Триває третій тиждень російсько-української війни. Хоча багато хто у світі почав її називати Третьою світовою, міжнародні організації не квапляться застосовувати проти агресора всі доступні їм інструменти. Хоча, здавалося б, що може налякати Європу сильніше, ніж захоплення ЧАЕС та ЗАЕС. Наразі Україна в особі Держатомрегулювання — ядерного регулятора — не може контролювати ситуацію і навіть не має повної інформації про те, що відбувається у Зоні відчуження чи на найбільшій в Європі Запорізькій АЕС. А отже, не має достовірної інформації і світ. Який, втім, не квапиться ані закрити небо над ядерними об’єктами в Україні, ані застосувати санкції проти російської атомної галузі, яка офіційно захоплює українські АЕС.
Що наразі відбувається на ЧАЕС
Весь світ, напевне, вже знає, що 12 березня тривала 17-та доба, як персонал ДСП “Чорнобильська АЕС” тримають у заручниках. Щодня без ротації — тобто без вихідних і з мінімальним відпочинком, до того ж працюючи під дулом агресора — мужньо та героїчно ця зміна виконує свої функції із забезпечення безпечної експлуатації всіх об’єктів, що входять до державного спеціалізованого підприємства.
Це Сховища відпрацьованого ядерного палива — СВЯП-1 (мокрого типу), СВЯП-2 (сухого типу, зведене американською компанією Holtec International); новий безпечний конфайнмент об’єкта “Укриття”, зведений за фінансової участі країн-донорів під фінансовою ж егідою ЄБРР); блоки № 1, 2, 3 ЧАЕС, які знаходяться у стані “зняття з експлуатації”. Усі ці об’єкти, як і саму Зону відчуження, у перший же день війни захопили та контролюють російські військові.
Які в перші ж дні зруйнували Автоматизовану систему радіаційного контролю зони відчуження, через що й Україна, МАГАТЕ і весь світ не мають доступу до інформації про радіаційний фон на території зони. Інформація про стан на майданчиках передається керівництвом ЧАЕС, яке знаходиться беззмінно на станції ядерному регулятору — Держатомрегулювання (ДІЯРУ). За цією інформацією, параметри безпеки об’єктів ДСП “Чорнобильська АЕС” поки що перебувають у нормі. Ключове тут — поки що.
Адже тиждень чи два тому майже ніхто не міг передбачити, що окупанти можуть знищити електропостачання до Зони відчуження (разом постраждав і Славутич — місто атомників із ЧАЕС, де живе персонал, який працює на станції та її об’єктах). Як виявилося згодом, прориви ВЛ-750 Київська-ЧАЕС сталися в декількох місцях.
Цинізм російських окупантів полягає ще й в тому, що, хоча було повідомлено про ядерні ризики від знеструмлення, вони цілу добу гаяли час, аби не допустити ремонтну бригаду і використати ситуацію проти України. Вигадували навіть про підключення ЧАЕС до електрики з Білорусі, що є технічно неможливим. А час був потрібен — станом на 9 березня, коли сталося знеструмлення ЧАЕС, було відомо про наявність пального для дизель-генераторів, до яких підключили всі об’єкти ЧАЕС, лише на дві доби.
Можливість дістатися до місця пошкодження ВЛ-750 у ремонтних бригад “Укренерго” з’явилася лише 10 березня. І аварію на одній із ділянок було ліквідовано. І навіть на нетривалий період з’явилося світло. Але… виявилося, що є і інші пошкодження, тож станом на 13 березня ремонтні роботи на ВЛ-750 Київська-ЧАЕС не завершені. Однак є інформація, що станція отримала додаткові обсяги дизельного пального.
Дехто із спеціалістів спочатку казав, що знеструмлення об’єктів ЧАЕС не створить якихось особливих радіаційних загроз. Навіть Держатомрегулювання в початковій довідці для МАГАТЕ заявило, що ризиків немає (фахівці з регулятора кажуть, що ці ризики з їхнього драфту з якоюсь незрозумілою метою прибрав тимчасовий очільник інспекції, якого призначили незадовго до початку війни). МАГАТЕ теж заспокоїло світ, що нічого критичного в ядерному тероризмі руських немає.
