Україна хоче перейменувати день СНІДу

Про це Українській Службі Бі-Бі-Сі розповів Володимир Курпіта, виконавчий директор Всеукраїнської мережі людей, що живуть із ВІЛ.

— Ми вважаємо, що Україна певною мірою втомилася від будь-якої боротьби, через це ми пропонуємо перейменувати цей день у День солідарності з ВІЛ-позитивними людьми. Тому що вони є частиною нашого суспільства, незважаючи на те, що в Україні епідемія СНІДу досить важка і серйозна (тільки у цьому році зареєстровано понад 20 тисяч нових випадків ВІЛ-інфекції). Ми повинні так само поважати їх і вчитися жити разом з ними, як і вони це повинні робити в нашому суспільстві.

- Нещодавно в ООН заявили, що в усьому світі у боротьбі, як би це слово не було неприємним, але все-таки у боротьбі зі СНІДом є поступ, окрім деяких регіонів, зокрема, і Східної Європи. А яка ситуація в Україні загалом?

— Абсолютно правильно. Наш регіон Східної Європи і Центральної Азії залишається єдиним регіоном, в якому темпи зростання епідемії значно переважають попередні роки. В Африці досягнуто стабілізації цього показника, і Україна разом з Російською Федерацією є лідерами цього процесу у регіоні і загалом у світі. На Російську Федерацію і Україну приходиться приблизно 90% усіх випадків ВІЛ-інфекції в нашому регіоні. І в даному випадку найжахливіше те, що в Україні епідемія набирає свого звичного перебігу, тобто, вона переходить з груп ризику у загальне населення і передається найчастіше статевим шляхом. Окрім того, все частіше долучаються до епідемії жінки, що стає небезпекою для дітей, народжених ними, і для майбутнього країни.

- Частина громадськості в Україні стверджує, що статистика смертності від серцево-судинних захворювань, від туберкульозу, від того ж куріння перевищує показники СНІДу. Якщо це так, то чому саме цій темі стільки уваги?

— Правильно. Якщо ми візьмемо зараз показники смертності від перерахованих вами захворювань, вони наразі є вищими. Проте ці захворювання відомі людству протягом тривалого часу. Якщо ми повернемося до епідемії ВІЛ-СНІДу, на жаль, статистка вказує, що відбувається щорічне стрімке зростання смертності від цього захворювання. По-друге, це захворювання є інфекцією, яка поширюється в суспільстві. За даними Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, протягом 6 місяців 2010 року смертність зросла майже на 29-30%. Таке щорічне зростання смертності може завдати серйозної економічної шкоди для країни. Передовсім шляхом прямих затрат через втрату працездатного населення, а також непрямих затрат у зв’язку із появою великої кількості сиріт, батьки яких померли від СНІДу. Крім того, йдеться про соціальні виплати, допомоги по інвалідності для людей, які захворіли або які матимуть серйозні проблеми зі здоров’ям.

- Пане Володимире, ви заявили, що владі, можливо, варто переглянути завдання стосовно перешкоджання поширення епідемії. Чим не влаштовують ці завдання і якими вони мають бути?

— Абсолютно правильнo, тому що перші кроки з подолання епідемії в Африці чи Латинській Америці були досягнуті після того, як найвищі посадовці цих країн зрозуміли та визнали, що це є серйозною проблемою, своїм прикладом звернули увагу держави в цілому і суспільства на цю проблему. Ми очікуємо від нинішньої влади, що будуть змінені принципи фінансування цієї проблеми, і фінансування буде самоорієнтовано на найбільш раціональні та пріоритетні області. Друге питання — це те, що буде чітко забезпечений моніторинг використання цих коштів. І третє — це те, що принаймні буде визнано роль недержавного сектора, який дуже багато зробив у сфері подолання ВІЛ-інфекції, і держава буде замовляти недержавним організаціям і неурядовим організаціям ту роботу, яку державні органи не можуть виконати в силу різних обставин.