Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Технології легітимізації пенсійної реформи “імені Тігіпка”

[13:02 25 февраля 2011 года ] [ Українська правда, 25 лютого 2011 ]

По-друге, попри всі “громадські обговорення”, у проекті пенсійної реформи залишається чиновницька пільга з виплати 12 посадових окладів при виході на пенсію та норма про індексацію пенсій держслужбовців у разі зростання заробітних плат їхніх працюючих колег.

Кажуть: усе те, що нас не вбиває — робить сильнішими. Мабуть, саме на це розраховує голова партії “Сильна Україна”, віце-прем'єр Сергій Тігіпко, чиїми добрими намірами зараз торується непростий шлях українських пенсіонерів, сучасних та майбутніх, — до “сильної країни”.

Дещо раніше в цьому ж напрямку пішли дрібні й середні українські підприємці, попередньо “подякувавши” на Майдані як самому “реформатору”, так і його політичним роботодавцям — президенту та прем'єру.

Та однієї “подяки” Тігіпку, як колишньому зразковому комсомольцю, вочевидь замало. Тому його “червонопрапорні” реформи, згідно оптимістичних повідомлень, впроваджуються повним ходом.

Порадував і сам віце-прем'єр — міністр соціальної політики. Успіхи громадського обговорення свого пенсійного “дітища” пан Тігіпко ілюструє цифрами: 12100 звернень на предмет пенсійної реформи від підприємств, установ, організацій і громадян, 65,2 тисячі звернень на урядові контакт-центри, 1108 засідань “круглих столів”, 312 прес-конференцій, 261 брифінг.

Мимоволі згадується старий крилатий вираз: “Партия сказала: надо! Комсомол ответил: есть!”...

Ще більше розвеселила повідомленням у стилі комсомольського “Дайош!” прес-служба Держкомтелерадіо. Під заголовком “Висвітлення громадського обговорення пенсійної реформи державними та комунальними ЗМІ”, служба відзвітувала про широку інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо питань пенсійної реформи в ефірі державних ТРК: виступи керівників регіональних управлінь ПФ, репортажі з регіональних прес-клубів, телемости, ток-шоу, 30-секундний ролик соціальної реклами тощо.

Поінформували нас і про вихід публікацій у комунальних ЗМІ, газеті “Урядовий кур'єр” та на веб-ресурсах Укрінформу.

Особливо зворушили тези про громадську підтримку й одностайне визнання гострої необхідності прийняття проекту пенсійної реформи.

Отже, країна може спати спокійно — громадське обговорення пенсійної реформи саме “у розпалі”. Причому палають “гарячі пенсійні серця” у всіх регіонах України. Правда, переважно в обладміністраціях, куди на зустрічі з посланцями від уряду місцева влада звозить “партактив” із навколишніх райцентрів.

Подібна ситуація була півроку тому з попередньою “червонопрапорною” реформою Тігіпка — податковою.

Усе літо Україна під проводом віце-прем'єра обговорювала Податковий кодекс: у тих же ОДА, і навіть із тими ж лекторами.

Однак уже восени всі: ті, хто, мабуть, “недозрозумів”, чомусь взяли й вийшли на майдани та майданчики із протестом — “подякували” реформатору.

Тепер із підприємцями продовжують дискусію в силових структурах — так склалась їхня омріяна дорога до “сильної країни”.

На разі ж у ролі крайніх у “черзі за реформами” — люди передпенсійного віку. А за ними всі наступні покоління українців. Тож стримати протест такого громадянського масиву буде не по силах навіть найсильнішим “реформаторам”.

Проте Сергій Тігіпко, схоже, не боїться труднощів. Навпаки, він їх успішно створює. І досвід Податкового Майдану для віце-прем'єра не минув даремно, хоч саме таке враження складається на перший погляд. Тепер, на противагу комунікаційним “ляпам” попередньої агіткампанії “за” податкову реформу, уряд застосовує окремі маніпулятивні технології, покликані в цілому легітимувати пенсійну реформу та “розпорошити” протестне середовище ймовірного громадянського опору.

