Зовнішній борг: переговори виходять на фінішну пряму

Переговори між Україною та її приватними кредиторами продовжаться 12 серпня в Сан-Франциско. Сторони вже півроку домовляються про обсяг зовнішнього боргу. Західні експерти прогнозують, що “забудуть” про 1/5 боргу — це менше, ніж просить Україна та більше, ніж хочуть позичальники. Якщо домовитись не вдасться — Банкова все ще може оголосити технічний дефолт наприкінці вересня, коли потрібно буде зробити новий платіж кредиторам.

Україна, а отже платники податків, сплачує мільйони доларів на обслуговування зовнішнього боргу. Позиції сторін про реструктуризацію, тобто зміну умов виплат — досі різні. Комітет приватних кредиторів України 31 липня погодився списати лише 5% боргів. Також приватні позичальники (а це чотири великі власники облігацій під керівництвом інвестиційного фонду Franklin Templeton) пропонували “кредитні канікули” до 2019 року.

Навіть до такої можливості Київ рухався довго: упродовж місяців комітет наполягав, що держава цілком може сплатити всю суму, якщо їй відтермінувати виплати. Міністр фінансів України Наталія Яресько вважає, що перших поступок від комітету замало та надіслала зустрічну пропозицію — її зміст відомство не оприлюднює.

Спершу Україна наполягала списати їй 40% основної суми боргу, розстрочити платежі та знизити відсотки по виплатах. Раніше також йшлося про те, що угода з приватними кредиторами є однією з умов, щоб Київ міг отримати другий транш від МВФ за програмою розширеного фінансування. Втім МВФ уже виділив Києву ці гроші — 1,7 мільярда доларів. Глава фонду Крістін Лагард пояснила це тим, що українська влада “демонструє результат і тверду політичну волю” попри дестабілізуючі фактори. Нацбанк України заявив, що гроші підуть на поповнення міжнародних резервів.

Відсотками легко маніпулювати, але важливо виконати вимоги МВФ — експерт

Відсотком списання боргу легко маніпулювати і розмір його може суттєво змінюватись. Про це в коментарі Радіо Свобода говорить Анна Гелперн, експерт американського Інституту міжнародної економіки Петерсона. Вона прогнозує, що остаточне число буде “трохи менше 40%, проте точно більше 5%”.

“Незалежно від того, як правильно порахувати борг України, тут ще понад рік революції + війна + відділення територій — це не “короткотривала криза ліквідності”, — написала у Twitter Анна Гелперн.

“Навіть після реструктуризації, в України залишиться багато економічних проблем. Тож незважаючи на це, домовляться про рівно 40% чи 35%, чи інше число, зосереджуватись на числах — неправильно”, — резюмує експерт в коментарі Радіо Свобода.

За її словами, Україні варто зосередитись на трьох вимогах, які перед нею ставить МФВ. По-перше, знайти достатньо грошей на реформування держави упродовж наступних чотирьох років. Окрім того, здешевити обслуговування боргу. Та третій пункт — знайти альтернативні джерела фінансування, аби в бюджеті не сформувалась “дірка”, коли програма підтримки від МВФ закінчиться. Саме ці кроки насправді полегшать тягар зовнішнього боргу та зроблять його стабільним, додає Анна Гелперн.

До Греції були лояльнішими — економіст

На думку київського економіста Олександра Жолудя, Україна та приватні кредитори все ж дійдуть згоди, адже у цьому зацікавлені обидві сторони. У випадку дефолту Україна зазнає репутаційних втрат — в її кредитну історію впишують оголошення мораторію на виплату, а позичальники не отримають частини своїх грошей.

За словами Жолудя, пропозиція Комітету приватних кредиторів списати 5% — надто мала для України. На думку експерта, слід наполягати на “знижці” у 35-40%. Зокрема, каже він, до Греції позичальники були значно лояльніші.

Водночас, додає економіст, важливо домовитись і про відсоток на залишок та термін його виплати.

“Тому що, наприклад, якщо 5% списання, як пропонують кредитори — ті відсотки, які ми сплачуватимемо, будуть вагоміші, ніж те незначне списання”, — каже він.

