У дописі у своєму фейсбуку, що з'явився після указу, Ростислав Шурма пише, що про причини рішення говорити поки що рано.
“Вони лежать не всередині України. Прийде час, після нашої перемоги, коли можна буде розповісти про це детальніше. Упевнений, буде дуже цікава книга!” — йдеться у дописі Шурми.
Він пише, що повертається до роботи у приватному секторі, де й працював до призначення в ОП.
І перераховує досягнення, яких, на його думку, вдалося досягти під час роботи в Офісі президента.
Серед них Ростислав Шурма називає реструктуризацію “десятків великих державних компаній, що принесло державі додаткові сотні мільярдів гривень”, а також те, що країну “помістили на інвестиційний радар найбільших глобальних фондів та інвесторів масштабу BlackRock, JPMorgan”.
Крім того, у свій актив він зараховує розробку таких програм, як єОселя, єПідтримка та Національний кешбек.
Втім, Шурма запам’ятався також й кількома гучними та суперечливими економічними ініціативами, які багато обговорювали. І які не втілилися. Поки що.
Розповідаємо про це.
Шурма і податкова реформа
Прихід Ростислава Шурми в ОП збігся із ухваленням так званої “податкової реформи Зеленського”, що обговорювали майже весь передвоєнний 2021 рік.
Після тривалих суперечок до другого читання до проєкту закону внесли 11 тисяч поправок, але парламентська більшість вирішила розглядати проєкт за скороченою процедурою. І врешті він виявився значно коротшим, ніж очікували на початку обговорення реформи, коли її називали антиолігархічною.
Саме в цей час з ОП в уряд іде Юлія Свириденко, а заступником голови президентського офісу стає тоді 38-річний Ростислав Шурма.
До цього він кілька років працював топменеджером підприємств бізнесмена Ріната Ахметова, зокрема, з 2012 до 2019 років був гендиректором заводу “Запоріжсталь”, який входить до холдингу “Метінвест”.
Уродженець Львова та випускник “Могилянки” Ростислав Шурма також очолював запорізьку організацію партії “Опозиційний блок”, яка виникла на уламках Партії регіонів. А до того, у 2010 році, був обраний депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів.
Автор фото UNIAN
Ростислав Шурма (другий праворуч) під час форуму опозиційних сил “Довіряй справам”, проведеного “Опозиціним блоком” в Києві у червні 2019-го
Попри початок повномасштабної війни у лютому 2022-го, за пів року ОП вийшла із концепцією нової податкової реформи — так званої 10-10-10, яка передбачала зниження трьох головних податків — на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб та ПДВ до 10%.
Разом із цим пропонувалося прибрати податкові пільги, розширити доступ контролюючих органів до інформації та банківських рахунків, а також посилити відповідальність за несплату податків.
Тоді заступник голови ОП казав, що сподівається на ухвалення реформи впродовж “найближчих місяців-пів року”.
Проте згодом президент Зеленський заявив, що хоч і підтримує реформу 10-10-10, але запровадити її під час війни неможливо через зобов'язання перед колективним Заходом, за гроші якого країна фактично фінансує усі невоєнні видатки.
“Ми — дотаційна економіка. Ми не встановлюємо правила зараз. Не наша економіка генерує гроші, їх нам дають. Ми виплачуємо пенсії за рахунок інших країн — це все треба враховувати”, — заявляв президент Зеленський у червні 2023.
Під кінець 2023 року уряд запропонував нову стратегію доходів, яка передбачала мобілізацію економіки і посилення фіскального навантаження на бізнес.
Паралельно уряд поступово прибирав податкові послаблення, запроваджені у перші місяці війни, аби підтримати бізнес.
А влітку 2024 уряд висунув кілька ініціатив, які передбачають, що вже восени українці будуть платити вищі податки. Деякі з них вже набули чинності. Для ухвалення інших — навіть у першому читанні — в парламенті наразі забракло голосів, і пропозиції повернулися в уряд на доопрацювання.
Втім, усі політичні гравці і оглядачі погоджуються, що підвищення податків не уникнути, бо для фінансування оборони та армії потрібні додаткові гроші.
Шурма і містобудівна реформа
2022 рік тривало обговорення ще однієї реформи, ініційованої Ростиславом Шурмою, — містобудівної. Прибічники твердили, що вона має покласти край хаотичній забудові українських міст і зміцнить авторитет місцевих органів урядування.
Представники “Слуги народу” в парламенті також казали, що ініціатива спрямована і проти місцевих чиновників, які дають дозволи на незаконне будівництво.
Проте в Асоціації міст виступили категорично проти, твердячи, що виписані у відповідному законопроєкті ініціативи мають корупційну складову на користь забудовників. Крім того, у НАЗК повідомляли, що проєкт не узгоджується з антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки.
Проти запропонованої з ОП реформи виступили також архітектори та громадські активісти. І навіть Мінкульт, де вважали, що реформа може призвести до знищення культурної спадщини.
Але у грудні того року депутати все одно схвалили закон про містобудування. Історія цим не завершилася.
Петиція з закликом ветувати закон набрала понад 40 000 голосів. Президент не став підписувати його — хоча й не заветував.
А у червні 2023 Володимир Зеленський розповів журналістам, що вже й не може ветувати закон, бо терміни пройшли, але хоче поспілкуватися із мерами і почути їхню думку.
Згодом уряд спробував запровадити основні моменти закону своєю постановою “Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності”, в якій фактично дублювався його зміст. Але й постанову відправили на доопрацювання міністерства інфраструктури.
Економічне бронювання
З кінця 2023 року Офіс президента опрацьовував нову модель бронювання працівників від мобілізації, яка здобула назву економічної. Її автором також називали Ростислава Шурму.
Пропозиція полягала у звільненні від мобілізації працівників із певним рівнем зарплати або ж сплачених податків.
Її обговорювали усю зиму та весну 2024 року. Вона здобула переважно негативні оцінки від військових, але у бізнесових та економічних колах багато хто казав, що без принципу “плати або воюй” вже не обійтися — зважаючи на брак коштів в бюджеті та ситуацію на ринку праці.
До парламенту подали кілька законопроєктів, що стосуються економічного бронювання, але депутати поки що не розглядали їх.
У ЗМІ з’явилися припущення, що економічне бронювання можуть запровадити без ухвалення закону, а постановою Кабміну.
Це сталося по тому, як прем'єр Денис Шмигаль заявив, що уряд запровадить принцип “воюй або працюй”, що передбачає низку заходів, які виведуть ринок праці із тіні:
Стало також відомо, що Мінекономіки розробляє кілька моделей економічного бронювання, які можуть запрацювати у жовтні-листопаді.
Міністерство економіки нині очолює Юлія Свириденко, яка також є й першою віцепрем’єркою. До приходу в уряд у листопаді 2021 вона була заступницею голови ОП.
Сам Шурма у дописі після звільнення з посади написав, що впевнений у тому, що “модель “воюй або працюй” буде запроваджена найближчим часом”.
