте 28 таки опинилися в лікарнях Донецька, один із прохідників — у важкому стані. А тим часом, хоча з моменту вибуху вже пройшло майже десять годин, доля ще 83 шахтарів залишалася невідома. І як часто буває, на поверхні, де в очікуванні вістей з—під землі непритомніли родичі гірників, пішла гуляти неофіційна інформація, що в ході підготовки до масових похорон штаб із ліквідації аварії замовив виготовлення ... майже 100 домовин!..

Офіційні джерела вперто “дозували” кількість загиблих шахтарів, тіла яких уже вдалося відшукати. Тим більш, що тривалий час усі зусилля рятувальників були спрямовані на локалізацію пожежі в конвеєрному штреку, де саме могли перебувати “зниклі” гірники. “Ми ще не визначили місце вибуху, — зізнався вранці журналістам начальник територіального управління Держгірпромнагляду Микола Малєєв. — Дістатися туди не вдається. Роботи ускладнює висока температура під землею та завали...”
Метанова міна уповільненої дії

Ще в неділю в Донецьк на аварійну шахту прибула спеціальна урядова комісія, в складі якої віце-прем’єр Андрій Клюєв (голова комісії), міністр з питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич, керівник Мінвуглепрому Сергій Тулуб. Згодом сюди ж прилетів і глава Кабміну Віктор Янукович. З проведенням робіт з ліквідації аварії та пошуку потерпілих безпосередньо на місці ознайомилися глава секретаріату Президента України Віктор Балога та секретар РНБО Іван Плющ.

Щодо ймовірних причин підземної трагедії, то фахівці поки обережні у висловлюваннях. Хоча більшість схиляється до думки, що, враховуючи величезні руйнування, окрім повітряної суміші у виробках міг вибухнути ще й вугільний пил. Тобто за цих умов підземелля перетворюється на справжнісіньке пекло. Зрештою, це підтверджують і вцілілі гірники, які кажуть про “хлопок”, а потім про темну стіну вугільного пилу, через яку мало кому вдалося вибратися. Така промовиста деталь: аби з’ясувати причини вибуху, спеціальній комісії насамперед треба опитати вцілілих свідків. А таких майже не виявилося. Адже ті гірники, яким поталанило вийти на поверхню, перебували на певній відстані від місця аварії. А ті, хто працював безпосередньо на аварійних дільницях, тепер серед загиблих та зниклих безвісти.

Попередня масштабна аварія на шахті імені Засядька сталася у вересні минулого року, теж на глибині 1078 метрів і на тій же дільниці. Щоправда, тоді вибуху вдалося уникнути, однак викид вугільно-газової суміші забрав життя 13 гірників-“засядьківців”, ще понад 60 їхніх колег було госпіталізовано з різноманітними травмами. Та згадані цифри тьмяніють на тлі аварій, що сталися на цій шахті у 1999, 2001 та 2002 роках — всього загинуло більш як сто шахтарів! І після масових похорон та з’ясування причин аварій фахівці стверджували, що в майбутньому шахта знову й знову буде нагадувати своєрідну метанову міну уповільненої дії. Адже введена в експлуатацію в 1958 році шахта імені Засядька, яка ще з “союзних” часів асоціюється з іменем її керівника — народного депутата Юхима Звягільського, за певною класифікацією належить до небезпечних за несподіваними викидами вугілля та газу, вугільні пласти небезпечні за виділенням метану та проривами метану з ґрунту. Крім того, пласт L1, де нині стався вибух, схильний до самозагорання. Тому закономірно неодноразово поставало питання: чи є резон губити стільки людських життів, видобуваючи вугілля на кілометрових глибинах? Адже нині відповідні роботи на шахті імені Засядька ведуться вже на позначці 1304 метри.

Зважаючи на згадану класифікацію глибокого підземелля, на шахті щодоби працюють два інспектори Держгірпромнагляду. Востаннє ретельна перевірка аварійної лави проводилася 7 листопада і підвищення концентрації метану у виробках тоді не виявили. Проте, як виявилося, свою підступну вдачу і здатність до раптових викидів вугілля та газу підземелля не втратило.
Пожежу локалізували, але...

Прем’єр—міністр Віктор Янукович на імпровізованій зустрічі з журналістами спробував спростувати інформацію про замовлення на 100 домовин: “Я цього не знаю. Я думаю, що це неправда”. Учора об 11-й годині Андрій Клюєв обережно поділився з журналістами надіями: “Шанс на порятунок 30 чоловік ще є...”. Оптимізм виник, ймовірно, тому, що на той час якраз вдалося загасити пожежу.

Віктор Янукович, який в цей же день побував у лікарнях, де опинилися потерпілі гірники, підтвердив, що уряд вже виділив для ліквідації наслідків аварії 7,5 мільйона гривень (торік, коли хоронили 13 “засядьківців”, ця сума була 1,5 мільйона). Вразив сумою милосердя Рінат Ахметов — виділив 10 млн. гривень потерпілим і сім’ям загиблих через свій фонд “Розвиток України” — про це повідомила прес-служба Фонду.

Стримано Андрій Клюєв розказав про ситуацію під землею: “Зараз 57 відділень гірничорятувальників працюють безпосередньо в шахті. Поки можна сказати, що вибух метано-повітряної суміші стався в 14-му конвеєрному штреку при проведенні бурових робіт. Бурили свердловини на глибину 6 метрів для дегазації. Дві свердловини пробурили, а коли взялися за третю, стався вибух... Зараз там триває пожежа і гірничорятувальники поки намагаються її приборкати”.

Тим часом на трагедію вже відреагували місцеві правоохоронці та влада. За фактом загибелі людей на шахті імені Засядька прокуратура Донецької області порушила карну справу, а голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко видав розпорядження про оголошення в області триденної жалоби. Сьогодні по всій Україні оголошено траур. 
Мартиролог

...Досі сумнівний “рекорд” вітчизняного вуглевидобутку утримувала шахта імені Баракова з сусідньої Луганщини — у 2000 році внаслідок підземного вибуху тут загинули 80 гірників. У Донецьку “попереду” була шахта імені Скочинського, де в 1998 році аварія “накрила” 63 гірників. Особистий “рекорд” шахти імені Засядька — 55 людських душ у 2001 році.

Павло КУЩ