Стихія над головою

До відкриття на Оболонському проспекті другої частини ТРЦ “Дрім таун”, а разом із ним — грандіозного “Аквапарку юрського періоду Dream Island”, лишилося три дні. Новий комплекс, за словами власників центру, стане найбільшим у країнах СНД та одним із найбільших у Європі. Відвідувачів він має вразити не тільки розмірами, а й неймовірною кількістю видів відпочинку — 14 водних гірок, усі види саун, дитячі майданчики...

От тільки мешканці Оболонського району від аквапарку не в захваті — вони бояться, що і новий, і старий “монстри” от—от заваляться. Деякі фахівці ці страхи поділяють: “надійна подушка” під фундаментом не обіцяє повної безпеки. Та ще й над метро неглибокого залягання.

“Там навіть кіоски ставити не давали”

Олена Андріївна, яка живе на Оболоні вже майже двадцять років, каже, що Оболонський проспект затишним ніколи не був. Тепер же до цього головного болю Олени Андріївни додався ще один: її, як і більшість оболонців, непокоїть, що “Дрім таун”, який нещодавно поповнився другою частиною, провалиться у метро. “Звичайно, дуже страшно! Там же навіть кіоски ставити не давали, пояснювали, що це небезпечно для метро, а тепер — найбільший аквапарк... Це ж сотні тонн води!” — стурбовано хитає головою киянка.

Інші місцеві мешканці розповідають, що під час злив тунелі метро регулярно підтоплює. Загальному страху сприяє і слабкість ґрунту, який часто просідає. Ця проблема вже давно вимагає від влади міста цілеспрямованих дій з укріплення підземки. Адже вся Оболонь — це колишні болота: вода там неглибоко, а ґрунт під будови — навезений, піщаний.

Крім того, люди переймаються через сильні вібрації, що їх спричиняє рух поїздів і які можуть негативно вплинути на міцність конструкції (метро “Мінська”, наприклад, розташована на глибині 20 метрів).

“Подушка” — як під хмарочосом

Перша черга ТРЦ “Дрім таун” тут з’явилася ще 2009 року. Тоді ж компанія “Віта Верітас” повідомила про плани будівництва ще й другої — блоку на 80 тисяч квадратних метрів з аквапарком площею у 24 тисячі квадратних метрів.

Того ж року Київська адміністрація видала відповідне розпорядження “Про капітальний ремонт Оболонського проспекту”, призначивши головним проектувальником та інвестором компанію “Віта Верітас”, яка і є головним інвестором “Міста мрії”. Таким чином, “капітальний ремонт” проспекту вилився у грандіозний аквапарк на чотири тисячі відвідувачів. Його розмістили аж на третьому поверсі центру, ваги конструкції додає два поверхи магазинів із товарами для дітей та дому.

Зараз адміністрація ТРЦ, почувши про громадські хвилювання, взялася всіх заспокоювати. Мовляв, “така “подушка” [основа, на якій стоїть фундамент] витримає навіть хмарочос”. Окрім того, Володимир Петренко, гендиректор забудовника — DFN “Київметробуд” — запевнив “Нову газету”: опорні системи будівлі виведено за межі тунелю і жодним чином не тиснуть на нього. Однак, крім цих заяв, докладної інформації про новий центр від забудовників немає. Нею не володіють і оболонці, які вимушені жити поруч із ТРЦ. Подібна ситуація була і в 2007—му, коли взялися зводити перший блок “Дрім таун”. Причому офіційні особи “Віта Верітас” запевняли, що провели громадське обговорення будівництва, проте мешканці про ці заходи й не чули.

Уникають коментарів “Україні молодій” i представники “Київметробуду”, які працювали над зведенням першої і другої лінії ТРЦ. Не висловлюють публічно свою фахову думку щодо ситуації з новобудовою й імениті столичні архітектори, проектувальники та геологи.

“Гарантій ніхто дати не може”

Серед тих, хто погодився прокоментувати для “України молодої” будівництво аквапарку, — геодезист, колишній працівник “Київміськбуду” Анатолій (прізвища просив не називати). Він зазначив наступне: “Бетонна “подушка” — основа, на яку ставиться фундамент. Вона потрібна для того, щоб зробити його стабільним і надійним, із мінімальним просіданням. Проте це зовсім не запорука безпеки. Треба враховувати фактор, що споруда побудована над метро, де постійно відчуваються поштовхи від руху поїздів”.

Не викликає довіри конструкція й у колишнього головного архітектора столиці Володимира Жарікова: “Це ж усе тимчасово. Можна говорити, що метро витримає, можна сказати, що ні. Але завжди є щось, чого ніхто не врахував. І саме такі пробіли в роботі можуть спричиняти трагедії”.

Геодезист пан Анатолій зі свого боку додає, що значною мірою на міцність будівлі також впливає робота людей, адже найменша помилка однієї людини може спричинити катастрофу. “Важливу роль відіграє людський фактор — усвідомлення кожним із учасників будівництва відповідальності за життя і безпеку багатьох людей”, — говорить він. Для Києва це досить актуальне зауваження, оскільки вже були прецеденти: у 2007 році під час спорудження паркінгу над лінією руху Осокорки — Позняки через помилку проектувальників тріснула стіна тунелю.

“Будівництво над метро — це величезна відповідальність, брати на себе яку не кожен зважиться. Це дуже серйозна робота, яка коштує серйозних грошей. Стовідсоткових гарантій у жодному випадку ніхто дати не може”, — продовжує геодезист.

З іншого боку, спеціаліст вважає, що хвилю неспокою спричиняє ще й те, що будівництво великих об’єктів над метро — практика в Україні непоширена. Вона вимагає максимум відповідальності та коштів. Тоді як за кордоном, як—то в США та Японії, подібне явище — досить звичне.

Олександра КОМІСАРОВА, Марія КОРЧЕМНА, Юлія КУЧЕРЕНКО