Сіра фінансова зона: чому із анексованого Криму йдуть російські банки

У середині липня Центробанк Росії (ЦБР) анулював ліцензію “Аделантбанка”, який із минулого року працював у анексованому РФ Криму. За даними регулятора, кредитна організація “проводила сумнівні операції з виведення великих коштів за кордон”. У кінці червня та ж доля спіткала “МАСТ-банк”, який мав мережу відділень у всіх великих містах Криму. Офіційна причина — “активна участь у схемах по відмиванню грошей”.

Раніше ліцензії були відкликані у банків “Волга-кредит” і “Донинвест”, які також працювали на півострові. А в кінці червня останнє з чотирьох відділень у Криму закрив краснодарський банк “Кубань Кредит”. У цьому випадку — за власним бажанням. Керівництво філії пояснило закриття “санкційними ризиками”. За різними оцінками, у Криму продовжують працювати близько 25 банків. До анексії на півострові діяли 180 кредитних організацій.

Псевдоприватний банк

Фінансова ізоляція анексованого Криму почалася з того, що великі російські банки рішуче відмовилися там працювати через загрозу санкцій. Єдине виключення — це банк “Росія” мільярдера Юрія Ковальчука. Він і так відразу опинився під санкціями, тому втрачати вже було нічого.

Після руйнування на півострові української фінансової інфраструктури був потрібен системоутворюючий банк. Таким став “Российский национальный коммерческий банк” (РКНБ). Він веде більш ніж успішний бізнес — регулярно відкриває нові відділення, швидко збільшує капіталізацію та обслуговує державні організації. “Фактично він був призначений кримським “Ощадбанком”, — пояснює DW заступник головного редактора російського інтернет-ресурсу banki.ru Семен Новопрудський. За його словами, РНКБ належить маловідомій компанії. Однак власник, швидше за все, фіктивний, а “реально банком керує група ВТБ , яка ховається від додаткових санкцій”, вважає експерт.

Цю версію підтвердила група хакерів “Анонимный интернационал”. У квітні вона опублікувала роздруківку переговорів між главою РНКБ Русланом Ареф'євим і віце-президентом “Банка Москвы” Віталієм Нікішаєвим. Із неї стає зрозумілим, що “Банк Москвы” відіграє важливу роль в ухваленні рішень у РНКБ. А сам “Банк Москвы” є донькою групи ВТБ.

Активний банк із сумнівною репутацією

Другим банком за розміром капіталу на півострові став “Генбанк”. До приходу в Крим у нього було всього два відділення — в Омську і Ростові-на-Дону. Відразу після референдуму “Генбанк” ринув на півострів і досяг успіху. Зараз у нього понад 90 офісів у Криму. Цікаво, що 1 березня, за два тижні до анексії Криму, банк піднявся за розміром активів із 309-го місця на 177-те. “Швидше за все, він разом із РНКБ був обраний російською владою для екстреної заміни української банківської системи. Чому саме він — тема окремого журналістського розслідування”, — вважає Семен Новопрудський.

“Генбанк” контролює банкір Євген Двоскін, якого раніше звинувачували в шахрайстві одразу в декількох країнах. Він причетний до відмивання грошей на трильйон рублів, стверджує правозахисна організація OCCRP, яка займається розслідуваннями у сфері корупції й організованої злочинності. За її даними, Двоскін залишився на волі тільки завдяки впливовим покровителям у російських спецслужбах. Також у OCCRP вважають, що Двоскін був тісно пов'язаний з відомим “злодієм у законі” В'ячеславом Іваньковим на прізвисько “Япончик”, якого застрелили в 2009-му році.

До Криму прийшли ті, кому нічого втрачати?

У відмиванні грошей замішані й інші банки, які працюють у Криму: “Верхневолжский”, “К2 Банк” і “Темп-банк”, упевнені в OCCRP. Раніше організація вказувала і на “Аделантбанк”, у якого, як уже було сказано, російський Центробанк два тижні тому відібрав ліцензію.

“Крім РНКБ, “Генбанка” і “Росії” всі інші банки — вкрай дрібні по капіталізації. А ступінь надійності більшості дрібних російських банків або невисока, або її складно перевірити”, — додає Семен Новопрудський. “У Крим чкурнули авантюристи, яких не хвилює міжнародний осуд і які сподівалися на безоплатну допомогу ЦБР. Однак її немає і не буде”, — заявив DW президент Асоціації російських банків Гарегін Тосунян.

“Зараз у банківському секторі Криму часом відбуваються дивовижні речі. Так, “Севастопольський морской банк” бере депозити в доларах під 12,5 відсотка річних, що для нормального бізнесу просто неможливо”, — підкреслив в інтерв'ю DW начальник аналітичного управління банку БКФ Максим Осадчий. При цьому, додав він, обсяг вкладів не росте, “тобто це свідомо якісь сумнівні маніпуляції, і поліції варто звернути на це увагу”.

Страждають прості люди

У підсумку бажаючих працювати в анексованому Криму все менше. “Нові кредитні організації на півострів не приходять. По-перше, вони не готові конкурувати з квазідержавними РНКБ і “Генбанком”. По-друге, вони бачать, що потурань за роботу на півострові не буде”, — продовжує Осадчий. Раніше президент “Сбербанка” Герман Греф заявив, що працювати у Криму неможливо через санкції. “Виходить, що найбільші російські банки і компанії (”Газпром” і “Роснефть”, наприклад) де-факто не визнали Крим російським і не йдуть туди”, — констатує заступник головред banki.ru Новопрудський.

Він вважає, що в результаті через низьку конкуренцію кримчани отримують занадто дорогі та обмежені послуги: “Так, наприклад, відсотки за депозитами нижче, ніж в інших російських регіонах. Звичайна оплата карткою в магазинах не працює, як слід. Туристи беруть із собою величезну кількість готівки”. Ряд експертів також попереджає, що нести гроші до деяких кримських банків просто небезпечно для заощаджень.

Гроші зберігаються “під подушкою”

Жителі Криму розповідають, що цивілізованого банківського сервісу на півострові фактично немає. “Ми можемо тільки отримати зарплату на картку і піти зняти її в банкоматі. Робити покупки в інтернеті не можна. Відправляти і отримувати грошові перекази закордон, а іноді і в Росію, теж не можемо. Кредитування мало розвинене”, — повідомив DW кримський журналіст Олександр Денисенко. Він вважає, що через невизначеність люди бояться нести гроші в банки і тримають їх “під подушкою”, бо так спокійніше.

“Ці проблеми стосуються практично всіх кримчан, адже фінанси зачіпають всіх без винятку”, — упевнений Гарегін Тосунян. Він вважає, що в нинішній ситуації Крим і далі залишатиметься у “сірій фінансової зоні”, а невеликі банки й далі припинятимуть свою роботу.

Микита БАТАЛОВ, Віталій ДУБЕНСЬКИЙ