Віктор Янукович озброївся “своїм” генпрокурором

Він остаточно сформував силову вертикаль, позбувшись відносно чужого Олександра Медведька і призначивши генеральним прокурором свого кума Віктора Пшонку.

Пшонка ішов по життю разом з Януковичем. Після того, як в 1997-му Донецька область позбулася спадку Лазаренка в особі губернатора Сергія Полякова, і главою обласної адміністрації став Віктор Янукович, Пшонка піднявся до посади першого заступника прокурора області.

Ще через рік він очолить прокуратуру Донецької області — і працюватиме там доти, поки Янукович не перейде на посаду прем'єр-міністра. Разом з цим призначенням Пшонка стає заступником генерального прокурора.

Про те, наскільки близькі ці люди, свідчить ще одна деталь: Пшонка спільно з Януковичем навіть отримує в Києві квартиру від держави — в новому елітному будинку по Володимирській, 49-а.

Януковичу дісталося помешкання номер 100, Пшонці — 123.

Помаранчева революція стала для них спільним фіаско: Янукович іде з посади прем'єра, Пшонка — з посади заступника генерального.

Повторне призначення Януковича прем'єром в 2006 році — і знову Пшонка заступник генерального.

На парламентських виборах 2006-го син Пшонки Артем стає народним депутатом за списком Партії регіонів. Потреба в мандаті для Пшонки-молодшого стала зрозумілою, коли, за його ж власним зізнанням, після Майдану стосовно нього було порушено декілька кримінальних справ.

У 2010-му Віктора Януковича обирають президентом — і в нього виникає потреба підсилити свій вплив у прокуратурі, на чолі якої в спадок від Віктора Ющенка йому залишився Олександр Медведько.

Робиться двоходова комбінація. У Конституційному суді умовляють одного з суддів піти з посади, звільнивши крісло для Сергія Вінокурова, який працював першим заступником генерального. А на вакансію другої за впливовістю посади в прокуратурі приходить Віктор Пшонка.

Також в 2010 році його брат стає суддею новоствореного Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

І от тепер цей марафон кар'єрними сходами досягнув кінцевої мети: через вісім місяців після обрання Януковича президентом Пшонка став генеральним прокурором.

Між тим, Олександр Медведько до останнього сподівався втриматися на посаді.

Джерела у прокуратурі розповідають що за декілька днів до закінчення свого п'ятирічного терміну Медведько давав доручення підрозділам прокуратури готувати йому матеріали для виступу у Верховній Раді при представленні на другий термін генпрокурорства.

Медведьку не допомогло і те, що наприкінці 2009 — на початку 2010, коли ще не було відомо, хто стане президентом, він провернув рішення з легалізації відчуження резиденції “Межигір'я”.

За призначення Пшонки генеральним прокурором проголосували 292 депутати, серед яких 8 бютівців.

При чому наперед про намір підтримати Пшонку виступив лише один — Сергій Міщенко, який з нагоди такого свята вдягнув свою колишню прокурорську форму.

Розповідають, що зранку на засіданні фракції Міщенко взяв слово і сказав, що всупереч позиції фракції він як колишній прокурорський співробітник буде голосувати за Пшонку.

Своє рішення він пояснив тим, що Пшонка — найкраща із запропонованих кандидатур. Здається, стільки компліментів, скільки від БЮТівця Міщенка, Пшонка в цей день не почув навіть від своїх соратників по Партії регіонів. Виступ опозиціонера з трибуни ледь не змусив присутніх просльозитися:

— По-перше, Віктор Павлович Пшонка — це професіонал... По-друге, це — стабільність для тисячі працівників прокуратури і їх сімей, це дисципліна, порядність... І я можу сказати, що за якийсь час поза очі Віктора Павловича будуть називати “наш батько”.

Залишається лише нагадати, що це той самий Пшонка, який підписував подання на арешт фігурантів справи “РосУкрЕнерго”

Серед решти семи БЮТівців, які голосували за Пшонку — вже відомі Васадзе, Буряк і Баграєв. Попри неодноразову підтримку коаліції цими людьми, Тимошенко досі не виключила їх із фракції. Чого тут більше — сентиментів чи страху залишитися без спонсорів — незрозуміло.

— Це абсурд! Як опозиція може брати відповідальність за генерального прокурора? — обурювався в кулуарах Роман Зварич.

Але так само дивно виглядала поведінка нашоукраїнців-опозиціонерів — віце-прем'єра “тіньового уряду” Юрія Кармазина, а також опозиційного міністра внутрішніх справ Геннадія Москаля, які також проголосували за Пшонку.

Однак кожен депутат-опозиціонер знаходив нове і нове виправдання своєму алогічному кроку.

— Ви не розумієте ситуацію всередині прокуратури, тому у вас таке спрощене сприйняття! Там іде справжня війна за сфери впливу між “газовою групою” і “групою металургів”, — загадками пояснював свою позицію Кармазин.

Він навіть визнав, що декілька років тому вимагав притягнути Пшонку до кримінальної відповідальності за дії на посаді прокурора Донецької області.

— Але все то такі дрібниці порівняно з тим, що відбувається сьогодні в прокуратурі! Та і термін давності по тим епізодам сплив, — знизував плечима Кармазин.

Призначення генеральним прокурором вірної людини Віктора Януковича вимагало від Пшонки реверансу для групи Ахметова — другого мажоритарного акціонера нинішньої влади.

Свою діяльність на посаді новий генеральний почав з призначення Рената Кузьміна своїм першим заступником. Також було звільнено Віктора Кудрявцева, який колись вважався людиною Медведчука, а сьогодні так і не став своїм для “донецьких”.

Інші кадрові рішення на зборах колективу генпрокуратури Пшонка обіцяв оголосити у вівторок, коли до Києва викликають прокурорів областей. Тоді Пшонка має сказати, хто із заступників вестиме які напрямки роботи.

Головна інтрига — що буде входити до переліку повноважень Кузьміна. Досі він був куратором Управління з розслідування особливо важливих справ — через нього проходив весь резонансний кримінал, починаючи зі справи Гонгадзе і закінчуючи справами проти членів команди Тимошенко.

Але окремо від Кузьміна жило головне слідче управління прокуратури, яке здійснює нагляд над слідством в областях. Його куратором був Віктор Щоткін — вірна людина Медведька. Тепер, коли попередній генпрокурор у відставці, амбіції Кузьміна — взяти під себе і цей підрозділ.

Після призначення Пшонки ображеним залишається ще один донецький — Геннадій Васильєв. Після обрання Януковича президентом він погодився на посаду заступника глави адміністрації президента з прицілом повернутися в крісло генерального прокурора.

В очікуванні цієї події Васильєв досі не склав повноваження депутата, тобто більше ніж півроку є сумісником і порушником Конституції. Васильєв тримав це крісло для підстраховки — щоб було куди повернутися, якщо не вдасться стати генеральним.

Тепер інтрига розв'язалася. Враховуючи близькі стосунки Пшонки і Януковича, здатність Васильєва бути куратором над новим генеральним прокурором викликає великий сумнів.

Джерела розповідають, що в пошуках втішного призу для Васильєва розглядають декілька варіантів. Наприклад, призначити його брата Олександра — також депутата від Партії регіонів — до податкової адміністрації. Або самого Васильєва губернатором в одній з областей, де Партія регіонів на місцевих виборах показала негідний результат.

Питання лише, чи захоче сам Васильєв змінити столицю на провінцію.

Віктор ЧИВОКУНЯ