Шкільні маніпуляції від влади

В Україні масово закриваються школи без конкретних на те причин. Пардон, з формальною похибкою на нестабільну демографічну ситуацію.

Рапорт Генпрокуратури

Дані, які генпрокуратура поклала на президентський стіл, вражають. Упродовж останніх п'яти років реорганізовано, призупинено діяльність або ліквідовано 1,2 тисячі загальноосвітніх навчальних закладів. І хоч, як стверджує відомство, скорочення шкільних мереж пов'язано “зі зміною демографічної ситуації”, проте окрема діяльність органів місцевої влади свідчить про самовільні рішення.

Далі — розлога, але необхідна цитата зі стрічки новин. Адже це — лише крихти на загальному фоні ситуації з освітніми закладами.

“Начальником відділу освіти Кривоозерської РДА Миколаївської області призупинено діяльність Червонорацької загальноосвітньої школи. Прокурором району зазначений наказ опротестовано. Аналогічні порушення виявили прокурори Донецької, Миколаївської, Одеської, Чернівецької областей та Севастополя.

У ГПУ також інформують, що мають місце випадки незаконного відчуження майна навчальних закладів. Зокрема, колишній голова Шевченківської райдержадміністрації Києва незаконно видав розпорядження про передачу у власність комерційній структурі будівлі вечірньої школи. За цим фактом прокурором столиці порушено кримінальну справу”.

“Причепурена” інформація

Я вирішив перевірити, у якому стані знаходяться навчальні заклади Хмельниччини, спрямувавши відповідний запит до облдержадміністрації.

“Повідомляємо, що протягом 2010-2011 років у Хмельницькій області загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів закрито та реорганізовано не було”, — з почуттям виконаного обов'язку доповів перший заступник губернатора Вадим Гаврішко, який паралельно обслуговує гуманітарний блок області.

Вадим Дмитрович похвалився, що за рахунок коштів Стабілізаційного фонду торік вдалося завершити реконструкцію навчально-виховного комплексу в селі Шаровечка Хмельницького району, ввести в експлуатацію загальноосвітню середню школу в селі Буртин Полонського району та навчальний корпус ЗОШ № 2 у Городку.

Незрозуміло, звідкіля у високопосадовця краю невичерпний оптимізм.

Складається враження, що пан Гаврішко сплутав роботу держслужбовця з маляром, і дещо підфарбував дійсність.

Адже, за інформацією обласної прокуратури, минулого року в сільській місцевості закрито 10 та призупинено діяльність 23 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів через відсутність контингенту учнів. Тобто Хмельницька ОДА порушила пряму вказівку Азарова, який заборонив закривати школи, доки не вирішено питання з підвезенням дітей до інших навчальних закладів шкільним автобусом і працевлаштуванням учителів шкіл, які закриваються.

“Зрозуміло, що просто так, на чиєсь бажання ми школи не закриваємо”, — наголосив глава уряду.

І це при тому, що в області діє програма розвитку освіти на 2011-2015 роки, яка передбачає “забезпечення умов рівної доступності для населення області сучасної повноцінної, якісної освіти, що відповідає актуальним і перспективним запитам особистості, суспільства і держави, міжнародним критеріям; створення належних умов для навчання та комфортного перебування дітей у навчальних закладах”.

І жодного рядка про закриття шкіл там не зазначено.

А ось у Волочиському районі начальник відділу освіти РДА, перевищуючи службові повноваження, розправився з “непотрібними” закладами. Своїми наказами № 114 від 4 червня 2010 року, № 150 від 8 вересня 2009 року, № 153 від 14 вересня 2009 року — час, коли розпочався новий навчальний рік! — посадовець призупинив діяльність Гайдайківської, Рябіївської, Постолівської, Новоленської, Личівської, Великожеребківської та Новогреблівської загальноосвітніх шкіл.

Водночас, статутами перерахованих навчальних закладів визначено, що їх засновниками є Волочиська районна рада. Тому прийняття рішення про припинення діяльності загальноосвітніх шкіл належить до компетенції цього органу місцевого самоврядування.

Аналогічне вільнодумство допустив начальник відділу освіти Старосинявської райдержадміністрації. У цьому районі була тимчасово призупинена робота Сьомаківської та Яблунівської загальноосвітніх шкіл І ступеня на підставі наказу начальника відділу освіти від 31 грудня 2010 року.

Влада і статистика: кому вірити?

Для партії влади, яка заступила на місце своїх попередників, буде корисно почути й дещо більше дізнатися про закриття навчальних закладів. Бо заздалегідь нав'язується стереотип, що діюча команда губернатора Василя Ядухи не тільки працює краще за інших — вона навіть не допускає промахів у роботі.

За даними Головного управління статистики в області, починаючи з 2001 року, школи поступово зникають з мапи краю. За десять років на Хмельниччині недораховується 173 навчальні заклади. З них 34 — протягом навчального 2010-2011 років. Вони або зупиняли діяльність, або на їхньому місці виникли більш прибутковіші організації.

Тепер про так званий міф погіршення демографічної ситуації.

Дійсно, в Україні питання народжуваності дітей певний період мало місце. Проте, за відомостями статуправління, з 2002 року на Хмельниччині спостерігається зростання народжених дітей. Приріст становить 2618 новонароджених. Звідси випливає, що шкільний “призов” у них мав би відбутися 2008-2009 роках.

Не менш красномовною виглядає ситуація зі станом дошкільних закладів області.

Торік їх нараховувалося 815. Що цікаво, 45 із них не працювали. Водночас пан Гаврішко в інформаційному запиті ратує, що “2010 року з причини відсутності дітей в окремих сільських поселеннях була призупинена робота трьох дошкільних навчальних закладів: у Ярмолинецькому, село Монастирок, Дунаєвецькому, Маків, Чемеровецькому, село Залісся районах”.

Яка ж тоді повинна бути послідовність у кроках влади, коли вони в Регіональній програмі економічних реформ у Хмельницькій області на 2010-2014 роки прописали: “збереження мережі позашкільних закладів та перетворення їх у координаційні центри виховної та організаційно-масової роботи в районах”?!

Збагнути важко...

Віталій ТАРАНЕНКО