Закинуті будівлі та незаконні новобудови Києва. Що з ними планує робити уряд?

Житлові комплекси Войцеховського

За однією із столичних легенд, на початку 2000 років Анатолій Войцеховський приїхав до Києва без копійки в кишені. Побачивши біля залізничного вокзалу порожню ділянку, він зв'язався з її власником і запропонував звести там будинок. Землевласник мав отримати велику частину квадратних метрів.

Далі Войцеховський позичив кілька тисяч гривень, на які чи то придбав, чи то орендував зелений паркан, найняв волоцюг, купив їм робочий одяг та каски і наказав ходити по ділянці і вдавати бурхливу діяльність.

На майданчик запрошували потенційних інвесторів, один з яких вніс завдаток за першу квартиру в майбутньому ЖК “Елегант” на вулиці Жилянській. Так з'явилася будівельна імперія Войцеховського з ознаками фінансової піраміди.

Підприємець будував під брендами різних девелоперів, але неформально їх об'єднали в “Укогруп”. Серед 42 ЖК, квартири в яких продавав Войцеховський, є добудовані та незавершені будинки, але всі вони не введені в експлуатацію.

Відсутність документів на право користування земельною ділянкою, неповний або порожній пакет дозволів на будівництво, подвійні продажі квартир — ці атрибути використовувалися в різних комбінаціях у різних комплексах.

Чому українці інвестували кошти в таке будівництво? Річ у тім, що квартири у комплексах Войцеховського коштували на 30-50% дешевше, ніж у конкурентів. Навіть у тих, що працювали в сегменті економ-класу.

Проте все має початок і кінець. Влітку 2016 року Генпрокуратура звинуватила Войцеховського в умисному ухиленні від сплати податків. Усього стосовно нього відкрили понад чотири десятки проваджень.

У 2017 році Войцеховського заарештували, та він вийшов на волю під заставу 14 млн грн і залишив межі Україні. За інформацією слідства, з 2020 року Войцеховський переховується в Польщі. Оголошений в міжнародний розшук.

У комплекси Войцеховського інвестували тисячі громадян. Кому пощастило — ті заселилися, інші стали жертвами шахрайства. Лише лічені ЖК легалізували через ухвалення детальних генеральних планів територій.

Оскільки жоден комплекс Войцеховського не мав дозволів на приєднання до інфраструктурних мереж, мешканці будинків, які встигли привести до житлового стану, споживають електроенергію та воду нестабільно і за промисловими тарифами. Деякі ЖК опалюють дровами, в інших — не працюють ліфти.

17 об'єктів Войцеховського передали в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У 2020 році виконувач обов'язків голови агентства Віталій Сігідін сказав, що не розуміє, як бути з недобудовами. Залучати будівельні компанії для завершення робіт організація не має права.

“Нам передали в управління незаконне будівництво: землі немає, багато квартир продано по кілька разів. Якщо хтось візьме це в управління, необхідно отримати дозвільну документацію, бо об'єкти потрібно вводити в експлуатацію. Але як це зробити в реаліях нашого законодавства?” — запитував він.

Численні наради в КМДА з цього питання не дали жодних результатів.

Колишній заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко розповідав, що міністерство спільно із столичною владою планують розробити спрощену систему введення в експлуатацію покинутих будинків.

“Наш план такий: разом з КМДА, з керівником Державного архітектурно-будівельного контролю розробити спрощену систему введення в експлуатацію будинків, які були покинуті забудовниками, де неможливо довести справу до кінця, але там уже живуть люди”, — говорив Геращенко.

Для цього при уряді створили міжвідомчу робочу групу. До її складу увійшли депутати, представники низки міністерств, Нацбанку, НКЦПФР та КМДА.

Чи працює група зараз та на якій стадії розгляд питання — достеменно невідомо. В МВС з того часу змінилося керівництво, а ДАБІ взагалі ліквідували. Представники органів, що входять до складу групи, на запит ЕП не відповіли.

Україна — соціальна держава, тому варіант знесення незаконних будинків, у яких живуть люди, — політичне самогубство і порушення прав громадян.

Незаконні новобудови — головний біль для влади. Навіть за бездіяльності міський голова може отримати тисячі розлючених виборців під стінами КМДА.

Добудовувати житло коштом платників податків місто не має права, адже інші недоброчесні забудовники можуть піти шляхом Войцеховського. Проте не все так однозначно: у 2020 році суд зобов’язав КМДА завершити будівництво ЖК “Деміївський квартал” через фінансову неспроможність забудовника.

“З 2015 року є відповідний закон, який зобов’язує місцеву владу брати на себе відповідальність за проблемне будівництво”, — пояснював Геращенко.

“Дніпровські вежі”

У 1999 році уряд вирішив побудувати житло для співробітників МВС. На столичній Троєщині запланували звести шість будинків по 34 поверхи кожен. Загальна площа “свічок” мала становити 75 тис кв м.

Проєкт був масштабним навіть за сучасними мірками. Разом з житлом планували звести школи, дитсадки, поліклініки та магазини. Більш того, на 3D-макетах комплексу показували, що прямо на його територію заїжджатиме метрополітен або інший рейковий громадський транспорт.

Генпідрядником будівництва комплексу стала компанія “Укразіябуд” Сергія Фареника. Через фінансові та газові оборудки у 2005 році компанія збанкрутувала. На той момент готовність житлової частини обʼєкта застигла на позначці 60%, і на півтора десятка років про нього забули.

Спроби перезапустити роботи зазнали невдачі. У 2019 році міський голова Віталій Кличко попросивМВС і Нацгвардію актуалізувати питання, знайти кошти та добудувати ЖК, пообіцявши зі свого боку максимальне сприяння.

