Держава активно стимулює бізнес відновлювати роботу, а там, де це неможливо, — переїжджати у більш безпечні регіони.
За даними Міністерства економіки, до 12 квітня із зони бойових дій евакуювали понад 300 підприємств, з яких 121 вже відновило роботу на новому місці.
Одним із таких підприємств є компанія “Матролюкс” — лідер на ринку України з виробництва та дистрибуції ортопедичних матраців.
До війни частка компанії на українському ринку становила 35-38%. Виробництво розташоване в Дніпрі, а потужності дозволяють виготовляти близько 4 тис матраців на добу.
Російських військових у Дніпрі немає, але місто час від часу обстрілюють ракетами. Близькість до зони активних бойових дій, крім фізичної небезпеки, створює проблеми з логістикою, сировиною та ринком збуту.
Тому в компанії вирішили перенести частину виробництва до Львова. Наразі вже перевезли обладнання для однієї лінії з виробництва матраців — це чверть потужності заводу.
З якими труднощами зіткнулися менеджери “Матролюкса” при перевезенні виробництва, які переваги отримали та як львівська влада заохочує великий бізнес залишатися в регіоні?
Складнощі переїзду
Компанія “Матролюкс” зупинила виробництво одразу після початку війни. Тоді ж почали роздавати наявні на складах у Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Вінниці та Дніпрі матраци для бомбосховищ та лікарень.
Поступово матраци закінчувалися, а попит на них зростав. Особливо в тих областях, куди люди переїжджали з територій, охоплених бойовими діями. Тому через деякий час вирішили відновити виробництво в Дніпрі.
“Пояснили працівникам, кому потрібні матраци. Уже через день люди вийшли на роботу, і ми відновили виробництво”, — розповідає виконавчий директор компанії Дмитро Шамін.
Проте у воєнних умовах повернути старі масштаби виробництва виявилося непросто.
Більшу частину матеріалів для виготовлення матраців компанія імпортувала з ЄС, а під час війни їх доставка до Дніпра подорожчала і вимагала більше часу, ніж у мирний час.
Через це компанія вирішила перенести частину виробництва на захід України.
На подану до Міністерства економіки заявку з релокації оперативно відгукнулися представники Львівської військової адміністрації і запропонували допомогу.
“Транспортна розв'язка, логістичні центри, кількість людей і чуйність обласної військової адміністрації — напевно, усе це вплинуло на вибір”, — каже Шамін.
До війни “Матролюкс” мала близько 4 тис дилерів, тож у Львові був регіональний склад. Компанія домовилася з місцевими дилерами про розширення площ, і сюди вирішили перевезти обладнання для виробництва.
“Приміщення підходило, оскільки основними факторами для нас були достатня потужність електрики, рампа (похилий заїзд для вантажівок — ЕП) та зручний під'їзд великогабаритного транспорту”, — зазначає менеджер.
Демонтаж та завантаження обладнання тривав три тижні. Спочатку відвантажили обладнання для виробництва топерів — тонких матраців. Саме вони найбільш популярні серед вимушено переміщених людей та волонтерів.
“Транспорт шукали через знайомих та волонтерів. У перший тиждень ціни були просто космічні: і 40, і 50 тисяч гривень (рейс однієї вантажівки з Дніпра до Львова — ЕП). За два-три тижні ціни пішли на спад, стабілізувалася ситуація з пальним”, — пояснює виконавчий директор компанії.
Багато часу пішло на переїзд. У перші тижні війни з центру на захід України одна вантажівка могла їхати три-чотири дні. Логістику компанія організовувала самостійно, хоча підприємствам, що вирішили евакуюватися, допомагають “Укрзалізниця” та “Укрпошта”.
Через тиждень після переїзду компанія запустила цех з виробництва тонких матраців на новому місці.
Монтаж іншого обладнання триває. Запустити всю виробничу лінію у Львові планують до кінця квітня. Ще кілька місяців, прогнозує Шамін, піде на пошук та навчання фахівців, щоб вийти на рівень плану.
Одна з найбільших проблем для релокованого бізнесу — пошук житла для працівників. Навіть малим компаніям важко розселити персонал, тож компанія вирішила набрати співробітників у Львові.
З Дніпра до Львова переїхали 20 сімей працівників, яких уже забезпечили житлом. Вони допомагають налаштовувати виробництво, зараз це основна робоча група.