Водночас, експерт згоден із Мінфіном у тому, що технічний дефолт, якщо його і оголосять, не може суттєво вплинути на життя пересічного українця. Адже зазвичай, коли країна “погрожує” дефолтом, то козирем кредиторів є те, що держава більше не зможе виходити на зовнішні ринки з новими запозиченнями, каже Жолудь. Утім іще з середини 2013 року, навіть до Євромайдану, Україна вже не мала такої можливості. Тож весь цей час Київ позичає у міжнародних організацій, наприклад МВФ.

Натомість, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета не вірить, що переговори цього тижня стануть останніми.

“Я не думаю, що це буде кінцевий етап. Але я сподіваюся, що позиції сторін ще зблизяться”, — додав він.

На думку Шеремети, постійне нарощення зовнішнього боргу може позначитись на житті, наприклад, вчительки, яка є на державній службі — гроші, які могли виділятись держбюджетом на підвищення зарплат, витрачатимуться на виплату позик.

Україна та кредитори домовляться приблизно про 20% — Bloomberg

Деякі західні експерти прогнозують, що врешті сторони домовляться списати близько 20% боргу, повідомляє Bloomberg. Цей відсоток називає, наприклад, економіст “Банку Америки” Merrill Lynch Вадим Храмов. Підштовхне приватних кредиторів до такої угоди, вважає експерт, ймовірність дефолту.

Західні оглядачі вважають, що після перших ознак прогресу, Україна відкинула переговори назад своєю новою пропозицією з реструктуризації. Приватні кредитори не погодяться виконати всі вимоги Києва, зазначає The Wall Street Journal.

Натомість піти на поступки Україні радить приватним кредиторам заступник міністра фінансів США Натан Шітс. За його словами, ще в 2013 році борг держави був на прийнятному рівні та не міг сам по собі спровокувати економічну кризу. Однак російська агресія завдала удару по економіці та виробничим потужностям країни — це зробило ситуацію з державним боргом України нестабільною.

“Кредиторам, які наразі залучені в процес перемовин щодо реструктуризації державного боргу України, необхідно брати до уваги довгострокову перспективу та не розцінювати це як гру з нульовою ставкою (коли один виграє за рахунок іншого — ред.)”, — пише американський урядовець.

Якщо кредитори підуть на реструктуризацію, продовжує заступник міністра фінансів США, він цього виграють всі: “Ми всі переможемо, якщо Україна стане заможною та розвиненою країною”.

Чи чекати у вересні технічного дефолту?

Своєрідний пін-понг між Україною та приватними кредиторами триває з березня 2015 року. У Києва залишається все менше часу до виплати єврооблігацій на 500 мільйонів доларів, що запланована на 23 вересня. Міністр фінансів Наталія Яресько раніше казала, що процес переговорів рухається повільніше, аніж планувалось. Одним із аргументів, чому приватні кредитори мають піти на поступки Україні, вона називала технічний дефолт — мораторій на виплату боргів. Попередній платіж 24 липня Україна все ж здійснила. Утім аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s Investors Service прогнозують, що ризик оголошення дефолту у вересні залишається.

Водночас агентство Bloomberg опитало 10 з 14 аналітиків і власників облігацій. Вони заявили, що ймовірність оголошення Україною мораторію на виплату боргів до 23 вересня наразі менше 50%.

Зовнішній борг України становить 68 мільярдів доларів — уряд

Наразі уряд визначає розмір зовнішнього боргу України на рівні 68 мільярдів доларів. Про це заявив 27 липня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк та додав, що за останні 15 місяців борг скоротився на 5 мільярдів доларів.

Міністерство фінансів відзвітувало, що на кінець липня по державному боргу — він включає в себе внутрішній борг у валюті, зовнішній борг, гарантований борг у валюті — вже сплатили 4,2 мільярди доларів. За цей же період Україна отримала від закордонних урядів та міжнародних фінансових інституцій 4,7 мільярдів доларів.

Яна ПОЛЯНСЬКА