Серпень без віз: коли скасують шенген для українців та за яких умов цього може не статися

Те, про що багато разів писала “Європейська правда”, про що говорили в МЗС та у що не вірила, мабуть, переважна більшість українців, нарешті здійснилося.

Європейська комісія оприлюднила остаточний звіт про виконання Україною Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ).

Наступного року громадяни України, які встигли одержати біометричний паспорт, отримають право подорожувати до ЄС без віз.

На жаль, це не означає, що Україна виконала всі вимоги плану — в частині боротьби з корупцією і досі лишилися “проблемні питання”. Але Брюссель пішов на безпрецедентний для себе крок та вирішив запустити процедуру скасування віз, закривши очі на недопрацювання з боку України.

ЄС має правило не вірити обіцянкам Києва, але цього разу — зробив виняток.

Бо на кону — надто багато. В разі відмови іміджеві втрати ЄС в Україні були б завеликими. І в Брюсселі це розуміють. Отже, спершу — ключові тези.

 — За планом вже за півроку українці отримають безвізовий режим. Найімовірніше, це станеться в останню декаду липня 2016 року. Ще є шанс, що ця дата буде скоригована — для цього ЄС доведеться піти на порушення власної процедурі. Але не факт, що Брюссель на це погодиться. Тобто на ЧЄ-2016, найшвидше, “за паспортом” поїхати не вийде.

 — Але існує невисока імовірність, що ЄС знову поступиться Києву, прискорить процедуру і тоді безвізовий запрацює вже наприкінці квітня.

 — Рішення Єврокомісії не означає скасування віз для українців. Попереду ще два органи ЄС — Європарламент та Рада міністрів. І хоча вони наразі схильні підтримати Україну, “є одне але”. Про нього — далі.

 — Попри те, що ЄК не встановила формальних умов для скасування віз, де-факто Київ ще має виконати п’ять зобов’язань, які дали президент та прем’єр. Зокрема, ті, про які ЄвроПравда вже писала на початку тижня. І якщо Україна просто проігнорує свої обіцянки, можемо бути впевнені — ЄС цього не пробачить.

Тепер — детальніше про рішення ЄК та зобов’язання Києва — записані та не записані в документі. А також про те, чому відсутність формальних умов є дуже важливою.

Зробити неможливе

Нехай це й не сподобається прихильникам #зради, але перш за все маємо зазначити — МЗС зробив те, що видавалося неможливим.

Попри опір значної частини апарату Єврокомісії, Україна забезпечила позитивний висновок ЄК, не до кінця виконавши вимоги “безвізового плану”.

Треба також визнати: президент Порошенко не дарма їздив до Брюсселя на так званий “міні-саміт”, який став несподіванкою навіть для тих, хто слідкує за європейською тематикою. Саме тоді — на вечері за участі Порошенка, Туска, Шульца та вузького кола високопосадовців — були узгоджені ключові пункти домовленості.

За даними “Європейської правди”, ключовим аргументом став спільний лист від керівництва української держави — президента та прем’єра — на адресу президента Єврокомісії. В ньому “двійка” взяла на себе зобов’язання виконати всі вимоги ПДВЛ, які залишаються наразі. Спікер Гройсман цей лист не підписував, але в його оточенні запевняють, що він знає і підтримує документ.

В ньому Київ самостійно визначив дедлайн “домашньої роботи” — ми маємо вкластися в перший квартал 2016 року.

Для розуміння — дуже коротко про те, що являє собою ПДВЛ.

У плані було дві фази. На першій, “законодавчій”, Україна мала б ухвалити необхідні закони, а на другій, “імплементаційній” — довести, що вони виконуються, а створені органи влади — ефективно працюють. Формально Україні в 2014 році зарахували “екстерном” перший етап. Але ж усі знають, що низка “безвізових законів” ухвалювалася парламентом лише зараз, в кінці осені!

В статті для ЄП, опублікованій у четвер, куратор безвізового діалогу в уряді Олена Зеркаль визнала: наразі не доводиться говорити про остаточне створення, скажімо, антикорупційних органів, а тим більше — про їх ефективну роботу.

