Україна втратила вплив на ЄБРР

Більше десяти років Україна призначала одного з директорів-розпорядників Європейського банку реконструкції та розвитку.

Кілька днів тому Київ втратив цю можливість.

Неофіційні коментатори або покладають відповідальність на останнього з українських директорів ЄБРР Ігоря Подолєва, або бачать недоробку Мінфіну.

“Україна раз на два роки призначала представника до Ради директорів ЄБРР як акціонер і другий після РФ одержувач кредитів банку. Цей директор у Лондоні лобіює наші інтереси. Це не виборна посада — людину призначає уряд. Днями відбулася епохальна подія: Київ нікого не призначив”, — повідомило джерело “”ЕП” в Кабміні.

За його словами, винним у цій ситуації є не ЄБРР, а саме українська сторона. Чиновники чи то забули подати кандидатуру, то чи не подали її вчасно. У підсумку, інтереси України тепер представлятиме директор від Швейцарії.

Хоча думки про те, хто тепер представлятиме інтереси України різняться.

“Замість представника України на зустрічі в Астані до Ради директорів був обраний представник Туреччини. Проблема ще в тому, що розпалася наша група. Румунія не проголосувала за Україну”, — розповіло джерело в Міністерстві закордонних справ.

Дипломат зазначив, що для України це колосальна політична поразка. “Це була єдина позиція, яка дозволяла хоч якось впливати на міжнародні потоки капіталу. Втрата місця в раді директорів може призвести до того, що Єгипет, Туреччина та інші країни будуть отримувати більші обсяги позик”, — підкреслив він.

Представник Кабміну вважає, що втрата впливу на ЄБРР шкодить міжнародному іміджу держави. “Це скандал. Просто в голові не вкладається. У ЄБРР приголомшені, збираються писати листа, щоб запитати, як ми могли таке допустити”, — сказав він.

З такими висновками не погодився співробітник представництва одного з міжнародних інвестиційних банків. “Ситуацію надмірно драматизують. Політично це неприємно, але на практиці для України неважливо, чи буде у нас власний директор. ЄБРР як давав гроші, так і буде давати”, — вважає він.

За словами інших експертів, до втрати позиції директора-розпорядника призвели недоробки української сторони: колишнього директора ЄБРР з групи України, Румунії, Грузії, Молдови та Вірменії Ігоря Подолєва і керівництва Мінфіну, яке є відповідальним за утримання цієї стратегічної позиції.

“Там багато причин. Одна з них — позиція Подолєва. Йому потрібно було знайти альтернативу, але цього ніхто не зробив. Проте це не годівниця для кого-то, це представницька позиція, яка повинна займатися на ротаційній основі. Не можна свої інтереси ставити вище державних”, — зазначив дипломат.

Це відповідальність не директора, а Мінфіну, переконане джерело у Кабміні. “Над керівником відомства Федором Ярошенком висить сокира, і вона може опуститися. Тому він спробує перекласти відповідальність на Подолєва”, — припускає чиновник.

Втім, обидва експерти стверджують: Київ не зміг налагодити відносини з Румунією, що і призвело до розвалу групи, у якій головувала Україна. “ЕП” отримала дві версії пояснення подій. Перша пов'язана з Румунією, друга враховує активність Туреччини.

За першою версією, ще при старому уряді назрівав конфлікт з Румунією. Україна багато років призначала директора, і це перестало влаштовувати одного з учасників.

“Румунія — теж великий позичальник. Вони колись пропонували, щоб два роки директор групи був румунський, два роки — український. Ми пручалися. Це була позиція уряду, хоча Подолєв на неї впливав. От румуни й пішли в іншу групу, де їм пообіцяли такі умови”, — відзначив один з експертів.

Він підкреслив, що уряд заявку подав, проте вирішити конфлікт ніхто не намагався. “Те, що уряд проґавив шанс — це факт. Пізно зрозуміли, що румуни не підуть на поступки, а з ними потрібно було йти на компроміс. Без румунів ми втрачаємо позицію директора взагалі”, — пояснив співрозмовник видання.

Друга версія полягає у тому, що на Румунію вплинула Туреччина.

“Три місяці тому мені розповіли, що Туреччина проведе хитру комбінацію, і ми втратимо групу. Вона хотіла призначати свого директора, а для цього потрібно мати групу, бо кількість груп обмежена. Вони майже домовилися з румунами і невеликими позичальниками, начебто казахами”, — відзначило інше джерело “ЕП”.

Офіційні версії поки відсутні. На момент виходу статті Мінфін не встиг надати офіційну позицію. Головний офіс ЄБРР не відповів на запит, а в місцевому — відмовилися від коментарів.

“Ми не маємо права ці речі коментувати і взагалі хочемо дистанціюватися від цього. Ми є співробітниками банку, а це питання до його акціонерів і керуючих. Це поза межами наших повноважень”, — сказав провідний радник ЄБРР в Україні Антон Усов.

Сергій ЛЯМЕЦЬ