Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 27 жовтня скасував постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Віталя Пономаренка про закриття слідчої справи стосовно так званої формули “Роттердам плюс”, яка була прийнята 28 серпня 2020 року.
Які наслідки рішення ВАКС?
Що це означає? Таке рішення ВАКС призвело до автоматичного відновлення досудового розслідування, яке було припинене прокурором.
В той же день, як ВАКС поновив справу, детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) призупинили її для отримання відповідей на запити до міжнародних інстанцій.
Справа в тому, що до закінчення граничних строків слідчих дій залишалось всього три дні. Вочевидь, щоб вигадати час, НАБУ пішло на “процесуальний маневр” — зупинило слідство для отримання матеріалів із-за кордону.
Втім, як тільки детективи поновлять слідчі дії, у прокурора САП буде три процесуальних дні для того щоб надати стороні захисту обвинувачувальні матеріали для ознайомлення. Після цього справа має піти в суд.
Детективи НАБУ вимагають зміни прокурора по справі. Бо нинішній — Віталій Пономаренко — прагне будь-якою ціною закрити справу.
Позиція НАБУ: треба передати справу в суд, який розбереться, чи є там склад злочину, чи ні. Клопотання про зміну прокурора НАБУ подало до Генпрокуратури 3 жовтня.
Поки не призначений новий голова САП, слідчого прокурора по справі має призначити Генпрокурор Ірина Венедиктова. 15 жовтня 2020 року вона відмовилась поновлювати справу “Роттердам плюс”, закриту Пономаренком.
Тому є висока вірогідність того, що Венедиктова призначить на справу прокурора на кшталт Пономаренка, який всіма способами буде намагатись не пустити справу в суд.
Або взагалі нікого не призначить. Тоді НАБУ скористається процесуальною можливістю чекати матеріали із-за кордону, що затягне справу.
Як відомо, Генпрокурор призначається на посаду Президентом за згодою Верховної Ради. Посада очільинка Генпрокуратури — пряма відповідальність Володимира Зеленського.
Роттердам плюс (Р+) — це формула розрахунку тарифу для генерації електроенергії, яка діяла з початку 2016 по 1 липня 2019 року.
Вона була затверджена у березні 2016 року постановою №289 Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) під головуванням Дмитра Вовка.
Її формалізована назва: “Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії”.
Порядок передбачав розрахунок тарифу для теплової генерації з урахуванням вартості вугілля на вугільній біржі в Роттердамі за останні 12 місяців та його доставки. Так званий індекс API2 (ARA), плюс логістика.
При цьому, більше 80% вугілля та 70% теплової генерації в Україні в цей час контролював енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Докладно тут.
До того ж, інвесткомпанія ICU, де працював Дмитро Вовк до приходу в НКРЕКП, до 2016 року купувала боргові папери ДТЕК. Після прийняття Р+ в 2016 році вони значно подорожчали. Докладно тут.
Ще в 2017 році НАБУ було відкрито кримінальне провадження стосовно справи Р+.
Хто є головним звинувачуваним у справі Р+
На сьогодні НАБУ повідомило про підозри шести особам. Серед них екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк, колишній член НКРЕКП Володимир Євдокимов, директор “ДТЕК Мережі” Іван Гелюх та інші.
Гелюх і Євдокімов були затримані. Перший вийшов під заставу у 10 млн грн, другий — під заставу у 2 млн грн.
Вовк не був заарештований, тому що виїхав за кордон. До сьогодні він офіційно перебуває у розшуку на території Україні. Але це не заважає йому без усіляких обмежень проживати на Кіпрі.
Він активно веде свій Facebook та часто долучається по відео-зв'язку до обговорень “замовного характеру справи Р+” на телеканалі ТРК “Україна” Ріната Ахметова.
Які були аргументи закриття справи Р+
Головна аргументація прокуратури полягає в тому, у наслідку дії Р+ “відсутні прямі збитки”. У висновку жодної з експертиз, що замовляло НАБУ, не вказано про прямі збитки. Чому?
