Які “незручні” наслідки прозорості в АМКУ

Варто тільки подивитись на кількість скарг, що подаються реальними учасниками ринку на дискримінаційні вимоги тендерної документації, через які вони взагалі не можуть потрапити на закупівлю (бо потрібно саме, щоб був “блідо-тускло-рожевим в тускло-рожеву крапінку”).

Або чудом потрапили, але “на другому березі” придумали, як їх знести з цієї закупівлі і потім на засіданнях колегії представник замовника просто “знизує плечима” та повторює мантру: “додаткових пояснень немає, це була позиція тендерного комітету”.

Більше можливостей для оскарження різних негараздів на торгах дало те, що вчора ніхто не бачив тендерних пропозицій інших учасників, поки замовник не надавав їх на розгляд колегії в паперовому вигляді.

Сьогодні всі одразу бачать все. Не через годину, день чи тиждень, а одразу, що виключає можливість зловживань на цьому етапі.

Також, цікавим є той факт, що рішення колегії у сукупності зі всіма документами процедури закупівлі сьогодні, на відміну від вчора, також бачить юрист/консультант по тендерам.

Завтра він напише скаргу, та зішлеться в ній на таке саме рішення, прийняте тим же складом колегії. Єдність практики, давайте будемо з вами відвертими, виховується перш за все через її публічність та прозорість.

А ще важливо, що останнім часом, завдяки тому, що проект ProZorro розрекламував серед приватного бізнесу ринок публічних закупівель, та хоч якось очистив його від тони наваленого за роки бруду, з’явився справжній попит на послуги фахівців в цій сфері.

Прозорість, репутація, можливість отримати швидкий захист порушених прав, єдність практики та інтелектуальна складова зробили свою справу — консультанти стають все фаховішими, їх стає все більше, вони мають постійний безперешкодний доступ до інформації та підвищення свого рівня знань.

Раніше мало хто міг почитати просто у Facebook аналіз практики та підходів колегії, та ще й вступити в публічну дискусію з приводу окремих з них. Сьогодні фахівці-консультанти є додатковим “наглядовим” інструментом, який формує правове поле в закупівлях.

Ми маємо також тих же бізнесменів, але трішки інших. Вони вже знають правозастосування, вони — реальний бізнес, який зацікавився, повірив і прийшов на цей ринок. Такий бізнес має високий попит на справедливість. І якщо в таких умовах шквал негативу в бік АМКУ лунає не від бізнесу та консультантів то, можливо, це і є свідченням того, що “Прозоррість” дає свої плоди?

Звісно, люди можуть дискутувати чи ProZorro — то реформа? Те не зробили, там забули… взагалі суцільна зрада. Однак, знов ж таки, якщо відверто, то кожен погодиться, що зміни є. Не так швидко як ми хотіли би, але між сьогоденням і 2012-2013 роками — вже прірва.

І вона створена тими самими маленькими кроками, якими рухається реформа. І так, я особисто вважаю ProZorro справжньою реформою. Адже завдяки їй була всім надана можливість повного онлайн-моніторингу.

Останній рік я також сприймаю як черговий крок. Вже всім важко: і замовникам, бо щось обов’язково зроблять не так, і бізнесу, бо купа часу та зусиль витрачається на підготовку документів пропозиції та в подальшому захисту своїх прав без гарантії отримати контракт в результаті.

Всім стало складніше жити, бо наші нормативні процедури не були розраховані на те, що все буде прозоро, а писались під складні бюрократичні конструкції ще вчора. ProZorro і виступило тим рентгеном, що допоміг підсвітити всі проблеми, в тому числі нормативні.

Крім цього, ми побачили відверту картину абсолютно безглуздих помилок та поширеного непрофесіоналізму. Ми побачили, як зловживають, бо це вже неможливо було не помітити. Ми побачили, як можна використовувати права з благими або з нечистими намірами.

Тепер етап виписування рецепту. І тут рецептів може бути два: або ми враховуємо результати та далі ідемо в напрямку чесних закупівель, або ми повертаємось назад, вигадуючи приводи знецінити прозорість та її результати.

Якщо йдемо далі, то необхідні суттєві та справжні зміни до закону.

Законодавчі зміни приберуть ті “перегіби”, що сьогодні гальмують процес завдяки прозорості.

Формула “Тендерна Пропозиція = Тендерна Документація” — це в принципі чесний та однаковий для всіх підхід, але він використовується як на благо, так і, на жаль, з нечистими намірами.

Щоб зменшити ризик зловживань формулу варто посилити введенням 24 годин на виправлення недоліків всім в усіх “надважливих документах”. Однакова, проста та зрозуміла для всіх формула ТП=ТД залишиться, а можливість зловживати нею майже зникне.

Якщо йдемо далі, то потрібен відвертий аналіз з боку держави, чому той чи інший тендер зірвався.

А причина зриву може критися саме в тих персонах, що проводили закупівлю, а не в АМКУ, який не “пропустив”. І якщо за результатом об’єктивного аналізу виявиться, що не АМКУ тому виною, то варто реагувати ефективними засобами в бік саме тих осіб.

Якщо йдемо далі, то потрібно відмовитись від спокуси завести “свою компанію”.

Інший варіант — “попросити, щоб завели тебе” — як на закупівлі паперу за кілька тисяч гривень, так і на закупівлі технологічно складного обладнання на мільйони. Зловживання та свідомі порушення на закупівлях повинні стати найбільш токсичними як юридично, так і публічно.

Повинна затвердитись як моральна норма, що “це є один з найчорніших та найогидніших видів корупції”. Нульова толерантість до корупції на закупівлях, де витрачаються в тому числі гроші платників податків.

І звичайно, якщо йдемо далі, то ми “закриваємо всі кватирки” в нормативній базі та не “прорубаємо нові”.

Адже все одно завдяки прозорості вони знов стануть очевидно помітними. І знов їх почнуть використовувати масово. І знов ми повернемось в точку сьогодні: хто гальмує тендери?

А коли ми це зробимо, і необхідність скаржитись буде з’являтись набагато рідше, а рішення Колегії буде реальним (а не уявним) шансом здобути перемогу у закупівлі, то можна і плату за подання скарги в 1,5% поставити.

Агія ЗАГРЕБЕЛЬСЬКА,  Державний уповноважений АМКУ, член постійно діючої адміністративної Колегії з розгляду скарг у сфері публічних закупівель