Але вже в наступній довідці 10 березня ДІЯРУ зазначило, що в разі повного знеструмлення об’єкту СВЯП-1, зокрема аварійного, при втраті працездатності системи вентиляції “можуть утворюватися вибухонебезпечні концентрації водню внаслідок реакції радіолізу”.
Водночас, оскільки дизельне паливо доставили (обсяги невідомі), а українські ремонтники отримали доступ до мереж (“Укренерго” деталей не повідомляє, але зазначає, що ремонтні роботи тривають), алармістські настрої поки що тримаємо при собі. Але маємо на увазі, що знеструмлення може привести до важкої аварії на одному з чорнобильських об’єктів, радіоактивна хмара від якого може зачепити не лише країни-агресори, а й Україну, і країни Європейського Союзу.
Також маємо на увазі, що ядерний терорист росія спроможна на будь-які провокації, що суперечать здоровому глузду, життю та здоров’ю власних громадян, не говорячи вже про Україну або країни Європи.
Наразі російські окупанти використовують Чорнобильську зону, яка межує з Білоруссю, як коридор для своїх військ, що підтягуються для наступу на Київ. Крім того, із території Республіки Білорусь через Чорнобильську зону відчуження продовжується постачання палива та інших матеріальних засобів для окупаційних військ. Там є інфраструктура і не стрілятимуть ЗСУ. На жаль.
Так само використовується й територія Запорізької АЕС. Де ситуація виглядає ще більш загрозливо, оскільки станція працююча, має опромінене ядерне паливо як в пристанційному сховищі (теж сухого типу), так і в реакторах, й у басейнах витримки на енергоблоках.
Що відбувається наразі на ЗАЕС?
Усі вже чули і бачили кадри як захоплювали ЗАЕС. Знають, що обороняли її лише нацгвардійці і що посилення охорони Запорізької АЕС не відбулося. Всупереч заяві міністра енергетики Германа Галущенка, який за пів доби до захоплення ЗАЕС розповідав на національному телемарафоні, що це неможливо і станцію охороняють ЗСУ.
Насправді ні. Дивна річ, але за кілька днів до початку війни та захоплення ЧАЕС і Зони відчуження тво президента “Енергоатома” Петро Котін теж розповідав усім ЗМІ, що в разі нападу росії все під контролем, і охорона усіх (!) АЕС, у тому числі Чорнобильської, належно посилена.
Як російська федерація знищувала периметр фізичної безпеки Запорізької АЕС, адміністративну будівлю та вела прицільний вогонь по енергоблоках найбільшої АЕС Європи, що спричинило велику пожежу, міг спостерігати весь світ — у мережі YouTube транслювалося зображення з камер спостереження. Внаслідок військових дій на ЗАЕС було знищено інфраструктуру Міжнародного навчального центру, який має три сучасні повномасштабні тренажери для підготовки ліцензованих операторів АЕС. Зруйнували навчальний комплекс із справжнім реактором і основним обладнанням реакторного відділення, який будували багато років, зокрема й за гроші Європейської комісії (проєкт Tacis). Стріляли з важкої зброї і по першому енергоблоку, і по пристанційному сховищу відпрацьованого ядерного палива. На шостому енергоблоці внаслідок обстрілу майданчика ЗАЕС російськими військовими пошкоджено маслосистему блочного трансформатора. Енергоблок виведено в аварійний ремонт, але в умовах окупації на майданчик складно завезти необхідне обладнання і відповідний вузькоспеціалізований ремонтний персонал. Додаткову загрозу становлять нерозірвані міни та снаряди, які залишилися після обстрілу російськими військовими. А ще було повідомлено, що заміновано узбережжя Каховського водосховища, з яким межує ЗАЕС.
Зараз Енергодар і ЗАЕС, як і Чорнобильська зона, — перевалочний пункт для військ окупанта. За даними місцевої влади, окупантів у місті близько пів тисячі, переважна більшість з них перебувають на атомній електростанції. А також близько 50 одиниць важкої техніки. Психологічний стан персоналу АЕС, який має щоразу проходити перевірку в рашистських орків, уявити собі важко.
