Відновлення видобутку бурого вугілля, схоже, не за горами

Що це може дати Україні? Як мінімум — скорочення обсягів закупівлі надзвичайно дорогого на сьогодні закордонного газу, відновлення видобутку бурого вугілля, розбудову та модернізацію вітчизняного вуглевидобувного комплексу та загалом забезпечення роботою тисяч наших громадян. За повідомленням сайту Кабінету Міністрів України, внаслідок впровадження на об’єктах теплоенергетики технологій водовугільного палива та будівництва заводів газифікації вугілля планується досягти щорічного заміщення вітчизняним вугіллям близько 4 мільярдів кубометрів природного газу, створити лише на об’єктах інвестування нові робочі місця для 2020 осіб, щорічно економити валютні кошти в середньому до 1,5 млрд. дол. США та забезпечити стабільний ринок збуту до 10 млн. тонн вугілля щорічно.

Фактично ж відправною точкою у відродженні Олександрійського буровугільного комплексу стало підписання в березні минулого року керівництвом ДП “Олександріярозрізобуд” спільно з Кіровоградською ОДА рамкової угоди з китайською корпорацією Chіna Coal Technology and Engіneerіng Group (CCTEG) про співпрацю в галузі видобування бурого вугілля. Зазначалося, що фінансувати цей проект китайська сторона буде під державні гарантії. Обсяг прогнозованих інвестицій становить приблизно 300 мільйонів доларів.

Фахівці китайської компанії провели хімічний аналіз олександрійського бурого вугілля та нібито визначили шляхи його подальшого використання. У планах — будівництво заводу з виробництва паливних гранул та з газифікації бурого вугілля для потреб житлово-комунального господарства.

Наскільки оптимістичним і результативним буде розвиток подій — покаже час. А поки що навіть таке “світло в кінці тунелю” стало для жителів шахтарської Олександрії особливо радісною звісткою. Адже протягом кількох останніх років місцевий буровугільний комплекс перебував, що називається, у справжньому загоні.

Попри постійну напругу в енергетичному секторі, величезні ціни на газ та електроенергію, буре вугілля чомусь постійно опинялося поза полем зору міністерств і відомств та приватних інвесторів. Незначні потуги то на рівні обласної влади, то на рівні окремого міністерства до конкретних результатів так і не приводили. Нічого позитивного не дало й розділення комплексу на окремі підприємства, передача в оренду та приватизація окремих із них, і повернення деяких до відання держави. Єдиним гарантованим результатом усіх потуг були хіба що спалахи соціальної напруги в регіоні. Адже тисячі людей опинилися на вулиці. Понад те, їм заборгували значні обсяги заробітної плати, що не виплачувалася роками. Пізніше до цього додалися ще й проблеми виходу цих людей на пенсію.

Торік зрушити з місця камінь, точніше — брикет спотикання, взялася облдержадміністрація. Створили робочу групу з представників трудового колективу, органів місцевого самоврядування, територіальної державної інспекції праці в області, головних управлінь промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, статистики, Пенсійного фонду в області, юристів ОДА.

На жаль, конструктивного діалогу з трудовим колективом поки що не вийшло. Звільнених працівників не влаштовує відмітка про їх звільнення з підприємства у трудових книжках січнем 2007 року. Також колектив відмовляється вирішувати питання у судовому порядку та вимагає внесення змін до наказів Мінвуглепрому від 2007 року, відповідно до яких майно розрізу “Морозівський” було повернуто з оренди, а соціальні гарантії працівників не були передбачені жодним чином. Колишні працівники вимагають компенсацію за час вимушеного прогулу за період з січня 2007 року по нинішній час. За підрахунками представників колективу (не підтвердженими відповідними бухгалтерськими документами), сума компенсації має становити близько 10 млн. грн. Також представники колективу вимагають компенсації моральної шкоди у розмірі 1 млн. грн. кожному працівникові.

Чи вправі люди це вимагати? Мабуть, справедливу відповідь може дати тільки той, хто, добросовісно відпрацювавши належне, місяцями, навіть — роками, не отримував зароблене. Хто на невизначений період залишився без роботи і втратив можливість її отримати (трудові книжки лежать у роботодавця), хто не може вийти на заслужений відпочинок. Хто не міг належним чином одягати та годувати своїх дітей, лікуватися, врешті — просто гідно жити...