Річ в тім, що прямі збитки важко доказати. Додаткові кошти для ДТЕК Ахметова формувались за рахунок підвищення ціни електроенергії для юридичних осіб та за рахунок недоотримання коштів державною генерацією. Це оператор АЕС — НАЕК “Енергоатом” та оператором ГЕС — Укргідроенерго.
Але Енергоатом та Укргідроенерго за часів дії Р+ були прибутковими. Натомість теплова генерація ДТЕК, навпаки, збитковою. Як так сталось?
По-перше, в моделі ринку електроенергії, яка діяла до липня 2019 року, НКРЕКП затверджував і тарифи на виробництво електроенергії, і інвестиційні програми Енергоатому та Укргідроенерго.
Тобто, Регулятор на чолі з Вовком просто “різав” інвестиційні програми підприємств і встановлював витрати нижчі за надходження від тарифу.
По-друге, збитки теплової генерації ДТЕК були обумовлені вертикальною інтеграцією. Шахти ДТЕК продавали тепловим станціям ДТЕК вугілля за завищеними цінами. Відтак всередині холдингу генерація показувала збитки, а вуглевидобувні активи — надприбутки. Докладно тут.
Все це мало заплутати слідчих, прокуратуру, суддів та суспільство.
Користуючись цим прокурор САП Пономаренко, не занурюючись у суть справи, закрив її у серпні “за недостатностю доказів щодо нанесених збитків”. Після рішення ВАКС 27 жовтня про поновлення справи, Пономаренко оскаржив і це рішення.
Як повідомляє громадська організація “Центр протидії корупції” (ЦПК), вся аргументація прокурора у скарзі полягала в тому, що “ухвала ВАКС незаконна та необґрунтована”.
Яка участь Коломойського у справі Р+
Скарги на поновлення справи подали два позивача: вже згадана ЦПК, яку очолює Віталій Шабунін, та Нікопольський феросплавний завод (НЗФ) Ігоря Коломойського.
Чому позивачами стали саме ці організації? ЦПК ще у 2016 році заявляло про вчинення злочину тодішнім головою НКРЕКП Дмитром Вовком.
Тому ЦПК ідентифікувало себе, як заявника у кримінальному провадженні. Це дало їй право ініціювати скаргу про скасування постанови прокурора щодо припинення слідства по Р+.
НЗФ звернувся із заявою про завдання йому шкоди у зв’язку із прийняттям Р+ до САП ще у 2018 році.
НЗФ — найбільший споживач електроенергії в країні. В 2019 році підприємство спожило близько 3,7 млн МВт-г, що складає 2,5% від загального споживання цього ресурсу в країні. Саме скарга підприємства Коломойського була задоволена ВАКС.
Чи не вийде так, що доведення злочинності Р+ в суді стане приводом для відшкодування НЗФ збитків за рахунок держави, в особі якої діяв Регулятор?
Цього не буде, бо держава також є потерпілою стороною в цій справі. Протоколом засідання від 28 травня 2020 року, де були представники НКРЕКП, Верховної Ради, Мінюсту, Державної регуляторної служби та СБУ, були сформовані та обґрунтовані вимоги Держави до холдингу ДТЕК.
Прокурор Пономаренко відмовився складати позов, опираючись на цей протокол. Втім, якщо новий прокурор по справі таки підготує цей позов, можна розраховувати на спец-конфіскацію коштів групи ДТЕК на користь держави.
Чого хочуть сторони?
Детективи НАБУ хочуть, щоб справа потрапила до суду — у ВАКС. Там ДТЕК буде важче “злити” її через більшу публічність судового процесу у порівнянні зі слідством.
Для ДТЕК, Вовка та інших підозрюваних, ідеальним розвитком подій було б призначення Венедиктовою такого самого “кишенькового” прокурора, як і Пономаренко.
В такому разі НАБУ відкладе поновлення слідчих дій. Справа затягнеться на роки. Підозрювані розраховують, що чим далі, тим легше їм буде домогтись її закриття без зайвих скандалів у публічному просторі.
Сергій ГОЛОВНЬОВ
Что скажете, Аноним?
[10:13 29 ноября]
[07:00 29 ноября]
[23:14 28 ноября]
18:10 29 ноября
17:40 29 ноября
17:30 29 ноября
16:55 29 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.