Експертизи показали, що добудувати вежі можливо, але їх конструкції суттєво пошкоджені внаслідок порушень при виконанні робіт і неправильної консервації. Так, шахти ліфтів нахилені на понад 10 см, тому їх експлуатація неможлива.

У 2019 році Нацгвардія виставила недобудований комплекс на аукціон на “Прозорро.Продажі”, проте залучити нового інвестора не вдалося. “Скелети” будівель стоять примарами вже понад 15 років. МВС вклало в них 128 млн грн коштів платників податків, приватні інвестори — ще 90 млн грн.

ЕП запитала в керівництва Нацгвардії, що відомство робить для добудови ЖК “Дніпровські вежі”, однак відповіді не отримала.

“Три богатирі”

Будувати три 22-поверхові будинки біля Індустріального мосту у 2005 році почала компанія “Київреконструкція” Леоніда та Дмитра Крючкових. Під час кризи 2008 року в них закінчилися кошти, зібрані з понад 300 сімей для будівництва житла на вулиці Борщагівській. “Київреконструкція” збанкрутувала.

Частина інвесторів вирішила завершувати будівництво самотужки. Вони створили житлово-будівельний кооператив (ЖБК) і вклали в проєкт додаткові кошти. Однак зібрані гроші не допомогли. Керівництво ЖБК ввело людей в оману, вважають інвестори. Суперечки в судах тривають досі.

Леонід Крючков розповідав, що продав свій пакет акцій у “Київреконструкції” у 2008 році, коли роботи на всіх об'єктах “велися повним ходом”.

Попри невиконання Крючковим зобов'язань перед інвесторами, він займається девелоперським бізнесом та отримує від Київради ділянки під забудову. У 2010-2012 роках був помічником народного депутата від “Партії регіонів” Вадима Столара, а у 2019 році балотувався до парламенту за списком ОПЗЖ.

Корпус університету ім. Карпенка-Карого

Корпус Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого почали зводити у 1986 році. Він мав стати частиною модерністського ансамблю Львівської площі. Архітектура модернізму давно перестала бути провідною в містобудуванні, а роботи досі не завершені.

У 2004 році КМДА провела конкурс, згідно з яким компанія “‎Зубр лтд” мала реконструювати площу, побудувати станцію метро “Львівська брама” і торгово-офісні споруди. Через шість років договір розірвали через невиконання його умов. Можливою причиною стали результати обстежень недобудови.

Експертиза показала непридатність незаконсервованих конструкцій будівлі до подальшого використання, складність проведення робіт і навіть демонтажу. За даними проєкту “Мапа реновації”, будівельні роботи на об'єкті не можуть початися через проблеми з ділянкою, яка перебуває в історичній охоронній зоні.

У самому університеті переконані, що добудувати корпус можливо, а причина зволікань полягає у відсутності політичної волі та фінансування.

У Міністерстві культури повідомили, що під час підготовки бюджетного запиту на 2022-2024 роки університет не надав пропозиції щодо потреби в коштах для завершення будівництва корпусу чи проведення інших робіт, тож відповідні видатки в державному бюджеті на 2022 рік не передбачені.

Ізраїльська девелоперська компанія ‎Reisdor Development двічі пропонувала українській владі добудувати корпус в обмін на дозвіл звести житлову та комерційну нерухомість на столичному Печерську — на вулиці Коновальця, 18. Прохання залишилося без відповіді, а на вказаній ділянці вже будує Столар.

Хмарочос на Лівобережній

Ідея перетворити спальні райони на райони змішаного використання не нова. Ще у 1980-х роках на Лівобережному масиві вирішили звести діловий центр.

Домінантою центру мала стати багатоповерхівка Державного комітету з матеріально-технічного постачання на теперішній вулиці Шептицького. Після аварії на ЧАЕС темпи будівництва знизилися, а в 1991 році роботи зупинилися.

Уряд постійно шукав хмарочосу призначення. Там хотіли розмістити Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Палац правосуддя, інші установи. З 1999 року об'єкт перебував у власності “Нафтогазу України”.

У 2018 році будівлю передали Національній поліції. Заступник директора департаменту управління інвестицій та нерухомого майна відомства Олександр Дятленко розповів, що тоді хотіли зосередити весь штат в одному місці.

“Для розміщення працівників центрального органу управління Національної поліції використовуються будівлі та приміщення, орендовані в різних районах Києва. Після добудови будівлі на Шептицького, 2 поліція могла б зосередити всі підрозділи в одному місці”, — повідомив він “Економічній правді”.

Проте розпорядження уряду про відчуження об’єкта незавершеного будівництва не реалізоване. Винуватець — “Нафтогаз”.

“У зв’язку з ненаданням НАК “Нафтогаз України” кандидатур до складу комісії з приймання-передавання вказаного об’єкта незавершеного будівництва і технічної документації на нього згадане нерухоме майно належить “Нафтогазу” як приватна власність”, — йдеться у відповіді Нацполіції на запит ЕП.

Що робитиме уряд

Кабмін саме обмірковує долю проблемних новобудов. Такими він вважає споруди, не прийняті в експлуатацію впродовж двох років від запланованої дати або на яких будівельні роботи не проводяться понад два останні роки.

Міністерство розвитку громад розробило законопроєкт, покликаний прискорити введення в експлуатацію багатоквартирних житлових будинків, зведених із залученням коштів фізосіб.

Проєкт гарантуватиме збереження грошей інвесторів і введення будинків в експлуатацію. Документ розглядає уряд.