Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Як енергетичні санкції мають спонукати РФ до завершення війни: заклик до Давоса

[07:40 16 января 2024 года ] [ Європейська правда, 15 січня 2024 ]

Заборона на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до Європи не повинна більше залишатися віддаленою метою, встановленою на 2025 рік.

 На тлі зустрічі світових лідерів, яка відбудеться незабаром на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, світ стикається з різкою суперечністю: з одного боку — дискусії про стале економічне майбутнє, а з іншого — безперервна загарбницька війна в Україні та нові масовані ракетні обстріли Росією.

Військова машина Росії досі живиться коштом економічних відносин її нафтогазового сектора з Європою та США, всупереч санкціям та глобальному засудженню.

Більш того, експортні проєкти стали можливими саме завдяки участі компаній з США, Франції, Бельгії, Німеччини та Південної Кореї.

Тінь російських планів зловісно насувається, про що свідчить федеральний бюджет РФ на 2024 рік — приголомшливе виділення шалених фінансових ресурсів на військово-промисловий комплекс, безпрецедентне з радянських часів.

Ситуація, коли третина коштів виділяється на армію, означає ескалацію агресії. 

Зростання мілітаризації Росії означає небезпечний шлях до інтенсифікації війни. У 2024 році бюджет Росії на “національну оборону” зросте до 10,775 трильйона рублів (110 мільярдів доларів), що на 70% більше, ніж у 2023 році, більш ніж удвічі більше, ніж у 2022 році, і втричі більше, ніж у довоєнному 2021 році.

Воєнні злочини в Україні суттєвою мірою досі оплачуються коштами, що надходять до Росії з Європи та США, котрі, як не дивно, продовжують вести бізнес як завжди щодо більшої частини російського експорту викопного палива.

На жаль, Європа і США роблять свій внесок у цю військову скриню, неадекватно застосовуючи санкції проти російської нафти та газу, залишаючи відкритими лазівки, якими Росія користується щодня. Лазівка з нафтопереробкою, яку ретельно висвітлювала правозахисна організація Global Witness, залишається величезним джерелом фінансування російської агресії, і ми не можемо ігнорувати цей факт.

Нагальна потреба в діях резонує зараз голосніше, ніж будь-коли. Заборона на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до Європи не повинна більше залишатися віддаленою метою, встановленою на 2025 рік.

Газові запаси у сховищах в Європі є достатніми, і прогнози вказують на надлишок та очікуване падіння попиту цього року, що підсилюється рекордним розширенням чистої енергетики та альтернативними поставками СПГ, що мають розпочатися у 2024 році.

Обіцянка Фінляндії заборонити російський СПГ заслуговує на похвалу, але таке рішення потрібне з боку основних імпортерів російського газу та має бути підкріплене негайними колективними діями.

Європейські запаси газу в поєднанні з падінням попиту і майбутніми альтернативними поставками СПГ вказують на чіткий шлях до припинення залежності від російського імпорту. Насправді сховища газу в ЄС і Великій Британії, ймовірно, закінчать зиму заповненими майже на 54%, з імовірним діапазоном від 42% до 69%.

Та цього недостатньо.

Після п’яти років будівництва “Новатек” “Арктик СПГ 2” запустив виробництво СПГ. Всупереч санкціям та відходу західних фірм, компанія планує завершити всі три ланки проєкту за два роки.

Перша черга термінала, зібрана під Мурманськом на плавучій платформі та відбуксована до Гиданського півострова, почала роботу 21 грудня 2023 року

Через санкції “Новатек” змінив конфігурацію першої черги, використовуючи чотири американські турбіни LM9000 та очікуючи поставок китайських Harbin Guanghan CGT30, щоб задіяти їх для виробництва електроенергії.

Друга та третя черги проєкту тепер планується обладнати повністю електричними компресорами на плавучих платформах, які будуть живитися електроенергією від китайських турбін CGT30, що мають бути встановлені на березі.

Є значна невизначеність, але “Новатек” може досягти 100% виробничої потужності першої черги раніше, ніж планувалося. 

Проте критично вузьким місцем проєкту наразі є логістика експорту СПГ. Санкції уповільнили будівництво 15 льодових СПГ-танкерів Arc7, але російська верф “Звезда” може доставити перші два-три судна у 2024 році.

“Звезда”, співпрацюючи з концерном Samsung Heavy Industries, спочатку планувала будівництво десяти суден, але SHI зупинив роботу, не розірвавши офіційно партнерство. “Звезда” тепер шукає допомоги в Китаї. 

Також південнокорейський суднобудівельний завод Hanwha Ocean мав угоду на будівництво шести Arc7 для Совкомфлоту та Mitsui OSK Line, але через санкції замовлення від Совкомфлоту скасували.

Три судна для Совкомфлоту та одне для MOL наближаються до завершення будівництва, але ще не мають нових операторів. 

У світі існує близько 600 СПГ-суден, і їхнє використання для перевезення санкційних вантажів є малоймовірним. Ринок перевезення нафти, який охоплює тисячі суден, готовий до торгівлі в порушення санкцій, на відміну від дорогих СПГ-суден.

Це ускладнює реалізацію проєкту “Арктик СПГ 2”, хоча російський “Новатек” видається здатним завершити його самостійно, особливо з урахуванням прибутків від проєкту “Ямал СПГ”. Зростання співпраці з Китаєм може стати вирішенням для “Новатеку” для обходу санкцій.

Тож всупереч великій роботі США над санкціями проти проєкту, їх вочевидь абсолютно недостатньо.

Потрібно закрити всі лазівки обходу санкцій.

Україна готова посилити безпеку газопостачання в ЄС. Наші великі газові сховища вже довели свою ефективність у стабілізації цін на газ взимку в Європі.

Як зазначає Financial Times, Україна може стати важливим інструментом у розв'язання цієї проблеми, зміцнюючи безпеку газопостачання в ЄС. По той бік Атлантики американський експорт СПГ у грудні сягнув рекордних місячних та річних показників, і, за повідомленнями, це дозволило США стати найбільшим експортером СПГ у 2023 році.

Перерізавши життєво важливу артерію російських нафтогазових прибутків, наші партнери можуть позбавити агресивну кремлівську машину пального.

Поки в Давосі обговорюють економічне майбутнє світу, заклик із Києва має звучати рішуче: покладіть край російським нафті та газу — і ви зможете не лише припинити війну в Україні, а й ефективно протидіяти поширенню автократії та прискорити глобальний енергетичний перехід. 

Cвітлана РОМАНКО,  засновниця Razom We Stand

Олег САВИЦЬКИЙ, експерт з кліматичної та енергетичної політики, менеджер кампаній Stand With Ukraine

 

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.