Вбити дракона з кількома головами

 Якщо рахувати лише легальні копії, з “1С” працюють близько 70% українських бізнесів, каже Віталій Блажко, директор полтавської IT Grand, що спеціалізується на автоматизації підприємств.

Для порівняння, інший надпопулярний російський софт — CRM-система “Бітрікс24” — до війни захопила лише третину українського ринку. Із 2007-го вони з “1С” — одне ціле, два великих російських розробника ПЗ злили бізнеси в спільне підприємство. На початку 2022-го російський Forbes оцінив “1С—Бітрікс” у $2,7 млрд.

Стратегія домінування
Як “1С” вдалося домінувати в Україні? Так склалися зірки. “1С—Бухгалтерія” — перший популярний продукт компанії, яку засновник Борис Нуралієв створив у 1991-му. Було складне податкове законодавство, але не було великого вибору заточених суто під нього облікових програм.

Перші версії “1С” потрібно було завантажувати на комп’ютер “із коробки”, хмарні рішення з’явилися у 2010-х. Наразі в лінійці десятки взаємопов’язаних продуктів не лише для бухгалтерського, а й для управлінського обліку. “Це дракон із кількома головами”, — каже співзасновник стартапу Saldo Apps Радомир Новкович. Навіть якщо компанія користується іншими системами автоматизації, звітність для податкової бухгалтери все одно готують у “1С”.

Нуралієв підсадив ринок на свою програму завдяки системі дистрибуції з близько 10 000 дилерів у двох десятках країн. Замість “1С” її продукти продавали партнери, що отримували 50—55% знижки на ліцензію.

“У дев’яностих це була чудова можливість створювати свій малий бізнес”, — каже Новкович. Із предметом він знайомий не в теорії — 13 років був співвласником одеського “1С”-франчайзі “Хвоя Інтегра” та працював продакт-менеджером московської штаб-квартири “1С”. Наразі в Україні налічується близько 500 партнерів, свідчить статистика Спілки автоматизаторів бізнесу.

Інтерес партнера — не стільки в тому, щоб продати ліцензію на софт, скільки впровадити його та навчити співробітників клієнта. Мінімальна вартість для мікробізнесу $500, для компанії на 10—20 працівників — від $1000, каже Блажко.

“Максимуму немає”, — додає він. “1С” — система-конструктор, побудована навколо ядра, окремі модулі можна докуповувати та дописувати до нескінченності. Цим теж займаються партнери. На перших порах поріг входу в “1С”-розробку був досить низьким, каже Новкович. Код писався кирилицею, щось змінити під себе всередині програми могли навіть звичайні користувачі. Тепер потрібен штат програмістів.

Фактори, що дозволили зіркам “зійтися” у 1990-х, уже неактуальні, впевнений Новкович. На третій місяць війни попит на “1С”-розробників впав буквально до нуля, свідчить статистика DOU. Це значить, що українські підприємці масово відмовилися від ПЗ, яким володіє країна-агресор? Не зовсім.

Де шукати вбивцю “1С”

“Більшість компаній розуміють, що це токсичний софт”, — каже Щербатенко. Флагманський продукт IT-Enterprise — однойменна ERP-система для великої промисловості. Серед клієнтів — Roshen, Interpipe, МХП та “Укрпошта”. 3 2015-го компанія розвиває бухгалтерську альтернативу “1С” для малого й середнього бізнесу Master. З початку війни попит зріс: на початку року у системі було близько 15 000 користувачів, зараз — понад 25 000.

“Постійно виходять “вбивці “1С””, але я в це все слабо вірю”, — каже співзасновник стартапу з автоматизації бізнес-процесів Finmap Олександр Соловей. Систему розробляли десятки років, тому повних альтернатив на пострадянському просторі не існує, впевнений він. Інша справа, що й потреби бізнесу змінилися з часів 1990-х.

Одеський виробник металевих канатів та дроту “Стальканат” почав міграцію з “1С” ще у 2017-му. “Ми вже насторожено дивилися на Росію”, — каже фінансовий директор компанії Андрій Муксимов. Проте країна походження — не єдина проблема. “1С” з кількома кастомізованими модулями закривала лише бухгалтерію, а бізнесу потрібно було оцифрувати виробничий облік.

Впровадження німецької SAP на “Стальканаті” провалилося в 2009-му, другу спробу зробили з українським продуктом. Сукупні витрати на перехід дійшли до $1 млн, підраховує Муксимов, черговий етап — на паузі через війну. Але й те, що вже встигли зробити, окупається — вдалося уникнути щонайменше 8 млн грн втраченого прибутку.

Перехід на ERP від SAP, IT-Enterprise, Microsoft, Oracle та інших — процес довгий та недешевий. Та малому й середньому бізнесу це і не потрібно. Бухгалтерія щільно прив’язана до законодавства, тут є українські альтернативи: онлайн-сервіси Dilovod, Bookkeeper та інші.

Управлінський облік простіше закривати глобальними хмарними сервісами, заточеними під конкретну індустрію, ділиться рецептом Новкович. Приклад — нью-йоркська платформа для автоматизації барбершопів Squire з понад 2000 клієнтів. У липні 2021-го стартап, що підняв $60 млн від Tiger Global, оцінили в $750 млн. Аналог для ресторанного бізнесу — створена в Дніпрі українська POS-система Poster.

Які темпи переходу? За 15 днів IT Grand отримав понад 30 заявок на міграцію з “1С”, підраховує Блажко. “Якась кількість компаній продовжуватиме користуватися нею й через 10 років”, — каже Новкович. Його оптимістичний сценарій — планомірне зменшення користувачів “1C” на 20% щороку.

Що таке “1С”

Система бухгалтерського, податкового, управлінського обліку та керування підприємством, розроблена російською компанією “1С”. Набула великої популярності у Росії, Білорусі, Україні а також деяких інших країнах із початку 1990-х років. За 30 років компанія розробила лінійку продуктів у різних напрямках. Найпопулярніші — “1С—Бухгалтерія”, “1С—Підприємство”.