Урядове стимулювання економіки: двері зачиняються?

Одним із засобів подолання економічної кризи є стимулювання внутрішнього попиту та підтримка національного виробника.

Нинішній уряд, як і попередній, каже, що робить ставку саме на ці чинники. Ще під час передвиборної компанії Віктор Янукович заявив, що переорієнтація продукції на внутрішні ринки — головне завдання для експортно-орієнтованої України.

Певні кроки у цьому напрямку робляться. Підтримку обіцяють, зокрема, виробникам автобусів. Очікується, що до чемпіонату “Євро-2012” автопарки міст, в яких проходитимуть змагання, куплять 2 тисячі автобусів. На їх придбання планують витратити 300-400 мільйонів гривень.

Уряд запевняє, що купить автобуси саме українського виробництва. На замовлення претендують Львівський автобусний завод, Запорізький автомобільний завод, корпорації “Богдан” та “Еталон”.

Очікують на допомогу і виробники автомобілів.

Попередня влада їм допомогла. У лютому 2009 року був прийнятий закон щодо боротьби з кризою, який передбачив введення тимчасової цільової 13-відсоткової надбавки до імпортного мита на низку товарів, у тому числі — на авто.

Нинішній уряд теж обіцяє сприяння. Прем'єр-міністр Микола Азаров зазначив, що потрібно чітко встановити законом, “що таке вітчизняний автомобіль і приходити на допомогу тим, хто його хоче купити, і тим, хто його усередині країни виробляє”.

Те саме кажуть і у Мінпромполітики. “Для урегулювання ситуації в автопромі необхідно чітко визначити поняття “вітчизняний виробник”, “національний виробник”, “продукція вітчизняного виробництва” та закріпити їх документально”, — наголосив заступник міністра Віталій Немилостивий.

Щоправда, самі виробники хотіли б більшого. Скажімо, аби уряд, подібно до сусідів, заборонив за бюджетні кошти купувати іноземну техніку.

Тимчасом замовлення від держави вже пощастило отримати “Чорноморському суднобудівному заводу”, контрольованому “Смарт-холдингом” бізнесмена Вадима Новинського. У грудні 2009 року він переміг у конкурсі Міністерства оборони з вибору виконавця замовлення на будівництво корветів.

Передбачається, що до 2026 року буде побудовано десять кораблів такого типу. На перший потрібно 3 мільярди гривень, а на всі — 10-25 мільярдів гривень.

Однак експерти сумніваються, що держава зможе знайти такі кошти. Мовляв, тоді на будівництво корветів має піти чи не увесь військовий бюджет, призначений для закупівлі і модернізації озброєнь, а інші програми залишаться без фінансування.

Традиційно через неритмічність виділення коштів на оборонні проекти терміни їх виконання зриваються. Недарма в умовах конкурсу була прописана можливість переможця фінансувати виконання робіт самотужки протягом півроку.

Свій до свого не спішить

Таким чином, влада підтримує національного виробника переважно на словах. Попередній уряд опоненти критикували за придбання електричок виробництва Кореї, а не вітчизняного “Луганськтепловозу”. Нинішній уряд нічим не кращий.

Зокрема, він готовий купити 2 тисячі російських комбайнів, якщо Москва надасть на це кредит. Мовляв, “Ростсельмаш” при цьому “активно інвестуватиме у створення робочих місць в Україні і розвиватиме кооперацію”. До 15% комплектації для всього свого виробництва компанія купує в українських виробників.

Тимчасом сама Росія запровадила 15-відсоткове ввізне мито на сільгосптехніку, а Білорусь ще з 1 січня 2008 року заборонила імпорт машин, аналоги яких виробляються у країні.

Не поспішають завалювати замовленнями вітчизняних виробників і державні підприємства. Так, із 100 вагонів, які на 1,39 мільярда гривень планує закупити “Київський метрополітен”, вітчизняного виробництва буде лише чверть. Левову частку, 75 вагонів, за тендером побудує для Києва російський “Вагонмаш”.

Тривалий час українські вагонобудівні заводи сподівалися на замовлення від “Укрзалізниці”, але за весь 2009 рік вона не придбала жодного нового вагона.

Не дочекавшись, коли підприємство затвердить фінансовий план на 2010 рік, заводи, вдвічі знизивши ціну на вантажні вагони, зуміли отримати замовлення від Росії, Білорусі та Казахстану. Виробники запевняють, що потужності завантажені, тому узяти нові замовлення найближчими місяцями, мабуть, не вийде.

Щоправда, зі свого боку, “Київський метрополітен” та “Укрзалізниця” не задоволені роботою вітчизняних підприємств.

Начальник метрополітену Петро Мірошников запевняє, що українські вагони метро мають чимало недоліків у системі вентиляції та зачинення дверей. А за словами гендиректора “Укрзалізниці” Михайла Костюка, залізниці довелося підвищити свої вимоги до якості.

“Це нонсенс, коли відремонтований рухомий склад через два-три місяці знову потребує ремонту. Якось ми отримали нові пасажирські вагони вітчизняного виробника, а через місяць вийшла з ладу ходова частина”, — розповідає він.

Закордон не допоможе?

Прискорити оздоровлення економіки в умовах скорочення внутрішнього попиту можна через істотне розширення зовнішньої торгівлі. За словами експертів, у європейському бізнесі-циклі відновлення починається саме з експорту.

Існує думка, що через зменшення доходів населення і компаній внутрішній попит, на відміну від експорту, українську економіку навряд чи підтримає.

Старший економіст представництва Світового банку в Україні Руслан Піонтковський заявив, що у 2010 році стрімкого відновлення внутрішнього попиту в Україні не буде. Економічне зростання більше залежатиме від попиту на зовнішніх ринках. За прогнозами банку, зростання ВВП в Україні у 2010 році складе 2,5%.

Втім, сподіватися лише на експорт таки не варто. Це вже усвідомив Китай, коли Захід став споживати менше його продукції. Влада узялася переорієнтовувати економіку на внутрішній попит. Вона намагається підвищити його за рахунок збільшення державних витрат на соціальні потреби та інфраструктуру.

Розширювати внутрішній попит закликають світ і США. Мовляв, годі розраховувати на Америку як на бездонного споживача.

Міністр фінансів США Тімоті Гайтнер зазначив, що ринки, які розвиваються, і економіки з великим позитивним торгівельним сальдо повинні спрямовувати зусилля на збільшення внутрішнього попиту і зменшення залежності від експорту.

В ідеалі ж для зростання економіки необхідне як збереження внутрішнього попиту, так і поліпшення позицій на зовнішніх ринках.

Андрій МУРАВСЬКИЙ