Цієї осені Укрзалізниця створила чимало позитивних інформприводів. Так, у жовтні публіці показали перший модернізований пасажирський вагон, оснащений окремою системою клімат-контролю в кожному купе. Такі вагони можна буде відрізнити за новим логотипом, який компанія презентувала у вересні. А в листопаді мають запустити експрес, який цілодобово курсуватиме між Києвом та аеропортом “Бориспіль”. Однак усі ці події так і не змогли позбавити Укрзалізницю іміджу однієї з найпроблемніших (і водночас стратегічно важливих) компаній країни. Головним її козирем є незамінність: без урахування трубопроводу Укрзалізниця забезпечує 65% вантажних перевезень країни (Держстат, 2017). Що стосується пасажирських перевезень, то на залізницю припадає менш як 4% загального пасажиропотоку, але в перерахунку на пасажиро-кілометри її частка сягає 28%, оскільки вона лишається найдоступнішим і найбезпечнішим засобом міжрегіонального сполучення (Держстат, 2017).
Таке становище — по суті, природна монополія — відкриває широкі можливості для розвитку, проте Укрзалізницю постійно лихоманить. У катастрофічному для всієї країни 2014-му збитки компанії становили 15,4 млрд грн, у 2015-му — 16,7 млрд грн, у 2016-му — 7,3 млрд грн і лише у 2017-му вона вийшла на прибуток 0,1 млрд грн (Ernst & Young, 2018). Чи вдасться досягти позитивного балансу у 2018-му — питання відкрите. Окрім фінансових проблем Укрзалізниця є мішенню жорсткої критики. В уряді її звинувачують у неефективності, антикорупційні органи закидають корупційні оборудки, пасажири невдоволені цінами та якістю послуг, а промисловці — тарифами й хронічним браком перевізних потужностей. Вирішити всі ці проблеми виявилося складніше, ніж очікувалося: починаючи з 2014-го підприємство міняло керівників уже вісім разів, але дива все ще не сталося, кризу так і не подолано.
Основною проблемою, яка постійно тяжіє над Укрзалізницею, є збитковість пасажирських перевезень. За словами в. о. голови правління підприємства Євгена Кравцова, у 2017-му збитки в цьому сегменті сягнули 10 млрд грн, у 2016‑му — 8,8 млрд, у 2015-му — 4,5 млрд. Це змушує компанію використовувати так зване перехресне субсидування, компенсуючи збитки від пасажирських перевезень коштом вантажних. Таку практику експерти зазвичай оцінюють негативно. Та й сама Укрзалізниця згідно з чинною Державною цільовою програмою реформування залізничного транспорту має позбутися перехресного субсидування вже наступного року. Втім, питання тут не в термінах, а в об’єктивних можливостях. На перший погляд, подолати збитковість пасажирських перевезень можна, якщо підвищити тарифи до ринкового рівня та покращити обслуговування, яке зробить залізничний транспорт більш конкурентоспроможним і привабливим для споживача. І Укрзалізниця вже рухається в цьому напрямку. Протягом 2018-го — у травні й жовтні — квитки подорожчали на 24%. Також у компанії планують до кінця осені розділити пасажирські перевезення на три класи відповідно до швидкості та рівня комфорту: вартість квитків на поїзди економ-класу регулюватиме держава, а цінову політику решти (стандарт і комфорт) визначатиме Укрзалізниця. Для поліпшення сервісу розробляється електронна система очікування вільних квитків на “розкуплені” поїзди. Нововведення можна вітати, оскільки компанія давно потребує оновлення. Проте проблему збитковості пасажирських перевезень таким способом вирішити неможливо.
Надзвичайно проблемні відносини в Укрзалізниці й з промисловцями, причому останніх обурює не лише зростання тарифів, а й нездатність компанії належним чином задовольняти їхні потреби. Запроваджена торік система автоматизованого розподілу вагонів, за словами директора з економіки та фінансів Укрзалізниці Андрія Рязанцева, дала змогу вже у 2017-му збільшити обсяги вантажних перевезень на 25% практично без розширення вагонного парку. Але цього виявилося недостатньо: за оцінками IMF Group, торік самі аграрії зазнали збитків на $321 млн тільки через те, що були змушені транспортувати збіжжя автошляхами. У нинішньому маркетинговому сезоні, стверджують у компанії, у них немає претензій до Укрзалізниці й зерновозів вистачить ще на три — п’ять років. Однак таку думку поділяють не всі. Приміром, наприкінці жовтня в Тернопільській ОДА заявили, що з 3 тис. необхідних вагонів-зерновозів область отримала лише 482. Але найрізкіша критика на адресу залізничників цього року лунає від металургів. Наприкінці серпня президент об’єднання підприємств Укрметалургпром Олександр Каленков заявив, що ситуація з вантажними перевезеннями критична, внаслідок чого склади гірничорудних підприємств перевантажені в 4,5 раза й перед підприємствами постала необхідність скорочувати виробництво. В Укрзалізниці заперечили претензії, назвавши їх “вкидом”. Але вся ця полеміка не усуває проблеми зносу вантажних вагонів, що, за різними оцінками, становить 84—99%. За прогнозами IMF Group, якщо дефіцит рухомого складу не буде подолано за наступні п’ять років, українська економіка ризикує зазнати втрат до $27,8 млрд (у цінах 2017-го), або 4,8% ВВП на рік. Чи здатна Укрзалізниця відвернути такий сценарій? Нагадаємо: за даними Міністерства інфраструктури, робочий парк вантажних вагонів становить 65 тис. одиниць. За словами Євгена Кравцова, 2017-го компанія побудувала 2606, а за перше півріччя 2018-го — ще 1704. Пожвавилося їх виробництво і на Крюківському заводі: у січні — вересні підприємство випустило 2614 одиниць. Ще 7 тис. протягом 2018—2019 років Укрзалізниця отримає в межах співпраці з ЄБРР. Словом, є цілком обґрунтована надія на те, що хоча б із цією проблемою можна буде впоратися більш-менш своєчасно. Однак решта складних моментів не має такого простого рішення. Те, що компанія мусить підвищувати рівень менеджменту та позбуватися корупції, цілком очевидно. Проте без підтримки держави, зокрема у формі субсидування, залізничний монополіст має примарні шанси перетворитися на чинник економічного зростання та соціального добробуту України.
Максим ВІХРОВ
Что скажете, Аноним?
[13:40 26 ноября]
[11:40 26 ноября]
16:00 26 ноября
15:40 26 ноября
14:45 26 ноября
14:30 26 ноября
14:10 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.