Угорщина та Словаччина знову отримуватимуть нафту російської компанії “Лукойл” транзитом через Україну, незважаючи на введені нашою країною санкції проти компанії. Це стало можливим через те, що найбільша угорська нафтогазова група MOL уклала з постачальниками нафти та операторами трубопроводів угоди про постачання нафти трубопроводом “Дружба” з Росії через Білорусь та Україну.
“Оновлені угоди про транспортування та нові домовленості про передачу прав власності на сиру нафту повністю відповідають усім відповідним санкціям та положенням, у тому числі рестрикціям ЄС та України”, — йдеться у заяві MOL.
Згідно з новою угодою, MOL купуватиме нафту на кордоні Білорусі та України, тоді як раніше пунктом передачі сировини був західний кордон України, і за його доставку до цієї точки відповідала російська сторона.
“Дружба” не для всіх
Нагадаємо, незабаром після російського вторгнення в Україну Європейський Союз відмовився від закупівлі нафти в РФ, проте зробив тимчасовий виняток для Словаччини, Угорщини та Чехії. Нафта з Росії постачається до цих країн транзитом через українську територію нафтопроводом “Дружба”.
У червні 2024 року Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення про припинення транспортування нафти компанії “Лукойл”, яка перебуває під вітчизняними санкціями. Саме лукойлівську нафту отримували Угорщина та Словаччина, і в липні вони повідомили про припинення поставок.
Важливо відзначити, що Україна зупинила транспортування не всієї російської нафти, а лише тієї, що належить “Лукойлу”. При цьому загальний обсяг російської нафти, яка транзитом надходить до країн ЄС нафтопроводом “Дружба”, не знизився, а навіть трохи збільшився. Це сталося за рахунок нарощування постачання з боку інших компаній РФ, головним чином, “Татнефти” та “РуссНефти”. Саме з цієї причини Європейська комісія не підтримала претензії Будапешта та Братислави, вирішивши, що українські санкції щодо “Лукойлу” не загрожують енергобезпеці Угорщини та Словаччини.
І ось тепер, починаючи з жовтня, постачання нафти “Лукойлу” через Україну відновиться.
“Точка MOL”
А що ж Україна? Невже ми ніяк не збираємось реагувати на те, що наші санкції так відверто нахабно обійшли?
Судячи з усього, ніякої гнівної відповіді не буде. Принаймні, український прем'єр Денис Шмигаль не побачив у тому, що відбулося, нічого поганого.
“Компанія MOL оголосила, що наразі вони є власниками продукту, який йде транзитом через Україну, і ми задоволені цим. Це не російська компанія, це компанія MOL, яка транзитує свій продукт через українську систему“, — цитує Шмигаля американське видання Politico.
Інакше кажучи, оскільки передача нафти тепер відбуватиметься на білорусько-українському кордоні, в Україні це буде продукт не “Лукойлу”, а MOL. Зрозуміло, із суто формальної точки зору.
“Санкції і так не особливо діяли, — сказав у коментарі “Апострофу” директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко. - Просто тут гра Росії з Угорщиною — (російська) “Транснефть” і MOL переписали контракт по точці передачі нафти. А в іншому нічого не змінилося”.
Президент центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар, у свою чергу, назвав нові контракти за участю MOL “гібридною формою обходу західних нафтових санкцій” у контексті виключення, зробленого для трубопровідних поставок південною гілкою “Дружби”, що проходить територією України.
“MOL, оскільки він контролює як угорську, так і словацьку нафтопереробку, поквапився з урахуванням тих дій, які були з нашого боку щодо лукойлівської нафти, які й послужили тригером (для таких дій угорської компанії)” , — сказав експерт у розмові з виданням.
Транзит із продовженням
Ситуація з відновленням поставок до Угорщини та Словаччини нафти компанії “Лукойл” в обхід українських санкцій ставить перед нашою країною низку незручних запитань. Насамперед про те, чи триватиме транзит нафти нашою територією після 2024 року?
Наприкінці серпня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що з 1 січня 2025 року Україна зупинить весь транзит нафти своєю територією, оскільки це вписується в концепцію Європейського Союзу про припинення закупівель російської нафти.
Щоправда, практично відразу ж він спростував сам себе, зазначивши, що наша країна й надалі виконуватиме свої контрактні зобов'язання щодо транспортування нафти до ЄС. Йдеться, нагадаємо, про угоду, яка передбачає транзит українською територією до кінця 2029 року.
Втім, Чехія вже заявила, що припинить купувати російську нафту з 2025 року, а ось з Угорщиною та Словаччиною все як завжди складніше. І, враховуючи, що закупівлі ними лукойлівської нафти відновлюються у жовтні цього року, було б дивно очікувати, що вони триватимуть лише кілька місяців.
При цьому з юридичної точки зору не йтиметься про російську нафту — її власником вважатиметься MOL або будь-яка інша інша європейська компанія, а отже формально санкційний режим не буде порушений.
Гроші на війну
Але за фактом це буде та сама російська нафта, експорт якої, як відомо, забезпечує більше половини бюджетних доходів Росії.
Країна-агресор на поставках нафти через Україну, за різними оцінками, заробляє від 6 до 9 мільярдів доларів на рік (залежно від цін та обсягів поставок). Україна, згігдно з умовами транзитного контракту, має отримати 1,5 мільярда доларів за десять років (по 150 мільйонів доларів на рік), проте в останні кілька років ми кілька разів піднімали тариф на транспортування нафти, а тому на сьогодні наші доходи можуть знаходитися на рівні близько 300-400 мільйонів на рік. Що все одно на порядок менше від того, що отримує Росія (доходи РФ від транзиту газу через Україну, який також, переважно, йде до Угорщини та Словаччини, в останні роки становлять понад 6 мільярдів доларів, доходи України від транзиту — близько 800 мільйонів доларів).
“Росія підгодовує (Віктора) Орбана та (Роберта) Фіцо, підтримує їх на плаву, тому що дає їм знижки, інакше в Угорщині та Словаччині була б складніша економічна ситуація, і Фіцо з Орбаном не втрималися б при владі, — каже Володимир Омельченко.- А Україна, виходить, своїми руками допомагає Росії діяти цим “політичним вентилем” проти самої себе, оскільки Угорщина та Словаччина блокують фінансову та військову допомогу Україні, блокують наш вступ до НАТО та ЄС. Плюс ще Росія на цьому заробляє”.
Ми також, по суті, фінансуємо бюджет війни проти себе, додає Михайло Гончар.
“Крім того, ми надіслали меседж і по газовому транзиту, де буде відпрацьовано такий самий механізм, але фігуруватиме так званий азербайджанський газ (раніше Україна заявила, що зупинить з 2025 року транзит російського газу — “Апостроф”) . Тим більше, що з газом ще простіше, бо на відміну від нафти, щодо якої встановлені хоч і діркаві, але санкції, газового санкційного пакету немає, — каже експерт. - Ми допомагаємо прикрити європейською обгорткою фінансування війни проти себе, вимагаючи від наших західних партнерів посилити санкції — це просто абсурд”.