Ситуацію вдалося докорінно змінити тільки останнім часом завдяки принциповій позиції вже колишнього голови Кіровоградської ОДА Сергія Ларіна. Зважаючи на важливість відновлення вуглевидобутку на Кіровоградщині, особливо її соціальну складову, а також економічну привабливість комплексної переробки бурого вугілля, питання визнали для області стратегічно важливим. Основне завдання, яке поставила перед собою обласна влада, — привернути увагу до вугільного потенціалу в найвищих владних коридорах, а також — не тільки вітчизняних, а й іноземних інвесторів.

У вересні 2012 року відбулася зустріч із вищезазначених питань з міністром енергетики та вугільної промисловості України Юрієм Бойком, за участі міського голови Олександрії Степана Цап’юка і народного депутата Віктора Турманова. Міністр нібито доручив керівникам департаментів міністерства знайти шляхи вирішення наявних проблемних питань буровугільного комплексу області. У тому числі — створити комісію з інвентаризації заборгованості у заробітній платі, впорядкування записів у трудових книжках колишніх працівників.

Нині розробляється загальнодержавна програма розвитку вугільної промисловості до 2030 року. У програмі, за ініціативи Кіровоградської облдержадміністрації, якою розроблено та погоджено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми відродження та розвитку Олександрійського буровугільного комплексу на період до 2015 року”, мають бути враховані можливості та перспективи його розвитку.

Ще близько 281 мільйона тонн вугілля можуть дати резервні ділянки шляхом розробки шахтним способом, майже 140 млн. тонн шляхом розробки відкритим способом. Перспективні ділянки для подальшої розвідки можуть дати ще майже 160 млн. тонн.

Тим часом на розрізі “Костянтинівський” ДП “Трест “Олександріярозрізобуд”, єдиному на сьогодні, про перспективи відновлення та розвитку якого можна вести мову, за роки простою накопичилося чимало технічних та технологічних проблем. Сам розріз опинився під 30-метровою товщею води. Гірничошахтне та технологічне обладнання потребує капітального та поточного ремонтів, а автобульдозерна техніка — повної заміни. Адже видобуток вугілля не проводиться тут з 2008 року.

З метою відновлення функціонування розрізу обласна державна адміністрація звернулася до Міненерговугілля з проханням розглянути можливість забезпечення належного фінансування підприємства для проведення робіт з відкачування води та демонтажу обладнання із зони затоплення у 2012 році, а також передбачити необхідні кошти на зазначені цілі на 2013 рік.

Паралельно почала розгортатися робота щодо пошуку зовнішніх інвесторів. У березні 2012 року під час візиту української делегації до Китайської Народної Республіки досягнуто домовленості з корпорацією Chіna Coal Technology and Engіneerіng Group Corporatіon (CCTEG) щодо можливості відродження буровугільного комплексу Кіровоградської області та будівництва ТЕС за рахунок залучення товарного кредиту під державні гарантії.

Хто і як розв’язуватиме буровугільну проблему після рокіровки урядовців, покаже час. А він, як завжди, невблаганний.

Тим часом олександрійським вугіллям вже зацікавилися й інші інвестори. Зокрема, запит про стан буровугільного комплексу надійшов від корпорації “VS Energy Іnternatіonal Ukraіne”.

Отримання запитів із проханням підготувати інформацію як про самі родовища, так і про фінансово-господарську ситуацію на комплексі підтвердили ДП “Трест “Олександріярозрізобуд” та управління економіки Олександрійської міськради.

Реальний стан

Видобуток бурого вугілля припинено. Розрізи “Костянтинівський” і “Морозівський” затоплено. Існує значна заборгованість із виплати заробітної плати та перед бюджетом Пенсійного фонду по ДП “Трест “Олександріярозрізобуд”, ЗАТ “Енерговугілля” і ТОВ ІВОК “Експлерент”.

Факт

Трудові книжки сотень колишніх працівників роками зберігаються в ліквідаційній комісії ДХК “Олександріявугілля”.

Факт

Станом на 10 вересня 2012 року заборгованість із заробітної плати на ДП “Трест “Олександріярозрізобуд” становила 1,6 млн. грн. (без нарахувань).

Довідково

На території Кіровоградської області знаходиться 12 родовищ бурого вугілля, що входять до Олександрійського та Ватутінського геолого-промислових районів Дніпровського буровугільного басейну.

Балансові запаси бурого вугілля становлять 750,6 млн. тонн.

У т. ч.: розріз “Морозівський” — 15,3 млн. тонн;

розріз “Костянтинівський” — 45 млн. тонн;

розріз “Протопопівський” — 6,7 млн. тонн.

Петро МЕЛЬНИК