Створення інформаційного “шуму”

Технології інформаційного “шуму” застосовують передусім для зміщення фокусу громадської думки із суті суспільно важливих питань на їхню форму.

В урядовому виконанні все це виглядає так: у середині грудня-2010 на розгляд ВР надходить урядовий законопроект “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”.

Однак — без тексту.

І поки експертні та журналістські кола, не кажучи вже про громадськість, шукають у парламенті й державних ЗМІ хоча б частковий натяк на зміст цього розрекламованого документу, з піар-майданчиків Сергія Тігіпка йде активна “шумова” атака: пенсійна реформа по-українськи репрезентується як “золота енциклопедія” світового досвіду реформ у форматі “Схід і Захід разом”. Кожен протокольний закордонний візит віце-прем'єра подається в ЗМІ під соусом пенсійної реформи.

І хоча кулінари зазвичай говорять: “Бажаєш зіпсувати страву — додай туди соус”, уряд наполегливо продовжує “ловити рибу” саме в каламутній “інформаційній воді”.

Крім того, у подібний спосіб українців уже одного разу “нагодували” Податковим Кодексом — у його розробці, як ми пам'ятаємо, Тігіпко теж застосовував “досвід реформ двох десятків країн”. Але тоді Мінфін принаймні оприлюднив робочий варіант документу.

На цей же раз лише погроза Литвина зняти пенсійний законопроект із парламентського розгляду примусила Сергія Тігіпка наповнити “пустографку” №7455 від 13 грудня 2010 року конкретним текстом.

Та й на цьому “шум” не припинився.

Зміст пенсійної реформи набув формату “пазлу”, що зазнає змін мало не щодня. Спочатку пролунала ініціатива про не включення декретної відпустки до нормативного страхового стажу жінок, потім із цим “замовкли”. Далі з'явились обіцянки скоротити чиновницькі пенсійні привілеї, проте невдовзі з'ясувалося, що їх таки залишать. Тоді “наїхали” на пенсії “силовиків” та вчасно схаменулись — куди ж до “сильної країни” без силових структур, які приборкають громадський спротив?

Дисперсія суспільного протесту

За даними свіжих опитувань, 88% українців вороже сприйняли підвищення пенсійного віку. При цьому майже 40% громадян обурені настільки, що готові до нових майданів по всій Україні. Експерти пояснюють: люди бояться пенсійної реформи, не довіряють їй і готові залишитись хай із маленькою, проте гарантованою з боку держави пенсією.

Як стверджує статистика, середня пенсія в Україні минулого року становила 1149 гривень. З усіх українських пенсіонерів, а їх у країні 13,7 мільйона, близько 7 мільйонів мають пенсію, меншу за прожитковий мінімум. Саме таким людям, за запевненням пана Тігіпка, допоможе пенсійна реформа. Правда, не зрозуміло, яким чином — адже вона їх не торкнеться, зважаючи на пряму конституційну заборону.

Що ж до тих, хто підпадає під пенсійні ініціативи “імені Тігіпка”, уряд завбачливо подбав про “фрагментацію” цього масиву. За реформаторським задумом віце-прем'єра, потенційна протестна маса громадян України технологічно “розпорошується” у ході пенсійної реформи за гендерною, віковою та соціально-професійною лініями поділу.

Так, уже цього року вітчизняна економіка отримає додатково майже 150 тисяч робочих рук літніх жінок. У наступні роки цей числовий показник наростатиме, але “м'яко” й поетапно, кожні півроку поширюючись на нові вікові “фрагменти” суспільного масиву українок.

Це — подарунок Сергія Тігіпка жіночому електорату, про чию підтримку він завжди говорив, як про пріоритет. Виходячи із цього пріоритету, віце-прем'єр, мабуть, і поклав в основу пенсійної реформи “європейську” формулу: “жінки в обмін на гроші МВФ”.