Кілька днів тому на захоплену окупантом станцію прибули представники “Росатома” — десь 11 людей. Найчільніші з них — головний інженер Балаковської АЕС Олег Романенко та заступник головного інженера з ремонтів Ростовської АЕС Іван Малахов. Обидва раніше працювали на українських АЕС. За словами представника цієї групи, їх направили для оцінки ядерної та радіаційної безпеки після обстрілів і захоплення станції, а також надання допомоги з ремонтами. Але станція їхніх послуг не потребує — потребує виключно звільнення від окупантів. Тож більш реальною причиною їхньої появи називають відмову проукраїнського персоналу ЗАЕС співпрацювати із загарбниками. А ще, за інформацією працівників станції, цих осіб прислали, щоб перенаправити електроенергію, яку генерує ЗАЕС, на тимчасово окуповані рашистами Крим і Донбас. Наразі це технічно неможливо.
Чи(м) можна запобігти ситуації
Член Українського ядерного товариства Ольга Кошарна наголошує, що дії окупантів порушують одразу три Міжнародні Конвенції: статтю 2 Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму, статтю 7 Конвенції “Про фізичний захист ядерних матеріалів”, а також Міжнародну конвенцію про боротьбу із захопленням заручників, адже саме в заручниках окупанти утримують персонал ЧАЕС із першого дня війни. Це доводить, що росія — ядерний терорист. Вона зруйнувала міжнародний режим ядерно-радіаційної безпеки, який вибудовувався десятиріччями, у тому числі після аварії на ЧАЕС 1986 року. Зруйнувала загалом глобальну систему безпеки. Проте всі міжнародні організації, які опікувалися її створенням, як-от ООН, МАГАТЕ, лише висловлюють із цього приводу глибоке занепокоєння.
Наразі ми бачимо повну бездіяльність, чи навіть, як каже пані Кошарна, імпотентність світових організації, які могли б вжити заходів, що б дали бодай якісь гарантії ядерним об’єктам, що їх у цій війні не використовуватимуть для шантажу чи як розмінну монету. Інакше кажучи, дати окупантові по руках, якщо не плюнути в обличчя. Передусім йдеться про Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Але не для того росіяни багато десятирічь прикормлювали МАГАТЕ фінансуванням, вбудовуючи свої перевірені кадри в його оргструктуру, робочі групи, керівні органи, щоб воно в нинішній ситуації принаймні спромоглося назвати війну, що розв’язала росія проти України, війною. А тим більш вживати якісь заходів, спрямованих проти рф.
“Конфлікт” або “ситуація. Саме так у кожній своїй заяві очільник МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі називає щоденне вбивство українських дітей і мирного населення, зачистки житлових кварталів, мародерство, захоплення заручників та стрілянину по ядерних об’єктах. Адже окрім захоплення ЗАЕС і ЧАЕС рашистські орки двічі обстрілювали, зокрема і з градів, приміщення Харківського фізико-технічного інституту, де знаходиться ядерна установка “Джерело нейтронів”, заснована на підкритичній збірці. На початку війни 24 лютого оперативним персоналом установка була переведена в глибокий підкритичний стан і знаходиться у безпечному режимі, але ядерне паливо з установки не вилучено.
Два тижні знадобилося Ґроссі, щоб відірвати дупу з безпечного Відня та поїхати на перемовини з міністрами закордонних справ у не менш безпечну Туреччину. Де він не знайшов нічого кращого, аніж зайняти таку “нейтральну” — але насправді проросійську позицію, що вона обурила українського міністра закордонних справ.
За результатами переговорів Дмитро Кулеба повідомив, що на зустрічі в Анталії Києву запропонували провести тристоронні консультації з МАГАТЕ та … російським регулятором. “Я пану Гроссі, директору МАГАТЕ, сказав: “А з якого дива, перепрошую за свою дипломатичність, російський атомний регулятор братиме участь у консультаціях щодо української ядерної електростанції? Якщо ви принципові люди, якщо ви стоїте на захисті певних прав, то ви маєте сказати росіянам: “Киш. Вийшли за межі ядерних об’єктів, демілітаризували ядерні об’єкти і передали їх під контроль українських спеціалістів і спеціалістів МАГАТЕ”, — підбив підсумки невдалих перемовин український міністр. Справді, саме таку озвучену дипломатом позицію МАГАТЕ Україна очікувала понад два тижні. Але вочевидь марно. І навряд чи в Києві, куди Ґроссі нарешті заявив, що приїде, його позиція зміниться.