Для цього потрібен час.

Тож якщо дивитись правді в очі, зараз ми ще досить далеко від виконання всіх вимог ПДВЛ.

То чому ж висновок Єврокомісії є настільки позитивним?

Пояснення просте. Зближення з Україною зараз потрібно самому Євросоюзу. Особливо — його лідерам. В тому числі президенту ЄК Жану-Клоду Юнкеру.

В Брюсселі після 2014 року нарешті почали усвідомлювати, що їм також (а не лише росіянам та США) потрібно гратися в геополітику. А також те, що інформаційні загрози часом є вагомішими за військові. Тому для Брюсселя вкрай важливо “не втратити Україну”.

В ЄС також чудово розуміють, що значна частина реформ, які проводилися останнім часом в Україні, мають чітку причину — Верховна рада та Кабмін прагнули до скасування віз (щоби згодом показати це виборцю як своє досягнення). А ще — багато разів чули, що депутати Ради після неймовірно важких баталій сприймуть як образу негативний висновок ЄК.

І, нарешті, не є секретом те, що відмова Єврокомісії стала б “ядерною зброєю” для російської пропаганди.

І хибний сигнал, мовляв, “українці, Європі ви не потрібні”, потрапив би у добрий грунт. І та “деталь”, що недовиконання ПДВЛ насправді є провиною виключно української сторони, в інформаційній війні нікого б не зацікавила.

Домашнє завдання

Важливо розуміти: рішення Єврокомісії ще не означає автоматичного скасування віз.

“Сьогоднішня подія не означає, що ми маємо зараз заспокоїтися. У Єврокомісії вивчили всі наші абревіатури (новостворених антикорупційних органів), вони вітають усі інституційні перетворення, але це все має працювати. Комісія буде моніторити цей прогрес, це буде чітко записано у звіті”, — заявив у п’ятницю глава МЗС Павло Клімкін.

Трохи теорії.

Процедура в Євросоюзі така: комісія формує законодавчу пропозицію про зміну переліку безвізових країн (це буде зроблено на початку 2016 року) і передає її в Раду ЄС, там запитують згоду Європейського парламенту. А коли ЄП “дає добро”, Рада ЄС на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ затверджує “безвізовий”.

Саме тоді — після засідання Ради — остаточно оголошується дата скасування віз для українців.

Отже, в України ще є шанс “завалити” безвізовий. І в уряді усвідомлюють це.

Про перелік вимог, які прописані у безвізовому звіті, “Європейська правда” вже повідомляла.

Президент Порошенко та прем’єр Яценюк надали ЄС усні та письмові гарантії, що в першому кварталі 2016 року:

— ефективно запрацює Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП);

— буде змінено закон про прокуратуру щодо принципів формування САП (зокрема, має бути знято безглузду кваліфікаційну вимогу про 5 років стажу в звичайній прокуратурі для співробітників САП);

— завершиться остаточне створення та розпочнеться робота Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК) і вона на практиці почне діяльність щодо аналізу декларацій держслужбовців;

— будуть внесені зміни до закону про Агенцію з повернення активів і управління ними, а також законів про спецконфіскацію та арешт майна, які мають нівелювати депутатські правки, внесені до 2 читання (ЄвроПравда детально описувала цю вимогу);

— буде змінено держбюджет, щоби передбачити фінансування всіх згаданих органів.

Виконати всі це вимоги буде непросто. Справді непросто. Головним відповідальним за їх виконання є Верховна рада, але не тільки вона. Зокрема, щодо НАЗК ситуація зайшла в глухий кут і наразі незрозуміло, як з неї вийти.  

Але тут варто нагадати те, про що йшлося на початку.

Чітких умов скасування віз немає. Рада ЄС ухвалюватиме рішення на свій розсуд. І тому на деякі недопрацювання європейці можуть закрити очі — адже саме для цього ЄК передбачила саме таке формулювання.

Але якщо ми просто проігноруємо свої зобов’язання — безвізового не буде. І треба бути свідомим цього.