Джерело: “Матролюкс”
Загалом у Львові планують створити близько 200 робочих місць. Це лише п’ята частина від загальної довоєнної чисельності персоналу компанії.
Здебільшого на виробництві потрібні майстри з пошиття. Проблем з кадрами немає. Навпаки — багато людей шукають роботу.
“Ті працівники з Дніпра, які хотіли переїхати, уже переїхали. Інші залишилися в Дніпрі. Ми не плануємо там повністю закривати завод”, — ділиться планами виконавчий директор “Матролюкса”.
Він додає, що релокація ще триває, тож загальну суму, витрачену на переїзд, підраховувати рано.
Ближче до кордонів ЄС
“Матролюкс” працює і на експорт. Раніше частину продукції експортували морем. Після блокади портів частину вантажів компанія перевозить автомобільним транспортом через Болгарію та Польщу.
“У Львові немає проблем з експортом. Працюємо з країнами Балтії, Румунією, країнами Західної Європи. Такими темпами і з такою підтримкою за рік вийдемо на світовий ринок”, — переконаний Шамін.
Крім того, захід України є одним з найбільших споживачів продукції компанії, і ця тенденція зберігатиметься.
Близькість до кордонів ЄС страхує компанію від проблем з доставкою сировини та відвантаженням продукції у разі ескалації. Рідна для підприємців Дніпропетровська область межує з чотирма областями, у яких ідуть бої.
“У нас були товари, для виготовлення яких ми купували сировину в ЄС. Наразі ми не можемо оплачувати рахунки у валюті, тому є деякі складнощі. Є залишки, але так не може тривати довго.
Сподіваємося на швидке вирішення ситуації, шукаємо альтернативи. Деякі компоненти знайшли тут, на Львівщині, замінили імпортні складові на українські. Усі готові надавати лояльні умови”, — зазначає Шамін.
Підтримка місцевої влади
Влада Львівщини залучає великий бізнес з охоплених війною регіонів за допомогою фінансових стимулів.
“Люди, які працюють у відділі економічного розвитку Львівської адміністрації, швидко реагують на наші запити і вирішують питання навіть через місяць після переїзду.
Наприклад, ми дуже швидко закрили питання з пошуком співробітників. Багато питань у процесі вирішення, але вони 24/7 на зв’язку, оперативно надають інформацію від держави”, — розповідає виконавчий директор.
Джерело: Матролюкс
Підприємців Львівська обласна ВЦА залучає не лише словом, а й грішми.
Якщо релоковані виробничі підприємства перереєструються на території області, то отримають з місцевого бюджету 100 тис грн безповоротної допомоги. Ще стільки ж бізнес отримає за створення 20 робочих місць.
Підприємства легкої, харчової та машинобудівної галузей можуть отримати 500 тис грн на закупівлю обладнання, якщо створять не менше п’яти робочих місць.
Претендувати на отримання допомоги може й “Матролюкс”, яка планує створити у Львові понад 200 робочих місць. Однак підприємство ще не подавало заявку на участь у програмі.
“Передусім хочемо отримати приміщення в оренду за більш привабливими цінами за програмою для релокованих підприємств. В інших державних програмах ми ще не брали участі”, — каже Шамін.
Знайти вільні виробничі приміщення можна на спеціальній платформі, яку недавно запустило ДП “Прозорро.Продажі”. На маркетплейсі будь-хто може безплатно розмістити оголошення про вільні приміщення, а кожна компанія, яка потребує релокації, може знайти пропозицію і подати заявку.
Влада Львівщини очікує, що релоковані підприємства створять у регіоні понад 2,5 тис робочих місць. Для підтримки такого бізнесу виділили 50 млн грн.
Після війни “Матролюкс” планує зберегти виробництво матраців у Львові та Дніпрі. ”Пізніше плануємо докупити обладнання замість того, яке забрали до Львова, і доукомплектувати виробництво в Дніпрі”, — пояснює Шамін.
Володимир РИХЛІЦЬКИЙ
Что скажете, Аноним?
[17:10 27 ноября]
[13:15 27 ноября]
17:50 27 ноября
17:40 27 ноября
17:00 27 ноября
16:50 27 ноября
16:40 27 ноября
16:30 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.