Що може зробити світова громадськість? Ольга Кошарна вважає, що треба не виказувати глибоке занепокоєння на словах, а душити санкціями, причому атомну її галузь теж. Наразі жодних санкцій проти “Росатома” не введено, попри широко відому інформацію, що захоплені українські АЕС росія вже позначила як сферу управління “Росатома”.
10 березня Білий дім вперше почав обговорювати можливість введення санкцій саме проти “Росатома”. Обговорювати зі своїми енергетиками, оцінюючи можливі наслідки для себе. Позиції розділилися. Оператори АЕС, як передає Bloomberg, вважають, що санкції недоречні, оскільки російський уран і його збагачення дешевше, ніж в інших країнах. Водночас Bloomberg зазначає, що з іншого боку санкції матимуть позитивний вплив на американські урановидобувні компанії — зокрема, Energy Fuels Inc. і Ur-Energy Inc. Крім того, уран є у Канади, Австралії і врешті-решт в України — хоча нам треба вкладатися в його видобуток, але саме ми маємо найбільші в Європі розвідані поклади урану. Нарешті і в операторів АЕС є запаси ядерного палива більш ніж на рік, а там або емір, або ішак… М’яко кажучи така позиція США дивує: адже за багатомільярдної підтримки України використовувати аргумент дешевших російських послуг — це виглядає дурнею, щоб не сказати, відвертим цинізмом. Може позиція зміниться після обстрілу сьогодні вночі Іраном консульства США.
Та навіть проблему дешевшого російського урану можна легко розв’язати, якби у США були сталеві (чи бодай якісь) “яйця”. Якби США розуміли, що війна в Україні — це не локальний військовий конфлікт, не захоплення членом ядерного клубу країни з розвиненою атомною енергетикою та наукою, а цілком ймовірний початок третьої світової війни.
Рішення є, причому навіть зі стратегічними дивідендами для атомної галузі самих США. Так, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар вважає, що за ядерний тероризм можна й заарештувати активи росатомівських структур, які володіють урановими родовищами не лише у рф. Адже Uranium One Inc., непряма дочірня компанія “Росатома”, яка веде розгалужену діяльність із видобутку та продажу уранової сировини, має активи й у США. Вона управляється російським “Техснабекспортом” (ТЕNЕХ), який має 25 контрактів на постачання уранової продукції до США на суму $6,5 млрд с горизонтом постачань до 2028 року.
Є й інші активи, є членства в різноманітних наукових центрах, на кшталт ITER, від виключення з яких суттєво постраждає (і може не пробачити ці страждання) російська наука. Але ЄС загалом ядерну тематику ігнорує, хоча й трохи переймається через радіаційні ризики.
Тобто варіанти санкцій проти “Росатому” є. Але спромоглася на них з усього цивілізованого світу лише Рада Європейської організації з ядерних досліджень (CERN), яка зупинила співпрацю з російською федерацією та її установами і на цьому етапі скасувала статус спостерігача для рф.
Час від часу хтось із російських політиканів самовпевнено заявляє, що в цій війні москва на захопленні Львова не зупиниться. Тож скільки ще ядерних реакторів у країнах ЄС має захопити безумний карлик, щоб США та Європа прокинулися і перейшли зі стану надзвичайного занепокоєння до реальних дій. Втім, можливий і інший варіант — коли хтось з окупантів вирішить знов постріляти по ядерних об’єктах. А від північно-східного вітру ніхто не застрахований.
Ілона ЗАЄЦЬ
Что скажете, Аноним?
[20:31 29 ноября]
[19:12 29 ноября]
[10:13 29 ноября]
19:00 29 ноября
18:50 29 ноября
18:40 29 ноября
18:10 29 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.