Найбільше питань в ЄС викликає ситуація з Нацагенцією з питань повернення активів, а також конфлікт в НАЗК. Це — ключові больові точки.

Варто додати, що перелік з п’яти пунктів не є вичерпним. Україна також може створити собі проблеми, якщо в новому Трудовому кодексі не з’явиться норма про заборону дискримінації.

Та якщо Київ принаймні докладе зусиль, щоби мати прогрес по всіх пунктах “антикорупції” та не зупинить інші реформи чи законодавчі зміни, які вже відбулися, безвізовий гарантований. І дату його запровадження можна передбачити вже зараз.

І, нарешті, коротко про те, в чому полягає #перемога уряду. Чому так важливо, що ми маємо не офіційні “умови” скасування віз, а замасковані “зобов'язання Києва”. 18 грудня ЄК поширила також “безвізовий звіт” по Косово. і також — фінальний. Але в цьому випадку Брюссель заклав саме умови, скасування віз, без їх виконання процедура навіть не розпочнеться. Тому Косово точно не отримає безвізовий раніше, ніж наприкінці поточного року. А яка буде ситуацій в ЄС на той час (зокрема з мігрантами) — не знає ніхто.

І те, що ми уникнули такої затримки, є справжньою перегомогою українських дипломатів.

То коли це станеться?

Трохи вище ми не дарма так детально описали процедуру ухвалення законодавства в ЄС.

Євросоюз живе дуже формалізованим життям. І тому часто є можливим передбачити дату, коли процедура буде завершена. І це — саме той випадок.

Питання скасування віз розглядає один специфічний формат Ради міністрів ЄС. Це — рада з питань внутрішніх справ та юстиції. Її засідання є плановими і розгляд відомий на рік вперед. Так, весняне засідання відбудеться в березні, але на той момент ЄС ще не буде готова до скасування віз — перший квартал не спливе, та й Європарламент ще не встигне ухвалити свого рішення.

Українське ж питання буде розглядатися на Раді 9-10 червня.

А після цього стартує термін близько полутора місяців, протягом якого рішення набуде чинності. Саме стільки забрало спільне підписання (в Європарламенті та Раді ЄС), оприлюднення та впровадження безвізового для Молдови.

Так, у випадку Молдови Рада ЄС схвалила скасування віз 14 березня, а їздити в Європу без віз, лише за біометричним паспортом, громадяни цієї країни змогли лише з 28 квітня.

За аналогією, маємо очікуваний термін скасування віз для українців — останній тиждень липня.

Не так швидко, як хотілося, але за нинішніх умов (якщо згадати, що ми насправді не завершили виконання безвізового плану) і це — вкрай оптимістично.

Звичайно, в політиці, в тому числі європейській, є місце для компромісу. Зокрема, ЄС теоретично може розглянути питання українського безвізового не на “профільній” Раді ЄС, а на інших. Але за нинішніх умов, коли потрібно не лише схвалити формальне рішення, але й розглянути, чи виконала Україна свої зобов’язання — це питання напевно не віддадуть “на відкуп” сільськогосподарській або транспортній Раді ЄС (а такі випадки бували).

Тому названі терміни — найбільш реалістичні.

Є також найоптимістичніший  варіант — за якого ЄС знову буде згодний “все пробачити” Києву, ухвалить рішення на Раді ЄС на початку березня.

Тоді можна буде зустрічати травневі канікули в Європі, поїхавши туди лише за біометричним паспортом.

Цей варіант видається фантастикою для тих, хто хоче змусити Київ виконати всі зобов’язання, але його все ж не варто виключати.

Принаймні, ЄвроПравді доводилося чути в Брюсселі доводи також на його користь.

Але для цього, звісно ж, Києву доведеться показати точно таку “космічну швидкість” виконання антикорупційних домовленостей. Якщо Рада ухвалить необхідні закони вже в січні, цей варіант справді може стати реальністю.

Лишається чекати і тиснути на парламент, уряд та президента, щоби вони не вирішили “спочивати на лаврах” та не забули про антикорупційні зобов’язання. Бо тоді скасування віз може бути просто зірване.

Сергій СИДОРЕНКО