Яка різниця між кандидатами Коморовським і Качинським?

Відтак, хто стане президентом Польші, маршалек Сейму Броніслав Коморовський, що тимчасово виконує обов'язки президента і представляє “Громадянську платформу”, чи брат-близнюк загиблого президента Ярослав Качинський від партії “Право і спредливість”, з'ясується на другому турі виборів 4 липня.

Відрив лідера першого туру пана Коморовського від свого суперника виявився набагато меншим, аніж передбачали соціологи, усього 4,5%.

Відтак, зараз експерти вкрай обережні щодо прогнозів вирішального голосування.

Шанси обох кандидатів практично рівні.

Однак, оглядачі одностайні в одному — у найближчі дні і пан Коморовський, і пан Качинський намагатимуться домовитися із “бронзовим призером” першого туру Ґжеґошем Напєральським, кандидатом від лівих, що отримав своєрідну “золоту акцію” перегонів.

Тонкощі дочасних президентських виборів у Польщі після трагічної загибелі президента Лєха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом Бі-Бі-Сі з'ясовувала в оглядача провідного часопису Gazeta Wyborcza Марціна Войцеховського.

- Чи можна вважати, що основною причиною зростання підтримки Ярослава Качинського є співчуття до нього через трагічну загибель його брата, попереднього президента Польщі Леха Качинського?

— Однозначно, це відіграло величезну роль. Окрім того, поляки, вочевидь, трохи втомилися через те, що “Громадянська платформа” при владі майже три роки. Відтак, частина виборців схильна вважати, що краще не переривати тяглість влади однієї партії.

Спрацював механізм політичного балансу. Я не виключаю, що частина виборців, хоча вона не підтримує партію “Право і справедливість” вирішила, що краще залишити посаду президента у руках представника опозиції. Тим більше, що у Польщі президент не має великих повноважень. З точки зору політичного життя головними є уряд, прем'єр-міністр і більшість у парламенті.

- В чому різниця між кандидатами, які вийшли до вирішального другого туру?

— Щодо Броніслава Коморовського, то він завжди був дуже поміркованим політиком, що упродовж усієї своєї політичної кар'єри уникав крайнощів. Він — справжній центрист. Якщо ідеться про Ярослава Качинського, колишнього дисидента, діяча “Солідарності” та підпільного руху, то він політик радикального, націоналістичного правого спектру. Партії, які він очолював, грають емоційно, намагаються шукати ворогів і пояснювати якісь поразки (чужою) агентурною діяльністю.

Саме у цьому полягає головна відмінність між ними. Варто зазначити, що під час останньої передвиборчої кампанії Ярослав Качинський змінив свій імідж і вдавав дуже поміркованого політика. Як засвідчили результати першого туру, значна частина поляків у цю зміну повірила.

- Обидва претенденти на президентську посаду і пан Коморовський, і пан Качинський вийшли із “Солідарності”. Який зараз у Польщі стан лівих партій? Чи є у вас, як і в Україні, таке явище, як пост-радянські комуністи?

— Ні, пост-радянських комуністів немає і фактично у політичному житті країни немає людей, що були в минулому комуністичними діячами. Скажімо, екс-президент Польщі Алєксандр Кваснєвский та колишній прем'єр Лєшек Міллєр у 80-і роки належали до молодіжних рухів, але комуністичними діячами не були.

Що стосується польських лівих, вони хоча і приєдналися до пост-комуністичних традицій, але є європейськими соціал-демократами і, до речі, отримали дуже непоганий результат на цих виборах. Третє місце першого туру із 13% голосів у Ґжеґоша Напєральського свідчить про те, що ліва альтернатива у Польщі має перспективу.