Трагедія на танковому полігоні під окупованим Торезом

Майже півтора року іде війна на території Донбасу, у моєму рідному Торезі. Зараз настало ілюзорне перемир’я. Політики з обох боків, так званої лінії зіткнення, записують собі в актив дні, коли не загинула жодна людина.

Насправді війна іде кожної миті. Мовчать автомати та кулемети, але не затихають залпи пропаганди численних засобів масового зомбування. Іде інформаційна, ідеологічна, економічна, етична і навіть релігійна війна. Жити у спотвореному російськими окупантами світі стає все важче. Ейфорія швидкого входження до жаданого раю — РФ — змінилися острахом невизначеності “другого Придністров’я”.

У прихильників “ДНР” змінився настрій, тому кремлівські ляльководи зайнялися його підвищенням, влаштовуючи різні вистави та поширюючи інформацію про них у підконтрольних засобах масової інформації.

Нещодавно біля Торезу на танковому полігоні з подачі Кремля був організований так званий “танковий біатлон” між командами терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР”. На його проведення було виділено майже сто тисяч доларів. Це у той час, коли тисячі людей на Донбасі голодують і не мають коштів придбати собі їжу!

Побудовані трибуни у полі: для звичайних глядачів та поважних гостей. Окрім того, закуплені й встановлені системи аудіо- та відео-супроводження. Це тоді, коли навколишні села — Тернове, Мануйлівка — лежать у руїнах. Пройшла широка реклама “танчиків” у ЗМІ і навіть у школах Тореза та інших окупованих міст та селищ. На мілітаристську виставу зібралось близько п’яти тисяч глядачів. Під час змагань на виставковому майданчику трапився вибух у протиповітряному комплексі на гусеничній ході — “Стріла-10”. У результаті вибуху загинула дев’ятирічна дівчинка, хлопчика десяти років госпіталізовано у лікарню міста Шахтарськ...

Майже відразу російські телеканали поширили заяву речника так званої “ДНР” Басуріна про те, що українська сторона здійснила жахливий теракт. Людям із невикривленим світосприйняттям зрозуміло, що це  брехня. По-перше, говорили про танк, БТР, а на справді була “Стріла-10”, взята Збройними силами РФ на озброєння 2005 року. Цей факт є доказом прямого постачання зброї Російською Федерацією бойовикам, тому про нього сором’язливо промовчали. По-друге, викликає подив, як на виставі у полі опинилися п’ять тисяч так званих глядачів… Насправді їх звозили звідусіль на “реквізованих маршрутках”. І все це заради красивої картинки на телеканалах “Лайф ньюс”, “Звезды” та інших рупорів Кремля! Дивно те, що знайшли “охочих” дивитися на “танчики в реалі”. Майже рік вікна домів, дитсадочків, шкіл Тореза здригалися від щоденних залпів танкових гармат, гаубиць, “Градів”, “Ураганів”, “Буратіно” та різних модифікацій мінометів. Маленькі дітлахи під час прогулянки у дитсадочку з острахом дивилися на димові сліди ракет залпової артилерії та затикали маленькими пальчиками свої нещасні вушка. Діти навчилися цьому рефлексу краще, ніж гратися у жмурки чи малювати.

Боляче говорити про те, що танковий полігон кремлівські найманці розмістили в улюбленому місті відпочинку сотень мешканців Торезу — водоймі, яка утворилася з джерел після видобутку каміння. На схилах росли суниці, у лісочку поблизу збирали гриби. Тепер все знищене гусеницями танків та БТР. Незважаючи на загибель дівчинки, перегони були продовженні і, як повідомляють, 29 вересня “успішно завершені”. Переможця поки що не виявлено — ідуть важкі підрахунки. Але вже анонсовані перегони на БТР між командами бойовиків “ДНР” та “ЛНР”.

Аморальність подібних вистав є неспростовною. Продовжують гинути мирні люди на мінах і розтяжках. У людей нема роботи, грошей,  нічого їсти. Сотні будинків зруйновані. Не за горами осінні дощі та вітри, а потім прийдуть зимові морози і сніги. Так звана “влада” “ДНР” та її кремлівські хазяї і не думають відновлювати зруйноване, влаштовувати “робочі місця”. Натомість вони влаштовують “вистави”, забувши про хліб!

Вигадана дивна схема здирання останнього з населення окупованого Донбасу. Це так званий вільний валютний курс із опорою на хиткий російський рубль. Схема, достойна хисту Остапа Бендера, виглядає наступним чином. На шахті імені Лутугіна у Торезі нараховують зарплату у гривнях, а платять у рублях по курсу одна гривня — два рублі. У той час, коли проїзд до Ростова-на-Дону рахують по курсу одна гривня — три рублі. У гривнях це було — 250, у рублях — 500, а стало — 750.

Теж саме стосовно пенсій. Цінники у магазинах і на ринку в рублях. Тому ніхто не знає справжню ціну: поділиш на два, то — дорого, на три, то — дешево. Люди не розуміють, як виживати, що буде далі. Яке нове випробування вигадає для них кремлівський блазень?

Людям остогидла війна… а для можновладців війна, як мати рідна, бо дає великий шанс багатіти. Штучні бар’єри розділили людей. Ідеологічне забарвлення зникло, як крихке мереживо. Мешканці окупованого Донбасу приходять до прозріння й усвідомлення того, що ніякого “русского мира” нема і не було, СРСР давно зник, а жаданий рубль зробив їх ще біднішими. Боляче дивитися в обличчя земляків, колись усміхнених, а тепер сірих від відчаю та невпевненості у майбутньому.

Мирослав ТЯМУЩИЙ, пенсіонер, місто Торез