А міг би з успіхом застосувати інші реформістські інструменти, зокрема — заборонити податкові маніпуляції з офшорними зонами, запровадити відрахування в ПФ із валютних операцій або змінити чинну систему розподілу ВВП в Україні — 53% зарплат і податків та 47% прибутку власників підприємств — за зразком США, де частка зарплат у ВВП становить 74%, а прибуток власників — лише 19%.

Але навіщо?

Значно простіше виявилось реанімувати й втілити в суспільну практику вже призабуте політичне гасло “вона працює”.

Чоловікам із пенсійною реформою все ж пощастило трохи більше: їхній пенсійний вік зросте лише на 2 роки, причому тільки в держслужбовців та професійних категорій, що до них прирівняні, і поетапно — з 2014 по 2018 роки.

Так само “м'яко” “розпорошується” протестна маса військових пенсіонерів: якщо спочатку в законопроекті передбачалось збільшення протягом 5 років стажу військової вислуги с 20 до 25 років, то після проведення парламентських слухань щодо пенсійної реформи з'явилась ініціатива “фрагментувати” цей процес на 20 піврічних періодів, розтягнувши його в часі на 10 років.

Інформаційні “бумеранги”

Технологія інформаційних бумерангів передбачає запуск в інфопростір яскравих меседжів, які вкорінюються в колективній свідомості й формують позитивну або негативну мотивацію щодо суспільно значущих процесів.

У пенсійній реформі “імені Тігіпка” такими “інформаційними бумерангами” сьогодні є:

1) обмеження розміру максимальної пенсії 10-ю мінімумами;

2) разова виплата бюджетникам 10 ставок при виході на пенсію.

Це — “символічні жертви” уряду у відповідь на актуальний запит громадян про зменшення розриву мінімальної й максимальної пенсій в Україні.

Символічні, бо, по-перше, крок щодо обмеження vip-пенсій не торкнеться чинних спец пенсіонерів. І скільки б Сергій Тігіпко не заявляв про ініціативу уряду звернутись із цим до КСУ — закон не матиме зворотної сили.

По-друге, попри всі “громадські обговорення”, у проекті пенсійної реформи залишається чиновницька пільга з виплати 12 посадових окладів при виході на пенсію та норма про індексацію пенсій держслужбовців у разі зростання заробітних плат їхніх працюючих колег.

І, по-третє, у проекті пенсійної реформи “імені Тігіпка” є прогалина у вигляді пенсії “за особливі заслуги”. Для таких пенсій не встановлені обмеження.

Тому після реформування пенсійної системи в Україні може з'явитись як завгодно багато “заслужених” державних осіб із необмеженими пенсіями.

Тож, “інформаційний бумеранг”, закинутий Тігіпком у бік кабміну й КСУ, повернеться й “вдарить” лише по добробуту громадян.

Подібна ситуація й з “заохочувальною” разовою виплатою 10 посадових окладів при виході на пенсію вчителів, лікарів, працівників культури, спорту та соціального захисту. Ця виплата наразі має статус пропозиції для розгляду під час засідання кабміну. Імовірність її схвалення прямує до нуля.

Однак, навіть якщо до відповідного нуля “додати одиницю” і припустити прийняття такої норми, то механізм її бюджетного фінансування можна буде призупинити будь-якого року під час ухвалення держбюджету. “Інформаційний бумеранг” тут ударить як по громадянах, так і по іміджу наступних урядів України.

У зв'язку із цим, актуальне запитання, чи стане сили Україні прожити з пенсій “імені Тігіпка”, залишається відкритим.

Але, як запевняє вищезгадана прес-служба Держкомтелерадіо, “робота друкованих та електронних ЗМІ, спрямована на висвітлення пенсійної реформи, продовжується”. Тож може нас ще зможуть як-небудь переконати.

Юлія КОМАРОВА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.